НАСТАНОВА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
Належна виробнича практика
СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2014
Київ Міністерство охорони здоров'я України
2014

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ МОЗ України від 16.07.2014 № 497 

ПЕРЕДМОВА 


ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Ляпунов, д-р 
фарм. наук; О. Безугла, канд. фарм. наук; М. Пасічник, канд. фарм. наук; 
О. Соловйов, канд. мед. наук; Н. Тахтаулова, канд. фарм. наук; 
Н. Литвиненко; О. Сухомлінов; Ю. Підпружников, д-р фарм. наук; 
В. Загорій, д-р фарм. наук 
РЕКОМЕНДОВАНО ДО ПРИЙНЯТТЯ: Державна служба України з лікарських засобів 
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16.07.2014 № 497 
Настанова відповідає документу «The Rules Governing Medicinal Products in 
the European Union. Volume 4. EU Guidelines to Good Manufacturing Practice 
Medicinal Products for Human and Veterinary Use» («Правила, що регулюють 
лікарські засоби в Європейському Союзі. Том 4. Європейські правила з 
належної виробничої практики лікарських засобів для людини та застосу- 
вання у ветеринарії») 
Ступінь відповідності – модифікований (MOD) 
Переклад з англійської (en) 
НА ЗАМІНУ: 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2013 Лікарські засоби. Належна виробнича практика 

 
ЗМІСТ 
Передмова до документа «EU Guidelines to Good Manufacturing 
Practice Medicinal Products for Human and Veterinary Use» 

Сфера застосування
Нормативні посилання
Терміни та визначення понять
Познаки та скорочення 
Частина 1 Основні вимоги до належної виробничої практики 
лікарських засобів 

1 Фармацевтична система якості 
Принцип 
Фармацевтична система якості 
Належна виробнича практика лікарських засобів 
Контроль якості 
Огляд якості продукції 
Управління ризиками для якості 

2 Персонал 
Принцип 
Загальні вимоги 
Керівний (ключовий) Персонал 
Навчання 
Гігієнічні вимоги до персоналу 
Консультанти 
 
3 Приміщення та обладнання 
Принцип 
Приміщення 
Загальні вимоги 
Виробнича зона 
Складські зони 
Зони контролю якості 
Допоміжні зони 
Обладнання 

4 Документація 
Принцип 
Вимоги до документації згідно GMP (за видами) 
Створення документації та управління нею 
Належна практика документування 
Зберігання документів 
Специфікації 
Виробнича рецептура і технологічні інструкції 
Методики і протоколи 


5 Технологічний процес 
Принцип 
Загальні вимоги 
Запобігання перехресній контамінації 
при проведенні технологічного процесу 
Валідація 
Вихідна сировина 
Технологічні операції: проміжна та 
нерозфасована продукція 
Пакувальні матеріали 
Операції з пакування 
Готова продукція 
Відбраковані, регенеровані та повернені матеріали 

6 Контроль якості 
Принцип 
Загальні вимоги 
Належна лабораторна практика контролю якості 
Документація 
Відбір проб 
Проведення випробувань 
Програма подальшого випробування стабільності 

7 Зовнішня (аутсорсингова) діяльність 
Принцип 
Загальні вимоги 
Замовник 
Виконавець 
Контракт 

8 Рекламації та відкликання продукції 
Принцип 
Рекламації 
Відкликання 


9 Самоінспекція 
Принцип 
 
Частина 2 Основні вимоги щодо діючих речовин, 
використовуваних як вихідна сировина 
1 Вступ
1.1 Мета
1.2 Пояснення щодо сфери застосування
2 Управління якістю
2.1 Принципи
2.2 Управління ризиками для якості
2.3 Обов'язки відділу (відділів) якості
2.4 Обов'язки щодо виробничої діяльності
2.5 Внутрішні аудити (самоінспекція)
2.6 Перевірка якості продукції
3 Персонал
3.1 Кваліфікація персоналу 
3.2 Гігієнічні вимоги до персоналу
3.3 Консультанти
4 Будівлі та приміщення
4.1 Проектування і будівництво
4.2 Системи постачання
4.3 Вода
4.4 Локалізація
4.5 Освітлення
4.6 Стічні води і відходи
4.7 Санітарна обробка та технічне обслуговування
5 Технологічне обладнання
5.1 Проектування та конструкція
5.2 Технічне обслуговування і очищення обладнання
5.3 Калібрування
5.4 Комп’ютеризовані системи
6 Документація і протоколи
6.1 Система документації та специфікації
6.2 Протокол очищення та використання обладнання
6.3 Протоколи щодо сировини, проміжної продукції, матеріалів для маркування і пакування АФІ 
6.4 Основні виробничі інструкції (основні протоколи виробництва і контролю) 
6.5 Протоколи виробництва серій (протоколи виробництва і контролю серій) 
6.6 Протоколи лабораторного контролю
6.7 Огляд протоколів виробництва серій
7 Управління матеріалами
7.1 Загальний контроль
7.2 Отримання і карантин
7.3 Відбір проб і випробування матеріалів, що надійшли для виробництва 
7.4 Зберігання
7.5 Повторна оцінка
8 Технологічний процес і контроль процесу
8.1 Технологічні операції
8.2 Межі для часу
8.3 Відбір проб і контроль у процесі виробництва
8.4 Змішування серій проміжної продукції або АФІ
8.5 Контроль контамінації
9 Пакування та ідентифікуюче маркування АФІ та проміжної продукції 
9.1 Загальні відомості
9.2 Пакувальні матеріали
9.3 Видача етикеток і контроль 
9.4 Операції з пакування та маркування
10 Зберігання і дистрибуція
10.1 Процедури складування
10.2 Процедури дистрибуції
11 Лабораторний контроль
11.1 Загальний контроль
11.2 Випробування проміжної продукції та АФІ
11.3 Валідація аналітичних методик
11.4 Сертифікати аналізів 
11.5 Контроль стабільності АФІ
11.6 Дати закінчення терміну придатності та проведення повторних випробувань 
11.7 Резервні/архівні зразки
12 Валідація
12.1 Політика валідації
12.2 Документація з валідації
12.3 Кваліфікація
12.4 Підходи до валідації процесу 
12.5 Програма валідації процесу 
12.6 Періодична перевірка валідованих систем
12.7 Валідація очищення
12.8 Валідація аналітичних методів 
13 Контроль змін
14 Відбракування і повторне використання матеріалів
14.1 Відбракування
14.2 Повторна обробка
14.3 Переробка
14.4 Регенерація матеріалів і розчинників 
14.5 Повернення
16 Виробники за контрактом (включаючи лабораторії)
17 Посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підприємства з перепакування і перемаркування 
17.1 Пояснення щодо сфери застосування 
17.2 Простежуваність розподілених АФІ та проміжної продукції 
17.3 Управління якістю
17.4 Перепакування, перемаркування й утримання АФІ та проміжної продукції 
17.5 Стабільність
17.6 Передача інформації
17.7 Робота з рекламаціями та відкликання
17.8 Робота щодо повернень 118 
18 Спеціальна настанова щодо АФІ, які виробляють культивуванням клітин / ферментацією 
18.1 Загальні положення 118 
18.2 Утримання банку клітин і ведення протоколів 120 
18.3 Культивування клітин/ферментація 120 
18.4 Збір, виділення й очищення 121 
18.5 Стадії видалення/інактивації вірусів 121 
19 АФІ для використання при клінічних випробуваннях 122 
19.1 Загальні положення 122 
19.2 Якість 122 
19.3 Обладнання і технічні засоби 123 
19.4 Контроль сировини 123 
19.5 Виготовлення 123 
19.6 Валідація 123 
19.7 Зміни 124 
19.8 Лабораторний контроль 124 
19.9 Документація 124 
Частина 3 Документи пов‘язані з GMP 125 
Досьє виробничої дільниці (Site Master File) 
Управління ризиками для якості (ICH Q9) 
Фармацевтична система якості (ICH Q10) 
Міжнародні гармонізовані вимоги щодо сертифікації серії 
 
Додаток 1 Виробництво стерильних лікарських засобів 
Принцип 
Загальні вимоги 
Класифікація чистих приміщень та устаткування з чистим 
повітрям 
Моніторинг чистих приміщень та устаткування з чистим 
повітрям 
Ізолююча технологія 
Технологія видування / дозування / герметизації 
Продукція, яку піддають кінцевій стерилізації 
Приготування в асептичних умовах 
Персонал 
Приміщення 
Обладнання 
Санітарія 
Обробка 
Стерилізація 
Термічна стерилізація 
Вологий жар 
Сухий жар 
Стерилізація опроміненням 
Стерилізація оксидом етилену 
Фільтрація лікарських засобів, які не можуть бути 
простерилізовані в остаточному первинному пакованні 


Закінчення процесу виробництва стерильної продукції 
Контроль якості 

Додаток 2 Виробництво біологічних діючих речовин та біологічних 
лікарських препаратів 
Сфера застосування 
Принцип 
Частина А. Загальні правила 
Персонал 
Приміщення та обладнання 
Тварини 
Документація 
Технологічний процес 
Вихідні матеріали та сировина 
Система посівних культур та банків клітин 
Принципи роботи 
Контроль якості 
Частина В. Специфічні правила щодо окремих видів 
препаратів 
В1. Препарати тваринного походження 
В2. Препарати алергенів 
В3. Імунні сироватки тваринного походження 
В4. Вакцини 
В5. Рекомбінанті препарати 
В6. Препарати моноклональних антитіл 
В7. Препарати, отримані за допомогою трансгенних тварин 
В8. Препарати, отримані з трансгенних рослин 
В9. Препарати для генної терапії 
В10. Препарати для терапії соматичними та ксеногенними клітинами, а також препарати тканинної інженерії 

Додаток 3 Виробництво радіоактивних лікарських засобів (радіофармацевтичних препаратів) 
Принцип 
Вступ 
Клінічні випробування 
Забезпечення якості 
Персонал 
Приміщення та обладнання 
Загальні положення 
Виготовлення стерильних радіофармацевтичних 
препаратів 
Документація 
Технологічний процес 
Контроль якості 
Контрольні та архівні зразки 
Дистрибуція 

Додаток 6 Виробництво медичних газів 
Принцип 
Виробництво газів як діючих речовин 
Виробництво медичних газів 
Персонал 
Приміщення та обладнання 
Приміщення 
Обладнання 
Документація 
Технологічний процес 
Переміщення та поставка кріогенних та 
зріджених газів 
Наповнення та маркування балонів та 
пересувних кріогенних ємностей 
Контроль якості 
Транспортування упакованих газів 

Додаток 7 Виробництво лікарських засобів рослинного походження 
Принцип 
Приміщення та обладнання 
Зони зберігання 
Виробнича зона 
Обладнання 
Документація 
Специфікації на вихідні матеріали 
Технологічні інструкції 
Контроль якості 
Відбір проб 
Додаток 8 Відбір проб вихідної сировини та пакувальних матеріалів 
Принцип 
Персонал 
Вихідна сировина 
Пакувальні матеріали 
Додаток 9 Виробництво рідин, кремів та мазей 
Принцип 
Приміщення та обладнання 
Технологічний процес 

Додаток 10 Виробництво дозованих аерозольних препаратів 
під тиском для інгаляцій 
Принцип 
Загальні вимоги 
Приміщення та обладнання 
Технологічний процес і контроль якості 

Додаток 11 Комп'ютеризовані системи 
Принцип 

Загальні вимоги 
1. Управління ризиками 
2. Персонал 
3. Постачальники та постачальники послуг 
Фаза проектування 
4. Валідація 
Фаза роботи 
5. Дані 
6. Перевірки правильності 
7. Зберігання даних 
8. Виведення даних на пристрій для друку 
9. Аудиторський слід 
10. Управління змінами та конфігурацією 
11. Періодична оцінка 
12. Захист 
13. Управління незвичайними подіями 
14. Електронний підпис 
15. Видача дозволу на випуск серії 
16. Безперервність робочого процесу 
17. Ведення архіву 

Додаток 12 Застосування іонізуючого випромінювання у 
виробництві лікарських засобів 
Вступ 
Відповідальність 
Вимірювання дози 
Валідація процесу 
Підготовка установки 
Загальні положення 
Гамма-випромінювачі 
Електронно-променеві випромінювачі 
Повторна підготовка 
Приміщення 
Обробка 
Гамма-випромінювачі 
Електронно-променеві випромінювачі 
Документація 
Мікробіологічний контроль 

Додаток 13 Виробництво досліджуваних лікарських засобів 
Принцип 
Управління якістю 
Персонал 
Приміщення та обладнання 
Документація 
Специфікації та інструкції 

Замовлення 
Досьє специфікацій на препарат 
Виробнича рецептура і технологічні інструкції 
Інструкції з пакування 
Протоколи виробництва, випробування та пакування серії 
Технологічний процес 
Пакувальні матеріали 
Виробничі операції 
Принципи, застосовні до препарату порівняння 
Операції з кодування 
Код рандомізації 
Пакування 
Маркування 
Контроль якості 
Видача дозволу на випуск серій 
Відвантаження/транспортування 
Рекламації 
Відкликання та повернення 
Відкликання 
Повернення 
Знищення 
Доповнення 

Додаток 14 Виробництво лікарських препаратів, одержуваних з до- 
норської крові або плазми 
1 Загальні положення 
2 Принципи 
3 Управління якістю 
4 Простежуваність та заходи після взяття крові 
5 Приміщення та обладнання 
6 Виробництво 
7 Контроль якості 
8 Видача дозволу на випуск проміжної та готової продукції 
9 Зберігання зразків пулів плазми 
10 Видалення відходів 
Доповнення 

Додаток 15 Кваліфікація і валідація 
Кваліфікація і валідація 
Принцип 
Планування валідації 
Документація 
Кваліфікація 
Кваліфікація проекту 
Кваліфікація монтажу 
Кваліфікація функціонування 

Кваліфікація експлуатаційних властивостей 
Кваліфікація встановлених (використовуваних) 
технічних засобів, систем та обладнання 
Валідація процесу 
Загальні положення 
Перспективна валідація 
Супутня валідація 
Ретроспективна валідація 
Валідація очищення 
Контроль змін 
Ревалідація 

Додаток 16 Сертифікація Уповноваженою особою та випуск серії 
1 Сфера застосування 
2 Принцип 
3 Вступ 
4 Загальні положення 
5 Випробування серій і випуск препаратів, вироблених в ЕС/ЕЕА 
6 Випробування серій і випуск препаратів, імпортованих з 
третьої країни 
7 Випробування серій і випуск препаратів, імпортованих з 
третьої країни, з якою ЄС має угоду про взаємне визнання 
8 Звичайні обов'язки Уповноваженої особи 
9 Глосарій 

Додаток 17 Випуск за параметрами 
1 Принцип 
2 Випуск за параметрами 
3 Випуск за параметрами для стерильної продукції 

Додаток 19 Контрольні та архівні зразки 
1 Сфера застосування 
2 Принцип 
3 Тривалість зберігання 
4 Кількість контрольних та архівних зразків 
5 Умови зберігання 
6 Письмові угоди 
7 Контрольні зразки – загальні положення 
8 Архівні зразки – загальні положення 
9 Контрольні та архівні зразки препаратів, що паралельно імпортують/постачають 
10 Контрольні та архівні зразки у разі припинення роботи виробника 

Національний додаток Перелік редакційних змін та доповнень 269 
Національний додаток Бібліографія 294 


ПЕРЕДМОВА ДО ДОКУМЕНТА 
«EU Guidelines to Good Manufacturing Practice 
Medicinal Products for Human and Veterinary Use» 
Фармацевтична промисловість у Європейському Союзі працює згідно з 
високими стандартами щодо управління якістю при розробці, виробництві та 
контролі лікарських засобів. Система видачі торгових ліцензій (marketing authorisations) 
передбачає проходження всіма лікарськими засобами експертизи у 
компетентному уповноваженому органі, щоб гарантувати їхню відповідність 
сучасним вимогам щодо безпеки, якості й ефективності. Система ліцензування 
виробництва (manufacturing authorisations) забезпечує, що вся продукція, до- 
зволена для продажу на Європейському ринку, виготовлена лише виробниками, 
що мають відповідну ліцензію, чия діяльність регулярно інспектується компе- 
тентними уповноваженими органами із застосуванням принципів управління 
ризиками для якості. Ліцензії на виробництво є обов’язковими для всіх фарма- 
цевтичних виробників в Європейському Союзі незалежно від того, де реалізу- 
ється продукція – на території Союзу, чи за його межами. 
Комісія прийняла дві директиви, що встановлюють принципи та правила 
належної виробничої практики (GMP) лікарських засобів. Директива 
2003/94/ЕС стосується лікарських засобів для людини, а Директива 
91/412/ЕЕC – лікарських засобів для застосування у ветеринарії. Докладні пра- 
вила (вимоги), які узгоджуються з принципами цих директив, викладені в на- 
станові з належної виробничої практики, яку використовують для оцінювання 
заяв на одержання ліцензій на виробництво і на підставі якої інспектують виро- 
бників лікарських засобів. 
Принципи GMP та детальні правила поширюються на всі процеси, що по- 
требують ліцензування відповідно до статті 40 Директиви 2001/83/ЕC та статті 
44 Директиви 2001/82/ЕC із поправками. Крім того, вони поширюються на всі 
серійні виробництва лікарських засобів, зокрема на виробництво в лікарнях. 
Всі держави ЄС та представники промисловості дійшли згоди, щоб вимо- 
ги належної виробничої практики щодо лікарських засобів для застосування у 
ветеринарії були такими самими як щодо лікарських засобів для людини. Деякі 
більш докладні правила GMP, специфічні для виробництва лікарських засобів 
для ветеринарії та імунобіологічних лікарських засобів для ветеринарії, викла- 
дено у двох додатках. 
Ця Настанова складається із трьох частин та доповнена серією додатків. 
Частина I містить принципи GMP щодо виробництва лікарських засобів. Час- 
тина II охоплює принципи GMP щодо виробництва діючих речовин, викорис- 
товуваних як вихідна сировина. Частина III містить пов’язані із GMP докумен- 
ти, в яких роз’яснено нормативні очікування. 
Глави частини I щодо «основних вимог» починаються із принципів, ви- 
значених у Директиві 2003/94/ЕC та Директиві 91/412/ЕEC. У главі 1 «Управ- 
ління якістю» викладено фундаментальну концепцію управління якістю при 
виробництві лікарських засобів. Згідно з нею в кожній з глав міститься прин- 
цип, у якому сформульовані цілі управління якістю стосовно того аспекту, яко- 
му присвячена ця глава, і наведений текст правил, викладених настільки дета- 
льно, щоб виробники могли зрозуміти їх сутність і додержуватися при реаліза- 
ції цього принципу. 
Згідно з переглянутою статтею 47 та статтею 51 Директиви 2001/83/ЕC та 
Директиви 2001/82/ЕC відповідно, із змінами та доповненнями, Комісія прий- 
має та публікує детальні правила до принципів GMP щодо діючих речовин, ви- 
користовуваних як вихідна сировина. Частина II була створена на основі наста- 
нови, розробленої ICH та опублікованої як документ ICH Q7A щодо «активних 
фармацевтичних інгредієнтів». Ця частина поширюється на лікарські засоби як 
для людини, так і для застосування у ветеринарії. 
У доповнення до основних принципів і правил належної виробничої 
практики, викладених у частинах I та II, у настанову включено низку додатків, 
що містять більш докладні правила для специфічних галузей діяльності. До де- 
яких виробничих процесів необхідно одночасно застосовувати декілька додат- 
ків (наприклад: додатки щодо виробництва стерильних лікарських засобів, ра- 
діофармацевтичних препаратів і/або біологічних лікарських засобів). 
Після додатків наведено словник деяких спеціальних термінів, що вико- 
ристовуються у цій настанові. У частині III міститься комплект пов’язаних із 
GMP документів, що не містять детальних правил стосовно принципів GMP, 
встановлених у Директивах 2003/94/ЕС та 91/412/ЕС. Мета частини III – це 
роз’яснення нормативних очікувань; її слід розглядати як джерело інформації 
щодо сучасних найкращих практичних рішень. Окремо у кожному документі 
описані детальні відомості щодо його застосування. 
Настанова не стосується питань безпеки персоналу, зайнятого у виробни- 
цтві. Ці питання можуть бути дуже важливими при виробництві певних лікар- 
ських засобів, таких, як сильнодіючі, біологічні та радіоактивні. Вони регулю- 
ються іншими постановами Союзу або національним законодавством. 
Настанова передбачає, що власник ліцензії на виробництво систематично 
включає вимоги торгової ліцензії, що стосуються безпеки, якості та ефективно- 
сті препаратів, у всі заходи щодо виробництва, контролю і видачі дозволів на 
випуск. 
Протягом багатьох років виробництво лікарських засобів відбувається 
згідно з правилами належної виробничої практики; виробництво лікарських за- 
собів не регулюється стандартами CEN/ISO. У цьому виданні настанови стан- 
дарти CEN/ISO були враховані, проте термінологія цих стандартів не застосо- 
вувалась. Визнано, що існують інші прийнятні методи, які відрізняються від 
описаних у цій настанові, за допомогою яких можливо дотримуватись принци- 
пів управління якістю. Настанова не призначена будь-яким чином обмежувати 
розвиток будь-яких нових концепцій або нових технологій, які пройшли валі- 
дацію та гарантують рівень управління якістю принаймні еквівалентний вста- 
новленому в цій настанові. 
 
 
Ця настанова з GMP буде регулярно переглядатися з метою відображення 
постійного поліпшення найкращих практичних рішень у сфері якості. Перегля- 
нуті версії будуть доступні для громадськості на веб-сайті Європейської Комі- 
сії: http://ec.europa.health/documents/eudralex/vol-4/index_en.htm. 
 
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП 
Ця настанова є прийнятим зі змінами (версії en) нормативним докумен- 
том «EU Guidelines to Good Manufacturing Practice Medicinal Products for Human 
and Veterinary Use» («Європейські правила з належної виробничої практики 
лікарських засобів для людини та застосування у ветеринарії») (далі Настанова 
з GMP ЄC) [27]1, який входить до тому 4 «The Rules Governing Medicinal Products 
in the European Union» («Правила, що регулюють лікарські засоби в Євро- 
пейському Союзі»). 
Організація, відповідальна за цю настанову, – Міністерство охорони здо- 
ров’я України. 
Настанова містить вимоги, що відповідають чинному законодавству. 
Ця настанова замінює Настанову СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2013 «Лікарські за- 
соби. Належна виробнича практика» [132]. 
Настанова була прийнята з метою актуалізації, 
оскільки було переглянуто розділ 2 «Personnel» («Персонал») частини I Наста- 
нови з GMP ЄC (http://ec.europa.eu/health/documents/eudralex/vol-4/index en.htm), 
який в Європейському Союзі введено в дію з 16 лютого 2014 р. Поправки у тек- 
сті розділу 2 «Personnel» внесені з метою узгодження з принципами та терміно- 
логією Настанови ICH Q10 «Pharmaceutical Quality System» [119], яка у грудні 
2010 р. введена до частини III Настанови з GMP ЄC [27]. Додатково до розділу 
2 було також включено п. 2.23 стосовно вимог до консультантів. 
У порівнянні з попередньою версією до Настанови СТ-Н МОЗУ 
42-4.0:2014 було внесено такі зміни: 
– розділ 2 «Персонал» частини 1 Настанови було 
гармонізовано з актуалізованим розділом 2 «Personnel» частини I Настанови з 
GMP ЄC [27]; 
– у національному додатку «Перелік редакційних змін та доповнень» до- 
датково зроблено посилання [132] на Настанову СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2013 «Лі- 
карські засоби. Належна виробнича практика» – попередню версію цього нор- 
мативного документа. 
До розділу 2 «Персонал» частини 1 цієї настанови внесено деякі редак- 
ційні зміни та доповнення відносно розділу 2 «Personnel» частини I Настанови з 
GMP ЄС, зумовлені правовими вимогами, прийнятими гармонізованими нор- 
мативними документами і конкретними потребами фармацевтичної промисло- 
вості України. Ці зміни та доповнення наведені та пояснені у національному 
додатку «Перелік редакційних змін та доповнень» до цієї настанови. Зокрема з 
тексту розділу 2 «Персонал» частини 1 цієї настанови виключено виноски щодо 
Директиви 2001/82/ЕС [25], які стосуються препаратів для застосування у вете- 
ринарії, оскільки ця настанова поширюється на виробництво лікарських засобів 
для людини. 
1 Див. національний додаток «Бібліографія» до цієї настанови. 
Попередні редакційні зміни, доповнення та технічні відхилення відносно 
Настанови з GMP ЄC, що стосуються інших розділів, частин та додатків, також 
наведені у національному додатку «Перелік редакційних змін та доповнень» до 
цієї настанови. Вони в цілому пояснені в розділі «Національний вступ» попере- 
дньої версії цього нормативного документа – Настанови СТ-Н МОЗУ 
42-4.0:2013, з якою можна ознайомитись на сайті МОЗ України 
(http://www.moz.gov.ua) [132]. 
Ця настанова придатна для організації виробництва лікарських засобів 
відповідно до принципів і правил GMP, а також для аудиту, інспектування, сер- 
тифікації виробничих дільниць на відповідність GMP та ліцензування виробни- 
цтва лікарських засобів, оскільки вимоги належної виробничої практики введе- 
но у Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лі- 
карських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі – Лі- 
цензійні умови), затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 
від 31.10.2011 № 723, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 грудня 
2011 р. за № 1420/20158. Підприємства-виробники мають здійснювати свою ви- 
робничу діяльність у відповідності з принципами і правилами, наведеними в 
цій настанові. 
Ця настанова буде регулярно переглядатися відповідно до змін і допов- 
нень, що вносяться до Настанови з GMP ЄС [27]. 
 
1 
НАСТАНОВА 
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ 
Належна виробнича практика 
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА 
Надлежащая производственная практика 
MEDICINAL PRODUCTS 
Good manufacturing practices 
Чинна від 2014-07-16 
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 
Ця настанова встановлює положення належної виробничої практики лі- 
карських засобів для людини, включаючи діючі речовини, що використовують- 
ся в складі лікарських препаратів. 
Ця настанова застосовна до виробництва лікарських засобів, що вироб- 
ляються в Україні для продажу на внутрішньому ринку та з метою експорту, а 
також до лікарських засобів, що імпортуються в Україну. 
Частина 1 цієї настанови і додатки поширюються на виробництво лікар- 
ських засобів для людини, включаючи їх повне і неповне виробництво, а також 
різні процеси фасування, пакування або маркування. Крім того, вони поширю- 
ються на всі серійні виробництва лікарських засобів, а також на виробництво 
лікарських препаратів для клінічних випробувань. 
Частина 2 цієї настанови поширюється на виробництво діючих речовин 
(активних фармацевтичних інгредієнтів), що використовуються в складі лікар- 
ських препаратів для людини. На виробництво деяких діючих речовин можуть 
поширюватися частина 1 цієї настанови та відповідні додатки. Додаткові пояс- 
нення щодо сфери застосування принципів та правил належної виробничої 
практики щодо діючих речовин наведені у п. 1.2 частини 2. 
Документи, що входять до частини 3 цієї настанови, поширюються на ви- 
робництво як діючих речовин, так і лікарських препаратів для людини. 
Частина 1 цієї настанови і додатки не поширюються на виготовлення, фа- 
сування, перепакування або перемаркування, якщо ці процеси здійснюються 
винятково для роздрібної торгівлі лікарськими засобами фармацевтами в апте- 
ках. 
Частина 2 цієї настанови не поширюється на цільну донорську кров та 
плазму, а також на лікарські засоби в пакованні «ангро» та допоміжні речовини. 
Ця настанова не поширюється на питання охорони праці та промислової 
безпеки, а також екологічної безпеки, які визначаються іншими нормативними 
документами та чинним законодавством України. 
 
Цю настанову застосовують для побудови фармацевтичної системи якості 
і організації належного виробництва готових лікарських засобів та діючих ре- 
човин; для проектування, будівництва, реконструкції та технічного переосна- 
щення підприємств-виробників готових лікарських засобів та діючих речовин. 
Ця настанова поширюється на підприємства-виробники готових лікарсь- 
ких засобів та діючих речовин в Україні, незалежно від відомчого підпорядку- 
вання та форми власності, а також відповідні підприємства-виробники, продук- 
ція яких імпортується в Україну. 
Ця настанова придатна для організації виробництва лікарських засобів 
згідно з принципами та правилами GMP, а також для використання з метою ау- 
диту, інспектування, сертифікації виробничих дільниць на відповідність GMP 
та ліцензування виробництва лікарських засобів. 
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 
У цій настанові є посилання на такі нормативні документи: 
ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004 Чисті приміщення і пов’язані з ними ко- 
нтрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ГОСТ ИСО 
14644-1-2002, IDT) 
Державна Фармакопея України. Перше видання. 2001 р. 
Державна Фармакопея України. Перше видання. Доповнення 1. 2004 р. 
Державна Фармакопея України. Перше видання. Доповнення 2. 2008 р. 
Державна Фармакопея України. Перше видання. Доповнення 3. 2009 р. 
Державна Фармакопея України. Перше видання. Доповнення 4. 2011 р. 
Настанова 42-3.2:2004 Настанови з якості. Лікарські засоби. Специфіка- 
ції: контрольні випробування та критерії прийнятності 
Настанова 42-3.3:2004 Настанови з якості. Лікарські засоби. Випробуван- 
ня стабільності 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-3.7:2013 Лікарські засоби. Якість води для за- 
стосування у фармації 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-3.8:2012 Лікарські засоби. Фармацевтична як- 
ість препаратів для інгаляції та назальних препаратів 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.1:2011 Лікарські засоби. Досьє виробничої 
дільниці 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.2:2011 Лікарські засоби. Управління ризика- 
ми для якості (ICH Q9) 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.3:2011 Лікарські засоби. Фармацевтична си- 
стема якості (ICH Q10) 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.4:2011 Лікарські засоби. Міжнародні гармо- 
нізовані вимоги щодо сертифікації серії 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2012 Лікарські засоби. Належна практика 
культивування та збирання вихідної сировини рослинного походження 
ISO 14644-1:1999 Cleanrooms and associated controlled environments – Part 
1: Classification of air cleanliness 
ISO 14644-2:2000 Cleanrooms and associated controlled environments – Part 2: 
 
Specifications for testing and monitoring to prove continuet compliance with ISO 14644-1 
Council Directive 86/609/EЕC of 24 November 1986 on the approximation of 
laws, regulations and administrative provisions of the Member States regarding the 
protection of animals used for experimental and other scientific purposes 
Commission Directive 91/412/EEC of 23 July 1991 laying down the principles 
and guidelines of good manufacturing practice for veterinary medicinal products 
Directive 2001/18/EC of the European Parliament and of the Council of 12 
March 2001 on the deliberate release into the environment of genetically modified 
organisms and repealing Council Directive 90/220/EEC 
Directive 2001/20/EC of the European Parliament and of the Council of 4 
April 2001 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions 
of the Member States relating to the implementation of good clinical practice in 
the conduct of clinical trials on medicinal products for human use 
Directive 2001/82/EC of the European Parliament and of the Council of 6 November 
2001 on the Community code relating to veterinary medicinal products 
Directive 2001/83/EC of the European Parliament and of the Council of 6 November 
2001 on the Community code relating to medicinal products for human use 
Directive 2002/98/EC of the European Parliament and of the Council of 27 
January 2003 setting standards of quality and safety for the collection, testing, processing, 
storage and distribution of human blood and blood components and amending 
Directive 2001/83/EC 
Commission Directive 2003/63/EC of 25 June 2003 amending Directive 
2001/83/EC of the European Parliament and of the Council on the Community code 
relating to medicinal products for human use 
Directive 2003/65/EC of the European Parliament and of the Council of 22 July 
2003 amending Council Directive 86/609/EЕC of 24 November 1986 on the approximation 
of laws, regulations and administrative provisions of the Member States regarding 
the protection of animals used for experimental and other scientific purposes 
Commission Directive 2003/94/EC of 8 October 2003 laying down the principles 
and guidelines of good manufacturing practice in respect of medicinal products 
for human use and investigational medicinal products for human use 
Directive 2004/23/EC of the European Parliament and of the Council of 31 
March 2004 on setting standards of quality and safety for the donation, procurement, 
testing, processing, preservation, storage and distribution of human tissues and cells 
Directive 2004/24/EC of the European Parliament and of the Council of 31 
March 2004 amending, as regards traditional herbal medicinal products, Directive 
2001/83/EC on the Community code relating to medicinal products for human use 
Directive 2004/27/EC of the European Parliament and of the Council of 31 
March 2004 amending Directive 2001/83/EC on the Community code relating to medicinal 
products for human use 
Commission Directive 2004/33/EC of 22 March 2004 implementing Directive 
2002/98/EC of the European Parliament and of the Council as regards certain technical 
requirements for blood and blood components 
Commission Directive 2005/28/EC of 8 April 2005 laying down principles and 
detailed guidelines for good clinical practice as regards investigational medicinal 
products for human use, as well as the requirements for authorisation of the manufac-
turing or importation of such products 
Commission Directive 2005/61/EC of 30 September 2005 implementing Directive 
2002/98/EC of the European Parliament and of the Council as regards traceability 
requirements and notification of serious adverse reactions and events 
Commission Directive 2005/62/EC of 30 September 2005 implementing Directive 
2002/98/EC of the European Parliament and of the Council as regards Community 
standards and specifications relating to a quality system for blood establishments 
Directive 2009/41/EC of the European Parliament and of the Council of 6 May 
2009 on the contained use of genetically modified micro-organisms 
Recommendation № R (95) 15 (Council of Europe). – Guide to the Preparation, 
use and quality assurance of blood components 
European Pharmacopoeia. 7th Edition. European Directorate for the Quality of 
Medicines (EDQM). – Council of Europe, 67075 Strasbourg Cedex, France 2010. 
07/2008:0853. Human Plasma for Fractionation. – European Pharmacopoeia 7.0. – 
P. 2181-2182. 
01/2011:1646. Human Plasma (Pooled and Treated for Virus Inactivation). – 
European Pharmacopoeia 7.0. – P. 2182-2184. 
CPMP/ICH/381/95 Note for Guidance on Validation of Analytical Procedures: 
Text and Methodology 
СРМР/BWP/268/95 Note for Guidance on Virus Validation Studies: The Design, 
Contribution and Interpretation of Studies validating the Inactivation and Removal 
of Viruses 
СРМР/BWP/269/95 rev. 3 Note for Guidance on Plasma-Derived Medicinal 
Products 
CPMP/ICH/2736/99 corr (Q1A R) Note for guidance on stability testing: stability 
testing of new drug substances and products 
CPMP/QWP/2819/00 (EMEA/CVMP/814/00) Guideline on Quality of Herbal 
Medicinal Products / Traditional Herbal Medicinal Products 
CPMP/QWP/2820/00 (EMEA/CVMP/815/00) Guideline on Specifications: 
Test Procedures and Criteria for Herbal Substances, Herbal Preparations and Herbal 
Medicinal Products / Traditional Herbal Medicinal Products 
CPMP/QWP/1719/00 Guideline on Medicinal Gases: Pharmaceutical Documentation 
CPMP/QWP/158/01 rev. – EMEA/СVМР/115/01 rev. Note for Guidance on 
Quality of Water for Pharmaceutical Use 
EMA/410/01 Rev. 3 Note for Guidance Minimising the Risk of Transmitting 
Animal Spongiform Encephalopathy Agents via Human and Veterinary Medicinal 
Products (2011/C 73/01) 
EMEA/CHMP/BWP/3794/03 Rev. 1 Guideline on the Scientific Data Requirements 
for a Plasma Master File (PMF) Revision 1 
CHMP/QWP/185401/2004 Guideline on the Requirements to the Chemical 
and Pharmaceutical Quality Documentation concerning Investigational Medicinal 
Products in Clinical Trials 
EMEA/CPMP/BWP/125/04 Guideline on Epidemiological Data on Blood 
 
Transmissible Infections 
EMEA/HMPC/246816/2005 Guideline on Good Agricultural and Collection 
Practice (GACP) for Starting Materials of Herbal Origin 
EMEA/СHМР/QWP/49313/2005 Corr. Guideline on the Pharmaceutical Quality 
of Inhalation and Nasal Products 
EMA/CHMP/BWP/548524/2008 Guideline on Epidemiological Data on Blood 
Transmissible Infections 
EMEA/CHMP/CРWP/83508/2009 Guideline on xenogenic cell-based medicinal 
products 
EMA/INS/GMP/79766/2011 Quality Risk Management (ICH Q9) 
EMA/INS/GMP/79818/2011 Pharmaceutical Quality System (ICH Q10) 
EMA/INS/MRA/387218/2011 Rev 5 Internationally harmonised requirements 
for batch certification 
The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. Volume 3A. 
Medicinal products for human use. Quality and biotechnology. The use of ionising 
radiation in the manufacture of medicinal products (3AQ4a) 
The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. Volume 3A. 
Medicinal products for human use. Quality and biotechnology. Production and quality 
control of medicinal products derived by recombinant DNA technology (3AB1a) 
The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. Volume 3A. 
Medicinal products for human use. Quality and biotechnology. Production and quality 
control of monoclonal antibodies (3AB4a) 
The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. Volume 3A. 
Medicinal products for human use. Quality and biotechnology. Virus validation studies: 
the design, contribution and interpretation of studies validating the inactivation 
and removal of viruses (CPMP/BWP/268/95, 3AB8a) 
EudraLex. – The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. 
– Volume 4. EU Guidelines to Good Manufacturing Practice Medicinal Products for 
Human and Veterinary Use 
http://ec.europa.eu/health/documents/eudralex/vol-4/index en.htm 
EudraLex. – The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. 
– Volume 4. Good Manufacturing Practice Medicinal Products for Human and Veterinary 
Use. – Explanatory Notes on the preparation of a Site Master File. – European 
Comission, Brussels, SANCO/C8/AM/sl/ares (2010) 1064603. – 8 p. 
http://ec.europa.eu/health/documents/eudralex/vol-4/index en.htm 
The Rules Governing Medicinal Products in the European Union. Volume 10. 
Clinical Trials. Notice to Applicants. – Chapter V. Additional Information. – Guidance 
on Investigational Medicinal Products (IMPs) and other Medicinal Products 
used in Clinical Trials 
ICH Q2A Guideline on Validation of Analytical Procedures: Methodology 
ICH Q2B Guideline on Validation of Analytical Procedures: Definitions and 
Terminology 
ICH Q5A Quality of Biotechnological Products: Viral Safety Evaluation of Biotechnology 
Products Derived From Cell Lines of Human or Animal Origin 
ICH Q5C Quality of Biotechnological Products: Stability Testing of Biotechnological/
Biological Products 
ICH Q5D Quality of Biotechnological Products: Derivation and Characterisa-
tion of Cell Substrates Used for Production of Biotechnological/Biological Products 
ICH Q6A Specifications: Test Procedures and Acceptance Criteria for New 
Drug Substances and New Drug Products: Chemical Substances 
ICH Q6B Specifications: Test Procedures and Acceptance Criteria for Biotechnological/
Biological Products 
ICH Q7A Good Manufacturing Practice Guide for Active Pharmaceutical Ingredients 
ICH Q8 Pharmaceutical development 
ICH Q9 Quality Risk Management 
ICH Q10 Pharmaceutical Quality System 
РЕ 008-4 (1 Annex) Explanatory Notes for Pharmaceutical Manufacturers on 
the Preparation of a Site Master File, 1 January 2011 
Guidelines for Drinking-water Quality. Volume 1: Recommendations. – Second 
edition. – WHO, 1993. – X + 188 p. 
WHO Expert Committee on Specifications for Biological Standardization. Forty-
third Report. Geneva, World Health Organization, 1994 (WHO Technical Report 
Series № 840) 
Guidelines for Drinking-water Quality. Volume 2: Health Criteria and Other 
Supporting Information. – Second edition. – WHO, 1996. – XVI + 973 p. 
Guidelines for Drinking-water Quality. Volume 3: Surveillance and Control of 
Community Water Supplies. – Second edition. – WHO, 1997. – XII + 238 p. 
Guidelines for Drinking-water Quality. Addendum to Volume 1: Recommendations. 
– WHO, 1998. – VIII + 36 p. 
Guidelines for Drinking-water Quality. Addendum to Volume 2: Health Criteria 
and Other Supporting Information. – Second edition. – WHO, 1998. – VIII + 283 p. 
Guidelines for Drinking-water Quality. Addendum: Microbiological Agents in 
Drinking-water. – WHO, 2001. – 141 p. 
WHO Recommendations for the production, control and regulation of human 
plasma for fractionation. Annex 4 in: WHO Expert Committee on Biological Standardization. 
Fifty-sixth report. Geneva, World Health Organization, 2007 (WHO 
Technical Report Series, № 941) 
WHO guidelines on good manufacturing practices for blood establishments. 
Annex 4 in: WHO Expert Committee on Specifications for Pharmaceutical Preparations. 
Forty-fifth report. Geneva, World Health Organization, 2011 (WHO Technical 
Report Series, № 961) 
Довідкові джерела інформації наведено в національному додатку «Бібліо- 
графія». 
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 
Наведені у цьому розділі визначення застосовують до термінів, які вико- 
ристовують у цій настанові. Визначення цих термінів можуть відрізнятися в 
інших нормативних документах, або терміни можуть мати інші значення. Тер- 
міни на англійській мові, що відповідають стандартизованим в цьому розділі 
термінам, приведені на підставі [27, 28, 29, 30, 34, 35, 36, 117, 118, 119, 120, 121, 
122, 123, 124, 125]. 
1. Нижче подано терміни, вжиті в частині 1 і додатках цієї настанови, де- 
які терміни з інших документів, а також визначення позначених ними понять: 
Ад'ювант (adjuvant, [117]) 
Хімічна або біологічна речовина, що посилює імунну відповідь проти ан- 
тигену. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Алергоїди (alergoids, [117]) 
Алергени, які хімічно модифіковані, щоб зменшити реактивність IgE. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Аналіз ризику (risk analysis) 
Метод оцінки та характеристики критичних параметрів функціонування 
обладнання чи процесу. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Антигени (antigens, [117]) 
Речовини (наприклад, токсини, чужорідні білки, бактерії, клітини тка- 
нин), здатні викликати специфічні імунні реакції. 
Антитіло (antibody, [117]) 
Білки, що продукуються В-лімфоцитами, які зв'язуються зі специфічними 
антигенами. За основними відмінностями в методі виробництва антитіла можна 
поділити на 2 основні типи: 
• Моноклональні антитіла (monoclonal antibodies – MAb, [117]) 
Отримана з одного клону лімфоцитів або за допомогою технології реком- 
бінантних ДНК однорідна популяція антитіл, які зв'язуються з одним епітопом. 
• Поліклональні антитіла (polyclonal antibodies, [117]) 
Антитіла, отримані від ряду клонів лімфоцитів, вироблених в організмі 
людини і тварин у відповідь на епітопи більшості «чужорідних» молекул. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 2. 
Багатоцільові технічні засоби (multi-product facility, [117]) 
Технічні засоби, за допомогою яких виробляють або одночасно, або за 
принципом кампаній ряд різних біологічних лікарських речовин та препаратів, і 
в рамках яких комплект(и) обладнання може бути або спеціально призначеним 
для конкретних речовин чи препаратів, або ні. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 2. 
Баланс (reconciliation) 
Співвідношення між кількістю продукції або матеріалів, виготовлених 
або використаних теоретично і фактично, з обов'язковим врахуванням звичай- 
ного відхилення. 
Балон (cylinder) 
Контейнер зазвичай циліндричної форми, що призначений для стиснених, 
зріджених або розчинених газів, обладнаний засобами регулювання самовіль- 
ного витоку газу при атмосферному тиску та кімнатній температурі. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Банк клітин (cell bank, [117]) 
Сукупність відповідних контейнерів, що зберігаються за певних умов, та 
вміст яких має однаковий склад. Кожен контейнер являє собою аліквоту одного 
(того самого) пулу клітин. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Банк клітин (cell bank) 
. Система банку клітин (cell bank system) 
Це система, за допомогою якої виготовляють послідовні серії продукції з 
використанням клітинних культур, що походять з одного й того ж головного 
банку клітин (характеризується ідентичністю клітинної лінії і повною відсутні- 
стю контамінації). Для приготування робочого банку клітин використовується 
певне число контейнерів із головного банку клітин. Систему банку клітин валі- 
дують щодо кількості пасажів або числа подвоєнь популяції після понад досяж- 
ної кількості пасажів під час звичайного технологічного процесу. 
. Головний банк клітин (master cell bank) 
Цілком охарактеризована культура клітин, розподілена в контейнери за од- 
ну операцію, яка оброблюється разом таким чином, щоб забезпечити одноманіт- 
ність, і яка зберігається таким способом, що забезпечує стабільність. Звичайно го- 
ловний банк клітин зберігають при температурі мінус 70 оС або нижче. 
. Робочий банк клітин (working cell bank) 
Культура клітин, що походить із головного банку клітин і призначена для 
підготовки клітинних культур, використовуваних у технологічному процесі. 
Звичайно робочий банк клітин зберігається при температурі –70 оС або нижче. 
Біологічний лікарський препарат (biological medicinal product, [125]) 
Біологічний лікарський препарат – це препарат, діюча речовина якого є 
біологічною речовиною. Біологічною речовиною є речовина, що виробляється 
біологічним джерелом або екстрагується з нього. Для її характеристики та ви- 
значення якості необхідна комбінація фізико-хімічних і біологічних випробу- 
вань, а також оцінка технологічного процесу та його контролю. Біологічними 
лікарськими препаратами вважають: імунологічні лікарські препарати 
(будь-які лікарські препарати, що є вакцинами, токсинами, сироватками, або 
препарати алергенів) і лікарські препарати, отримані з донорської крові та 
плазми (лікарські препарати на основі компонентів крові, виготовлені промис- 
ловим способом на державних або приватних підприємствах; такими препара- 
тами, зокрема, є альбумін, фактори згортання крові та імуноглобуліни людини); 
лікарські препарати, що отримані за допомогою одного з наступних біоте- 
хнологічних процесів: 1) технологія рекомбінантної ДНК, 2) контрольована 
експресія генів, що кодують біологічно активні білки у прокаріотів та еукаріо- 
тів, у тому числі трансформовані клітини ссавців, 3) методи гібридоми і монок- 
лональних антитіл; високотехнологічні лікарські препарати, що отримують 
за допомогою виробничих процесів, пов’язаних з різними одержаними шляхом 
переносу генів біомолекулами та/або біологічно модифікованими клітинами, 
що є діючими речовинами або частинами діючих речовин. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. Визначення терміна наведено у 
додатку I до Директиви 2003/63/EC (третій абзац пункту 3.2.1.1(b) частини I). 
Біологічні агенти (biological agents) 
Мікроорганізми, включаючи отримані засобами генної інженерії, клітин- 
ні культури і ендопаразити, як патогенні, так і непатогенні. 
Біореактор (biogenerator) 
Закрита система, така, як ферментер, у яку вводять біологічні агенти по- 
ряд з іншою сировиною таким чином, що це приводить до їхнього розмноження 
або до продукування ними інших речовин шляхом взаємодії з іншою сирови- 
ною. Біореактори звичайно оснащені регулюючими і контролюючими прила- 
дами, а також пристосуваннями для з'єднання, додавання і видалення речовин. 
Валідація (validation) 
Дії, які відповідно до принципів належної виробничої практики дово- 
дять, що певна методика, процес, обладнання, сировина, діяльність або система 
дійсно дають очікувані результати (див. також термін «кваліфікація»). 
Валідація очищення (cleaning validation) 
Документоване підтвердження того, що затверджена процедура очищен- 
ня забезпечуватиме таку чистоту обладнання, яка необхідна для виробництва 
лікарських засобів. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Валідація процесу (process validation) 
Документоване підтвердження того, що процес, який відбувається в ме- 
жах встановлених параметрів, може здійснюватися ефективно та з відтворюва- 
ними результатами і призводить до отримання лікарського препарату, що від- 
повідає заздалегідь встановленим специфікаціям і характеристикам якості. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
. Перспективна валідація (prospective validation) 
Валідація, що проводиться до початку серійного виробництва продукції, 
призначеної для продажу. 
. Супутня валідація (concurrent validation) 
Валідація, що проводиться в ході серійного виробництва продукції, приз- 
наченої для продажу. 
. Ретроспективна валідація (retrospective validation) 
Валідація процесу у випадку препарату, який уже розміщений на ринку, 
на підставі зібраних даних про виробництво, випробування і контроль серій. 
. Ревалідація; повторна валідація (re-validation) 
Повторення валідації процесу для забезпечення гарантії того, що зміни 
процесу/обладнання, внесені відповідно до процедур контролю змін, не впли- 
нули несприятливо на характеристики процесу та якість препарату. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 15. 
Вектор (vector, [117]) 
Агент трансмісії, що передає генетичну інформацію від однієї клітини 
або організму до інших, наприклад, плазміди, ліпосоми, віруси. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 2. 
Вектор вірусний (viral vector, [117]) 
Вектор, отриманий шляхом модифікації вірусу за допомогою методів мо- 
лекулярної біології таким чином, щоб зберегти деякі, але не всі, материнські 
гени вірусу; якщо гени, відповідальні за здатність вірусу до реплікації, видале- 
ні, створений вектор є нездатним до реплікації. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 2. 
Відвантаження/транспортування (shipping) 
Дії щодо пакування для відвантаження і відправлення лікарських засобів 
для клінічних випробувань згідно з розпорядженням. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Відкачувати (evacuate) 
Видаляти газ, що залишився в контейнері / системі, за допомогою вакуу- 
мної системи до тиску менше ніж 1,013 Бар. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Відповідальна особа (Responsible Person, [123]) 
1. У кожній установі з обробки тканин слід призначити відповідальну 
особу, яка повинна відповідати принаймні таким умовам і мати таку кваліфіка- 
цію: 
а) наявність диплома, сертифіката або іншого доказу офіційної кваліфіка- 
ції в галузі медичної або біологічної науки, присудженої по закінченні універ- 
ситетського курсу навчання або курсу, визнаного еквівалентним в Україні; 
b) не менше двох років практичного досвіду роботи у відповідних облас- 
тях. 
2. Особа, зазначена в пункті 1, має нести відповідальність: 
а) за забезпечення того, що в установі, де ця особа є відповідальною, до- 
норські тканини і клітини, призначені для застосування людиною, отримують, 
випробовують, обробляють, зберігають та здійснюють дистрибуцію відповідно 
до вимог GMP/GDP та чинного законодавства України; 
b) за надання у визначеному порядку інформації компетентному уповнова- 
женому органу або органам згідно з вимогами чинного законодавства України; 
c) за виконання інших вимог чинного законодавства України в установі з 
обробки тканин. 
3. Установи з обробки тканин мають інформувати компетентний уповно- 
важений орган або органи про ім'я відповідальної особи, зазначеної в пункті 1. 
Якщо відповідальну особу замінено (постійно або тимчасово), установа з обро- 
бки тканин має негайно інформувати компетентний уповноважений орган про 
ім'я нової відповідальної особи і дату, з якої вона починає виконувати 
обов’язки. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. В ЄС відповідальна особа в ус- 
танові з обробки тканин призначається відповідно до ст. 17 Директиви 2004/23/EC. В ЄС 
відповідальність, визначену в п. 2(b), регламентує ст. 6, а в п. 2(с) – статті 7, 10, 11, 15, 16 і 
18-24 Директиви 2004/23/EC. 
Відповідальна особа (Responsible Person) 
В установах із взяття/випробування крові має бути призначена особа 
(відповідальна особа), яка несе відповідальність за: 
– забезпечення того, що кров або компоненти крові були взяті та випро- 
бувані у кожній одиниці незалежно від їх призначення, а також, що (у разі при-
значення для трансфузії) їх обробку, зберігання та дистрибуцію здійснювали 
відповідно до чинного законодавства УкраїниN; 
– надання відповідної інформації компетентним органам щодо процедур 
визначення, санкціонування, акредитації/атестації або ліцензування; 
– виконання усіх вимог чинного законодавства в установі із взяття / ви- 
пробування крові. 
2. Відповідальна особа має відповідати таким мінімальним умовам щодо 
кваліфікації: 
а) він/вона повинні мати диплом, сертифікат чи інше свідоцтво щодо офі- 
ційної кваліфікації в галузі медичних або біологічних наук, присудженої після 
закінчення університетського курсу навчання або курсу, що визнається в 
УкраїніN еквівалентним; 
b) він/вона повинні мати отриманий після закінчення навчання практич- 
ний досвід у відповідних областях, принаймні два роки, в одній або декількох 
установах, що мають право здійснювати діяльність, пов'язану із взяттям та/або 
випробуванням донорської крові та компонентів крові, або їх підготовкою, збе- 
ріганням і дистрибуцією. 
3. Обов’язки, зазначені у п. 1, можуть бути передані іншим особам, які 
повинні мати отриману завдяки навчанню кваліфікацію та досвід для виконан- 
ня таких завдань. 
4. Установи із взяття/випробування крові мають повідомляти компетент- 
ному органу про ім'я відповідальної особи, зазначеної в п. 1, а також інших 
осіб, зазначених у п. 3, разом з інформацією про конкретні обов’язки, за які во- 
ни відповідають. 
5. Якщо відповідальну особу або інші особи, зазначені в п. 3, постійно 
або тимчасово замінюють, установа із взяття/випробування крові має відразу 
сповістити компетентний орган про ім'я нової відповідальної особи та дату її 
призначення. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено у Ди- 
рективі 2002/98/ЕС (ст. 9). 
Вільні від специфічних патогенів (specific pathogen free – SPF, [117]) 
Використовувані для виробництва або контролю якості біологічних лі- 
карських засобів матеріали тваринного походження (наприклад, кури, ембріони 
або культури клітин), отримані з груп (наприклад, зграї або стада) тварин, віль- 
них від специфічних патогенів. Така зграя або стадо – це група тварин, які ме- 
шкають у спільному навколишньому середовищі та мають своїх доглядачів, які 
не контактують з тваринами з не-SPF груп. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Вірусний вектор (viral vector, [117]) 
Див. визначення терміна «вектор вірусний». 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Виготовлення; технологічний процес (production) 
Див. визначення терміна «технологічний процес». 
Використання в умовах ізоляції (contained use, [120]) 
Будь-яка діяльність, за якої мікроорганізми генетично модифікують або 
за якої генетично модифіковані організми культивують, зберігають, транспор- 
тують, знищують, видаляють або використовують будь-яким іншим способом, 
та за якої вживають спеціальні заходи з ізоляції для обмеження контакту з ни- 
ми, а також для забезпечення високого рівня безпеки для населення та довкілля. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. Це визначення наведено у Ди- 
рективі 2009/41/ЕС (ст. 2(c) ). 
Випробування гідростатичним тиском (hydrostatic pressure test) 
Випробування, що проводиться відповідно до національних або міжнаро- 
дних вимог для того, щоб гарантувати, що контейнери, які знаходяться під тис- 
ком, можуть утримувати високий тиск (до проектного значення тиску). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Випуск за параметрами (рarametric release) 
Система випуску, яка дає гарантію, що продукція має необхідну якість, на 
підставі інформації, отриманої під час виробничого процесу, а також на підста- 
ві відповідності певним вимогам GMP, що стосуються випуску за параметрами. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 17. 
Виробник (manufacturer) 
Власник ліцензії на виробництво лікарських засобів, включаючи власни- 
ків ліцензій як на повне, так і на неповне виробництво, а також на різні процеси 
фасування, пакування або маркування. 
Виробництво за принципом кампаній (campaigned manufacture, [117]) 
Послідовне виробництво ряду серій тієї самої продукції за даний період 
часу за умови суворого дотримання прийнятих заходів контролю перед перехо- 
дом на виробництво іншої продукції. Різну продукцію не виробляють одночас- 
но, але можуть виробляти на тому самому обладнанні. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Виробник / імпортер досліджуваного лікарського засобу (manufacturer / 
importer of investigational medicinal product) 
Будь-яка особа, зайнята у діяльності, для якої потрібна ліцензія згідно 
з чинним законодавством УкраїниN.1 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Виробництво (manufacture) 
Всі операції щодо закупівлі матеріалів і продукції, виготовлення (production), 
контролю якості, видачі дозволу на випуск, зберігання, розповсюдження 
(дистрибуції) лікарських засобів і відповідного контролю. 
Виробництво (manufacturing) 
Виготовлення радіофармацевтичних препаратів із діючої речовини та ви- 
хідної сировини, контроль їх якості та видача дозволу на випуск та постачання. 
Примітка. Цей термін і це визначення стосуються додатка 3. 
Вихідна сировина (starting material) 
Будь-яка речовина, що використовується при виготовленні лікарського 
1 У додатку 13 до Настанови з GMP ЄС термін „виробник/імпортер досліджуваного 
лікарського засобу” має таке визначення: „Будь-яка особа, зайнята у діяльності, для якої пот- 
рібна ліцензія, зазначена у статті 13.1 Директиви 2001/20/ЕС”. 
засобу, за винятком пакувальних матеріалів. 
Вихідні матеріали (starting materials, [125]) 
Всі матеріали, з яких виробляють або екстрагують діючу речовину. 
Для біологічних лікарських засобів, вихідні матеріали означають будь- 
яку речовину біологічного походження, таку як мікроорганізми, органи і тка- 
нини рослинного або тваринного походження, клітини або рідини (у тому числі 
кров або плазма) людського або тваринного походження, а також біотехнологі- 
чні конструкції клітин (клітинні субстрати, незалежно від того, є вони рекомбі- 
нантними чи ні, включаючи первинні клітини). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. Визначення терміна наведено у 
додатку I до Директиви 2003/63/EC (1-й та 2-й абзаци пункту 3.2.1.1(b) частини I). 
Газ (gas) 
Будь-яка речовина, що є повністю газоподібною при тиску 1,013 Бар та 
температурі +20 °C, або має тиск пари понад 3 бар при температурі +50 °C. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Гази як діюча речовина (active substance gas) 
Будь-який газ, що призначений для лікарського засобу як діюча речовина. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Гаптен (hapten, [117]) 
Молекула з низькою молекулярною масою, що сама не є антигеном, але 
стає ним при кон'югації з «молекулою-носієм». 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Ген (gene, [117]) 
Послідовність ДНК, що кодує один білок або більше (білків). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Генетично модифікований організм – ГМО (genetically modified organism 
– GMO, [121]) 
Організм, за виключенням людини, у якому генетичний матеріал був змі- 
нений таким чином, що не відбувається природно шляхом схрещування та/або 
природної рекомбінації. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. Визначення наведено у ст. 2(2) 
Директиви 2001/18/ЕС. 
Гібридома (hybridoma, [117]) 
Іморталізована лінія клітин (як правило, отримана шляхом злиття 
В-лімфоцитів з пухлинними клітинами), які виробляють бажані (моноклональ- 
ні) антитіла. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Головний банк клітин (master cell bank – MCB, [117]) 
Аліквота одного пулу клітин, як правило, отриманого з обраного клону 
клітин при певних умовах, що розподілена на декілька контейнерів і зберігаєть- 
ся при певних умовах. Головний банк клітин використовується для отримання 
всіх робочих банків клітин. Головна посівна культура вірусів (master virus 
seed – MVS) – див. визначення вище, але стосовно вірусів; головний трансген- 
ний банк (master transgenic bank) – див. визначення вище, але стосовно транс- 
генних рослин або тварин. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 2. 
Готова продукція; готовий препарат (finished product) 
Лікарський засіб, що пройшов усі стадії виготовлення, включаючи оста- 
точне пакування. 
Група балонів (cylinder bundle) 
Балони, скріплені між собою та з’єднані за допомогою колектора, що 
транспортують та використовують як цілісну одиницю. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Діюча речовина (active substance, [117]) 
Поєднує визначення терміна «речовина» та визначення терміна «актив- 
ний фармацевтичний інгредієнт». 
Примітка. Термін «речовина» та його визначення наведені у ст. 1(3) Директиви 
2001/83/EC. Визначення термінів «речовина» та «активний фармацевтичний інгредієнт» на- 
ведені відповідно у п. 1 та п. 2 цього розділу. 
Допоміжна речовина (excipient, [122]) 
Будь-яка речовина лікарської форми за винятком діючої речовини. 
Примітка. Допоміжні речовини можуть бути різного походження; див. термін «речо- 
вина», наведений у п. 1 цього розділу. Термін «речовина» та його визначення наведені у 
ст. 1(3) Директиви 2001/83/EC. 
Досліджуваний лікарський засіб (investigational medicinal product) 
Лікарська форма діючої речовини або плацебо, що є предметом вивчення 
або використовується для контролю у межах клінічного випробування, у тому 
числі зареєстрований лікарський засіб, якщо спосіб його застосування чи виго- 
товлення (лікарська форма чи розфасування) відрізняються від затвердженого, 
у разі його використання за новим показанням або для отримання додаткової 
інформації за затвердженим показанням. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Дослідник (investigator) 
Особа, відповідальна за проведення клінічного випробування у медично- 
му закладі. Якщо випробування проводить колектив співробітників медичного 
закладу, дослідником (відповідальним дослідником) є керівник колективу. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Досьє виробничої дільниці (site master file, [29]) 
Документ, що підготовлений виробником лікарських засобів і містить 
спеціальну інформацію щодо політики та діяльності з управління якістю на ді- 
льниці, виготовлення та/або контролю якості при проведенні операцій з вироб- 
ництва лікарських засобів, здійснюваних на цій дільниці, а також про будь-які 
тісно взаємопов'язані роботи у сусідніх спорудах і тих, що прилягають. Якщо 
на даній дільниці здійснюється лише частина виробничих операцій, то в досьє 
виробничої дільниці мають бути описані лише вони (наприклад, аналіз, паку- 
вання тощо). 
Досьє специфікацій на препарат (product specification file) 
Довідкове досьє, що містить всю інформацію (або посилання на відповід- 
ні документи), необхідну для складання детальних письмових інструкцій для 
виготовлення, пакування, проведення випробувань з контролю якості, видачі 
дозволу на випуск серії та відвантаження досліджуваного лікарського засобу. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Екзотичний організм (exotic organism) 
Біологічний агент у тому разі, якщо захворювання, що ним викликається, 
не існує в даній країні або географічній зоні, або це захворювання є об'єктом 
профілактичних заходів чи програми ліквідації, здійснюваної в даній країні або 
географічній зоні. 
Життєвий цикл (life cycle) 
Всі фази життя системи від початкових вимог до вилучення із викорис- 
тання, включаючи проект, визначення специфікації, програмування, випробу- 
вання, встановлення, роботу та технічне обслуговування. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Закрита система (closed system, [117]) 
Якщо в процесі виробництва лікарська речовина або препарат не зазнає 
впливу безпосереднього навколишнього середовища приміщення. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Замовлення (order) 
Розпорядження щодо виготовлення, пакування і/або відвантаження ви- 
значеної кількості одиниць досліджуваного(их) лікарського(их) засобу(ів). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Запас клітин (cell stock, [117]) 
Первинні клітини, які розмножилися до заданої кількості клітин, що бу- 
дуть становити аліквоту і використовуватися як вихідний матеріал для вироб- 
ництва обмеженої кількості серій клітинного лікарського препарату. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Зворотне простежування (look-back, [117]) 
Задокументована процедура для відстеження біологічних лікарських ре- 
човин або препаратів, на які може негативно вплинути використання або вклю- 
чення до них донорських матеріалів або матеріалів тваринного походження, 
якщо такі матеріали незадовільно пройшли випробування при випуску внаслі- 
док наявності контамінуючого(их) агента(ів), або якщо такі факти виявляються 
стосовно джерела матеріалу – тварини або людини. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Зовнішні (аутсорсингові) роботи (outsourced activities, [119]) 
Роботи, здійснювані виконавцем за письмовою угодою з замовником. 
Зона (area, [117]) 
Спеціальний комплекс приміщень всередині будівлі, що мають загальну 
систему обробки повітря та пов'язані з виробництвом будь-якого одного проду- 
кту або декількох видів продукції. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Зооноз (zoonosis, [117]) 
Захворювання тварин, що можуть передаватися людині. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Зріджений газ (liquified gas) 
Газ, що при пакуванні для транспортування є частково рідким (або твер- 
дим) при температурі вище –50 °C. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Зріджувані гази (liquifiable gases) 
Гази, які при звичайних температурі та тиску наповнення залишаються в 
балоні у вигляді рідини. 
Ізольована зона (сontained area) 
Зона, побудована й експлуатована таким чином (і обладнана відповідни- 
ми системами обробки і фільтрації повітря), щоб запобігти контамінації зовні- 
шнього навколишнього середовища біологічними агентами зсередини зони. 
Ізоляція (containment) 
Дії щодо ізоляції біологічного агента або іншої сутності в межах визначе- 
ного простору. 
. Первинна ізоляція (primary containment) 
Система ізоляції, що запобігає проникненню біологічного агента в приле- 
гле робоче навколишнє середовище. Це досягається використанням закритих 
контейнерів або боксів для безпечного ведення біологічних робіт поряд із ме- 
тодиками щодо безпечного проведення процесу. 
. Вторинна ізоляція (secondary containment) 
Система ізоляції, що запобігає проникненню біологічного агента в зовні- 
шнє навколишнє середовище або в інші робочі зони. Це досягається викорис- 
танням кімнат, спеціально обладнаних засобами обробки повітря, наявністю 
повітряних шлюзів і/або стерилізаторів для передачі матеріалів назовні поряд із 
методиками щодо безпечного ведення процесу. У багатьох випадках це може 
підвищувати ефективність первинної ізоляції. 
Інфікований (infected) 
Заражений сторонніми біологічними агентами і, відповідно, здатний до 
поширення інфекції. 
IT-інфраструктура (IT infrastructure) 
Комп'ютерне устаткування та програмне забезпечення, таке як програмне 
забезпечення для роботи в мережі та операційні системи, що надають можли- 
вість для функціонування програмного статку. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Калібрування (calibration) 
Ряд операцій, проведених за певних умов, за допомогою яких установ- 
люють співвідношення між показаннями приладу чи системи вимірювання або 
значеннями, отриманими при фізичному вимірюванні, і відповідними відомими 
величинами еталонних зразків. 
Камери для роботи з високоактивними речовинами (hot-cells) 
Захищені робочі місця для виробництва та обробки радіоактивних мате- 
ріалів. Такі камери не обов’язково мають бути сконструйовані як ізолятори. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 3. 
Карантин (quarantine) 
Статус вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфа- 
сованої чи готової продукції, ізольованої фізично або іншими ефективними за- 
собами, поки очікується рішення про видачу дозволу на їхній випуск або про 
відмову в ньому. 
Кваліфікація (qualification) 
Дії, які засвідчують, що конкретне обладнання працює правильно і дійсно 
дає очікувані результати. Поняття «валідація» ширше й іноді включає в себе 
поняття «кваліфікація». 
Кваліфікація проекту (DQ) (design qualification – DQ) 
Документоване підтвердження придатності пропонованого проекту тех- 
нічних засобів, систем і обладнання для їх передбачуваного використання. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Кваліфікація монтажу (IQ) (installation qualification – IQ) 
Документоване підтвердження того, що технічні засоби, системи й обла- 
днання, змонтовані чи модифіковані, відповідають затвердженому проекту та 
рекомендаціям виробника. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Кваліфікація функціонування (OQ) (operational qualification – OQ) 
Документоване підтвердження того, що технічні засоби, системи й обла- 
днання, змонтовані чи модифіковані, функціонують належним чином протягом 
заданих робочих діапазонів. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Кваліфікація експлуатаційних властивостей (PQ) (performance qualification 
– PQ) 
Документоване підтвердження того, що технічні засоби, системи й обла- 
днання при використанні разом можуть функціонувати ефективно та з відтво- 
рюваними результатами на підставі затвердженого методу ведення процесу і 
специфікації на продукцію. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Клапан (valve) 
Пристрій для відкривання та закривання контейнерів. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Клапан утримання мінімального тиску (minimum pressure retention valve) 
Клапан на балоні, що підтримує в балоні після використання газу тиск 
вище за атмосферний з метою запобігання контамінації всередині балона. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Клінічне випробування (clinical trial) 
Будь-яке дослідження на людях – суб’єктах випробування, призначене 
для виявлення чи перевірки фармакологічних та/або фармакодинамічних влас- 
тивостей досліджуваного(их) препарату(ів), його (їх) впливу на клінічні прояви 
захворювання і/або для виявлення побічних реакцій, і/або для вивчення його 
(їх) абсорбції, розподілу, метаболізму та виведення, і проведене з метою підт- 
вердження його (їх) безпеки та/або ефективності. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Клітинна культура (cell culture) 
Клітини, які виділені з багатоклітинних організмів і ростуть in vitro. 
Код рандомізації (randomіsation code) 
Перелік, у якому зазначене лікування, призначене кожному суб’єкту про- 
цесу рандомізації. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Колектор (manifold) 

1. Обладнання чи апаратура, призначені для одночасного наповнення од- 
ного чи більше газових контейнерів від одного джерела. 
2. Обладнання чи прилад, що спроектовано для одночасного випорож- 
нення або наповнення одного чи більше газових контейнерів. 
Примітка. Визначення 1 наведено у розділі „Glossary” Настанови з GMP ЄC, а визна- 
чення 2 – у додатку 6 до цієї настанови. 
Комерційне програмне забезпечення (commercial of-the-shelf software) 
Наявне у комерційному продажу програмне забезпечення, придатність 
якого для використання доведена широким колом користувачів. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Компонент крові (blood component) 
Терапевтична складова крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити та 
плазма), що може бути підготовлена різними методами. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2002/98/ЕС (ст. 3b). 
Комп'ютеризована система (computerized system) 
Система, що включає введення даних, електронну обробку й видачу ін- 
формації та використовується або для протоколювання, або для автоматичного 
керування. 
Комп'ютеризована система, що зроблена на індивідуальне замовлен- 
ня (bespoke / customized computerized system) 
Комп'ютеризована система, яка індивідуально спроектована, щоб відпо- 
відати вимогам специфічного робочого процесу. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Контейнер (container) 
Контейнером є кріогенна ємність (резервуар, цистерна або пересувна крі- 
огенна ємність іншого типу), балон, група балонів або будь-яке інше паковання, 
що находиться у прямому контакті з газом. 
Примітка. Термін «контейнер» у цьому значенні використовується лише у додатку 6. 
Контроль змін (change control) 
Офіційна система, згідно з якою кваліфіковані представники відповідних 
професій вивчають пропоновані або фактично внесені зміни, які можуть впли- 
нути на статус валідації технічних засобів, систем, обладнання чи процесів. 
Мета такого контролю – визначити необхідність заходу, який би гарантував і 
документально засвідчував, що система підтримується в статусі валідованої 
системи. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Контрольована зона (controlled area) 
Зона, побудована і експлуатована таким чином, щоб контролювати вне- 
сення можливого забруднення (може використовуватися система подачі повіт- 
ря, що приблизно відповідає класу D) і наслідків випадкового розповсюдження 
живих організмів. Рівень здійснюваного контролю має залежати від природи 
організму, використовуваного в процесі. Як мінімум, зона має експлуатуватися 
при негативному тиску по відношенню до оточуючого зовнішнього навколиш- 
нього середовища і дозволяти ефективно усувати незначні кількості джерел ко-
нтамінації, що знаходяться в повітрі. 
Контроль у процесі виробництва; виробничий контроль (in-process 
control) 
Перевірки, здійснювані під час технологічного процесу з метою його мо- 
ніторингу і при необхідності регулювання для забезпечення відповідності про- 
дукції специфікаціям. Контроль навколишнього середовища або обладнання 
також може розглядатися як частина контролю в процесі виробництва. 
Контроль якості (quality control) 
Див. розділ 1 частини 1 цієї настанови. 
Кріогенна посудина (cryogenic vessel) 
1. Контейнер, призначений для зберігання зрідженого газу при дуже ни- 
зькій температурі. 
2. Стаціонарний або пересувний контейнер з теплоізоляцією, призначе- 
ний для зберігання зріджених або кріогенних газів. Газ вилучається в газоподі- 
бній або рідкій формі. 
Примітка. Визначення 1 наведено у розділі „Glossary” Настанови з GMP ЄC, а визна- 
чення 2 – у додатку 6 до цієї настанови. 
Кріогенні ємності для використання вдома (home cryogenic vessel) 
Пересувні кріогенні ємності, спроектовані для зберігання рідкого кисню 
та видачі газоподібного кисню у пацієнта вдома. 
Кріогенний газ (cryogenic gas) 
Газ, що зріджується при тиску 1,013 бар при температурах нижче –150 °C. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Кров (blood) 
Цільна кров, що взята у донора та оброблена або для трансфузії, або для 
подальшого виробництва. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2002/98/ЕС (ст. 3а). 
Лікарська рослина (medicinal plant) 
Ціла рослина або її частина, що використовується в медичних цілях. 
Лікарський засіб; лікарський препарат (medicinal product) 
Будь-яка речовина або комбінація речовин, призначена для лікування або 
профілактики захворювань у людини. 
Будь-яка речовина або комбінація речовин, яка може бути призначена для 
встановлення діагнозу або для відновлення, корекції або зміни фізіологічних 
функцій у людини, також розглядається як лікарський засіб. 
Лікарський засіб рослинного походження (herbal medicinal product, 
[27,35,36]) 
1. Лікарський засіб, що містить як активні інгредієнти речовини винятко- 
во рослинного походження або препарати, вироблені з рослин [27]. 
2. Будь-який лікарський засіб, що містить як діючі речовини винятково 
одну чи декілька рослинних субстанцій або один чи декілька рослинних препа- 
ратів, або одну чи декілька таких рослинних субстанцій в комбінації з одним чи 
декількома такими рослинними препаратами [35,36]. 
Лікарські препарати, одержувані з донорської крові або плазми (me-
dicinal products derived from human blood or human plasma) 
Лікарські препарати на основі складових крові, які виготовлено промис- 
ловим способом в державних (комунальних) або приватних установах. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2001/83/ЕС (ст. 1, п. 10). 
Максимальна теоретична залишкова домішка (maximum theoretical residual 
impurity) 
Газоподібна домішка через можливий зворотний потік газу, що залиша- 
ється після попередньої обробки балонів перед їх наповненням. Розрахунок ма- 
ксимальної теоретичної залишкової домішки є значущим лише для стиснутих 
газів за умови припущення, що такі гази мають властивості ідеального газу. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Матеріали (materials) 
Загальне поняття, що розповсюджується, головним чи- 
ном, на вихідну сировину (starting materials) та пакува- 
льні матеріали (packaging material), а також на деякі ін- 
ші матеріали: реактиви, розчинники, допоміжні матеріали 
(наприклад, фільтри) тощо. N 
Примітка. Термін і визначення стосуються частини 1 та додатків. 
Маркери (markers, [30,35,36]) 
1. Компоненти лікарської рослинної сировини, хімічний склад яких ви- 
значений і які використовують з метою контролю. Маркери звичайно застосо- 
вують, якщо не знайдені або чітко не визначені компоненти з відомою терапев- 
тичною активністю; вони можуть бути використані для обчислення кількості 
рослинної сировини або препарату на його основі в готовому лікарському засо- 
бі. При випробовуванні вихідної сировини маркери в рослинній сировині або в 
препараті на її основі слід визначати кількісно [30]. 
2. Це компоненти або групи компонентів рослинної субстанції, рослинно- 
го препарату або лікарського засобу рослинного походження зі встановленою 
хімічною структурою, які представляють інтерес в цілях контролю, незалежно 
від того, чи виявляють вони терапевтичну або фармакологічну активність. Ма- 
ркери служать для розрахунку кількості рослинної(их) субстанції(ій) або рос- 
линного(их) препарату(ів) в лікарському засобі рослинного походження у тому 
випадку, коли маркери кількісно визначають в рослинній субстанції або рос- 
линному препараті. 
Є дві категорії маркерів: 
– активні маркери – це компоненти або групи компонентів, що, як прави- 
ло, роблять внесок в терапевтичну дію; 
– аналітичні маркери – це компоненти або групи компонентів, що вико- 
ристовують в аналітичних цілях [35,36]. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 7. 
Медичний газ (medicinal gas) 
Будь-який газ або суміш газів, що визначені як лікарський засіб / лікарсь- 
кий препарат (згідно з визначенням, наведеним у цьому розділі). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Межа, що вимагає вживання заходів (action limit, [28]) 
Встановлені критерії, при перевищенні яких необхідне негайне вживання 
додаткових заходів та коригувальних дій. 
Методики; стандартні робочі методики (СРМ або SOP) (procedures; 
standard operating procedures – SOPs) 
Опис обов'язкових для виконання операцій і запобіжних заходів, а також 
усіх необхідних заходів, здійснення яких прямо або відносно пов'язане з вироб- 
ництвом лікарського засобу. 
Мікробне навантаження (bioburden, [117]) 
Рівень і вид (тобто, небажаний або допустимий) мікроорганізмів, присут- 
ніх у вихідних матеріалах, поживних середовищах, біологічних речовинах, 
проміжній продукції або препаратах. Якщо рівень та/або вид не відповідає ви- 
могам специфікації, застосовують термін «контамінація» («contamination»). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Моделюючий препарат (simulated product) 
Матеріал, який за фізичними та, якщо це практично здійсниме, хімічними 
властивостями (наприклад, в'язкість, розмір часток, рН і т.д.) схожий з валідо- 
ваним препаратом. У багатьох випадках цим характеристикам може відповідати 
серія препарату плацебо. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Монокультура / чиста культура (monosepsis / axenic, [117]) 
Єдиний організм в культурі, що не контамінована будь-яким іншим орга- 
нізмом. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Найгірший випадок (worst case) 
Умова або ряд умов, у числі яких верхня і нижня межі робочих парамет- 
рів процесу, а також обставини в рамках стандартних робочих методик, які зу- 
мовлюють найбільшу ймовірність збою в процесі чи дефекту продукції порів- 
няно з оптимальними умовами. Такі умови не обов'язково призводять до збою в 
процесі чи до дефекту продукції. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 15. 
Навмисне вивільнення (deliberate release, [121]) 
Будь-яке свідоме введення в навколишнє середовище генетично модифі- 
кованих організмів або комбінації генетично-модифікованих організмів, щодо 
яких не вжиті спеціальні заходи з ізоляції для обмеження контакту з ними та 
для забезпечення високого рівня безпеки для населення та довкілля. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. Це визначення наведено у Ди- 
рективі 2001/18/ЕС (ст. 2(3) ). 
Незворотний клапан (non-return valve) 
Клапан, що дозволяє потік лише у одному напрямку. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Нерозфасована продукція (bulk product) 
Будь-яка продукція, що пройшла всі стадії технологічного процесу, за ви- 
нятком остаточного пакування. 
Номер серії (batch number; lot number) 
Характерна комбінація цифр і/або букв, яка специфічно ідентифікує серію. 
Обробка (processing) 
Будь-який етап виготовлення компонента крові, що здійснюється після 
взяття крові перед отриманням компонента крові, наприклад, сепарація та за- 
морожування компонентів крові. У додатку 14 під обробкою додатково розу- 
міють ті здійснювані в установах із взяття/випробування крові операції, які є 
специфічними для плазми, використовуваної для фракціонування. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2005/62/ЕС. 
Оператор процесу (process owner) 
Особа, відповідальна за робочий процес. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Основне досьє щодо плазми (Plasma Master File – PMF) 
Окремий документ, що не входить до реєстраційного досьє. У ньому 
представлена вся відповідна детальна інформація стосовно характеристик усієї 
донорської плазми, використовуваної як вихідна сировина для виробництва 
проміжних фракцій (субфракцій), складових допоміжних та діючих речовин, 
які є частиною плазми, одержуваних з неї лікарських препаратів або виробів 
медичного призначення. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2001/83/ЕС (додаток 1, частина III, п. 1.1а). 
Пакувальний матеріал (packaging material) 
Всякий матеріал, що використовують при пакуванні лікарського засобу, 
крім будь-якої транспортної тари для транспортування або відвантаження. Па- 
кувальні матеріали відносяться до первинних або вторинних залежно від того, 
призначені вони для безпосереднього контакту з лікарським препаратом чи ні. 
Пакування (packaging) 
Всі операції, включаючи фасування і маркування, які необхідно пройти 
нерозфасованій продукції, щоб стати готовою продукцією. 
Примітка. Дозування стерильної продукції, як правило, не слід розглядати як частину 
процесу пакування, оскільки у первинні паковання продукція дозується, але остаточно не па- 
кується. 
Перенос гену (gene transfer) 
Процес переносу гену в клітини із залученням системи експресії, що міс- 
титься в системі доставки та називається вектор; вектор може бути як вірусного, 
так і не вірусного походження. Після переносу гену, генетично модифіковані 
клітини також називають трансформованими клітинами. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Переробка (reprocessing) 
Переробка всієї або частини серії продукції неприйнятної якості на пев- 
ній стадії технологічного процесу так, щоб її якість могла стати прийнятною за 
допомогою однієї або декількох додаткових операцій. 
Пересувна кріогенна ємність (mobile cryogenic vessel) 
Пересувний термоізольований контейнер, спроектований для підтриман- 
ня вмісту у рідкому стані. В додатку 6 це визначення не поширюється на цисте- 
рни. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 

Перехресна контамінація (сross contamination) 
Забруднення сировини або продукції іншою сировиною або продукцією. 
Плазма для фракціонування (plasma for fractionation) 
Плазма для фракціонування – це поміщена у контейнер з антикоагулян- 
том рідка частина донорської крові, що залишається після відділення клітинних 
елементів з крові або після сепарації за допомогою безперервної фільтрації, або 
центрифугування крові з антикоагулянтом під час процедури аферезису; вона 
призначена для виробництва лікарських препаратів, одержуваних з плазми та 
зазначених у монографії Європейської Фармакопеї «Human Plasma for fractionation
» (0853) або гармонізованої з нею монографії Державної 
Фармакопеї УкраїниN, зокрема, альбуміну, факторів згортання крові та 
імуноглобулінів людського походження. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. 
Плазміда (plasmid, [117]) 
Плазміда – це елемент ДНК, зазвичай присутній в бактеріальній клітині 
як кільцева структура поза хромосомою клітини; вона може бути модифікована 
за допомогою методів молекулярної біології, виділена з бактеріальної клітини і 
використана для передачі її ДНК до іншої клітини. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Повернення (return) 
Відправлення назад виробнику або дистриб'ютору лікарського засобу не- 
залежно від наявності чи відсутності у нього дефекту якості. 
Повітряний шлюз (air-loсk) 
Обмежений простір з двома або кількома дверима між двома або кількома 
приміщеннями, наприклад, різних класів чистоти, що служить для контролю по- 
току повітря між цими приміщеннями, коли в них необхідно ввійти. Повітряні 
шлюзи призначаються і використовуються для переміщення як людей, так і речей. 
Попереджувальна межа (alert limit, [28]) 
Встановлені критерії, що заздалегідь попереджають про можливе відхи- 
лення від нормальних умов, які не обов'язково є підставою для рішучої коригу- 
вальної дії, але вимагають додаткового розслідування. 
Посівна культура (seed lot) 
. Система посівної культури (seed lot system) 
Це система, відповідно до якої послідовні серії продукції виготовляють з 
однієї і тієї ж головної посівної культури при даній кількості пасажів. Для зви- 
чайного виробництва робоча посівна культура готується з головної посівної ку- 
льтури. Для того щоб бути задовільною щодо безпеки й ефективності, готова 
продукція, отримана з робочої посівної культури, не повинна піддаватися біль- 
шій кількості пасажів із головної посівної культури, аніж вакцина, яка пройшла 
клінічне вивчення. Походження і кількість пасажів головної посівної культури 
та робочої посівної культури протоколюють. 
. Головна посівна культура (master seed lot – MSL) 
Культура мікроорганізмів, розподілена з одного об’єму посівної культури 
в ємності за одну операцію таким чином, щоб забезпечити одноманітність, за- 
побігти контамінації та гарантувати стабільність. Рідка головна посівна культу-
ра звичайно зберігається при температурі мінус 70 оС або нижче. Ліофілізовану 
головну посівну культуру зберігають при відомій температурі, що забезпечує 
стабільність. 
. Робоча посівна культура (working seed lot – WSL) 
Культура мікроорганізмів, що походить із головної посівної культури і 
призначена для використання у виробництві. Робочу посівну культуру розподі- 
ляють в ємності та зберігають, як описано вище для головних посівних культур. 
Правила належної практики (good practice guidelines)1 
У правилах належної практики надано роз’яснення щодо стандартів та 
специфікацій, призначених для систем якості в установах із взяття / випробу- 
вання крові, які встановлено чинним законодавством в УкраїніN. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. 
Препарати крові (blood products) 
Препарат крові . це будь-який терапевтичний препарат, одержаний з до- 
норської крові або плазми. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2002/98/ЕС (ст. 3е). 
Препарат порівняння (comparator product) 
Досліджуваний препарат або зареєстрований лікарський засіб (тобто ак- 
тивний контроль) або плацебо, використовувані для порівняння у межах кліні- 
чного випробування. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Приготування (preparation) 
Обробка та введення радіоактивних ізотопів у комплекти з радіонуклідами, 
елюйованими з генераторів або радіоактивних прекурсорів у лікувальних закла- 
дах. Комплекти, генератори та прекурсори мають бути зареєстрованими або ви- 
користовуватися згідно з чинним законодавством України N. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 3. 
Програма фракціонування за контрактом з іншими країнами (third 
countries contract fractionating program) 
Це виробництво за контрактом на підприємстві з фракціонування вироб- 
ником в Україні з використанням вихідної сировини з інших країн; при цьому 
вироблювана продукція не призначена для ринку України. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. 
Програмний статок (application) Програмне забезпечення, встановлене 
на певну платформу / комп'ютерне устаткування, що надає спеціальні викону- 
вані функції. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Проміжна продукція (intermediate product) 
1 У розділі „Glossary” додатка 14 до Настанови з GMP ЄС наведено таке визначення 
терміна правила належної практики (good practice guidelines): „У правилах належної прак- 
тики надано роз’яснення щодо стандартів та специфікацій Співтовариства, призначених для 
систем якості в установах із взяття/випробування крові, які встановлено у додатку до Дирек- 
тиви 2005/62/ЕС”. 

Частково оброблена сировина, яка має пройти наступні виробничі етапи 
до того, як вона стане нерозфасованою продукцією. 
Протокол (record) 
Див. розділ 4 частини 1 цієї настанови. 
Прочищення (purge) 
Видалення залишку газу з контейнера / системи шляхом послідовного на- 
гнітання тиску за допомогою газу, використовуваного для прочищення, та ски- 
дання тиску до 1,013 бар. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Радіоактивний лікарський засіб; радіофармацевтичний препарат (radiopharmaceutical) 
Будь-який лікарський засіб, що в готовому для застосування стані містить 
один або декілька радіонуклідів (радіоактивних ізотопів), введених до нього у 
медичних цілях. 
Рандомізація (randomization) 
Процес розподілу суб’єктів випробування за основними та контрольними 
групами випадково з метою зведення до мінімуму упередженості. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Регенерація; відновлення (recovery) 
Введення всіх або частини попередніх серій необхідної якості в іншу се- 
рію на певній стадії виробництва. 
Резервуар (tank) 
Стаціонарний термоізольований контейнер, спроектований для зберіган- 
ня зрідженого або кріогенного газу. Також використовується назва «нерухомі 
кріогенні ємності». 
Примітка. Термін «резервуар» у цьому значенні використовується лише у додатку 6. 
Речовина (substance, [124]) 
Будь-яка речовина незалежно від її походження: 
– від людини, наприклад, донорська кров та препарати, одержувані з до- 
норської крові; 
– від тварин, наприклад, мікроорганізми, цілі тварини, частини органів, 
продукти секреції тварин, токсини, екстракти, продукти крові; 
– рослинного походження, наприклад, мікроорганізми, рослини, частини 
рослин, продукти секреції рослин, екстракти; 
– хімічного походження, наприклад, елементи, природні хімічні речовини 
та хімічні продукти, що отримані шляхом хімічних перетворень або внаслідок 
синтезу. 
Примітка. Термін і визначення наведені у ст. 1(3) Директиви 2001/83/EC. 
Рівень біологічної безпеки (biosafety level – BSL, [117]) 
Умови ізоляції, необхідні для безпечної роботи з організмами різних кла- 
сів небезпеки, починаючи від BSL1 (найнижчий ступінь ризику, який навряд чи 
може привести до захворювання людини) до BSL4 (вищий ступінь ризику, який 
призводить до тяжких захворювань, що можуть поширюватися, для яких не іс- 
нує ефективних засобів профілактики та лікування). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 

Робочий банк клітин (working cell bank – WCB, [117]) 
Однорідний пул мікроорганізмів або клітин, отриманий з головного бан- 
ку клітин та рівномірно розподілений у певну кількість контейнерів; він збері- 
гається таким чином, щоб забезпечити стабільність, та використовується у ви- 
робництві. Робоча посівна культура вірусів (working virus seed – WVS) – див. 
визначення вище, але стосовно вірусів; робочий трансгенний банк (working 
transgenic bank) – див. визначення вище, але стосовно трансгенних рослин або 
тварин. 
Примітка. Терміни і визначення стосуються додатка 2. 
Розділення повітря (air separation) 
Розділення атмосферного повітря на складові гази із використанням фра- 
кційної дистиляції при кріогенних температурах. 
Рослинні препарати (herbal preparations, [34,35,36]) 
Препарати, одержані шляхом такої обробки рослинних субстанцій (рос- 
линної сировини), як екстрагування, дистиляція, віджимання, фракціонування, 
очищення, концентрування або ферментація. До них відносяться подрібнені ро- 
слинні субстанції або рослинні субстанції у вигляді порошку, настойки, екстра- 
кти, ефірні олії, видавлені соки і оброблені ексудати. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 7. Термін «herbal preparation» 
вважається еквівалентним терміну Європейської Фармакопеї «herbal drug preparation». 
Рослинні субстанції; рослинна сировина (herbal substances, [34,35,36]) 
Усі в основному цілі, фрагментовані або різані рослини, частини рослин, 
водорості, гриби, лишайники в необробленому стані, як правило, висушеному 
вигляді, але іноді свіжі. Певні ексудати, які не були піддані спеціальній оброб- 
ці, також розглядають як рослинні субстанції. Рослинні субстанції точно визна- 
чені вказівкою частини рослини, що використовується, і її ботанічної назви 
відповідно до бінарної системи (рід, вид, різновид та автор). 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 7. Термін «herbal substance» вва- 
жається еквівалентним терміну Європейської Фармакопеї «herbal drug». 
Серія (batch; lot) 
Визначена кількість вихідної сировини, пакувальних матеріалів або про- 
дукції, що піддається обробці в одному або в ряді послідовних технологічних 
процесів таким чином, що можна розраховувати на однорідність продукції. 
Примітка. Для завершення деяких етапів виробництва іноді необхідно розділити серії 
на певну кількість підсерій, які пізніше об'єднують для одержання остаточної однорідної се- 
рії. У разі безперервного виробництва серії відповідає певна частина виробленої продукції, 
що характеризується однорідністю. 
Прийнятне також таке визначення серії щодо контролю готової продук- 
ції: «При контролі готової продукції вважається, що до серії готового лікар- 
ського засобу відносяться всі одиниці даної лікарської форми, які виготовлені з 
однієї вихідної кількості матеріалу і пройшли ту саму серію виробничих опера- 
цій або операцію зі стерилізації, або при безупинному технологічному процесі 
всі одиниці, виготовлені за визначений проміжок часу*». 
* Це визначення наведене у Додатку 1 до Директиви 2001/83/EC із поправками, внесе- 
ними Директивою 2003/63/EC. 

Сировина (raw materials, [125]) 
Будь-які інші речовини, використовувані для виготовлення або екстракції 
діючої(их) речовини (речовин), але з яких цю діючу речовину безпосередньо не 
отримують, наприклад, реактиви, поживні середовища, ембріональна теляча 
сироватка, добавки та буфери, необхідні для хроматографії тощо. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. Визначення терміна наведено у 
додатку I до Директиви 2003/63/EC (четвертий абзац пункту 3.2.1.1(b) частини I). 
Система (system) 
Регульована модель взаємозалежних дій і технічних засобів, об'єднаних 
для створення організованого цілого. 
Система (system) 
Комплекс обладнання, що має загальне призначення. 
Примітка. Це визначення терміна «система» стосується додатка 15. 
Система гарантування стерильності (sterility assurance system) 
Загальна сукупність заходів, що вживаються для забезпечення стерильно- 
сті продукції. Для лікарських засобів, що піддають кінцевій стерилізації, таки- 
ми заходами є: 
а) відповідна розробка лікарського засобу, 
b) знання мікробіологічних характеристик вихідної сировини та техноло- 
гічних допоміжних матеріалів (наприклад, газів і мастил), а також, за можливо- 
сті, їх контроль, 
c) контроль контамінації в процесі виробництва, щоб запобігти проник- 
ненню мікроорганізмів у препарат і їх розмноженню. Це звичайно досягається 
за допомогою очищення та санітарної обробки поверхонь, що контактують із 
продукцією, запобігання контамінації з повітря за допомогою проведення робіт 
у чистих кімнатах, контролю за обмеженням часу ведення процесу та у відпові- 
дних випадках стадій фільтрації, 
d) попередження плутанини між потоками стерильної та нестерильної 
продукції, 
e) збереження цілісності лікарського засобу, 
f) процес стерилізації, 
g) система якості загалом, що включає систему забезпечення стерильнос- 
ті, наприклад, контроль змін, навчання, письмові методики, контроль при ви- 
пуску, планове профілактичне технічне обслуговування, аналіз невідповіднос- 
тей, попередження помилок, що допускаються людиною, валідація, калібру- 
вання і т. ін. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 17. 
Системний оператор (system owner) 
Особа, відповідальна за працездатність та технічне обслуговування ком- 
п'ютеризованої системи та за захист даних, що знаходяться в цій системі. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Скаффолд (scaffold, [117]) 
Підложка (каркас), носій або матриця, які можуть забезпечувати структу- 
ру або сприяти міграції, зв’язуванню або транспорту клітин та/або біологічно 
активних молекул. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 

Скидання тиску (vent) 
Видалення остаточного газу з контейнера / системи до тиску 1,013 Бар 
шляхом відкривання контейнера / системи для досягнення рівноваги з атмосфе- 
рним тиском. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Сліпе випробування (blinding) 
Процедура клінічних випробувань, при якій сторони (одна або декілька) 
не інформовані про лікувальне(і) призначення. При простому сліпому випробу- 
ванні не інформовані суб'єкти випробування(нь); при подвійному сліпому ви- 
пробуванні не інформовані про лікувальні призначення суб'єкти, дослідники та 
спостерігач, а в деяких випадках і особи, що аналізують дані клінічних випро- 
бувань. Щодо досліджуваного лікарського засобу сліпе випробування означає 
навмисне приховування тотожності препарату відповідно до інструкцій спон- 
сора. Розкодування означає викриття тотожності закодованих препаратів. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Соматичні клітини (somatic cells, [117]) 
Клітини, з яких складається тіло людини або тварини за виключенням ре- 
продуктивних клітин (зародкової лінії). Ці клітини можуть бути аутологічними 
(від пацієнта), алогенними (від іншої людини) або ксеногенними (від тварин) 
соматичними живими клітинами, які були оброблені або змінені ex vivo для 
введення людям з метою отримання терапевтичного, діагностичного або профі- 
лактичного ефекту. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Специфікація (specification) 
Див. розділ 4 частини 1. 
Спонсор (sponsor) 
Фізична особа, компанія, установа або організація, що несе відповідаль- 
ність за початок клінічного випробування, його організацію, контроль та/або 
фінансування. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 13. 
Стерильність (sterility) 
Стерильність – це відсутність живих організмів. Умови випробування на 
стерильність наведені в Європейській Фармакопеї, Державній Фармакопеї 
України або іншій відповідній фармакопеїN. 
Стиснений газ (compressed gas) 
Газ, що упакований під тиском з метою транспортування; є повністю газопо- 
дібним при температурах вище –50 °C. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 6. 
Ступінь гарантування стерильності; ступінь надійності стерилізації 
(sterility assurance level – SAL, [28]) 
Вірогідність того, що серія препарату є стерильною. (SAL виражається як 10–n). 
Технологічний процес; виготовлення (production) 
Всі операції, пов'язані з виготовленням лікарського засобу, які почина- 
ються з одержання сировини, продовжуються обробкою та пакуванням і завер- 
шуються одержанням готової продукції. 

Трансгенний (transgenic, [117]) 
Організм, який містить чужорідний ген у своїй нормальній генетичній 
структурі для експресії біологічних фармацевтичних матеріалів. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
Третя сторона (third party) 
Сторони, які не знаходяться під прямим управлінням власника ліцензії на 
виробництво та/або імпорт. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 11. 
Уповноважена особа (qualified person – QP) 
Див. розділ 2 частини 1 цієї настанови та додаток 16 до неї. 
Управління ризиками для якості (quality risk management, [118]) 
Систематичний процес для загального оцінювання, контролювання, ін- 
формування та огляду ризиків для якості лікарського засобу протягом життєво- 
го циклу препарату. 
Установа із взяття/випробування крові (blood establishment) 
Будь-яка структура або орган, що несе відповідальність за будь-який ас- 
пект щодо взяття та випробування донорської крові або компонентів крові не- 
залежно від їх подальшого призначення, а також за обробку, зберігання та дис- 
трибуцію у разі їх призначення для трансфузії. Хоча цей термін не поширюєть- 
ся на банки крові у лікарнях, слід усвідомлювати, що він поширюється на цент- 
ри, де здійснюють плазмаферез. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. Це визначення наведено та- 
кож у Директиві 2002/98/ЕС (ст. 3е). 
Фармацевтична система якості (pharmaceutical quality system – PQS, [119]) 
Система управління, що спрямовує та контролює діяльність фармацевти- 
чної компанії щодо якості. 
Фасування поживних середовищ (media fill, [28]) 
Метод оцінки процесу, що проводиться в асептичних умовах, із викорис- 
танням поживного середовища для зростання мікроорганізмів. (Фасування по- 
живних середовищ є синонімом понять: фасування моделюючого препарату 
(simulated products fills), випробування з бульйоном (broth trials), фасування бу- 
льйону (broth fills) і т. ін.). 
Фракціонування, підприємство з фракціонування (fractionation, fractionation 
plant) 
Фракціонування – це виробничий процес на підприємстві (підприємстві з 
фракціонування), під час якого розділяють/очищують компоненти плазми за 
допомогою різних фізичних та хімічних методів, наприклад, таких як осаджу- 
вання, хроматографія. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 14. 
Фідерні (поживні) клітини (feeder cells, [117]) 
Клітини, використовувані для сумісного культивування зі стовбуровими 
клітинами, щоб підтримувати їх плюрипотентність. Для культури ембріональ- 
них стовбурових клітин людини типові фідерні шари включають мишачі емб- 
ріональні фібробласти (mouse embryonic fibroblast – MEFs) або ембріональні фі- 
бробласти людини, оброблені таким чином, щоб були не здатні ділитися. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 

Цистерна (tanker) 
Термоізольовані контейнери, встановлені на транспортні засоби для тран- 
спортування зрідженого або кріогенного газу. 
Примітка. Термін «цистерна» у цьому значенні використовується лише у додатку 6. 
Чиста зона (clean area) 
Зона, в якій контролюється навколишнє середовище на наявність часток і 
мікроорганізмів, що контамінують, побудована й експлуатована таким чином, 
щоб зменшити проникнення, утворення і збереження контамінантів усередині 
зони. 
Примітка. Різні класи для контролю навколишнього середовища встановлені в дода- 
тку 1 «Виробництво стерильних лікарських засобів». 
Чиста/ізольована зона (clean/сontained area) 
Зона, побудована й експлуатована таким чином, що одночасно може бути 
використана як чиста зона та ізольована зона. 
Ex vivo [117] 
Процедури проводять на тканинах або клітинах поза живим організмом і 
повертають до живого організму. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
In vivo [117] 
Процедури, що проводять в живих організмах. 
Примітка. Термін і визначення стосуються додатка 2. 
2. Нижче подано терміни, вжиті в частині 2 цієї настанови, та відповідні 
визначення: 
Активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ); лікарська речовина; 
діюча речовинаN (active pharmaceutical ingredient (API); drug substance; active 
substanceN) 
Будь-яка речовина (чи суміш речовин), що призначена для використання 
у виробництві лікарського препарату і при використанні у виробництві лікар- 
ського засобу стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармако- 
логічну чи іншу безпосередню дію; їх застосовують для лікування, діагностики 
чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних 
функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 
Валідація (validation) 
Документально оформлені дії, що дають високий ступінь впевненості у 
тому, що конкретний процес, метод або система будуть постійно призводити до 
результатів, які відповідають заздалегідь встановленим критеріям прийнятності. 
Виробник за контрактом (contract manufacturer) 
Виробник, який виконує певний вид виробничої діяльності за дорученням 
первинного виробника. 
Виробництво (manufacture) 
Усі операції (або хоча б одна з операцій)N щодо отримання ма- 
теріалів, виготовлення, пакування, перепакування, маркування, перемарку- 
вання, контролю якості, видачі дозволу на випуск, зберігання та розподілу 
(дистрибуції) АФІ, а також щодо контролю, який їх стосується. 

Вихідна сировина для виробництва АФІ (API starting material) 
Сировина, проміжна продукція або АФІ, що використовуються для виро- 
бництва АФІ і входять у структуру АФІ як важливий структурний фрагмент. 
Вихідна сировина може бути товаром – речовиною, закупленою в одного чи 
декількох постачальників за контрактом або торговою угодою, або може виро- 
блятися самим підприємством. Вихідна сировина, як правило, має встановлені 
хімічні властивості та структуру. 
Вихід очікуваний (yield, expected) 
Кількість речовини чи процент від теоретичного виходу, очікувані на 
будь-якій відповідній стадії технологічного процесу, засновані на даних, отри- 
маних раніше в лабораторії, при дослідному або промисловому виробництві. 
Вихід теоретичний (yield, theoretical) 
Кількість, яка визначена на підставі кількості речовини, що використову- 
ється, і могла би бути вироблена на будь-якій відповідній стадії технологічного 
процесу за умови відсутності будь-яких втрат або відхилень в умовах реального 
технологічного процесу. 
Відділ (відділи) якості (quality unit(s)) 
Організаційна одиниця, що є незалежною від виробництва і виконує обо- 
в'язки як із забезпечення якості, так і з контролю якості. Це можуть бути або 
окремі служби забезпечення якості та контролю якості, або одна особа чи група 
осіб залежно від масштабу та структури організації. 
Відхилення (deviation) 
Відступ від затвердженої інструкції чи встановленого стандарту. 
Дата закінчення терміну придатності (expiry date; expiration date) 
Дата, що зазначена на упаковці/етикетці АФІ й позначає період часу, 
протягом якого при зберіганні в певних умовах характеристики АФІ повинні 
залишатися в межах, встановлених у специфікаціях, і після закінчення якого 
АФІ не можна використовувати. 
Дата повторного випробування (retest date) 
Дата проведення повторного дослідження матеріалу для того, щоб перес- 
відчитися в тому, що він все ще придатний для використання. 
Діюча речовинаN (active substanceN) 
Див. визначення терміна «активний фармацевтичний інгредієнт». 
Домішка (impurity) 
Будь-який компонент, що входить у проміжну продукцію чи АФІ, наяв- 
ність якого небажана. 
Допоміжні речовини та матеріали (process aids) 
Речовини та матеріали, за винятком розчинників, які є допоміжними при 
виробництві проміжної продукції чи АФІ та самі по собі не беруть участі в хі- 
мічній або біологічній реакції (наприклад, фільтруючі матеріали, активоване 
вугілля і т. ін.). 
Забезпечення якості (QA) (quality assurance – QA) 
Сукупність усіх організаційних заходів, спрямованих на забезпечення то- 
го, щоб усі АФІ мали якість, необхідну для їх передбачуваного застосування, а 
всі системи якості підтримувалися в робочому стані. 

Калібрування (calibration) 
Демонстрація того, що конкретний прилад або пристрій дає результати у 
встановлених межах порівняно з результатами, які одержують при використан- 
ні стандартного зразка або порівнянного зі стандартом зразка в усьому відпові- 
дному діапазоні вимірювань. 
Карантин (quarantine) 
Статус матеріалів, ізольованих фізично чи іншими ефективними спосо- 
бами, до прийняття рішення про їх подальше схвалення або відхилення (відб- 
ракування). 
Кваліфікація (qualification) 
Дії, що засвідчують і документують той факт, що обладнання чи допомі- 
жні системи змонтовані належним чином, правильно функціонують і дійсно 
призводять до очікуваних результатів. Кваліфікація є частиною валідації, але 
окремі етапи кваліфікації самі по собі не є елементами валідації процесу. 
Комп’ютеризована система (computerized system) 
Процес або операція, об'єднані в одне ціле з комп'ютерною системою. 
Комп'ютерна система (computer system) 
Група компонентів апаратного забезпечення та відповідного програмного 
забезпечення, спланована і змонтована таким чином, щоб виконувати певну 
функцію чи набір функцій. 
Контамінація; забрудненняN (contamination) 
Небажане внесення домішок хімічної чи мікробіологічної природи або 
чужорідних речовин у (на) вихідну сировину, проміжну продукцію чи АФІ під 
час технологічного процесу, відбору проб, пакування або перепакування, збері- 
гання і транспортування. 
Контроль в процесі виробництва; контроль процесу (in-process 
control; process control) 
Перевірки, виконувані в ході технологічного процесу з метою моніторин- 
гу та при необхідності регулювання процесу та/або для підтвердження того, що 
проміжна продукція або АФІ відповідають специфікаціям. 
Контроль процесу (process control) 
Див. визначення терміну «контроль в процесі виробництва». 
Контроль якості (QC) (quality control – QC) 
Перевірка або випробування на відповідність специфікаціям. 
Критерії прийнятності (acceptance criteria) 
Числові межі, інтервали чи інші відповідні критерії прийнятності резуль- 
татів випробувань. 
Критичний(а) (critical) 
Виробнича стадія, умова технологічного процесу, вимога випробувань 
або будь-який інший істотний параметр або предмет, які слід підтримувати в 
межах заздалегідь встановлених критеріїв для забезпечення відповідності АФІ 
своїй специфікації. 
Лікарська речовина (drug substance) 
Див. визначення терміна «активний фармацевтичний інгредієнт». 

Лікарський препарат (drug product; medicinal product) 
Лікарська форма в остаточному первинному пакованні, призначена для 
продажу. 
Матеріал (material) 
Загальне поняття, що означає сировину (вихідна сировина, реактиви, роз- 
чинники), допоміжні речовини та матеріали, проміжну продукцію, АФІ та ма- 
теріали для пакування і маркування. 
Маточна рідина (mother liquor) 
Залишкова рідина, яка залишається після процесів кристалізації чи виді- 
лення. Маточна рідина може містити речовини, що не прореагували, проміжну 
продукцію, деякі кількості АФІ і/або домішок. Вона може бути використана 
для подальшої обробки. 
Методика (procedure) 
Документований опис операцій, що підлягають виконанню, запобіжних 
заходів і заходів, що прямо чи опосередковано стосуються виготовлення про- 
міжної продукції чи АФІ. 
Мікробне навантаження (bioburden) 
Рівень і вид (наприклад, неприйнятні або допустимі) мікроорганізмів, які 
можуть бути присутні в сировині, вихідній сировині для виробництва АФІ, 
проміжній продукції або активних фармацевтичних інгредієнтах. Мікробне на- 
вантаження не слід вважати контамінацією, якщо не перевищені допустимі рі- 
вні вмісту або не виявлені мікроорганізми, що визначаються як недопустимі. 
Номер партії (lot number) 
Див. визначення терміна «номер серії». 
Номер серії; номер партії (batch number; lot number) 
Унікальна комбінація цифр, букв і/або символів, які ідентифікують серію 
(або партію) і на підставі яких можна визначити історію її виробництва та роз- 
поділу (дистрибуції). 
Пакувальний матеріал (packaging material) 
Будь-який матеріал, призначений для захисту проміжної продукції чи 
АФІ під час зберігання і транспортування. 
Партія; серія (lot; batch) 
Див. визначення терміна «серія». 
Переробка (reworking) 
Проведення однієї чи декількох стадій, що відрізняються від встановле- 
ного виробничого процесу, з метою обробки такої проміжної продукції або 
АФІ, що не відповідає стандартам або специфікаціям, для отримання проміжної 
продукції або АФІ прийнятної якості (наприклад, перекристалізація за допомо- 
гою іншого розчинника). 
Перехресна контамінація (cross-contamination) 
Контамінація (забрудненняN) матеріалу або продукції іншим матеріа- 
лом або іншою продукцією. 
Підписано; підпис (signed; signature) 
Підпис особи, яка виконувала певну дію або здійснювала перевірку. Цей 
підпис може мати вигляд ініціалів, повного рукописного варіанта імені та прі-

звища, рукописного підпису, особистої печатки або автентичного та захищено- 
го електронного підпису. 
Підпис; підписано (signature; signed) 
Див. визначення терміна «підписано». 
Повторна обробка (reprocessing) 
Повернення в процес проміжної продукції чи АФІ, включаючи продук- 
цію, що не відповідає стандартам або специфікаціям, і повторне проведення 
стадії кристалізації або інших відповідних хімічних чи фізичних стадій обробки 
(наприклад, дистиляція, фільтрація, хроматографія, здрібнювання), що є части- 
ною затвердженого виробничого процесу. Продовження ведення стадії техно- 
логічного процесу після того, як контроль у процесі виробництва показав, що 
стадія не завершена, вважається частиною звичайного процесу, а не повторною 
обробкою. 
Проміжна продукція (intermediate) 
Речовина, яку отримують у ході стадій технологічного процесу виробни- 
цтва АФІ, і яка зазнає подальших молекулярних перетворень або очищається 
раніше, ніж вона стане АФІ. Проміжна продукція в ході технологічного проце- 
су може зазнавати чи не зазнавати виділення. 
Примітка. Частина 2 цієї настанови стосується лише такої проміжної продукції, яка 
вироблена після моменту, визначеного виробником як момент початку виробництва АФІ. 
Протокол валідації (validation protocol) 
Документально оформлений план, що вказує, як слід проводити валіда- 
цію, і визначає критерії прийнятності. Наприклад, у протоколі валідації вироб- 
ничого процесу мають бути зазначені технологічне обладнання, критичні пара- 
метри процесу та його робочі режими, характеристики продукції, відбір проб, 
дані випробувань, які необхідно зібрати, кількість валідаційних циклів і при- 
йнятні результати випробувань. 
Профіль домішок (impurity profile) 
Опис ідентифікованих і неідентифікованих домішок, присутніх в АФІ. 
Розчинник (solvent) 
Неорганічна або органічна рідина, що використовується як середовище для 
приготування розчинів або суспензій у виробництві проміжної продукції чи АФІ. 
Серія; партія (batch; lot) 
Конкретна кількість речовини, отриманої внаслідок технологічного про- 
цесу або серії процесів таким чином, що можна розраховувати на її однорід- 
ність у встановлених межах. У разі безперервного виробництва серія може від- 
повідати певній частині продукції. Розмір серії може визначатися або фіксова- 
ною кількістю, або кількістю, виробленою за визначений проміжок часу. 
Сировина (raw material) 
Загальне поняття, що використовується для позначення вихідної сирови- 
ни, реактивів і розчинників, призначених для виготовлення проміжної продук- 
ції чи АФІ. 
Специфікація (specification) 
Перелік випробувань, посилань на аналітичні методики та критеріїв при-

йнятності, що являють собою числові межі, інтервали чи інші критерії для від- 
повідних випробувань. Специфікація встановлює набір критеріїв, яким має від- 
повідати матеріал, щоб вважатися прийнятним для його передбачуваного за- 
стосування. «Відповідність специфікації» означає, що матеріал, який пройшов 
випробування згідно з переліченими аналітичними методиками, буде відпові- 
дати наведеним критеріям прийнятності. 
Стандартний зразок, первинний (reference standard, primary) 
Субстанція, що є справжньою речовиною, що було доведено за допомо- 
гою розширених аналітичних випробувань; вона повинна мати високий ступінь 
чистоти. Цей стандарт може бути: 1) отриманий з офіційно визнаного джерела, 
або 2) виготовлений за допомогою незалежного синтезу, або 3) отриманий з іс- 
нуючої речовини з високим ступенем чистоти, що використовується у вироб- 
ництві, або 4) виготовлений за допомогою подальшого очищення існуючої ре- 
човини, що використовується у виробництві. 
Стандартний зразок, вторинний (reference standard, secondary) 
Речовина з встановленими якістю та чистотою, що доведено за допомо- 
гою порівняння з первинним стандартним зразком, і яка використовується як 
стандартний зразок для рутинних лабораторних аналізів. 
Технологічний процес; виготовлення (production) 
Усі операції щодо виготовлення АФІ, включаючи отримання матеріалів, 
обробку та пакування АФІ. 
ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ 
АФІ - активний фармацевтичний інгредієнт 
БЦЖ-вакцина - вакцина з бацил Кальметта-Герена 
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я 
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота 
ДСТУ - національний стандарт України 
ЄС - Європейський Союз або Європейське Співтовариство 
КУО - одиниці (мікроорганізмів), які утворюють колонії 
РНК - рибонуклеїнова кислота 
API - active pharmaceutical ingredient (активний фармацевтичний 
інгредієнт) 
ATMPs - advanced therapy medicinal products (високотехнологічні лі- 
карські препарати) 
BSL - biosafety level (рівень біологічної безпеки) 
CAPAs - corrective actions and/or preventative actions (коригувальні дії 
та/або запобіжні дії) 
CPMP або 
CHMP 
- Committee for Medicinal Products for Human Use (Комітет із 
лікарських засобів для застосування людиною) 
CVMP - Committee for Medicinal Products for Veterinary Use (Комітет 
із лікарських засобів для застосування в ветеринарії) 
DQ - design qualification (кваліфікація проекту) 
 
EC/EEA - European Community / European Economic Area (Європейсь- 
ке Співтовариство / Європейська економічна зона) 
ЕМЕА або ЕМА - European Medicines Agency (Європейське агентство з ліків) 
GACP - good agricultural and collection practice (належна практика 
культивування та збирання) 
GMP - good manufacturing practice (належна виробнича практика) 
НЕРА-фільтр - високоефективний спеціальний повітряний фільтр (high efficiency 
particulate air filter) 
HMPC - Committee on Herbal Medicinal Products (Комітет із лікарсь- 
ких засобів рослинного походження) 
HVAC - heating, ventilation and air conditioning (нагрівання, вентиля- 
ція та кондиціонування повітря) 
ICH - International Conference on Harmonisation of Technical Requirements 
for Registration of Pharmaceuticals for Human Use 
(Міжнародна конференція з гармонізації технічних вимог 
до реєстрації лікарських препаратів для людини) 
IQ - installation qualification (кваліфікація монтажу) 
ISO - 
International Organization for Standardization (Міжнародна 
організація зі стандартизації) 
MAb - monoclonal antibodies (моноклональні антитіла) 
MCB - master cell bank (головний банк клітин) 
MEFs - mouse embryonic fibroblasts (мишачі ембріональні фібробла- 
сти) 
MRA - Mutual Recognition Agreement (Угода про взаємне визнання) 
MSL - master seed lot (головна посівна культура) 
MVS - master virus seed (головна посівна культура вірусів) 
ОІЕ - Office International des Epizooties (Міжнародне бюро з епізо- 
отії) 
OQ - operational qualification (кваліфікація функціонування) 
РАТ - Process Analytical Technologies (процесно-аналітична техно- 
логія) 
PIC/S - Pharmaceutical Inspection Co-operation Scheme (Система 
співробітництва фармацевтичних інспекцій) 
PMF - Plasma Master File (основне досьє щодо плазми) 
PQ - performance qualification (кваліфікація експлуатаційних вла- 
стивостей) 
PQS - pharmaceutical quality system (фармацевтична система якості) 
SPF - specific pathogen free (вільні від специфічних патогенів) 
TSE - Transmissible Spongiform Encephalophathy (трансмісивна гу- 
бчаста енцефалопатія) 
QA - Quality Assurance (забезпечення якості) 
QC - Quality Control (контроль якості) 
Q. P. - Qualified Person (Уповноважена особа) 
QRM - Quality Risk Management (управління ризиками для якості) 
WCB - working cell bank (робочий банк клітин) 
WHO - World Health Organization (Всесвітня організація охорони 
здоров'я) 
WSL - working seed lot (робоча посівна культура) 
WVS - working virus seed (робоча посівна культура вірусів) 
 
Частина 1 
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАЛЕЖНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ 
ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ 
1 ФАРМАЦЕВТИЧНА СИСТЕМА ЯКОСТІ 
Принцип 
Власник ліцензії на виробництво зобов'язаний виробляти лікарські засоби 
так, щоб забезпечити їх відповідність своєму призначенню, вимогам реєстра- 
ційного досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних ви- 
пробувань (відповідно до ситуації) та виключити ризик для пацієнтів, пов'яза- 
ний із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю лікарських засобів. За- 
безпечення якості – головне завдання керівництва і потребує участі й відпові- 
дальності персоналу різних підрозділів підприємства-виробника або компанії 
на всіх її рівнях, а також постачальників і дистриб'юторів. Для цього має бути 
всебічно розроблена і правильно функціонуюча фармацевтична система якості, 
що включає належну виробничу практику та управління ризиками для якості. 
Ця система має бути повністю документована, а її ефективність – проконтро- 
льована. Всі частини фармацевтичної системи якості мають бути належним чи- 
ном забезпечені компетентним персоналом, достатньою кількістю відповідних 
приміщень, обладнання і технічних засобів. Власник ліцензії на виробництво й 
Уповноважена(і) особа(и) додатково несуть юридичну відповідальність. 
Основні ідеї управління якістю, належної виробничої практики та управ- 
ління ризиками для якості взаємопов'язані. Вони описані в цій настанові, щоб 
підкреслити їхній зв'язок та суттєве значення для виготовлення і контролю лі- 
карських засобів. 
Фармацевтична система якості1 
1.1 Управління якістю – всеохоплююче поняття, що включає всі питання, 
які окремо або в цілому впливають на якість продукції. Це сукупність організа- 
ційних заходів, що вживаються з метою гарантії відповідності якості лікарських 
засобів їхньому призначенню. Управління якістю, таким чином, включає нале- 
жну виробничу практику. 
1.2 GMP застосовується на стадіях життєвого циклу від виробництва дос- 
ліджуваних лікарських засобів, переносу технології, через промислове вироб- 
ництво до припинення виробництва. Однак фармацевтична система якості мо- 
же поширюватися і на таку стадію життєвого циклу, як фармацевтична розроб- 
ка, як описано в Настанові СТ-Н МОЗУ 42-4.3:2011, що гармоні- 
зована з Настановою ICH Q10 N; хоча цей документ є рекомендаційним, 
1 В ЄС вимогу щодо встановлення та впровадження виробниками ефективної фарма- 
цевтичної системи забезпечення якості містить стаття 6 Директиви 2003/94/ЕС. Термін „фа- 
рмацевтична система якості” використано в розділі 1 для забезпечення відповідності термі- 
нології Настанови ICH Q10 та гармонізованої з нею Настанови СТ-Н МОЗУ 
42-4.3:2011N. З урахуванням мети розділу 1 ці терміни слід вважати взаємозамінними. 
його застосування сприятиме інноваціям і постійному поліпшенню, а також 
зміцненню зв'язку між фармацевтичною розробкою і виробничою діяльністю. 
Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.3:2011N входить до частини 3 цієї настано- 
ви і може використовуватися, щоб доповнити зміст цього розділу. 
1.3 При розробці нової фармацевтичної системи якості або при модифіка- 
ції існуючої системи необхідно враховувати об'єм і складність діяльності підп- 
риємства. В структуру системи мають бути включені відповідні принципи уп- 
равління ризиками, включаючи використання відповідних інструментів. Хоча 
деякі аспекти системи можуть застосовуватися до діяльності всього підприємс- 
тва, а інші – тільки до певних дільниць, ефективність впровадження системи, як 
правило, має бути продемонстрована на рівні дільниці. 
1.4 Фармацевтична система якості, призначена для виробництва лікарсь- 
ких засобів, має гарантувати, що: 
і) реалізація продукції досягається за допомогою розробки, планування, 
впровадження, підтримування і безперервного удосконалення системи, яка дає 
можливість постійно поставляти продукцію з відповідними показниками якості; 
іі) знаннями про продукцію і процес управляють впродовж всіх стадій 
життєвого циклу; 
ііі) лікарські засоби розроблені й досліджені з урахуванням вимог належ- 
ної виробничої практики; 
iv) операції з виготовлення і контролю якості ясно специфіковані й відпо- 
відають належній виробничій практиці; 
v) чітко визначені відповідальність і обов'язки керівництва; 
vi) здійснені заходи щодо виробництва, постачання і використання нале- 
жної вихідної сировини і пакувальних матеріалів, а також для вибору і контро- 
лю постачальників і для того, щоб перевірити, що кожна поставка одержана із 
затвердженого ланцюга поставок; 
vii) є процедури, що забезпечують управління зовнішньою (аутсорсинго- 
вою) діяльністю; 
viii) встановлено контрольований стан, що підтримується за допомогою 
розробки і використання систем ефективного контролю і моніторингу відносно 
параметрів процесу і якості продукції; 
iх) результати контролю продукції і процесів враховують при випуску се- 
рії, при розслідуванні відхилень і для вживання запобіжних дій, щоб уникнути 
потенційних відхилень, які могли б відбутися в майбутньому; 
х) проведений весь необхідний контроль проміжної продукції, будь-який 
інший виробничий контроль і валідація; 
хi) готова продукція правильно виготовлена і перевірена відповідно до 
встановлених методик; 
хii) чиниться сприяння постійному поліпшенню за допомогою впрова- 
дження удосконалень якості, відповідних поточному рівню знань про процес і 
продукцію; 
хiii) здійснюють заходи для перспективної оцінки запланованих змін і їх 
затвердження перед впровадженням, якщо необхідно, враховуючи повідомлен- 
ня компетентного уповноваженого органу і дозвіл з його боку; 
хiv) після впровадження будь-якої зміни проводиться її оцінка для підт- 
вердження того, що цілі в сфері якості були досягнуті і що зміна не призвела до 
ненавмисного негативного впливу на якість продукції; 
хv) під час розслідування відхилень, передбачуваного браку продукції і 
інших проблем застосовується відповідний рівень аналізу основних причин. 
Вони можуть бути визначені з використанням принципів управління ризиками 
для якості. У випадках, коли істинна основна причина(и) проблеми не може бу- 
ти визначена, слід приділяти увагу ідентифікації найбільш вірогіднної(их) при- 
чини (причин) та її(їх) дослідженню. Якщо очікують або встановлено, що при- 
чиною є помилка людини, це має бути обгрунтовано з особливою ретельністю, 
щоб гарантувати, що не було пропущено помилки процесу, процедур або сис- 
темних помилок (за їх наявності). У відповідь на дослідження мають бути ви- 
значені і здійснені відповідні коригувальні та/або запобіжні дії (CAPAs). Ефек- 
тивність таких дій слід контролювати і оцінювати відповідно до принципів уп- 
равління ризиками для якості; 
хvi) лікарські засоби не будуть продані й поставлені до того, як Уповно- 
важена особа не засвідчить, що кожна серія продукції була виготовлена і про- 
контрольована відповідно до вимог реєстраційного досьє та будь-яких інших 
розпоряджень щодо виготовлення, контролю і випуску лікарських засобів; 
хvii) здійснені достатні заходи, які гарантують, наскільки це можливо, що 
якість лікарських засобів підтримується протягом усього терміну придатності 
при їхньому зберіганні, розподілу й наступному обігу; 
хviii) є процедура проведення самоінспекції та/або аудиту якості, за якою 
регулярно оцінюють ефективність і придатність фармацевтичної системи якості. 
1.5 Вище керівництво несе основну відповідальність за наявність ефекти- 
вної фармацевтичної системи якості і необхідних ресурсів для неї, а також за 
те, що обов'язки, відповідальність і повноваження визначені, доведені до відома 
і впроваджені на рівні всієї організації. Дуже важливим є лідерство вищого ке- 
рівництва та його активна участь у фармацевтичній системі якості. Таке лідерс- 
тво має гарантувати підтримку фармацевтичної системи якості й зацікавленість 
персоналу на всіх рівнях і на всіх дільницях організації. 
1.6. Щоб визначити можливості для постійного поліпшення продукції, 
процесів і самої системи, слід проводити періодичний огляд функціонування 
фармацевтичної системи якості із залученням вищого керівництва. 
1.7. Фармацевтичну систему якості має бути визначено і задокументова- 
но. Має бути настанова з якості або еквівалентний документ, що містить опис 
системи управління якістю, включаючи відповідальність керівництва. 
Належна виробнича практика лікарських засобів 
1.8 Належна виробнича практика є частиною управління якістю, яка гара- 
нтує, що продукцію постійно виробляють і контролюють за стандартами якості, 
які відповідають її призначенню, а також відповідно до вимог реєстраційного 
досьє, досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних випробувань або 
специфікації на цю продукцію. Належна виробнича практика пов'язана як із ви-
готовленням (технологічним процесом), так і з контролем якості. Основні ви- 
моги GMP: 
i) усі виробничі процеси мають бути чітко визначені; їх слід систематич- 
но переглядати з урахуванням набутого досвіду; необхідно, щоб була продемо- 
нстрована можливість постійно виробляти лікарські засоби необхідної якості 
згідно зі специфікаціями; 
ii) критичні стадії виробничого процесу й істотні зміни процесу повинні 
пройти валідацію; 
iii) мають бути в наявності всі засоби для GMP, включаючи: 
• навчений персонал, що має необхідну кваліфікацію; 
• відповідні приміщення та площі; 
• необхідне обладнання і правильне його обслуговування; 
• належні матеріали, контейнери (первинні паковання) й етикетки; 
• затверджені методики та інструкції згідно з фармацевтичною сис- 
темою якості; 
• відповідне зберігання і транспортування; 
iv) інструкції та методики мають бути викладені у формі розпоряджень 
чітко й однозначно та конкретно застосовні до наявних засобів; 
v) процедури необхідно виконувати правильно, а оператори повинні бути 
навчені правильному виконанню; 
vі) під час виробництва слід складати протоколи рукописним способом 
і/або з використанням приладу, що записує, які документально підтверджують, 
що справді проведені всі стадії, які вимагають встановлені методики й інструк- 
ції, а також те, що кількість і якість продукції відповідають запланованим нор- 
мам; 
vіі) будь-які значні відхилення мають бути повністю запротокольовані та 
досліджені з метою визначення основної причини та здійснення відповідних 
коригувальних та запобіжних дій; 
vііі) протоколи виробництва, включаючи дистрибуцію, що дозволяють 
простежити вичерпну історію серії, зберігаються у зрозумілій і доступній формі; 
іх) при дистрибуції продукції зведений до мінімуму ризик зниження її 
якості та враховані вимоги належної практики дистрибуції; 
х) має бути в наявності система відкликання будь-якої серії продукції з 
продажу або постачання; 
хі) слід розглядати рекламації на продукцію, виявляти випадки дефектів 
якості та приймати відповідні заходи як щодо дефектної продукції, так і для за- 
побігання подібним випадкам. 
Контроль якості 
1.9 Контроль якості – це та частина належної виробничої практики, яка 
пов'язана із відбором проб, специфікаціями і проведенням випробувань, а та- 
кож із процедурами організації, документування і видачі дозволу на випуск, які 
гарантують, що дійсно проведені всі необхідні й відповідні випробування і що 
матеріали не будуть дозволені для використання, а продукція не буде допущена 
до реалізації або постачання доти, доки їхня якість не буде визнана задовіль-
ною. До контролю якості висувають такі основні вимоги: 
і) наявність належних засобів, навчений Персонал і затверджені методики 
для відбору проб, контролю й випробування вихідної сировини, пакувальних 
матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, а також, при необ- 
хідності, для моніторингу навколишнього середовища з метою виконання на- 
лежної виробничої практики; 
іі) відбір проб вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, не- 
розфасованої та готової продукції здійснюється затвердженим персоналом і за- 
твердженими методами; 
ііі) методи випробування мають пройти валідацію; 
іv) мають бути складені протоколи (рукописним способом і/або з викорис- 
танням приладу, що записує), які документально підтверджують, що всі необхідні 
заходи щодо відбору проб, контролю та методик випробування дійсно проведені. 
Будь-які відхилення мають бути повністю запротокольовані й досліджені; 
v) до складу готової продукції мають входити активні інгредієнти та 
допоміжні речовиниN, які відповідають реєстраційному досьє або досьє 
досліджуваного лікарського засобу для клінічних випробувань щодо якісного і 
кількісного складу; вона повинна мати необхідну чистоту, бути вкладена в на- 
лежні контейнері (паковання) і правильно маркована; 
vі) протоколи, складені за результатами контролю й випробувань матері- 
алів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, мають бути офіційно зіс- 
тавлені з вимогами специфікацій. Оцінка продукції має включати огляд і оцінку 
відповідної виробничої документації та оцінку відхилень від установлених ме- 
тодик; 
vіі) жодна серія готової продукції не може бути дозволена для продажу 
або постачання до того, як Уповноважена особа засвідчить її відповідність ви- 
могам реєстраційного досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для 
клінічних випробувань та ліцензії на виробництво згідно з чинним зако- 
нодавством УкраїниN 1; 
vііі) необхідно зберігати достатню кількість контрольних зразків вихідної 
сировини і препаратів, що дозволяє проводити випробування продукції в про- 
цесі зберігання (при необхідності) згідно з додатком 19 до цієї настанови; зраз- 
ки слід зберігати в остаточному пакованні. 
Огляд якості продукції 
1.10 Необхідно проводити регулярні періодичні огляди якості всіх зареєс- 
трованих лікарських засобів, у тому числі препаратів, що виробляються тільки 
на експорт, з метою підтвердження постійності наявного процесу, відповідності 
діючим специфікаціям як на вихідну сировину, так і на готову продукцію, щоб 
виявити будь-які тенденції та щоб встановити можливість вдосконалення про- 
дукції та процесу. Такі огляди, як правило, слід здійснювати та документувати 
щорічно, беручи до уваги попередні огляди; вони мають включати, як мінімум: 
1 В п. 1.9 (vііі) Настанови з GMP ЄС зазначено: „... згідно з додатком 16”, що в цій на- 
станові є довідковим. 
і) огляд вихідної сировини, а також пакувальних матеріалів, що викорис- 
товуються у виробництві; особливу увагу необхідно приділяти вихідній сиро- 
вині та пакувальним матеріалам від нових постачальників та, зокрема, огляду 
простежуваності у ланцюзі поставок діючих речовин; 
іі) огляд критичних точок контролю у процесі виробництва та контролю 
готової продукції; 
ііі) огляд всіх серій, що не відповідали встановленим специфікаціям, та 
результатів відповідних розслідувань; 
іv) огляд всіх значних відхилень або невідповідностей, пов’язаних з цим 
розслідувань, ефективності та результативності вжитих коригувальних та запо- 
біжних заходів; 
v) огляд всіх змін, внесених до процесів або аналітичних методик; 
vі) огляд поданих, затверджених або відхилених змін до реєстраційних 
досьє, у тому числі до досьє на препарати тільки для експорту, що подані в інші 
країни; 
vіі) огляд результатів програми контролю стабільності та будь-яких нега- 
тивних тенденцій; 
vііі) огляд всіх пов’язаних з якістю повернень, рекламацій та відкликань, 
а також проведених на той час розслідувань; 
іх) огляд правильності попередніх коригувальних заходів щодо процесу 
виробництва або обладнання; 
х) огляд післяреєстраційних зобов’язань у разі отримання нових реєстра- 
ційних посвідчень або внесення змін до реєстраційних досьє; 
хі) кваліфікаційний статус відповідного обладнання або технічних засо- 
бів, наприклад, системи HVAC (нагрівання, вентиляції та кондиціонування по- 
вітря), систем постачання води, стиснутих газів тощо; 
хіі) огляд будь-яких контрактних угод (див. розділ 7 частини 1 цієї наста- 
нови), щоб упевнитися, що вони є поновленими. 
1.11 Виробник і власник реєстраційного посвідчення (якщо це не одна 
особа) мають оцінювати результати такого огляду та робити висновок щодо не- 
обхідності коригувальних та запобіжних дій або проведення ревалідації в рам- 
ках фармацевтичної системи якості. Мають бути наявні керівні методики щодо 
управління та огляду таких дій; ефективність цих методик має бути підтвер- 
джена під час самоінспекції. При науковому обґрунтуванні огляди якості можна 
групувати за видом продукції, наприклад, тверді лікарські форми, рідкі лікарсь- 
кі форми, стерильні препарати тощо. 
Якщо власник реєстраційного посвідчення не є виробником, має бути те- 
хнічна угода між сторонами, в якій встановлено їх відповідні обов’язки щодо 
здійснення огляду якості. 

Управління ризиками для якості 
1.12 Управління ризиками для якості є систематичним процесом для зага- 
льної оцінки, контролю, передачі інформації, а також огляду ризиків для якості 
лікарських засобів. Його можна застосовувати як перспективно так і ретроспек- 
тивно. 
1.13 Принципи управління ризиками для якості: 
і) оцінювання ризиків для якості базується на наукових знаннях, досвіді 
щодо процесу та врешті решт пов’язане із захистом пацієнта; 
іі) рівень зусиль, формалізму та документування процесу управління ри- 
зиками для якості є відповідним рівню ризиків. 
Приклади процесів та застосування управління ризиками для якості можна 
також знайти в Настанові СТ-Н МОЗУ 42-4.2:2011 «Лікарські засоби. Управлін- 
ня ризиками для якості (ICH Q9)», що введена до частини 3 цієї настанови. 
2 Персонал 
Принцип 
Належне виробництво лікарських засобів залежить від людей. Тому не- 
обхідний персонал, який має достатню кваліфікацією для виконання всіх за- 
вдань, що знаходяться у сфері відповідальності виробника. Кожен співробітник 
повинен чітко розуміти індивідуальну відповідальність, яка має бути докумен- 
тована. Весь Персонал повинен знати принципи належної виробничої практики, 
що стосуються його діяльності, а також пройти первинне і подальше навчання 
відповідно до його обов'язків, включаючи інструктаж з виконання гігієнічних 
вимог. 
Загальні вимоги 
2.1 Виробник повинен мати відповідну кількість співробітників з необ- 
хідною кваліфікацією та практичним досвідом роботи. Вище керівництво має 
визначити і забезпечити достатні та належні ресурси (людські, фінансові, мате- 
ріальні, технічні засоби та обладнання), щоб впровадити та підтримувати сис- 
тему управління якістю і постійно підвищувати її ефективність. Коло обов'язків 
окремого співробітника не має бути настільки великим, щоб становити будь- 
який ризик для якості. 
2.2 У виробника має бути організаційна схема, де чітко зазначені взаємо- 
відносини керівників виробництва, відділу контролю якості та, за необхідності, 
відділу забезпечення якості або відділу якості, вказаних у п. 2.5, а також чітко 
визначене місце Уповноваженої(их) особи (осіб) в ієрархії управління. 
2.3 Особи на відповідальних посадах повинні мати конкретні обов'язки, 
визначені в посадових інструкціях, а також відповідні повноваження для їх ви- 
конання. Їх службові обов'язки можуть бути передані призначеним заступни- 
кам, що мають достатній рівень кваліфікації. У колі обов'язків персоналу, який 
відповідає за дотримання належної виробничої практики, не має бути не охоп- 
лених ділянок або безпідставного дублювання сфер відповідальності. 

2.4 Вище керівництво несе основну відповідальність за забезпечення ная- 
вності ефективної системи управління якістю для досягнення цілей у сфері яко- 
сті, а також за те, що функції, обов'язки та повноваження визначені, доведені 
до відома та впроваджені в рамках всієї організації. Вище керівництво має за- 
снувати політику у сфері якості, де буде описано загальні наміри і напрямок ді- 
яльності компанії стосовно якості, а також забезпечити постійну придатність і 
ефективність системи управління якістю та відповідность вимогам GMP шля- 
хом участі у перевірках з боку керівництва. 
Керівний (ключовий) Персонал 
2.5 Вище керівництво має призначити керівний (ключовий) персонал, до 
якого належать керівник виробництва і керівник відділу контролю якості; крім 
того, якщо керівник виробництва та/або керівник відділу контролю якості не 
несуть передбачені у п. 2.6 обов'язки, то для цього має бути призначена відпо- 
відна кількість Уповноважених осіб (як мінімум, одна). Як правило, ключовий 
персонал має працювати у режимі повного робочого дня. Керівники виробниц- 
тва та відділу контролю якості повинні бути незалежні один від одного. У вели- 
ких організаціях може виникнути необхідність передати іншим співробітникам 
окремі функції, зазначені у п. 2.6 і 2.7. Крім того, залежно від розміру та органі- 
заційної структури компанії має бути призначений окремий керівник відділу 
забезпечення якості або відділу якості. Якщо є така посада, як правило, деякі 
обов'язки, описані у пунктах 2.6 , 2.7 та 2.8, будуть спільними із керівником 
відділу контролю якості, керівником виробництва та вищим керівництвом; че- 
рез це слід приділити увагу тому, щоб були визначені їх функції, обов'язки та 
повноваження. 
2.6 Уповноважена особа має такі службові обов'язки1: 
а) Уповноважена особа повинна підтвердити, що кожна вироблена в Ук- 
раїні серія лікарських засобів виготовлена та проконтрольована відповідно до 
чинного законодавства та вимог реєстраційного досьє2; 
b) якщо лікарські препарати надходять з інших країн, незалежно від того, 
чи були вони вироблені в Україні, Уповноважена особа має гарантувати, що 
кожна серія пройшла в Україні повний якісний аналіз, а також кількісний ана- 
ліз, як мінімум, діючих речових, а також, що всі випробування або перевірки, 
необхідні для підтвердження якості лікарських препаратів відповідають вимо- 
гам реєстраційного досьє. Уповноважена особа повинна зафіксувати в реєстрі 
або еквівалентному документі, передбаченому для цієї мети, як були проведені 
операції, а також засвідчити перед видачею всякого дозволу на випуск, що ко- 
жна серія продукції вироблена та/або перевірена відповідно до умов, зазначе- 
них в пп. 2.6(а) і 2.6(b). 
1 В ЄС обов’язки Уповноваженої особи наведено у статті 51 Директиви 2001/83/ЕС. 
2 Відповідно до статті 51 (параграф 1) Директиви 2001/83/ЕС серії лікарських препа- 
ратів, що зазнали такого контролю у державі ЄС, можуть бути звільнені від такого контролю 
у разі розміщення на ринку іншої держави ЄС у супроводі протоколів контролю, підписаних 
Уповноваженою особою. 

Уповноважена особа може бути звільнена від обов’язків 
щодо проведення такого контролю тільки в окремих випад- 
ках, передбачених чинним законодавством України (зокрема, 
при імпорті лікарських препаратів із іншої країни та ная- 
вності відповідної міжнародної угоди України з країною- 
експортером щодо заходів стосовно дотримання виробником 
лікарських препаратів стандартів GMP, що еквівалентні 
правилам цієї настанови, та проведення в країні- 
експортері контролю відповідно до умов, зазначених в пер- 
шому абзаці п. 2.6(b)N.1 
Особи, які є відповідальними за виконання таких обов'язків, мають відпо- 
відати кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством України2; для 
виконання своїх обов'язків вони повинні постійно і безперервно знаходитися у 
розпорядженні власника ліцензії на виробництво. 
Обов'язки Уповноваженої особи можуть бути передані тільки іншій Упо- 
вноваженій(им) особі(ам). 
Положення щодо ролі Уповноваженої особи в ЄС ретельно викладені у 
довідковомуN додатку 16 до цієї настанови. 
2.7 Керівник виробничого відділу, як правило, має такі обов'язки: 
і) забезпечувати виробництво і зберігання продукції згідно з затвердже- 
ною документацією для досягнення необхідної якості; 
іі) затверджувати інструкції, що стосуються виробничих операцій, і за- 
безпечувати їх суворе виконання; 
ііі) забезпечувати оцінювання і підписання виробничих документів упов- 
новаженим на це персоналом; 
іv) забезпечувати кваліфікацію та технічне обслуговування свого відділу, 
приміщень і обладнання; 
v) забезпечувати проведення відповідної валідації; 
vi) забезпечувати проведення необхідного первинного і подальшого нав- 
чання персоналу свого відділу з урахуванням конкретних потреб. 
2.8 Керівник відділу контролю якості, як правило, має такі обов'язки: 
і) схвалювати або відхиляти (відбраковувати), як він вважає за необхідне, 
вихідну сировину, пакувальні матеріали, а також проміжну, нерозфасовану і го- 
тову продукцію; 
іі) забезпечувати проведення всіх необхідних випробувань та оцінювання 
відповідних протоколів; 
ііі) затверджувати специфікації, інструкції з відбору проб, методи випро- 
бування та інші методики з контролю якості; 
іv) затверджувати кандидатури аналітиків, які залучаються до роботи за 
контрактом, і здійснювати за ними нагляд; 
1 Положення, що наведено іншим шрифтом та позначено літерою N, гармонізовано з 
пунктом 2 статті 51 Директиви 2001/83/ЕС. 
2 В ЄС кваліфікаційні вимоги до Уповноваженої особи викладено у статті 49 Дирек- 
тиви 2001/83/ЕС. 

v) забезпечувати кваліфікацію та технічне обслуговування свого відділу, 
приміщень і обладнання; 
vі) забезпечувати проведення відповідної валідації; 
vіі) забезпечувати проведення необхідного первинного і подальшого нав- 
чання персоналу свого відділу з урахуванням конкретних потреб. 
Інші обов'язки персоналу відділу контролю якості узагальнені в розділі 6 
частини 1 цієї настанови. 
2.9 Керівники виробничого відділу і відділу контролю якості, а також ке- 
рівник відділу забезпечення якості або відділу якості, як правило, мають деякі 
загальні або спільно виконувані обов'язки щодо якості, зокрема, стосовно роз- 
робки, ефективного впровадження, моніторингу та підтримання системи управ- 
ління якістю. Ці обов'язки можуть включати (згідно з національними регулято- 
рними правилами): 
i) узгодження письмових методик та інших документів, у тому числі ви- 
правлень; 
ii) моніторинг і контроль навколишнього середовища на виробництві; 
iii) нагляд за дотриманням гігієни праці на підприємстві; 
iv) валідація процесів; 
v) навчання; 
vi) затвердження постачальників матеріалів і нагляд за ними; 
vii) затвердження виробників, що виконують роботи за контрактом, а та- 
кож інших постачальників послуг, пов'язаних з дотриманням вимог GMP 
(аутсорсингова діяльність), і нагляд за ними; 
viii) визначення умов зберігання матеріалів і продукції, а також моніто- 
ринг за дотриманням цих умов; 
ix) зберігання протоколів; 
x) моніторинг дотримання вимог належної виробничої практики; 
xi) інспектування, дослідження й відбір проб з метою перевірки чинників, 
що можуть вплинути на якість продукції; 
xii) участь у перевірках з боку керівництва продуктивності процесу, якос- 
ті продукції та системи управління якістю й сприяння постійному поліпшенню; 
xiii) забезпечення своєчасного та ефективного процесу інформування та 
привертання уваги, щоб розглядати питання якості на відповідних рівнях керів- 
ництва. 
Навчання 
2.10 Виробник повинен забезпечити навчання всього персоналу, обов'яз- 
ки якого передбачають перебування у виробничих зонах та зонах зберігання 
або в контрольних лабораторіях (включаючи технічний і обслуговуючий пер- 
сонал, а також співробітників, які здійснюють прибирання), та іншого персона- 
лу, діяльність якого може вплинути на якість продукції. 
2.11 Крім основного навчання щодо теорії і практики системи управління 
якістю та GMP, кожен прийнятий на роботу співробітник повинен пройти нав- 
чання відповідно до закріплених за ним обов'язків. Потрібно також проводити 
подальше навчання, періодично оцінюючи його практичну ефективність. Ма- 
ють бути навчальні програми, затверджені відповідно або керівником виробни- 
цтва, або керівником відділу контролю якості. Необхідно зберігати протоколи 
навчання. 
2.12 Персонал, який працює в зонах, де контамінація становить небезпеку, 
наприклад, у чистих зонах або в зонах, де обробляють сильнодіючі, токсичні, ін- 
фікуючі або сенсибілізуючі речовини, повинен пройти спеціальне навчання. 
2.13 Відвідувачів або співробітників, які не пройшли навчання, як прави- 
ло, не можна допускати у зони виробництва і контролю якості. Якщо це неми- 
нуче, то їх необхідно заздалегідь поінформувати, зокрема щодо гігієнічних ви- 
мог до персоналу і використання захисного одягу. За ними потрібен ретельний 
нагляд. 
2.14 Під час навчальних занять слід докладно обговорити фармацевтичну 
систему якості, а також всі заходи, що можуть поліпшити її розуміння і впрова- 
дження. 
Гігієнічні вимоги до персоналу 
2.15 Мають бути складені детальні програми з гігієни праці, адаптовані 
до різних потреб у межах підприємства. Вони мають містити методики, що сто- 
суються здоров'я, дотримання гігієнічних правил і одягу персоналу. Кожен 
співробітник, обов'язки якого передбачають перебування в зонах виробництва і 
контролю, повинен розуміти ці методики і суворо їх дотримуватись. Керівний 
персонал повинен сприяти розвитку програм з гігієни праці, які необхідно ши- 
роко обговорювати під час навчальних занять. 
2.16 При влаштуванні на роботу кожен повинен пройти медичний огляд. 
Виробник відповідає за наявність інструкцій, відповідно до яких забезпечується 
його інформування про такий стан здоров'я співробітників, який може вплину- 
ти на якість продукції. Після першого медичного огляду подальші проводяться 
періодичноN, а також у тих випадках, коли це необхідно для роботи або здо- 
ров'я персоналу. 
2.17 Мають бути вжиті заходи, які б гарантували, наскільки це можливо, 
щоб жоден співробітник з інфекційним захворюванням або відкритими ранами 
на відкритих ділянках тіла не був зайнятий у виробництві лікарських засобів. 
2.18 Кожна особа, яка входить у виробничі зони, повинна носити захис- 
ний одяг, що відповідає виконуваним нею операціям. 
2.19 Має бути заборонено їсти, пити, жувати або палити, а також зберіга- 
ти їжу, напої, тютюнові вироби або особисті лікарські засоби у виробничих зо- 
нах і зонах зберігання. Взагалі, мають бути заборонені будь-які дії, що пору- 
шують гігієнічні вимоги усередині виробничих зон або в будь-якій іншій зоні, 
якщо вони можуть негативно вплинути на продукцію. 
2.20 Слід уникати прямого контакту між руками оператора і відкритою 
продукцією та будь-якою частиною обладнання, що контактує з продукцією. 
2.21 Персонал повинен бути навчений правилам застосування засобів для 
миття рук. 
2.22 Будь-які специфічні вимоги до виробництва особливих груп продук- 
ції, наприклад, стерильних препаратів, описані в додатках до цієї настанови. 
Консультанти 
2.23 Консультанти повинні мати відповідну освіту, професійну підготов- 
ку та досвід, або будь-яке їх поєднання, щоб консультувати з тематики, стосов- 
но якої їх залучають. 
Слід вести протоколи із зазначенням імені, адреси та кваліфікації таких 
консультантів, а також виду наданих ними послуг. 
3 ПРИМІЩЕННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ 
Принцип 
Приміщення й обладнання слід розташовувати, проектувати, конструюва- 
ти, пристосовувати й експлуатувати таким чином, щоб вони відповідали опера- 
ціям, що проводяться. Їхнє розташування і конструкція повинні звести до міні- 
муму ризик помилок і забезпечувати можливість ефективного очищення й об- 
слуговування з метою недопущення перехресної контамінації, накопичення пи- 
лу або бруду і взагалі будь-яких несприятливих чинників для якості продукції. 
Приміщення 
Загальні вимоги 
3.1 Навколишнє середовище приміщень, з огляду на всі заходи для захис- 
ту виробництва, повинно становити мінімальний ризик у плані контамінації ма- 
теріалів або продукції. 
3.2 Приміщення слід бережно експлуатувати й обслуговувати, гарантую- 
чи, що ремонт і експлуатація не будуть становити ніякої небезпеки для якості 
продукції. Приміщення слід прибирати і дезінфікувати відповідно до докладних 
письмових методик. 
3.3 Освітлення, температура, вологість і вентиляція повинні бути відпові- 
дними і не чинити несприятливого впливу (прямого або непрямого) ні на лікар- 
ські засоби під час їхнього виробництва і зберігання, ні на точність функціону- 
вання обладнання. 
3.4 Приміщення повинні бути спроектовані й оснащені таким чином, щоб 
забезпечувати максимальний захист від проникнення в них комах або тварин. 
3.5 Повинні бути вжиті заходи, що запобігають входу у приміщення сто- 
ронніх осіб. Зони виробництва, зберігання і контролю якості не повинні вико- 
ристовуватися як прохідні для персоналу, який у них не працює. 
Виробнича зона 
3.6 Для виготовлення певних лікарських засобів, таких як речовини, що 
сильно сенсибілізують (наприклад, пеніциліни), або біологічні препарати (на- 
приклад, із живих мікроорганізмів), повинні бути окремі, призначені тільки для 
цього технічні засоби для зведення до мінімуму ризику серйозної небезпеки для 
здоров'я споживачів унаслідок перехресної контамінації. Виготовлення певної 
іншої продукції, такої як певні антибіотики, певні гормони, певні цитотоксини, 
певні сильнодіючі ліки, а також продукції немедичного призначення, не слід 
здійснювати за допомогою тих самих технічних засобів. Для такої продукції у 
виняткових випадках може бути застосований принцип виробництва, заснований 
на проведенні кампаній, за допомогою тих самих технічних засобів, якщо вжиті 
особливі застережні заходи і проведена необхідна валідація. Забороняється ви- 
робництво отрут технічного призначення, таких як пестициди і гербіциди, у 
приміщеннях, що використовуються для виробництва лікарських засобів. 
3.7 Оптимально, щоб планування приміщень було проведене відповідно 
до логічної послідовності операцій виробничого процесу і необхідних рівнів 
чистоти. 
3.8 Щоб звести до мінімуму ризик переплутування різних лікарських за- 
собів або їхніх компонентів, уникнути перехресної контамінації та мінімізувати 
ризик пропускання або неправильного здійснення будь-якого етапу при вироб- 
ництві або контролі, має бути відповідний робочий простір і простір для збері- 
гання в процесі виробництва, що дозволяє упорядковано і логічно розмістити 
обладнання і матеріали. 
3.9 Там, де вихідна сировина і первинні пакувальні матеріали, проміжна 
або нерозфасована продукція можуть підлягати впливу навколишнього середо- 
вища, внутрішні поверхні (стіни, підлога і стеля) повинні бути гладенькими, без 
щілин і тріщин на стиках, а також легко й ефективно очищатися і при необхід- 
ності дезінфікуватися; від них не повинні відокремлюватися частки. 
3.10 Трубопроводи, освітлювальні прилади, вентиляційні установки й ін- 
ші системи обслуговування повинні бути спроектовані й розташовані таким чи- 
ном, щоб не було заглиблень, що утруднюють очищення. По можливості, дос- 
туп до них для обслуговування має бути поза виробничими зонами. 
3.11 Стоки повинні бути відповідних розмірів і обладнані для запобігання 
зворотному потоку. По можливості слід уникати відкритих зливальних жоло- 
бів; якщо вони необхідні, то повинні бути неглибокими для полегшення очи- 
щення і дезінфекції. 
3.12 Виробничі зони слід ефективно вентилювати; в них мають бути за- 
соби для контролю параметрів повітря (включаючи температуру і, де необхід- 
но, вологість і фільтрацію) відповідно до оброблюваної продукції, проведених 
операцій і зовнішнього навколишнього середовища. 
3.13 Зважування вихідної сировини звичайно слід здійснювати в окремій 
кімнаті, призначеній для цього. 
3.14 У тих випадках, коли відбувається утворення пилу (наприклад, під 
час відбору проб, зважування, змішування і виробничих операцій, пакування 
сухої продукції), повинні бути проведені спеціальні застережні заходи з метою 
запобігання перехресній контамінації та полегшення очищення. 
3.15 Приміщення для пакування лікарських засобів повинні бути спеціа- 
льно спроектовані й розташовані таким чином, щоб уникнути плутанини або 
перехресної контамінації. 
3.16 Виробничі зони повинні бути добре освітлені особливо там, де про- 
водиться візуальний контроль. 
3.17 Контроль у процесі виробництва можна проводити у виробничій зо- 
ні, якщо це не створює ризику для технологічного процесу. 
Складські зони 
3.18 Складські зони повинні бути достатньо місткими, щоб забезпечити 
упорядковане зберігання різних категорій матеріалів і продукції: вихідної сиро- 
вини і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, 
а також препаратів, що знаходяться у карантині, дозволені для випуску, відбра- 
ковані, повернуті або відкликані. 
3.19 Складські зони повинні бути спроектовані або пристосовані для за- 
безпечення належних умов зберігання. Зокрема, вони повинні бути чистими і 
сухими, в них повинна підтримуватися необхідна температура. Якщо потрібні 
спеціальні умови зберігання (наприклад, температура, вологість), то їх слід за- 
безпечувати, перевіряти і контролювати. 
3.20 У місцях приймання і відправлення повинен бути забезпечений за- 
хист матеріалів і продукції від впливу погодних умов. Зони приймання мають 
бути спроектовані й обладнані так, щоб тару з продукцією, яка надходить, пе- 
ред складуванням при необхідності можна було очищати. 
3.21 Якщо карантин забезпечується тільки зберіганням продукції в окре- 
мих зонах, то такі зони мають бути чітко марковані, а доступ туди дозволений 
тільки уповноваженому на це персоналу. Будь-яка система, що застосовується 
замість фізичного карантину, повинна забезпечувати рівноцінну безпеку. 
3.22 Звичайно повинна бути окрема зона для відбору проб вихідної сиро- 
вини. Якщо відбір проб здійснюється в зоні зберігання, то він повинен прово- 
дитися таким чином, щоб запобігти контамінації або перехресній контамінації. 
3.23 Для зберігання відбракованих, відкликаних або повернутих матеріа- 
лів або продукції мають бути передбачені окремі зони. 
3.24 Сильнодіючі матеріали або сильнодіючу продукцію слід зберігати в 
безпечних і захищених зонах. 
3.25 Оскільки друковані пакувальні матеріали вважаються критичними 
для відповідності лікарського засобу, слід приділяти особливу увагу безпечно- 
му і надійному зберіганню цих матеріалів. 
Зони контролю якості 
3.26 Як правило, лабораторії з контролю якості мають бути відокремлені 
від виробничих зон. Це особливо важливо для лабораторій з контролю біологі- 
чних і мікробіологічних препаратів, а також радіоізотопів, які мають бути та- 
кож відокремлені одна від одної. 
3.27 Контрольні лабораторії мають бути спроектовані таким чином, щоб 
відповідати операціям, які в них проводяться. Щоб уникнути плутанини і пере- 
хресної контамінації вони мають бути достатньо просторими. Необхідно виді- 
лити відповідні і придатні площі для зберігання зразків і протоколів. 
3.28 Для чутливих приладів, які вимагають захисту від електричних пе-
решкод, вібрації, вологості й т. ін., можуть використовуватися окремі кімнати. 
3.29 У лабораторіях, де працюють зі специфічними субстанціями, такими 
як біологічні і радіоактивні зразки, необхідно встановити спеціальні вимоги. 
Допоміжні зони 
3.30 Кімнати відпочинку та їдальні мають бути відокремлені від інших 
зон. 
3.31 Засоби для зміни одягу, а також для умивання і туалету мають бути 
легкодоступні і відповідати кількості користувачів. Не допускається, щоб туа- 
лети безпосередньо сполучалися з виробничими або складськими зонами. 
3.32 Майстерні, по можливості, мають бути відокремлені від виробничих 
зон. Якщо запасні частини й інструменти зберігаються у виробничій зоні, то їх 
слід утримувати в передбачених для цього кімнатах або місцях. 
3.33 Приміщення, у яких утримуються тварини, мають бути добре ізольо- 
вані від інших зон; необхідно, щоб ці приміщення мали окремий вхід (доступ 
до тварин) і окремі системи обробки повітря. 
Обладнання 
3.34 Виробниче обладнання слід проектувати, розміщувати й обслугову- 
вати таким чином, щоб воно відповідало своєму призначенню. 
3.35 Роботи з ремонту і технічного обслуговування обладнання не мають 
становити небезпеку для якості продукції. 
3.36 Виробниче обладнання має бути спроектоване таким чином, щоб йо- 
го можна було легко і ретельно очищати. Очищення слід проводити відповідно 
до докладних письмових методик; обладнання слід зберігати тільки в чистому і 
сухому стані. 
3.37 Устаткування (інвентар), що застосовують для миття й очищення, 
слід вибирати і використовувати так, щоб воно не стало джерелом контамінації. 
3.38 Обладнання має бути встановлене таким чином, щоб не допустити 
ризику помилок або контамінації. 
3.39 Виробниче обладнання не має становити ніякої небезпеки для про- 
дукції. Не можна, щоб частини виробничого обладнання, що стикаються з про- 
дукцією, вступали з нею в реакцію, виділяли або абсорбували речовини в такій 
мірі, щоб це могло вплинути на якість продукції та створювати, таким чином, 
будь-яку небезпеку. 
3.40 Для виробничих і контрольних операцій мають бути в розпоряджен- 
ні ваги й обладнання для вимірювань із відповідним діапазоном і точністю. 
3.41 Засоби вимірювань, ваги, контрольні прилади та пристрої, що запи- 
сують, через певні проміжки часу слід калібрувати і перевіряти відповідними 
методами. Необхідно вести і зберігати протоколи таких випробувань. 
3.42 Стаціонарні трубопроводи мають бути чітко марковані з указівкою 
їхнього вмісту; при необхідності повинен бути позначений напрямок потоку. 
3.43 Трубопроводи для дистильованої, деіонізованої та при необхідності 
іншої води (води очищеної, води для ін’єкцій)N слід піддавати са-
нітарній обробці відповідно до письмових методик, в яких докладно викладені 
встановлені межі мікробної контамінації та заходи, що необхідно вжити. 
3.44 Несправне обладнання по можливості має бути вилучене з виробни- 
чих зон і зон контролю якості або принаймні чітко промарковане як таке. 
4 ДОКУМЕНТАЦІЯ 
Принцип 
Належна документація становить невід'ємну частину системи забезпе- 
чення якості та є ключовим елементом для роботи відповідно до вимог GMP. У 
системі забезпечення якості виробника мають бути чітко встановлені різні види 
використовуваної документації та носіїв інформації. Документація може існу- 
вати у різних формах, у тому числі на паперовому, електронному або фотогра- 
фічному носіях. Головною метою застосовуваної системи документації має бу- 
ти встановлення, управління, контроль та протоколювання всієї діяльності, що 
може безпосередньо або опосередковано впливати на всі аспекти якості лікар- 
ських засобів. На додаток до забезпечення достатнього протоколювання різних 
процесів та оцінки будь-яких спостережень система забезпечення якості має мі- 
стити досить докладні інструкції для полегшення загального розуміння вимог 
таким чином, щоб можна було продемонструвати постійне дотримання вимог. 
Для виконання вимог GMP та протоколювання їх дотримання є два осно- 
вні види документації: інструкції (вказівки, вимоги) та протоколи/звіти. Залеж- 
но від типу документа слід застосовувати відповідну належну практику доку- 
ментування. 
Для забезпечення точності, цілості, доступності та чіткості документів 
має бути впроваджений відповідний контроль. Документи, що надають інстру- 
кції, мають бути вільними від помилок та бути наявними у письмовому вигляді. 
Термін «письмовий» означає написаний або задокументований на носіях інфо- 
рмації, з яких може бути отриманий у формі, що можна прочитати. 
Вимоги до документації згідно GMP (за видами): 
Досьє виробничої дільниці: документ, в якому описано діяльність виро- 
бника, що має відношення до GMP1. 
Вид «Інструкції (вказівки або вимоги)»: 
Специфікації докладно описують вимоги, яким мають відповідати про- 
дукція або матеріали, що використовуються чи одержуються в ході виробницт- 
ва. Вони є основою для оцінювання якості. 
Виробничі рецептури, технологічні інструкції, інструкції з пакування 
та інструкції з випробувань: містять детальну інформацію про використову- 
вані вихідні матеріали, обладнання та комп’ютеризовані системи (за наявності); 
1 Див. Настанову СТ-Н МОЗУ 42-4.1:2011 „Лікарські засоби. Досьє виробничої діль- 
ниці”, гармонізовану з документом PIC/S PE 008-4 [29] та документом ЄС [113]. 
в них мають бути встановлені всі інструкції щодо ведення процесів, пакування, 
відбору проб та проведення випробувань. Слід зазначити всі точки контролю в 
процесі виробництва, а також застосовувані процесно-аналітичні технології ра- 
зом із критеріями прийнятності, якщо це доречно. 
Методики (також можуть називатися стандартними робочими методика- 
ми або SOPs): містять вказівки щодо виконання певних операцій. 
Правила: містять інструкції щодо виконання та протоколювання певних 
окремих операцій. 
Технічні угоди: укладені між замовниками та виконавцями щодо робіт, 
виконуваних сторонніми установами. 
Вид «Протокол/звіт»: 
Протоколи: надають свідоцтво виконання різних дій для доказу відпо- 
відності інструкціям, наприклад, операцій (заходів), подій, досліджень; у випа- 
дку виробничих серій містять історію кожної серії продукції, включаючи її дис- 
трибуцію. Протоколи містять первинні данні, що використовують для форму- 
вання інших протоколів. У разі електронних протоколів визначати, які дані слід 
використовувати як первинні дані, мають регламентовані користувачі. Щонай- 
менше, всі дані, використовувані при прийнятті рішень щодо якості, мають бу- 
ти визначені як первинні дані. 
Сертифікати аналізу: містять резюме результатів випробувань зразків 
продукції або матеріалів1 разом із оцінкою відповідності встановленій специфі- 
кації. 
Звіти: в них документують виконання конкретних завдань, проектів або 
досліджень разом із результатами, висновками та рекомендаціями. 
Створення документації та управління нею 
4.1 Мають бути визначені всі види документів; їх слід дотримуватися. 
Вимоги застосовуються рівною мірою до усіх форм документів на різних видах 
носіїв інформації. Слід мати комплексну систему, яка повинна бути зрозумі- 
лою, належним чином задокументованою, валідованою та адекватно контро- 
льованою. Більшість документів (інструкції та/або протоколи) можуть існувати 
в змішаних формах, наприклад, деякі елементи в електронному вигляді, а інші – 
на паперовому носії. Як для змішаних, так і для однотипних систем слід уста- 
новити взаємозв’язок та заходи контролю щодо первинних документів, офіцій- 
них копій, обробки даних та протоколів. Слід впровадити відповідні заходи ко- 
нтролю щодо електронних документів, таких як шаблони, форми та первинні 
документи. Мають бути відповідні контрольні заходи для забезпечення цілості 
протоколів протягом терміну зберігання. 
4.2 Документи мають бути ретельно розроблені, підготовлені, перегляну- 
ті та розповсюджені. Залежно від виду вони мають відповідати певним части- 
нам досьє специфікацій на препарати та реєстраційних досьє, а також докумен- 
там для отримання ліцензії на виробництво. Відтворення робочих документів з 
первинних документів має не дозволяти внесення будь-яких помилок через 
процес копіювання. 
4.3 Документи, що містять інструкції, мають бути затверджені, підписані 
та датовані відповідними й уповноваженими на це особами. Зміст документів 
має бути однозначним; документи повинні мати унікальну ідентифікацію. Слід 
встановити термін дії документів. 
4.4 Документи, що містять інструкції, слід викладати впорядковано; їх 
має бути легко перевіряти. Стиль та мова документів мають відповідати їх при- 
значенню. Стандартні робочі методики, робочі інструкції та методи мають бути 
написані у наказовому зобов’язуючому стилі. 
4.5 Документи в межах системи управління якістю слід регулярно перег- 
лядати і актуалізувати. 
4.6 Необхідно, щоб документація не була рукописною; проте якщо в до- 
кументи необхідно внесення даних, для таких записів має бути передбачено до- 
статньо місця. 
Належна практика документування 
4.7 Рукописні записи мають бути зроблені ясно і чітко так, щоб запису не 
можна було стерти. 
4.8 Протоколи слід укладати і комплектувати під час кожної дії, що здій- 
снюється, і таким чином, щоб можна було простежити всю значиму діяльність, 
яка стосується виробництва лікарських засобів. 
4.9 Будь-яка зміна, внесена в документ, має бути підтверджена підписом і 
датована; зміна має дозволяти прочитання початкової інформації. При необхід- 
ності має бути запротокольована причина зміни. 
Зберігання документів 
4.10 Має бути чітко визначено, який протокол стосується якої виробничої 
діяльності, а також де цей протокол розташовано. Має бути система контролю 
безпеки (при необхідності, валідована) для забезпечення цілості протоколу про- 
тягом терміну зберігання. 
4.11 Особливі вимоги висуваються до документації серії, яку слід зберіга- 
ти протягом одного року після закінчення терміну придатності серії, якої вона 
стосується, або, щонайменше, п’ять років після сертифікації серії Уповноваже- 
ною особою (залежно від того, який термін довше). Для досліджуваних лікар- 
ських засобів документацію серії слід зберігати, щонайменше, п’ять років після 
закінчення або офіційного припинення останніх клінічних випробувань, у яких 
використовували цю серію. У законодавчих документах стосовно специфічних 
видів препаратів (наприклад, лікарські засоби, що мають терапевтичну перева- 
гу) можуть бути викладені інші вимоги до зберігання документації та встанов- 
лені більш тривалі періоди зберігання для певних документів. 
4.12 Для інших видів документації період зберігання буде залежати від 
ділової активності, яку ця документація супроводжує. Критичну документацію, 
включаючи первинні дані (наприклад, щодо валідації або стабільності), які під- 
тверджують інформацію у реєстраційному досьє, слід зберігати доки діє реєст- 
раційне посвідчення. Може бути прийнятним видаляти певну документацію 
(наприклад, первинні дані, що супроводжують звіти з валідації або звіти щодо 
стабільності), якщо дані було замінено повним комплектом нових даних. Має 
бути задокументовано обгрунтування таких дій. При цьому слід брати до уваги 
вимоги до зберігання документації серії, наприклад, у випадку даних з валідації 
процесу супровідні первинні дані слід зберігати щонайменше такий самий пе- 
ріод, що й протоколи всіх серій, для яких дозвіл на реалізацію було підтвер- 
джено даними валідаційних досліджень. 
У наступних підрозділах надано приклади потрібних документів. У сис- 
темі управління якістю мають бути описані всі документи, необхідні для гаран- 
тії якості продукції та безпеки пацієнтів. 
Специфікації 
4.13 Необхідно мати в наявності відповідним чином санкціоновані й да- 
товані специфікації на вихідну сировину, пакувальні матеріали і готову проду- 
кцію, а також, при необхідності, на проміжну і нерозфасова- 
ну продукцію (див. п. 4.15 частини 1 цієї настанови)N. 
Специфікації на вихідну сировину та пакувальні матеріали 
4.14 Специфікації на вихідну сировину і первинні або друковані пакува- 
льні матеріали мають включати таку інформацію (або посилання на неї), якщо 
вона має відношення до справи: 
a) опис матеріалів, що включає: 
– присвоєне найменування і посилання на внутрішній код; 
– посилання на монографію фармакопеї при її наявності; 
– назви затверджених постачальників і, якщо це доцільно, справжньо- 
го виробника матеріалу; 
– зразок друкованих матеріалів; 
b) вказівки щодо відбору проб і проведення випробувань; 
c) вимоги до якісного і кількісного визначення з допустимими межами; 
d) умови зберігання і застережні заходи; 
e) максимальний період зберігання до повторного контролю. 
Специфікації на проміжну і нерозфасовану продукцію 
4.15 Необхідно, щоб були в наявності специфікації на проміжну і нероз- 
фасовану продукцію для критичних стадій або якщо їх закуповують або збува- 
ють. Ці специфікації відповідно мають бути подібні або до специфікацій на ви- 
хідну сировину, або на готову продукцію. 

 
57 
Специфікації на готову продукцію 
4.16 Специфікації на готову продукцію мають включати (або містити по- 
силання на): 
а) присвоєне найменування продукції та код, якщо такий є; 
b) склад; 
c) опис лікарської форми і докладні відомості про паковання; 
d) вказівки щодо відбору проб і проведення випробувань; 
e) вимоги до якісного і кількісного визначення з допустимими межами; 
f) умови зберігання і будь-які особливі застережні заходи при користу- 
ванні, коли це необхідно; 
g) термін придатності. 
Виробнича рецептура і технологічні інструкції 
На кожний препарат, що виробляється, і кожний об'єм серії необхідно ма- 
ти затверджені письмові виробничу рецептуру і технологічні інструкції. 
4.17 Виробнича рецептура має включати: 
а) найменування продукції з посиланням на код продукції відповідно до її 
специфікації; 
b) опис лікарської форми, сили дії препарату (активності, концен- 
трації або маси лікарської речовини)N і об'єм серії; 
c) перелік усієї використовуваної вихідної сировини з указівкою кількості 
кожної; також має бути наведена будь-яка речовина, що може зникнути в ході 
технологічного процесу; 
d) дані про очікуваний вихід готової продукції з зазначенням допустимих 
меж і виходи відповідної проміжної продукції, де це можливо. 
4.18 Технологічні інструкції мають включати: 
а) дані про місце проведення процесу й основне обладнання, що застосо- 
вується; 
b) методи або посилання на методи, що використовуються для підготовки 
критичного обладнання (наприклад, очищення, монтаж, калібрування, стерилі- 
зація); 
c) перевірки того, що обладнання та робоче місце вільні від попередньої 
продукції, документів або матеріалів, які не потрібні для запланованого проце- 
су, а також що обладнання чисте та готове до використання; 
d) детальні поетапні технологічні інструкції [наприклад, перевірка мате- 
ріалів, попередня обробка, порядок завантаження матеріалів, критичні парамет- 
ри процесу (час, температура тощо)]; 
е) інструкції з будь-якого контролю в процесі виробництва з указівкою 
граничних меж; 
f) при необхідності, вимоги до зберігання нерозфасованої продукції, 
включаючи тару, маркування і спеціальні умови зберігання, де це потрібно; 
g) усі обов'язкові особливі застережні заходи. 

 
58 
Інструкції з пакування 
4.19 Для кожного препарату, розміру і типу паковання слід мати затвер- 
джені інструкції з пакування. Вони мають включати таку інформацію або міс- 
тити посилання на неї: 
a) найменування препарату, включаючи номер серії нерозфасованої про- 
дукції та готового препарату; 
b) опис його лікарської форми і сили дії (активності, концентра- 
ції або маси лікарської речовини)N, де це прийнятно; 
c) кількість препарату в остаточному пакованні, виражену в штуках, масі 
або об’ємі; 
d) повний перелік усіх пакувальних матеріалів, включаючи кількості, ро- 
зміри і типи з указівкою коду або номера, що відносяться до специфікацій на 
кожний пакувальний матеріал; 
e) при необхідності, зразок або копію відповідних друкованих пакуваль- 
них матеріалів і зразки, на яких показано, куди ставити номер серії і термін 
придатності продукції; 
f) перевірки того, що обладнання та робоче місце вільні від попередньої 
продукції, документів або матеріалів, які не потрібні для запланованих операцій 
з пакування (чистота лінії), а також що обладнання чисте та готове до викорис- 
тання; 
g) особливі застережні заходи, які підлягають дотриманню, включаючи 
ретельну перевірку зони й обладнання для того, щоб засвідчитися в очищенні 
лінії перед початком роботи; 
h) опис процесу пакування з усіма основними допоміжними операціями і 
обладнанням, що використовується; 
і) докладний опис контролю в процесі виробництва з інструкціями щодо 
відбору проб і допустимими межами. 
Протоколи виготовлення серій 
4.20 На кожну виготовлену серію слід зберігати протокол виготовлення 
серії. Він має бути заснований на відповідних частинах затверджених докумен- 
тів: виробничої рецептури і технологічних інструкцій. Протокол має містити 
таку інформацію: 
а) найменування та номер серії продукції; 
b) дати і час початку і завершення технологічного процесу, а також осно- 
вних проміжних стадій (операцій); 
c) прізвище(а) (ініціали) оператора(ів) різних важливих етапів процесу і 
при необхідності будь-якої особи, яка перевірила кожну з цих операцій; 
d) номер серії і/або номер аналітичного контролю, а також фактично від- 
важена кількість кожної вихідної сировини (включаючи номер серії та кількість 
всякої доданої регенерованої або переробленої сировини); 
e) інформація про всяку технологічну операцію або подію, що стосується 
справи, а також про найважливіше використане обладнання; 
f) протокол контролів у процесі виробництва і прізвище особи (осіб), що 
виконала(и) їх, а також отримані результати; 
 
59 
g) вихід продукції на різних стадіях виробництва; 
h) докладні відомості про особливі проблеми; підписаний дозвіл на будь- 
яке відхилення від виробничої рецептури і технологічних інструкцій; 
i) затвердження особою, відповідальною за технологічні операції. 
Примітка. Якщо валідований процес постійно піддають моніторингу та контролю, то 
автоматично створювані звіти можуть бути обмежені висновками щодо відповідності та зві- 
тами з даними про відхилення від норми / невідповідність специфікації. 
Протоколи пакування серій 
4.21 На кожну виготовлену серію або частину серії слід зберігати прото- 
кол пакування серії. Він має ґрунтуватися на відповідних частинах інструкцій з 
пакування. 
Протокол пакування серії має містити таку інформацію: 
а) найменування та номер серії продукції; 
b) дату (дати) і час операцій з пакування; 
c) прізвище (ініціали) оператора (ів), який (і) здійснюють різні важливі 
етапи процесу, і при необхідності будь-якої особи, яка перевірила кожну з цих 
операцій; 
d) протоколи перевірок ідентичності та відповідності інструкціям з паку- 
вання, включаючи результати виробничого контролю; 
e) докладну інформацію про здійснені операції з пакування, включаючи 
посилання на використані обладнання і пакувальні лінії; 
f) при можливості, зразки використаного друкованого пакувального ма- 
теріалу, включаючи зразки, що демонструють нумерацію серії, нанесення тер- 
міну придатності та будь-яких додаткових друкованих написів; 
g) докладну інформацію про особливі проблеми або незвичайні події; пі- 
дписаний дозвіл на будь-яке відхилення від інструкцій з пакування; 
h) кількість і посилання на номер або найменування всіх друкованих па- 
кувальних матеріалів і нерозфасованої продукції, виданих, використаних, зни- 
щених або повернутих на склад, а також кількість отриманої продукції для то- 
го, щоб скласти відповідний баланс. Якщо має місце надійний електронний ко- 
нтроль під час пакування, то може бути обгрунтованою відсутність такої інфо- 
рмації; 
i) затвердження особою, відповідальною за операції з пакування. 
Методики і протоколи 
Одержання 
4.22 На одержання кожного постачання кожної вихідної сировини (у тому 
числі нерозфасованої, проміжної або готової продукції), а також первинного, 
вторинного і друкованого пакувального матеріалів мають бути письмові мето- 
дики і протоколи. 
4.23 Протоколи одержання мають містити: 
а) найменування матеріалу на накладній і на контейнерах; 
b) внутрішнє найменування і/або код матеріалу (якщо воно відрізняється 
від найменування за пунктом (а); 
 
60 
c) дату одержання; 
d) найменування постачальника та виробника; 
e) номер серії виробника або довідковий номер; 
f) загальну кількість і число отриманих пакувальних одиниць; 
g) номер серії, присвоєний після одержання; 
h) будь-які коментарі, що мають відношення до справи. 
4.24 Слід мати письмові методики з внутрішнього маркування, карантину 
і зберігання вихідної сировини, пакувальних матеріалів і, якщо необхідно, ін- 
ших матеріалів. 
Відбір проб 
4.25 Слід мати письмові методики щодо відбору проб, що містять відомо- 
сті про використовувані методи й обладнання, кількості, які мають бути відіб- 
рані, і будь-які необхідні запобіжні заходи, щоб уникнути контамінації матеріа- 
лу або будь-якого погіршення його якості. 
Проведення випробувань 
4.26 Слід мати письмові методики щодо випробування матеріалів і про- 
дукції на різних стадіях виробництва, які описують використовувані методи і 
обладнання. Проведені випробування мають бути запротокольовані. 
Інше 
4.27 Мають бути в наявності письмові методики щодо процедур дозволу і 
відхилення матеріалів і продукції, зокрема, щодо сертифікації Уповноваже- 
ною(ими) особою(ами) готової продукції для продажу. Уповноважена особа 
повинна мати у розпорядженні всі протоколи. Має бути система для зазначення 
особливих спостережень та будь-яких змін, внесених у критичні дані. 
4.28 Необхідно вести і зберігати протоколи дистрибуції кожної серії про- 
дукції з метою полегшення відкликання будь-якої серії в разі необхідності. 
4.29 Необхідно мати письмові настанови, методики, правила, а також звіти 
та відповідні протоколи щодо виконаних дій або зроблених висновків стосовно: 
– валідації та кваліфікації процесів, обладнання та систем; 
– монтажу і калібрування обладнання; 
– переносу технологій; 
– технічного обслуговування, очищення і санітарної обробки; 
– питань персоналу, включаючи перелік підписів, навчання з GMP та тех- 
нічних питань, перевдягання і гігієнічних вимог, а також перевірку ефективнос- 
ті навчання; 
– контролю навколишнього середовища; 
– боротьби з паразитами, шкідливими комахами і тваринами; 
– рекламацій; 
– відкликання; 
– повернення; 
– контролю змін; 
 
61 
– дослідження відхилень та невідповідностей; 
– внутрішнього аудиту якості / відповідності GMP; 
– зведення протоколів при необхідності (наприклад, огляд якості продук- 
ції); 
– аудитів постачальників. 
4.30 Для основних одиниць виробничого і контрольного обладнання ма- 
ють бути в наявності чіткі методики з експлуатації. 
4.31 Для найбільш важливих або критичних аналітичних приладів, техно- 
логічного обладнання та зон обробки продукції необхідно вести журнали. В них 
слід протоколювати в хронологічному порядку, якщо необхідно, будь-яке вико- 
ристання зон та обладнання/методів, калібрування, технічне обслуговування, 
очищення або ремонтні роботи з указівкою дат й осіб, які виконали ці роботи. 
4.32 Слід вести облік документів в межах системи управління якістю. 
5 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС 
Принцип 
Операції технологічного процесу слід здійснювати за чітко встановлени- 
ми методиками. Вони мають відповідати принципам належної виробничої 
практики з метою одержання продукції необхідної якості та бути у відповіднос- 
ті з ліцензією на виробництво і реєстраційним досьє, які їх стосуються. 
Загальні вимоги 
5.1 Технологічний процес мають здійснювати і контролювати компетент- 
ні особи. 
5.2 Будь-які дії, проведені з матеріалами і продукцією, такі як одержання і 
карантин, відбір проб, зберігання, маркування, розподіл, обробка, пакування і 
дистрибуція, слід здійснювати відповідно до письмових методик або інструкцій 
і при необхідності протоколювати. 
5.3 Усі матеріали, що надходять, необхідно перевіряти, щоб гарантувати, 
що постачання відповідає замовленню. Контейнери (тара) при необхідності 
мають бути очищені і марковані з указівкою необхідної інформації. 
5.4 Ушкодження тари і будь-які інші причини, що могли б несприятливо 
вплинути на якість матеріалу, мають бути досліджені, запротокольовані, а ін- 
формація про них повідомлена у відділ контролю якості. 
5.5 Матеріали, що надходять, і готову продукцію негайно після одержан- 
ня або обробки аж до видачі дозволу на використання або дистрибуцію слід 
утримувати в карантині за допомогою роздільного зберігання або відповідних 
адміністративних заходів. 
5.6 Якщо закуповується проміжна і нерозфасована продукція, то з нею 
при одержанні слід поводитися як із вихідною сировиною. 
5.7 Всі матеріали і всю продукцію слід зберігати у відповідних умовах, 
створених виробником, і у визначеному порядку для забезпечення поділу за се- 
ріями і оборотності складського запасу. 
 
62 
5.8 Необхідно проводити перевірки виходів і зіставлення кількостей, щоб 
гарантувати, що немає відхилень, які перевищують допустимі межі. 
5.9 Не можна здійснювати одночасно або послідовно роботи з різною 
продукцією в тому самому приміщенні за винятком тих випадків, коли не існує 
ризику переплутування або перехресної контамінації. 
5.10 На кожній стадії обробки продукція і матеріали мають бути захищені 
від мікробної й іншої контамінації. 
5.11 При роботі із сухими матеріалами і продукцією необхідно вжити 
особливих застережних заходів з метою запобігання утворенню і поширенню 
пилу. Це особливо важливо при роботі з сильнодіючими або сенсибілізуючими 
матеріалами. 
5.12 Протягом усього часу обробки усі використовувані матеріали, кон- 
тейнери для нерозфасованої продукції, основні одиниці обладнання і при необ- 
хідності кімнати мають бути марковані етикетками або іншим способом із вка- 
зівкою оброблюваної продукції або матеріалу, а також їхньої активності (якщо 
це необхідно) і номера серії. Там, де це прийнятно, таке маркування має також 
указувати стадію технологічного процесу. 
5.13 Етикетки, прикріплені до контейнерів, обладнання або приміщень, 
мають бути чіткими, однозначними, а їхня форма має відповідати прийнятій на 
фірмі. Часто корисно на доповнення до інформації на етикетках для вказівки 
статусу (наприклад: у карантині, прийнято, відбраковано, чисте й ін.) викорис- 
товувати кольори. 
5.14 Мають бути проведені перевірки, що гарантують належне з'єднання 
трубопроводів і інших частин обладнання, що застосовуються для транспорту- 
вання продукції з однієї зони в іншу. 
5.15 Наскільки це можливо, слід уникати будь-якого відхилення від ін- 
струкцій або методик. Якщо відбулося відхилення від них, то воно має бути пи- 
сьмово санкціоноване компетентною особою із залученням при необхідності 
відділу контролю якості. 
5.16 Доступ у виробничі приміщення має бути дозволений тільки уповно- 
важеному на це персоналу. 
5.17 Як правило, слід уникати виготовлення продукції немедичного приз- 
начення в зонах і за допомогою обладнання, призначених для виробництва лі- 
карських засобів. 
Запобігання перехресній контамінації 
при проведенні технологічного процесу 
5.18 Має бути виключена контамінація вихідної сировини або продукції 
іншою сировиною або продукцією. Цей ризик випадкової перехресної контамі- 
нації виникає в результаті неконтрольованого поширення пилу, газів, парів, ае- 
розолів або організмів, у результаті обробки матеріалів і продукції, внаслідок 
наявності залишків в обладнанні, а також при носінні технологічного одягу. 
Ступінь ризику змінюється залежно від типу забруднюючого матеріалу і забру- 
днюваної продукції. До найнебезпечніших забруднюючих матеріалів належать 
 
63 
сильно сенсибілізуючі матеріали, біологічні препарати, які містять живі мікро- 
організми, певні гормони, цитотоксини й інші високо активні речовини. Найне- 
безпечнішою є контамінація препаратів, призначених для ін'єкцій, а також пре- 
паратів, які приймають у великих дозах і/або тривалий час. 
5.19 Перехресній контамінації слід запобігати за допомогою відповідних 
технічних або організаційних заходів, наприклад: 
а) виготовлення в окремих зонах (необхідне для такої продукції, як пені- 
циліни, живі вакцини, препарати, які містять живі бактерії, і для деяких інших 
біологічних препаратів) або виробництво за принципом кампаній (із поділом у 
часі) з подальшим відповідним очищенням; 
b) забезпечення відповідними повітряними шлюзами і витяжними прист- 
роями; 
c) зведення до мінімуму ризику контамінації, що виникає внаслідок реци- 
ркуляції або повторного надходження необробленого або недостатньо обробле- 
ного повітря; 
d) зберігання захисного одягу усередині зон, де обробляється продукція, 
яка створює особливо великий ризик перехресної контамінації; 
e) застосування методик очищення і деконтамінації з відомою ефективні- 
стю, оскільки неефективно очищене обладнання звичайно є джерелом перехре- 
сної контамінації; 
f) використання при виготовленні «закритих систем»; 
g) випробування на наявність залишків і застосування етикеток, що вка- 
зують статус очищення обладнання. 
5.20 Заходи щодо запобігання перехресній контамінації та їх ефектив- 
ність слід періодично перевіряти згідно з установленими методиками. 
Валідація 
5.21 Дослідження з валідації мають сприяти належній виробничій прак- 
тиці; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і ви- 
сновки мають бути запротокольовані. 
5.22 Якщо вводять нову виробничу рецептуру або спосіб виготовлення, 
то мають бути виконані дії, які демонструють їхню придатність для рутинного 
(серійного) виробництва. Має бути доведено, що встановлений процес при ви- 
користанні специфікованих матеріалів і обладнання дозволяє постійно одержу- 
вати продукцію необхідної якості. 
5.23 Істотні зміни виробничого процесу, включаючи будь-яку зміну обла- 
днання або матеріалів, яка може вплинути на якість продукції і/або відтворюва- 
ність процесу, мають пройти валідацію. 
5.24 Процеси і процедури слід піддавати періодичній критичній реваліда- 
ції, щоб гарантувати, що вони зберегли здатність приводити до очікуваних ре- 
зультатів. 
Вихідна сировина 
5.25 Закупівля вихідної сировини є важливою операцією, до якої потрібно 
 
64 
залучити персонал, який володіє докладною та повною інформацією про поста- 
чальників. 
5.26 Вихідну сировину слід закуповувати тільки у затверджених постача- 
льників, зазначених у відповідній специфікації, і, якщо це можливо, безпосере- 
дньо у виробника. Рекомендується, щоб специфікації, установлені виробником 
на вихідну сировину, були обговорені з постачальниками. Корисно, щоб всі ас- 
пекти виготовлення і контролю вихідної сировини щодо вимог до поводження з 
нею, маркування, пакування, а також рекламацій і методик відхилення були об- 
говорені між виробником і постачальником. 
5.27 У кожній поставці контейнери необхідно контролювати на цілість 
паковання і пломб, а також на відповідність між даними, зазначеними в наклад- 
ній і на етикетках постачальника. 
5.28 Якщо одне постачання матеріалів складається з різних серій, то кож- 
ну серію необхідно розглядати як окрему щодо відбору проб, проведення ви- 
пробування і видачі дозволу на використання. 
5.29 Вихідна сировина, що знаходиться у складській зоні, має бути відпо- 
відним чином маркована (див. п. 5.13 частини 1 цієї настанови). Етикетки ма- 
ють містити принаймні таку інформацію: 
– присвоєне найменування продукції та при необхідності посилання на 
внутрішньозаводський код; 
– номер серії, присвоєний при одержанні; 
– при необхідності статус вмісту (наприклад: у карантині, на випробуван- 
ні, дозволено, відбраковано); 
– при необхідності термін придатності або дату, після якої потрібен по- 
вторний контроль. 
Якщо використовуються цілком комп'ютеризовані системи зберігання, то 
вищевказана інформація не обов'язково має міститися на етикетці в розбірливій 
формі. 
5.30 За допомогою відповідних методик і заходів має бути гарантована 
ідентичність вмісту кожного контейнера з вихідною сировиною. Контейнери з 
нерозфасованою продукцією, з яких були відібрані проби, мають бути іденти- 
фіковані (див. п. 6.13 частини 1 цієї настанови). 
5.31 Слід використовувати тільки ту вихідну сировину, яка дозволена 
відділом контролю якості й термін придатності якої ще не закінчився. 
5.32 Вихідну сировину повинні видавати тільки призначені особи згідно з 
письмовою методикою, щоб гарантувати, що потрібні матеріали точно зважені 
чи відміряні в чисті і належним чином марковані контейнери (тару). 
5.33 Необхідно здійснювати незалежну перевірку кожної виданої речови- 
ни, а також її маси чи об’єму; ця перевірка має бути запротокольована. 
5.34 Речовини, видані для кожної серії, мають зберігатися поруч і бути чі- 
тко марковані як такі. 
Технологічні операції: проміжна та нерозфасована продукція 
5.35 Перед початком будь-якої технологічної операції мають бути вжиті 
 
65 
заходи, які гарантують, що робоча зона й обладнання є чистими і вільними від 
будь-якої вихідної сировини, продукції, залишків продукції або документації, 
не потрібних для запланованої операції. 
5.36 Проміжну і нерозфасовану продукцію необхідно зберігати у відпові- 
дних умовах. 
5.37 Критичні процеси мають пройти валідацію (див. пункти 5.21-5.24 ча- 
стини 1 цієї настанови). 
5.38 Має бути проведений і запротокольований весь необхідний контроль 
у процесі виробництва і контроль навколишнього середовища. 
5.39 Будь-яке значне відхилення від очікуваного виходу має бути запро- 
токольоване і досліджене. 
Пакувальні матеріали 
5.40 Закупівлі та контролю первинного і друкованого пакувального мате- 
ріалу, а також поводженню з ним слід приділяти таку ж увагу, як і вихідній си- 
ровині. 
5.41 Особливу увага необхідно приділяти друкованим матеріалам. Їх не- 
обхідно зберігати в достатньо безпечних умовах, що виключають доступ сто- 
ронніх осіб. Розрізані етикетки й інші розрізнені друковані матеріали слід збе- 
рігати і транспортувати окремо в закритій тарі для запобігання плутанині. Па- 
кувальні матеріали можна видавати для використання тільки уповноваженому 
на це персоналу відповідно до затвердженої та документованої методики. 
5.42 Кожному постачанню або серії друкованого або первинного пакува- 
льного матеріалу має бути наданий спеціальний номер або ідентифікаційний 
знак. 
5.43 Прострочений або той, який вийшов із ужитку, первинний або дру- 
кований пакувальний матеріал необхідно знищити, а факт знищення запротоко- 
лювати. 
Операції з пакування 
5.44 При складанні програми для операцій з пакування особливу увагу 
слід приділити зведенню до мінімуму ризику перехресної контамінації, плута- 
нини або підміни. Різну продукцію не слід пакувати в безпосередній близькості 
одна від одної, за винятком випадків, що передбачають фізичний розподіл. 
5.45 Перед початком операцій з пакування мають бути вжиті заходи, які 
гарантують, що робоча зона, пакувальні лінії, друкарські машини й інше облад- 
нання є чистими і вільними від будь-яких препаратів, матеріалів або докумен- 
тів, що раніше використовувалися, якщо вони не потрібні для запланованої 
операції. Очищення лінії слід здійснювати згідно з відповідним контрольним 
переліком. 
5.46 Найменування і номер серії оброблюваної продукції мають бути на- 
очно показані на кожному пакувальному місці або лінії. 
5.47 Всі використовувані пакувальні матеріали і продукція мають бути 
перевірені при поставці у відділення пакування стосовно кількості, ідентичнос-
 
66 
ті та відповідності до інструкцій з пакування. 
5.48 Паковання, приготовлені для фасування, мають бути чистими. Необ- 
хідно приділити увагу запобіганню та усуванню будь-якій контамінації, такій 
як осколки скла і шматочки металу. 
5.49 Як правило, етикетування слід здійснювати якомога швидше після 
фасування й закупорювання. Якщо це не відбувається, необхідно застосовувати 
відповідні методики, які гарантують, що не відбудеться плутанини або помил- 
кового етикетування. 
5.50 Правильність виконання будь-якої операції штампування (напри- 
клад, номерів серій, дат закінчення терміну придатності), здійснюваної або як 
окрема технологічна операція, або виконуваної в процесі пакування, має бути 
перевірена і запротокольована. Слід приділяти увагу штампуванню вручну, яке 
необхідно регулярно повторно перевіряти. 
5.51 Особливої обережності необхідно дотримуватися при використанні 
розрізаних етикеток, а також коли штампування здійснюється поза пакуваль- 
ною лінією. Звичайно етикетки в рулоні мають перевагу над розрізаними етике- 
тками у плані запобігання плутанині. 
5.52 Слід проводити перевірки, які гарантують, що всі електронні прила- 
ди зчитування коду, лічильники етикеток і аналогічні прилади працюють пра- 
вильно. 
5.53 Інформація на пакувальних матеріалах, що наноситься шляхом дру- 
кування або тиснення, має бути виразною, стійкою до дії світла і стирання. 
5.54 Контроль продукції на лінії в ході пакування має включати принай- 
мні перевірку нижченаведеного: 
a) загального зовнішнього вигляду паковань; 
b) комплектності паковань; 
c) чи використані відповідні види продукції і пакувальних матеріалів; 
d) правильності будь-якого штампування; 
e) правильності функціонування контрольних приладів на лінії. 
Зразки, взяті з пакувальної лінії, не можна повертати назад. 
5.55 Якщо при пакуванні продукції відбулися непередбачені події, то така 
продукція може бути знову повернута в процес після проведення спеціальної 
інспекції та дослідження, а також з дозволу уповноваженого на це персоналу. 
Необхідно зберегти докладний протокол цієї операції. 
5.56 Будь-яка істотна або незвичайна розбіжність, установлена під час 
складання балансу між кількістю нерозфасованої продукції, друкованого паку- 
вального матеріалу і числом виготовлених одиниць готової продукції, має бути 
досліджена і задовільно пояснена перед випуском. 
5.57 Після завершення операції з пакування весь невикористаний пакува- 
льний матеріал із нанесеним номером серії слід знищити, а факт знищення за- 
протоколювати. Повернення на склад матеріалів, на яких не проставлений код 
(номер серії), необхідно проводити відповідно до документованої методики. 

 
67 
Готова продукція 
5.58 Готову продукцію до видачі остаточного дозволу на її випуск слід 
тримати в карантині в умовах, установлених виробником. 
5.59 Оцінка готової продукції та документації, яка необхідна перед вида- 
чею дозволу на випуск продукції для продажу, описана в розділі 6 частини 1 
(«Контроль якості»). 
5.60 Після видачі дозволу на випуск готову продукцію необхідно зберіга- 
ти як придатний для використання запас в умовах, установлених виробником. 
Відбраковані, регенеровані та повернені матеріали 
5.61 Відбраковані матеріали і продукцію слід чітко маркувати як такі й 
зберігати окремо в зонах з обмеженим доступом. Їх необхідно або повертати 
постачальникам, або за можливістю переробляти, або знищувати. Будь-яка з 
виконаних дій має бути дозволена і запротокольована уповноваженим на це пе- 
рсоналом. 
5.62 Переробка відбракованої продукції може проводитися у виняткових 
випадках. Це дозволяється тільки в тому разі, якщо якість готової продукції не 
погіршується, якщо дотримуються специфікації та якщо переробка здійснюєть- 
ся відповідно до встановленої та санкціонованої методики після оцінювання іс- 
нуючого ризику. Протокол переробки слід зберігати. 
5.63 Регенерацію всієї серії або частини попередніх серій необхідної яко- 
сті шляхом введення в серію такої ж продукції на певній стадії виробництва має 
бути заздалегідь санкціоновано. Таку регенерацію необхідно здійснювати від- 
повідно до встановленої методики після оцінювання ризику, що загрожує, 
включаючи будь-який можливий вплив на термін придатності. Регенерацію 
слід протоколювати. 
5.64 Необхідність додаткових випробувань будь-якої готової продукції, 
яка була перероблена або в яку була включена регенерована продукція, має бу- 
ти визначена відділом контролю якості. 
5.65 Продукція, повернута з продажу, і та, яка вийшла з-під контролю ви- 
робника, має бути знищена за винятком випадків, коли немає сумнівів, що її як- 
ість є задовільною; питання про її повернення в продаж, перемаркування або 
включення в наступну серію може бути розглянуте лише після критичної оцін- 
ки відділом контролю якості, проведеної згідно з письмовою методикою. При 
такій оцінці мають бути прийняті до уваги тип (природа) продукції, особливі 
вимоги до умов зберігання, її стан та історія, а також час, який пройшов з мо- 
менту випуску. При виникненні будь-якого сумніву щодо якості продукції не 
може розглядатися питання про її повторний випуск або використання, хоча 
можливе проведення глибокої хімічної переробки для регенерації активного ін- 
гредієнта. Будь-яка виконана дія підлягає відповідному протоколюванню. 

 
68 
6 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ 
Принцип 
Контроль якості має відношення до відбору проб, специфікацій і прове- 
дення випробувань, він також пов'язаний з організацією, документуванням і 
процедурами видачі дозволів, які гарантують, що проведені необхідні випробу- 
вання, які мають відношення до справи, і що матеріали не були дозволені для 
використання, а продукція не була дозволена для продажу або постачання до 
того, як їх якість була визнана задовільною. Контроль якості не обмежується 
лабораторними роботами, він має бути залучений до прийняття всіх рішень, що 
стосуються якості продукції. Основним принципом для задовільної роботи від- 
ділу контролю якості вважається його незалежність від виробничого відділу 
(див. також розділ 1 частини 1 цієї настанови). 
Загальні вимоги 
6.1 Кожний власник ліцензії на виробництво повинен мати відділ контро- 
лю якості. Цей відділ має бути незалежним від інших відділів і знаходитися під 
керівництвом особи, яка має відповідну кваліфікацію та досвід, у розпоряджен- 
ні якої знаходиться одна або декілька контрольних лабораторій. Необхідно ма- 
ти в наявності достатні ресурси для гарантування, що всі заходи щодо контро- 
лю якості проводяться ефективно і надійно. 
6.2 Основні обов'язки керівника відділу контролю якості узагальнені в 
розділі 2 частини 1. Відділ контролю якості в цілому може мати також і інші 
обов'язки, такі як розробка, валідація та забезпечення виконання всіх методик з 
контролю якості, зберігання контрольних зразків матеріалів і препаратів, забез- 
печення правильного маркування контейнерів (паковань) із матеріалами і пре- 
паратами, спостереження за стабільністю продукції, участь у розслідуванні ре- 
кламацій щодо якості продукції і т. ін. Всі ці операції необхідно здійснювати 
згідно з письмовими методиками і при необхідності протоколювати. 
6.3 Оцінка готової продукції має охоплювати всі чинники, які стосуються 
справи, включаючи умови виробництва, результати випробувань у процесі ви- 
робництва, огляд виробничої документації (включаючи документацію з паку- 
вання), відповідність специфікаціям на готову продукцію і перевірку остаточ- 
ного готового паковання. 
6.4 Необхідно, щоб Персонал відділу контролю якості мав доступ у виро- 
бничі зони для відбору проб і досліджень. 
Належна лабораторна практика контролю якості 
6.5 Приміщення й обладнання контрольних лабораторій мають відповіда- 
ти загальним і специфічним вимогам до зон контролю якості, наведеним у роз- 
ділі 3 частини 1. 
6.6 Персонал, приміщення й обладнання в лабораторіях мають відповіда- 
ти завданням, обумовленим характером і масштабами виробничих операцій. 
Використання сторонніх лабораторій відповідно до принципів, докладно ви-
 
69 
кладених у розділі 7 частини 1 («Виробництво та аналіз за контрактом»), може 
допускатися за наявності особливих причин, але це повинно бути відображене у 
протоколах контролю якості. 
Документація 
6.7 Лабораторна документація має відповідати принципам, викладеним у 
розділі 4 частини 1 цієї настанови. Основна частина цієї документації має від- 
ношення до контролю якості, і в розпорядженні відділу контролю якості має 
знаходитися документація нижченаведених категорій: 
• специфікації; 
• методики відбору проб; 
• методики проведення випробувань і протоколи (включаючи аналітичні 
робочі листки і/або лабораторні журнали); 
• аналітичні звіти і/або сертифікати; 
• дані моніторингу навколишнього середовища, якщо вони потрібні; 
• при необхідності протоколи валідації методів випробування; 
• методики і протоколи калібрування приладів і технічного обслугову- 
вання обладнання. 
6.8 Будь-яку документацію щодо контролю якості, що відноситься до 
протоколу серії, необхідно зберігати один рік після закінчення терміну придат- 
ності серії та принаймні п'ять років після сертифікації Уповноваженою особою 
у встановленому порядку, зазначеному в п. 2.4(с) частини 1 цієї настанови. 
6.9 Для деяких видів даних (наприклад, результатів аналітичних випробу- 
вань, виходів, результатів контролю навколишнього середовища та ін.) рекоме- 
ндується складати протоколи способом, що дозволяє оцінити тенденцію. 
6.10 На додаток до інформації, що є частиною протоколу серії, мають 
зберігатися і бути легко доступні інші первинні дані, зафіксовані в таких доку- 
ментах, як лабораторні журнали і/або протоколи. 
Відбір проб 
6.11 Узяття проби слід здійснювати згідно з затвердженими письмовими 
методиками, що визначають: 
• спосіб відбору проби; 
• обладнання, що використовується; 
• кількість проби, яка має бути відібрана; 
• інструкції з будь-якого необхідного поділу проби; 
• тип і стан тари, що використовується для проби; 
• ідентифікацію тари з відібраними пробами; 
• будь-які спеціальні запобіжні заходи, що обов'язкові для виконання, 
особливо при відборі проб стерильних або шкідливих речовин; 
• умови зберігання; 
• інструкції з очищення і зберігання обладнання для відбору проб. 
6.12 Передані для випробування контрольні зразки мають бути репрезен- 
тативні для серії матеріалу або препарату, з якої вони відібрані. Можуть бути 
також відібрані інші проби для контролю найважливіших етапів процесу (на-
 
70 
приклад, його початку або закінчення). 
6.13 Необхідно, щоб контейнери (тара) для проб мали етикетку з указів- 
кою вмісту, номера серії, дати відбору проби і контейнерів, із яких були відіб- 
рані проби. 
6.14 Подальші вимоги щодо контрольних та архівних зразків наведено у 
додатку 19. 
Проведення випробувань 
6.15 Аналітичні методи мають пройти валідацію. Всі операції щодо про- 
ведення випробувань, описаних у відповідній документації реєстраційного до- 
сьє, необхідно проводити згідно з затвердженими методами. 
6.16 Отримані результати необхідно протоколювати і перевіряти, щоб пе- 
реконатися в їхній відповідності один одному. Всі обчислення необхідно ста- 
ранно перевіряти. 
6.17 Виконані випробування необхідно протоколювати; протоколи мають 
містити принаймні такі дані: 
а) найменування матеріалу або препарату і при необхідності лікарської 
форми; 
b) номер серії та при необхідності назва виробника і/або постачальника; 
c) посилання на відповідні специфікації та методики проведення випро- 
бувань; 
d) результати випробування, включаючи спостереження й обчислення, і 
посилання на всі сертифікати аналізів; 
e) дати проведення випробувань; 
f) прізвища осіб, які виконали випробування; 
g) прізвища осіб, які перевірили проведення випробувань і обчислення, 
при необхідності; 
h) чіткий висновок про видачу дозволу або про відхилення (чи рішення 
про інший статус) і датований підпис призначеної відповідальної особи. 
6.18 Весь контроль у процесі виробництва, включаючи і той, що викону- 
ється у виробничій зоні виробничим персоналом, необхідно здійснювати відпо- 
відно до методів, затверджених відділом контролю якості, а його результати – 
протоколювати. 
6.19 Особливу увагу слід приділяти якості лабораторних реактивів, мір- 
ного посуду і титрованих розчинів, стандартних зразків і поживних середовищ. 
Їх потрібно готувати відповідно до письмових методик. 
6.20 Лабораторні реактиви, призначені для тривалого використання, ма- 
ють бути марковані з зазначенням дати виготовлення та підписом особи, яка їх 
виготовила. На етикетках мають бути зазначені терміни придатності нестабіль- 
них реактивів і поживних середовищ, а також особливі умови зберігання. Крім 
того, для титрованих розчинів необхідно вказувати дату останнього встанов- 
лення титру і відповідний останній коефіцієнт поправки. 
6.21 При необхідності, на контейнері слід вказувати дату одержання кож- 
ної речовини, що використовується для проведення випробувань (наприклад, 
 
71 
реактивів і стандартних зразків). Необхідно додержуватися інструкції з їх вико- 
ристання і зберігання. У певних випадках після одержання або перед викорис- 
танням реактивів може бути необхідним проведення їхнього випробування на 
ідентичність і/або інше випробування. 
6.22 Перед роботою з тваринами, використовуваними для проведення ви- 
пробувань компонентів, матеріалів або препаратів, їх слід при необхідності 
утримувати в карантині. Тварин потрібно утримувати і контролювати таким 
чином, щоб забезпечити їх придатність для запланованого використання. Тва- 
рини мають бути ідентифіковані; необхідно вести відповідні протоколи, що 
відтворюють історію їхнього використання. 
Програма подальшого випробування стабільності 
6.23 Після надходження на ринок стабільність лікарського засобу слід 
контролювати згідно з відповідною програмою на постійній основі, що дозво- 
лить виявити будь-яку проблему зі стабільністю препарату даного складу у тор- 
говому пакованні (наприклад, зміни рівнів домішок або профілю розчинення). 
6.24 Мета програми подальшого випробування стабільності полягає в то- 
му, щоб контролювати продукцію протягом усього терміну її придатності та 
визначити, що препарат при зберіганні в зазначених у маркуванні умовах зали- 
шається (та можна очікувати, що залишиться) відповідним специфікаціям. 
6.25 Ця програма, головним чином, стосується лікарського засобу у пако- 
ванні, призначеному для продажу, але також слід приділяти увагу включенню у 
програму випробування стабільності нерозфасованої продукції. Наприклад, 
якщо нерозфасовану продукцію зберігають тривалий час перед пакуванням 
та/або перед передачею з виробничої дільниці на дільницю пакування, необхід- 
но оцінити та вивчити вплив таких умов на стабільність упакованої продукції. 
Крім того, слід приділяти увагу проміжній продукції, що зберігається або вико- 
ристовується тривалий час. Дослідження стабільності лікарського засобу, під- 
готованого до застосування, здійснюють на етапі розробки препарату; таким 
чином, немає необхідності контролювати її за допомогою програми подальшого 
випробування стабільності. Однак, якщо це є необхідним, стабільність підгото- 
ваного до застосування лікарського засобу також слід контролювати. 
6.26 Програма подальшого випробування стабільності має бути викладе- 
на у письмовому протоколі відповідно до загальних правил, наведених у розділі 
4 частини 1, а результати офіційно представлені у вигляді звіту. Обладнання, 
що застосовується для програми подальшого випробування стабільності (зок- 
рема, кліматичні камери), має пройти кваліфікацію та обслуговуватися відпо- 
відно до загальних правил, викладених у розділі 3 частини 1 та додатку 15. 
6.27 Протокол для програми подальшого випробування стабільності має 
охоплювати період до закінчення терміну придатності та містити наступні дані 
(але не обмежуватися ними): 
• номер серії(й) для різних дозувань та різних розмірів серій, якщо це за- 
стосовне; 
• відповідні фізичні, хімічні, мікробіологічні та біологічні методи випро- 
бувань; 
 
72 
• критерії прийнятності; 
• посилання на методи випробувань; 
• опис системи контейнер/закупорювальний елемент; 
• частоту випробувань (точки контролю у часі); 
• опис умов зберігання (слід використовувати стандартизовані ICH умови 
для тривалого випробування стабільності1, що відповідають умовам, зазначе- 
ним у маркуванні препарату); 
• інші необхідні параметри, специфічні для даного лікарського засобу. 
6.28 Протокол для програми подальшого випробування стабільності може 
відрізнятися від протоколу початкового довгострокового випробування стабі- 
льності, що представлений у реєстраційному досьє, за умови обґрунтування та 
документування відмінностей у протоколі (наприклад, частота випробувань або 
актуалізація відповідно до рекомендацій ICH). 
6.29 Число серій та частота випробувань мають забезпечити необхідну кі- 
лькість даних, щоб мати можливість провести аналіз тенденцій. Якщо не обгрун- 
товано інше, у програму випробування стабільності щорічно слід включати, як 
мінімум, одну серію виробленого препарату у кожному дозуванні та у кожному 
виді первинного паковання (винятком є випадки, коли протягом року не вироб- 
лено жодної серії). У випадку лікарських засобів, для подальшого випробування 
стабільності яких зазвичай необхідне проведення випробувань із використанням 
тварин та не існує відповідних альтернативних валідованих методик, частоту ви- 
пробувань можна встановлювати з урахуванням підходу, пов’язаного з оцінкою 
ризику. За умови наукового обґрунтування у протоколі можуть бути використані 
плани із застосуванням брекетингу та побудови матриць. 
6.30 В деяких випадках у програму подальшого випробування стабільності 
слід включати додаткові серії. Наприклад, подальше випробування стабільності 
слід здійснювати після будь-якої значної зміни або значного відхилення у проце- 
сі виробництва або пакування. Для включення у програму мають бути прийняті 
до уваги будь-які операції з повторної обробки, переробки або регенерації. 
6.31 Результати подальшого випробування стабільності мають бути у ро- 
зпорядженні ключового персоналу та особливо Уповноваженої(их) особи 
(осіб). Якщо подальше випробування стабільності здійснюється на іншій діль- 
ниці поза дільницею виробництва нерозфасованої продукції або готової проду- 
кції, має бути письмова угода між сторонами-учасницями. Результати подаль- 
шого випробування стабільності мають бути в наявності на виробничій дільни- 
ці для перевірки з боку компетентного уповноваженого органу. 
6.32 Невідповідність специфікаціям або значні нетипові тенденції слід до- 
сліджувати. Про будь-який підтверджений результат, що є за межами специфіка- 
ції, або про значну негативну тенденцію слід повідомити відповідні компетентні 
уповноважені органи. Відповідно до вимог розділу 8 частини 1 цієї настанови, а 
також при консультації з відповідними компетентними уповноваженими органа- 
1 Див. Настанову 42-3.3:2004 Настанови з якості. Лікарські засоби. Випробування ста- 
більності. Ця настанова гармонізована з відповідними настановами ICH. 
 
73 
ми слід розглянути можливі дії щодо серій, які знаходяться на ринку. 
6.33 Слід вести у письмовому виді резюме всіх отриманих даних, у тому 
числі будь-яких проміжних висновків щодо програми. Таке резюме слід підда- 
вати періодичному огляду. 
7 ЗОВНІШНЯ (АУТСОРСИНГОВА) ДІЯЛЬНІСТЬ 
Принцип 
Будь-яку діяльність, на яку поширюється ця настанова з GMP і яка є зов- 
нішньою (аутсорсинговою), необхідно відповідним чином описувати, погоджу- 
вати і контролювати, щоб уникнути непорозумінь, які можуть стати причиною 
незадовільної якості продукції або діяльності. Необхідна наявність письмового 
контракту між замовником і виконавцем, у якому чітко визначені обов'язки ко- 
жної сторони. У системі управління якістю замовника має бути чітко встанов- 
лено порядок дій та повна відповідальність Уповноваженої особи, що видає до- 
звіл на випуск кожної серії продукції. 
Примітка. Вимоги, викладені у цьому розділі, встановлюють відповідальність вироб- 
ників перед компетентними уповноваженими органами України щодо реєстрації лікарських 
засобів і видачі ліцензій на виробництво. Вони не встановлюють відповідальності виконавця 
і замовника перед споживачем, яка регулюється іншими відповідними нормативно- 
правовими актами України. 
Загальні вимоги 
7.1 Має бути укладений письмовий контракт, що поширюється на зовні- 
шню (аутсорсингову) діяльність, продукцію або роботи, з якими пов'язана ця 
діяльність, а також будь-які пов'язані з ними технічні умови. 
7.2 Усі заходи щодо зовнішньої (аутсорсингової) діяльності, включаючи 
будь-які запропоновані зміни технічних або інших умов, слід здійснювати від- 
повідно до чинних регуляторних вимог та реєстраційного досьє на відповідну 
продукцію, якщо необхідно. 
7.3 Якщо власник реєстраційного посвідчення і виробник не є однією 
особою, між ними має бути укладений відповідний контракт, в якому враховані 
принципи, описані в цьому розділі. 
Замовник 
7.4 Фармацевтична система якості замовника має включати контроль та 
огляд будь-якої зовнішньої (аутсорсингової) діяльності. Замовник несе основну 
відповідальність за наявність процедур, що забезпечують контроль за зовніш- 
ньою (аутсорсинговою) діяльністю. Ці процедури мають враховувати принци- 
пи управління ризиками для якості. 
7.5 До початку зовнішньої (аутсорсингової) діяльності замовник є відпо- 
відальним за оцінку законності, придатності і компетентності виконавця щодо 
успішного виконання зовнішніх (аутсорсингових) робіт. Замовник також несе 
відповідальність за умови контракту щодо виконання принципів і правил GMP, 
викладених в цій настанові. 
 
74 
7.6 Замовник повинен забезпечити виконавця всією необхідною інформа- 
цією та відомостями, щоб останній мав змогу правильно виконувати замовлені 
роботи відповідно до чинних регуляторних вимог та реєстраційного досьє на 
відповідну продукцію. Замовник повинен гарантувати, що виконавець цілком 
поінформований про будь-які пов'язані з продукцією або роботою проблеми, 
що можуть становити ризик для його приміщень, обладнання, персоналу, інших 
матеріалів або іншої продукції. 
7.7 Замовник повинен контролювати і перевіряти дії виконавця, а також 
впровадження ним будь-якого необхідного поліпшення. 
7.8 Замовник є відповідальним за розгляд та оцінку протоколів і резуль- 
татів, пов'язаних з зовнішньою (аутсорсинговою) діяльністю. Він повинен та- 
кож гарантувати або самостійно, або на підставі підтвердження Уповноваженої 
особи виконавця, що вся продукція і матеріали, поставлені йому виконавцем, 
пройшли процес відповідно до вимог GMP і реєстраційного досьє. 
Виконавець 
7.9 Виконавець повинен мати відповідні приміщення та обладнання, не- 
обхідні знання і досвід, а також компетентний Персонал для задовільного вико- 
нання робіт, доручених замовником. 
7.10 Виконавець повинен гарантувати, що всі поставлені йому продукти, 
матеріали та відомості відповідають своєму призначенню. 
7.11 Виконавець не повинен передавати за субконтрактом третій стороні 
ніякі роботи, що доручені йому за контрактом, без попередньої оцінки і санкці- 
онування домовленостей замовником. Угоди між виконавцем і будь-якою тре- 
тьою стороною мають гарантувати, що інформація та відомості, включаючи 
оцінку відповідності третьої сторони, надаються таким же чином, як між почат- 
ковими замовником і виконавцем. 
7.12 Виконавець не повинен здійснювати несанкціоновані зміни, що ви- 
ходять за рамки контракту, які можуть несприятливо вплинути на якість зовні- 
шніх (аутсорсингових) робіт, виконуваних для замовника. 
7.13 Виконавець має усвідомлювати, що зовнішні (аутсорсингови) робо- 
ти, включаючи аналіз за контрактом, можуть підлягати перевірці з боку компе- 
тентних уповноважених органів. 
Контракт 
7.14 Між замовником і виконавцем має бути укладений контракт, в якому 
слід визначити їх взаємні зобов'язання та процедури передачі інформації, що 
пов’язані з зовнішньою (аутсорсинговою) діяльністю. Технічні аспекти контра- 
кту повинні складали компетентні особи, які мають відповідні знання щодо зо- 
внішньої (аутсорсингової) діяльності та належної виробничої практики. Необ- 
хідно, щоб всі домовленості щодо зовнішньої (аутсорсингової) діяльності від- 
повідали чинним регуляторним вимогам та реєстраційному досьє на відповідну 
продукцію, а також були погоджені обома сторонами. 
7.15 У контракті має бути чітко описано, хто є відповідальним за кожний 
 
75 
етап зовнішньої (аутсорсингової) діяльності, наприклад, управління знаннями, 
передачу технології, забезпечення ланцюга поставок, субконтрактну діяльність, 
якість і закупівлю матеріалів, за проведення випробувань та видачу дозволу на 
використання матеріалів, за ведення технологічного процесу та контроль якості 
(включаючи контроль у процесі виробництва, відбір проб і аналіз). 
7.16. Всі протоколи, пов'язані із зовнішньою (аутсорсинговою) діяльніс- 
тю, наприклад: протоколи виробництва, аналізу та дистрибуції, а також контро- 
льні зразки мають зберігатися у замовника або бути йому доступні. Будь-які 
протоколи щодо оцінки якості продукції у разі пред'явлення претензій або пе- 
редбачуваного браку, або при розслідуванні у разі передбачуваної фальсифіка- 
ції продукції мають бути доступні замовнику і точно визначені в його відповід- 
них методиках. 
7.17. У контракті має бути передбачено, що замовник може проводити 
аудит зовнішньої (аутсорсингової) діяльності, здійснюваної виконавцем або 
взаємно узгодженими субпідрядниками. 
8 РЕКЛАМАЦІЇ ТА ВІДКЛИКАННЯ ПРОДУКЦІЇ 
Принцип 
Усі рекламації та інша інформація щодо потенційно дефектної продукції 
мають бути старанно розглянуті згідно з письмовими методиками. Обов'язково 
має бути створена система, яка в разі необхідності дозволяє швидко й ефектив- 
но відкликати з торгової мережі продукцію з відомими або передбачуваними 
дефектами, якщо: 
a) лікарський препарат є шкідливим при звичайних умовах його застосу- 
вання; або 
b) терапевтична ефективність є недостатньою; або 
c) співвідношення ризик/користь не є прийнятним при застосуванні згід- 
но з умовами реєстрації; або 
d) якісний і кількісний склад не відповідає зазначеному в реєстраційному 
досьє; або 
е) контроль лікарського препарату і/або його інгредієнтів, а також конт- 
роль проміжних стадій виробничого процесу не був проведений або не були 
виконані деякі інші вимоги чи зобов'язання щодо умов видачі ліцензії на виро- 
бництво. 
Компетентні уповноважені органи можуть обмежити заборону розповсю- 
дження лікарського засобу або його вилучення з продажу тільки тими серіями, 
що є предметом розгляду. 
Рекламації 
8.1 Необхідно призначити особу, яка є відповідальною за роботу з рекла- 
маціями і за вибір вживаних заходів; у підпорядкуванні цієї особи має перебу- 
вати достатня кількість допоміжного персоналу. Якщо ця особа не є Уповнова- 
женою особою, то останню необхідно поінформувати про будь-яку рекламацію, 
дослідження або відкликання. 
 
76 
8.2 Мають бути в наявності письмові методики, що визначають дії, які по- 
трібно вжити в тих випадках, коли отримана рекламація щодо можливо дефект- 
ної продукції, включаючи необхідність ухвалення рішення про відкликання. 
8.3 Будь-яка рекламація, що стосується дефекту продукції, має бути за- 
протокольована з усіма подробицями і старанно досліджена. Особа, відповіда- 
льна за контроль якості, як правило, повинна брати участь у вивченні такого 
роду проблем. 
8.4 Якщо дефект продукції виявлений або передбачається в якійсь одній 
серії, то обов'язково має бути прийняте рішення про перевірку інших серій, щоб 
встановити, чи наявний у них такий же дефект. Особливу увагу слід приділити 
дослідженню тих серій, що можуть містити продукцію, отриману при переробці 
дефектної серії. 
8.5 Усі рішення і заходи, вжиті за рекламацією, необхідно запротоколю- 
вати і включити у відповідні протоколи серій. 
8.6 Записи про рекламації необхідно регулярно переглядати для виявлен- 
ня специфічних або повторюваних проблем, що вимагають уваги і, можливо, 
відкликання реалізованої продукції. 
8.7 Особлива увага має бути приділена виявленню того, чи була реклама- 
ція наслідком фальсифікації. 
8.8 Компетентні уповноважені органи мають бути поінформовані, якщо 
виробник планує дії, які є наслідком можливого порушення правил виробницт- 
ва, псування продукції, виявлення фальсифікованої продукції або інших серйо- 
зних проблем, пов'язаних із якістю продукції. 
Відкликання 
8.9 Необхідно призначити особу, відповідальну за здійснення і координа- 
цію відкликань, у підпорядкуванні в якої має перебувати достатня кількість пе- 
рсоналу для опрацювання з необхідною терміновістю всіх аспектів відкликань. 
Ця відповідальна особа, як правило, має бути незалежна від організації збуту і 
маркетингу. Якщо ця особа не є Уповноваженою особою, то остання обов'язко- 
во має бути поінформована про будь-яку дію щодо відкликання. 
8.10 З метою організації всієї діяльності щодо відкликань мають бути ро- 
зроблені письмові методики, які регулярно перевіряються і при необхідності 
актуалізуються. 
8.11 Необхідно, щоб дії щодо відкликання могли бути початі відразу й у 
будь-який час. 
8.12 Якщо продукцію мають намір відкликати у зв'язку з наявним або пе- 
редбачуваним дефектом, то необхідно відразу поінформувати всі компетентні 
уповноважені органи всіх країн, у які могла бути поставлена ця продукція. 
8.13 Протоколи дистрибуції мають бути легкодоступні для особи (осіб), 
відповідальної(их) за відкликання, і містити достатню інформацію про оптових 
торговців і безпосередньо замовників, які одержали продукцію (із зазначенням 
адреси, номерів телефону і/або факсу, що працюють цілодобово, номерів серії 
та кількості поставленої продукції), включаючи тих, що пов'язані з експортом 
 
77 
продукції та постачанням зразків лікарських засобів. 
8.14 Відкликану продукцію слід ідентифікувати і зберігати окремо в без- 
печній зоні аж до прийняття рішення про подальші дії з нею. 
8.15 Має бути запротокольований весь хід подій у процесі відкликання і 
виданий остаточний звіт, що містить співвідношення (баланс) між поставленою 
і повернутою кількістю продукції. 
8.16 Регулярно слід оцінювати ефективність заходів щодо відкликань. 
9 САМОІНСПЕКЦІЯ 
Принцип 
З метою контролю відповідності принципам і виконання правил належної 
виробничої практики, а також пропозиції необхідних запобіжнихN та коригу- 
вальних дій слід проводити самоінспекцію. 
9.1 Приміщення, обладнання, документацію, технологічний процес, конт- 
роль якості, дистрибуцію лікарських засобів, питання, що стосуються персона- 
лу, заходи щодо роботи з рекламаціями та щодо відкликань, а також діяльність 
з самоінспектування необхідно регулярно досліджувати відповідно до заздале- 
гідь визначеної програми для перевірки їх відповідності принципам забезпе- 
чення якості. 
9.2 Самоінспекцію слід проводити незалежно й докладно; її повинна(і) 
здійснювати компетентна(і) особа(и), призначена(і) із числа співробітників ком- 
панії. При необхідності може бути проведений незалежний аудит експертами 
сторонніх організацій. 
9.3 Проведення всіх самоінспекцій слід протоколювати. Звіти мають міс- 
тити всі спостереження, зроблені під час інспекцій, і при необхідності пропози- 
ції запобіжнихN та коригувальних дій. Також мають бути складені офіційні 
звіти про дії, проведені внаслідок інспекцій. 
 
78 
Частина 2 
ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ДІЮЧИХ РЕЧОВИН, 
ВИКОРИСТОВУВАНИХ ЯК ВИХІДНА СИРОВИНА 
1 ВСТУП 
Ця настанова була опублікована у листопаді 2000 року як додаток 18 до 
Настанови з GMP як свідчення прийняття у ЄС документа ICH Q7A; вона за- 
стосовувалася виробниками та інспекторатами з GMP на добровільних засадах. 
Стаття 46(f) Директиви 2001/83/ЕС та стаття 50(f) Директиви 2001/82/ЕС із по- 
правками, внесеними директивами 2004/27/ЕС та 2004/28/ЕС відповідно, міс- 
тить нові обов’язки власників торгових ліцензій використовувати як вихідну 
сировину тільки ті діючі речовини, що були вироблені з дотриманням належної 
виробничої практики. Надалі директиви встановлюють, що принципи належної 
виробничої практики для діючих речовин мають бути прийняті як детальні пра- 
вила. Країни-учасниці погодилися, що текст колишнього додатка 18 має бути 
основою детальних правил для створення частини II Настанови з GMP. 
Примітка. Цей текст з розділу «Вступ» є ідентичним щодо тексту з розділу «Introduction
» частини II настанови з GMP ЄС; його наведено як повідомлення. 
1.1 Мета 
Призначення правил, викладених у частині 2, пов’язано з наданням кері- 
вних вказівок щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві ді- 
ючих речовин з відповідною системою управління якістю. Частина 2 цієї на- 
станови також призначена для допомоги в забезпеченні якості та чистоти дію- 
чих речовин відповідно до вимог, що висуваються до них. 
У частині 2 цієї настанови під терміном «виробництво» розуміють усі 
операції щодо отримання матеріалів, виготовлення, пакування, перепакування, 
маркування, перемаркування, контролю якості, видачі дозволу на випуск, збе- 
рігання і розподілу діючих речовин, а також щодо відповідних контролів. По- 
ложення частини 2 цієї настанови є рекомендаціями, які необхідно виконувати, 
якщо не доведено, що вони непридатні, модифіковані у будь-яких відповідних 
додатках до цієї настанови з GMP або замінені альтернативними рішеннями, 
які забезпечують щонайменше еквівалентний рівень забезпечення якості. 
Ця настанова з GMP в цілому не поширюється на питання охорони праці 
персоналу, зайнятого у виробництві, а також не порушує питань захисту навко- 
лишнього природного середовища. Контроль, що здійснюється в цьому випад- 
ку, є безпосереднім обов'язком виробника та регламентується у інших областях 
законодавства. 
Частина 2 цієї настанови не призначена визначати вимоги щодо реєстра- 
ції або змінювати фармакопейні вимоги. Вона не зачіпає права компетентних 
уповноважених органів встановлювати особливі вимоги до реєстрації/подання 
заявок на реєстрацію стосовно діючих речовин в контексті одержання реєстра- 
ційних посвідчень/ліцензій на виробництво. Усі зобов'язання, що містяться в 
реєстраційних документах, мають бути виконані. 
 
79 
1.2 Пояснення щодо сфери застосування 
Частина 2 цієї настанови застосовується до виробництва діючих речовин, 
що використовуються в складі лікарських препаратів для людини. Вона засто- 
совується до виробництва стерильних діючих речовин тільки до моменту, що 
безпосередньо передує їх стерилізації. Процес стерилізації та обробка стериль- 
них діючих речовин в асептичних умовах не входять у сферу дії частини 2 цієї 
настанови, але ці операції слід проводити відповідно до принципів та правил 
GMP1, викладених у частині 1 цієї настанови, а також у додатку 1 до неї. 
Частина 2 цієї настанови не поширюється на цільну донорську кров та 
плазму2. Однак частина 2 цієї настанови поширюється на діючі речовини, що 
одержують з використанням донорської крові або плазми як вихідної сировини. 
Правила частини 2 не поширюються на лікарські засоби в пакованні «ангро» 
(bulk-packaged medicinal products). Вони застосовуються до всіх інших вихідних 
діючих речовин, що є об’єктом будь-яких обмежень, описаних у додатках до 
цієї настанови з GMP, зокрема у додатках 2, 3, 6 та 7, де містяться додаткові 
правила щодо певних видів діючих речовин. Додатки у подальшому будуть пе- 
реглянуті, але поки що, тільки до того часу, як буде завершений перегляд, ви- 
робники можуть обирати чи користуватися частиною 1 щодо основних вимог та 
відповідними додатками для препаратів, що входять до сфери дії цих додатків, 
чи вже застосовувати частину 2. 
Розділ 19 частини 2 містить правила, які стосуються лише виробництва 
діючих речовин, що використовуються при виробництві досліджуваних лікар- 
ських препаратів. Однак слід зазначити, що у даному випадку хоча є такі реко- 
мендації, законодавство України не вимагає їх обов’язкового дотримання3. 
«Вихідна сировина для виробництва діючої речовини» – це вихідна сиро- 
вина, проміжна продукція чи діюча речовина, яку використовують для виготов- 
лення діючої речовини та яку як важливий фрагмент вводять у структуру дію- 
чої речовини. Вихідна сировина для виробництва діючої речовини може бути 
товаром – речовиною, закупленою за контрактом або торговою угодою в одно- 
го чи декількох постачальників, або може вироблятися самостійно. Вихідна си- 
ровина, як правило, має конкретні хімічні властивості та структуру. 
Виробнику слід розробити та в документальній формі обгрунтувати ви- 
значення моменту, з якого починається виготовлення діючої речовини. Для 
процесів синтезу таким моментом є введення в технологічний процес «вихідної 
сировини для виробництва діючої речовини». Для інших процесів (наприклад, 
ферментації, екстракції, очищення тощо) таке обгрунтування слід розробляти 
для кожного конкретного випадку. У таблиці 1 наведені керівні вказівки щодо 
моменту, коли звичайно вводять в процес вихідну сировину для виробництва 
1 В ЄС принципи та правила GMP лікарських засобів для людини встановлені Дирек- 
тивою 2003/94/ЕС. 
2 В ЄС вимоги щодо взяття та випробування крові викладені детально у Директиві 
2002/98/ЕС та технічних вимогах, що доповнюють цю директиву. 
3 Те ж саме стосується законодавства ЄС. 
 
80 
діючої речовини. Згідно з цим, починаючи з цього моменту, до стадій виробни- 
цтва проміжної продукції і/або діючої речовини слід застосовувати відповідні 
правила GMP. Це стосується і валідації критичних стадій процесу, що вплива- 
ють на якість діючої речовини. Проте слід зазначити, що факт вибору виробни- 
ком певної стадії, що підлягає валідації, не обов'язково означає, що ця стадія є 
критичною. Керівні вказівки, наведені в частині 2 цієї настанови, як правило, 
слід застосовувати стосовно тих стадій, які в таблиці 1 виділено сірим кольо- 
ром. Це не означає, що слід виконувати всі стадії, що наведені в таблиці 1. 
Таблиця 1 – Застосування частини 2 цієї настанови до виробництва АФІ 
Тип 
виробництва 
Застосування частини 2 цієї настанови на стадіях 
(виділено сірим кольором) виробництва даного типу 
Хімічне вироб- 
ництво 
Виробництво 
вихідної си- 
ровини для 
АФІ 
Введення в 
процес вихід- 
ної сировини 
для виробни- 
цтва АФІ 
Виробництво 
проміжної проду- 
кції 
Виділення 
та очищення 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
АФІ, що одер- 
жують із сиро- 
вини тваринного 
походження 
Збирання ор- 
ганів, біоло- 
гічної рідини 
або тканини 
Різання, пере- 
мішування 
і/або первин- 
на обробка 
Введення в про- 
цес вихідної си- 
ровини для ви- 
робництва АФІ 
Виділення 
та очищення 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
АФІ, екстраго- 
вані із рослин- 
ної сировини 
Збирання ро- 
слин 
Різання та 
первинна екс- 
тракція (екст- 
ракції) 
Введення в про- 
цес вихідної си- 
ровини для ви- 
робництва АФІ 
Виділення 
та очищення 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
Рослинні екст- 
ракти, що вико- 
ристовують як 
АФІ 
Збирання ро- 
слин 
Різання та 
первинна екс- 
тракція 
Подальша 
екстракція 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
АФІ, що скла- 
даються з пото- 
вчених або здрі- 
бнених у поро- 
шок рослин 
Збирання ро- 
слин і/або їх 
вирощування 
та збирання 
врожаю 
Різання або 
здрібнення 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
Біотехнологія: 
ферментація/ 
культивування 
клітин 
Створення 
головного та 
робочого ба- 
нку клітин 
Утримання 
робочого ба- 
нку клітин 
Культивування 
клітин і/або фе- 
рментація 
Виділення 
та очищення 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
«Класична» фе- 
рментація для 
виготовлення 
АФІ 
Створення 
банку клітин 
Утримання 
банку клітин 
Введення клітин 
у ферментацію 
Виділення 
та очищення 
Обробка фі- 
зичними ме- 
тодами та па- 
кування 
Жорсткість правил GMP при виробництві діючої речовини слід підвищу- 
вати по мірі просування процесу від початкових стадій виробництва до завер- 
шальних стадій, очищення та пакування. Обробку діючих речовин за допомо- 
гою таких фізичних методів, як гранулювання, нанесення покриття або фізич- 
них методів зміни розмірів часток (наприклад, здрібнення, мікронізація) слід 
проводити відповідно до вимог частини 2 цієї настанови. Частина 2 цієї наста- 
нови з GMP не застосовується до стадій, що передують введенню речовин, ви- 
значених як «вихідна сировина для виробництва діючої речовини». 
Підвищення вимог GMP
 
81 
У контексті частини 2 цієї настанови часто використовуваний термін «акти- 
вний фармацевтичний інгредієнт (АФІ)» («Active Pharmaceutical Ingredient 
(АPІ)»), який слід розглядати як взаємозамінний із терміном «діюча речовина» 
(«Active Substance»). Терміни, вжиті в частині 2 цієї настанови, та визначення поз- 
начених ними понять, які наведені в п. 2 розділу «Терміни та визначення понять», 
слід застосовувати тільки у контексті частини 2 цієї настанови. Для деяких таких 
самих термінів, що були вжиті в частині 1 цієї настанови та додатках до неї, наве- 
дені визначення в п. 1 розділу «Терміни та визначення понять», отже, їх слід за- 
стосовувати тільки у контексті частини 1 цієї настанови та додатків. 
2 УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ 
2.1 Принципи 
2.10 Забезпечення якості має бути обов'язком усіх осіб, зайнятих у виро- 
бництві. 
2.11 Кожний виробник повинен розробити, документально оформити та 
впровадити ефективну систему управління якістю при активній участі керівно- 
го та відповідного виробничого персоналу. 
2.12 Система управління якістю має охоплювати організаційну структу- 
ру, процедури, процеси та ресурси, а також діяльність, необхідну для забезпе- 
чення впевненості в тому, що АФІ відповідатиме вимогам відповідних специ- 
фікацій щодо якості та чистоти. Слід визначити й оформити документально всі 
види діяльності, що стосуються якості. 
2.13 Необхідно мати незалежний(і) від виробничого відділу відділ (відді- 
ли) якості, який(і) виконує(ють) функції як забезпечення якості, так і контролю 
якості. Це можуть бути або окремі служби забезпечення якості та контролю яко- 
сті, або одна особа чи група осіб залежно від розмірів і структури організації. 
2.14 Необхідно точно визначити осіб, уповноважених видавати дозвіл на 
випуск проміжної продукції та АФІ. 
2.15 На всі види діяльності, що стосуються якості, під час їх виконання 
слід вести протоколи. 
2.16 Будь-яке відхилення від встановлених процедур слід документувати 
та обгрунтовувати. Необхідно проводити розслідування критичних відхилень, а 
також документувати це розслідування і зроблені висновки. 
2.17 Матеріали не можуть бути дозволені до випуску чи використання до 
отримання задовільного висновку за результатами оцінки, проведеної відділом 
(відділами) якості, якщо на підприємстві не існує відповідних систем, що до- 
зволяють таке використання (наприклад, випуск у статусі карантину, як описа- 
но в п. 10.20 частини 2, або використання сировини чи проміжної продукції, що 
чекають завершення процедури оцінки). 
2.18 Мають бути процедури своєчасного сповіщення відповідальних ке- 
рівних осіб про інспекції уповноважених органів, серйозні недоліки щодо до- 
тримання правил GMP, дефекти продукції та вживання відповідних заходів 
(наприклад, про рекламації стосовно якості, відкликання, дії уповноважених 
органів і т. ін.). 
 
82 
2.19 Щоб зробити досягнення мети якості реальним, має бути всебічно 
розроблена та коректно впроваджена система якості, що включає належну ви- 
робничу практику, контроль якості та управління ризиками для якості. 
2.2 Управління ризиками для якості 
2.20 Управління ризиками для якості є систематичним процесом для зага- 
льної оцінки, контролю, передачі інформації, а також огляду ризиків для якості 
діючої речовини. Його можна застосовувати як перспективно так і ретроспек- 
тивно. 
2.21 Система управління ризиками для якості має гарантувати, що 
- оцінювання ризиків для якості базується на наукових знаннях, досвіді 
щодо процесу та, врешті решт, пов’язане із захистом пацієнта через зв’язок із 
користувачем діючої речовини; 
- рівень зусиль, формалізму та документування процесу управління ризи- 
ками для якості є відповідним рівню ризиків. 
Приклади процесів та застосування управління ризиками для якості мож- 
на також знайти в Настанові СТ-Н МОЗУ 42-4.2:2011 «Лікарські засоби. Уп- 
равління ризиками для якості (ICH Q9)». 
2.3 Обов'язки відділу (відділів) якості 
2.30 Відділ (відділи) якості має (мають) бути залучений(і) до вирішення 
всіх питань, що стосуються якості. 
2.31 Відділ (відділи) якості має (мають) перевіряти та схвалювати всі від- 
повідні документи, пов'язані з якістю. 
2.32 Основні обов'язки незалежного(их) відділу (відділів) якості не підля- 
гають передачі іншим службам. Ці обов'язки мають бути наведені в письмовій 
формі та включати наступне (але не обов'язково обмежуватися цим): 
1 Видача дозволу на випуск або відбракування всіх АФІ. Видача дозволу 
на випуск проміжної продукції, призначеної для використання поза сферою ко- 
нтролю компанії-виробника (підприємства-виробникаN). 
2 Створення системи видачі дозволу на випуск (використанняN) або 
відбракування сировини, проміжної продукції, матеріалів для пакування та ма- 
ркування. 
3 Перевірка заповнених протоколів виробництва серії та протоколів ла- 
бораторного контролю щодо критичних стадій процесу перед видачею дозволу 
на випуск АФІ для дистрибуції. 
4 Забезпечення розслідування причин критичних відхилень і їх усунення. 
5 Затвердження всіх специфікацій і основних виробничих інструкцій. 
6 Затвердження всіх процедур, що можуть впливати на якість проміжної 
продукції чи АФІ. 
7 Забезпечення проведення внутрішніх аудитів (самоінспекцій). 
8 Затвердження виробників за контрактом проміжної продукції та АФІ. 
9 Затвердження змін, що потенційно можуть вплинути на якість промі- 
жної продукції чи АФІ. 
 
83 
10 Перевірка та затвердження протоколів і звітів з валідації. 
11 Забезпечення проведення розслідування та прийняття рішень щодо 
рекламацій, пов'язаних із якістю. 
12 Забезпечення використання ефективних систем технічного обслугову- 
вання та калібрування критичного обладнання. 
13 Забезпечення відповідних випробувань матеріалів, а також документу- 
вання результатів. 
14 Забезпечення наявності даних про стабільність для підтвердження 
встановлюваних дат проведення повторних випробувань або закінчення термі- 
нів придатності, а також умов зберігання АФІ і/або проміжної продукції в тих 
випадках, коли це доцільно. 
15 Проведення перевірок якості продукції (згідно з вказівками, наведе- 
ними в п. 2.5 частини 2 цієї настанови). 
2.4 Обов'язки щодо виробничої діяльності 
Обов'язки щодо виробничої діяльності мають бути представлені в пись- 
мовій формі та включати наступне (але не обов'язково обмежуватися цим): 
1 Підготовка, перевірка, затвердження та розподіл інструкцій з вироб- 
ництва проміжної продукції чи АФІ відповідно до письмових методик. 
2 Виготовлення АФІ та, за необхідності, проміжної продукції відповідно 
до заздалегідь затверджених інструкцій. 
3 Перевірка всіх протоколів виробництва серій і забезпечення їх запов- 
нення та підписання. 
4 Забезпечення обов’язкового складання повідомлень про всі відхилен- 
ня від технологічного процесу та проведення їх оцінки, а також розслідування 
всіх критичних відхилень і протоколювання отриманих висновків. 
5 Забезпечення чистоти виробничих технічних засобів і, за необхідності, 
їх дезинфекції. 
6 Забезпечення виконання необхідних калібрувань, а також ведення і 
зберігання протоколів. 
7 Забезпечення обслуговування приміщень і обладнання, а також веден- 
ня і зберігання протоколів. 
8 Забезпечення перевірки і затвердження протоколів валідації та звітів. 
9 Оцінка запропонованих змін щодо продукції, процесу чи обладнання. 
10 Забезпечення кваліфікації нових і, за необхідності, модернізованих те- 
хнічних засобів та обладнання. 
2.5 Внутрішні аудити (самоінспекція) 
2.50 Для підтвердження відповідності принципам GMP щодо АФІ необхі- 
дно регулярно проводити внутрішні аудити згідно із затвердженим графіком. 
2.51 Результати аудитів, а також коригувальні і/або запобіжніN дії 
слід документувати та доводити до відома відповідальних керівників підприєм- 
ства. Узгоджені коригувальні і/або запобіжніN дії слід виконувати своєча- 
сно і ефективно. 

 
84 
2.6 Перевірка якості продукції 
2.60 Необхідно проводити регулярні перевірки якості АФІ з метою підт- 
вердження постійності процесу. Подібні перевірки, як правило, слід проводити 
і документувати щорічно; вони мають включати щонайменше наступне: 
– огляд критичних етапів контролю в процесі виробництва та критичних 
результатів випробувань АФІ; 
– огляд усіх серій, що не відповідають затвердженим специфікаціям; 
– огляд усіх критичних відхилень або невідповідностей і пов'язаних із 
ними розслідувань; 
– огляд будь-яких змін, внесених у процеси або аналітичні методи; 
– огляд результатів виконання програми контролю стабільності; 
– огляд усіх повернень, рекламацій і відкликань, пов'язаних з якістю; 
– огляд адекватності коригувальних і/або запобіжнихN дій. 
2.61 Необхідно проаналізувати результати такої перевірки й оцінити, чи 
слід вжити коригувальну і/або запобіжнуN дію або провести ревалідацію. 
Причини проведення такої коригувальної і/або запобіжноїN дії мають бу- 
ти задокументовані. Узгоджені коригувальні і/або запобіжніN дії слід 
здійснювати своєчасно й ефективно. 
3 Персонал 
3.1 Кваліфікація персоналу 
3.10 Необхідно, щоб була достатня кількість персоналу, який має відпо- 
відну освіту, підготовку і/або практичний досвід для здійснення виробництва 
проміжної продукції та АФІ, а також нагляду за їх виробництвом. 
3.11 Обов'язки всього персоналу, зайнятого у виробництві проміжної 
продукції та АФІ, мають бути точно визначені та викладені в письмовій формі. 
3.12 Необхідно регулярно проводити навчання персоналу силами квалі- 
фікованих фахівців, зокрема, з питань, пов'язаних із конкретними операціями, 
що виконуються співробітником, а також із вимогами GMP, що стосуються фу- 
нкціональних обов'язків співробітника. Слід вести протоколи навчання та пері- 
одично його оцінювати. 
3.2 Гігієнічні вимоги до персоналу 
3.20 Персонал повинен дотримуватися санітарних норм і не мати шкід- 
ливих звичок. 
3.21 Персонал повинен носити чистий і придатний для роботи одяг, який 
при необхідності слід міняти. Щоб захистити проміжну продукцію і АФІ від 
контамінації, слід використовувати за необхідності додатковий захисний одяг, 
що закриває голову, обличчя, руки та кисті рук. 
3.22 Персонал повинен уникати безпосереднього контакту з проміжною 
продукцією чи АФІ. 
3.23 Курити, пити, жувати, вживати їжу та зберігати харчові продукти 
допускається лише в спеціально призначених зонах, відокремлених від вироб- 
ничих зон. 
 
85 
3.24 При наявності у співробітників інфекційних захворювань або відкри- 
тих ушкоджень на незахищених ділянках поверхні тіла, їх слід звільнити від 
участі в роботі, оскільки при цьому якість АФІ зазнає ризику. Будь-яку особу з 
явними ознаками захворювання або відкритими ушкодженнями шкіри (за ре- 
зультатами медичного обстеження або спостереження) слід звільнити від робіт, 
при виконанні яких стан її здоров'я може несприятливо вплинути на якість 
АФІ, доти, доки її стан не поліпшиться, або кваліфікований медичний Персонал 
не встановить, що участь співробітника у виробництві не буде піддавати ризику 
безпеку чи якість АФІ. 
3.3 Консультанти 
3.30 Консультанти, які надають рекомендації з виробництва та контролю 
проміжної продукції чи АФІ, повинні мати достатній рівень освіти, підготовки, 
практичний досвід чи будь-яке їх поєднання для того, щоб консультувати з пи- 
тань, для вирішення яких їх запросили. 
3.31 Необхідно вести протоколи із зазначенням імені, адреси та кваліфі- 
кації консультантів, а також типу послуг, що надаються ними. 
4 БУДІВЛІ ТА ПРИМІЩЕННЯ 
4.1 Проектування і будівництво 
4.10 Будівлі та приміщення, що використовуються при виробництві про- 
міжної продукції та АФІ, слід розташовувати, проектувати і споруджувати та- 
ким чином, щоб забезпечити можливість їх очищення, обслуговування та фун- 
кціонування відповідно до типу і стадії виробництва. Приміщення слід проек- 
тувати таким чином, щоб звести до мінімуму можливу контамінацію. Якщо 
встановлені специфікації щодо мікробіологічних показників проміжної проду- 
кції чи АФІ, приміщення слід проектувати таким чином, щоб обмежити ризик 
небажаної мікробіологічної контамінації. 
4.11 Будівлі та приміщення мають бути достатньо просторими для прави- 
льного розташування обладнання та матеріалів, щоб запобігти переплутуванню 
і контамінації. 
4.12 Якщо обладнання (наприклад, закриті чи ізольовані системи) забез- 
печує надійний захист матеріалу, то воно може бути розташоване поза примі- 
щенням. 
4.13 Переміщення матеріалів і пересування персоналу в будівлі та примі- 
щеннях має бути передбачене таким чином, щоб запобігти переплутуванню чи 
контамінації. 
4.14 Слід визначити конкретні зони або інші системи контролю для на- 
ступних видів діяльності: 
– отримання, ідентифікація, відбір проб і карантин матеріалів, що надхо- 
дять, до видачі дозволу на випуск (використанняN) або до відбракування; 
– зберігання проміжної продукції та АФІ в статусі карантину до видачі 
дозволу на випуск (використанняN) або до відбракування; 
– відбір проб проміжної продукції та АФІ; 
 
86 
– зберігання відбракованих матеріалів до звільнення від них (наприклад, 
повернення, повторної обробки або знищення); 
– зберігання матеріалів, які дозволені до випуску (використанняN); 
– технологічні операції; 
– операції з пакування і маркування; 
– лабораторні роботи. 
4.15 Необхідно передбачити наявність адекватних і чистих приміщень 
для обладнання гігієнічних і туалетних кімнат. У таких приміщеннях має бути 
гаряча та холодна вода, мило чи миючий засіб, повітряні сушарки чи одноразові 
рушники. Приміщення для миття і туалетні кімнати мають бути відокремлені 
від виробничих зон, але легкодоступні. За необхідності слід забезпечити наяв- 
ність приміщень для душових і/або роздягалень. 
4.16 Лабораторні зони/роботи слід, як правило, відокремлювати від виро- 
бничих зон. Деякі лабораторні зони, зокрема зони, що використовуються для 
контролю в процесі виробництва, можна розміщувати у виробничих зонах за 
умови, що операції технологічного процесу не впливають несприятливо на точ- 
ність лабораторних вимірювань, а лабораторні роботи не впливають несприят- 
ливо на технологічний процес, проміжну продукцію чи АФІ. 
4.2 Системи постачання 
4.20 Усі системи постачання, що можуть вплинути на якість продукції 
(наприклад, пара, гази, стиснуте повітря, а також системи нагрівання, вентиля- 
ції та кондиціонування повітря), мають пройти кваліфікацію; їх слід відповід- 
ним чином контролювати та вживати заходів, якщо перевищені допустимі межі. 
Мають бути наявні креслення цих систем постачання. 
4.21 За необхідності мають бути наявні відповідні системи вентиляції та 
фільтрації повітря, а також витяжні пристрої. Ці системи мають бути спроекто- 
вані та сконструйовані таким чином, щоб звести до мінімуму ризик контаміна- 
ції та перехресної контамінації; вони також мають бути забезпечені обладнан- 
ням для контролю тиску повітря, наявності мікроорганізмів (якщо це необхід- 
но), запиленості, вологості й температури, якщо це потрібно для цієї стадії ви- 
робництва. Особливу увагу слід приділити зонам, в яких АФІ зазнають впливу 
навколишнього середовища. 
4.22 Якщо повітря рециркулює у виробничих зонах, необхідно вжити за- 
ходів для контролю ризику контамінації та перехресної контамінації. 
4.23 Стаціонарний трубопровід слід належним чином ідентифікувати. Це 
можна зробити за допомогою позначення окремих трубопроводів, відповідної 
документації, систем комп'ютерного контролю або іншими способами. Труби 
слід розташовувати таким чином, щоб уникнути ризику контамінації проміжної 
продукції чи АФІ. 
4.24 Необхідно, щоб стоки мали адекватні розміри і були забезпечені сис- 
темою повітряного затвора або, якщо це потрібно, пристроєм для запобігання 
зворотному потоку. 

 
87 
4.3 Вода 
4.30 Вода, що використовується у виробництві АФІ, має бути придатною 
для застосування відповідно до передбачуваного призначення. Слід врахо- 
вувати рекомендації Настанови СТ-Н МОЗУ 42-3.7:2013 «Лі- 
карські засоби. Якість води для застосування у фарма- 
ції»N. 
4.31 Якщо немає інших зазначень, вода, що використовується в техноло- 
гічному процесі, має, як мінімум, відповідати вимогам настанови ВООЗ з якості 
питної води1. 
4.32 Якщо норми для питної води недостатні для забезпечення якості 
АФІ і необхідні суворіші специфікації хімічної та мікробіологічної якості води, 
слід встановити відповідні специфікації щодо фізичних/хімічних властивостей, 
загальної кількості мікроорганізмів, недопустимих мікроорганізмів і/або ендо- 
токсинів. 
4.33 Якщо виробник піддає воду, що використовується у виробництві, 
спеціальній обробці для досягнення певної якості, то процес обробки має прой- 
ти валідацію; його слід контролювати з урахуванням відповідних меж. 
4.34 Якщо виробник нестерильного АФІ має намір використати свою 
продукцію для подальшого виробництва стерильного лікарського препарату 
або стверджує, що його продукція придатна для отримання стерильного лікар- 
ського препарату, то воду, що використовується на останніх стадіях виділення 
та очищення, слід піддавати моніторингу і контролювати щодо загальної кіль- 
кості мікроорганізмів, недопустимих мікроорганізмів і ендотоксинів. 
4.4 Локалізація 
4.40 Виготовлення сенсибілізуючих речовин, таких, як пеніциліни або 
цефалоспорини, слід здійснювати в спеціально призначених для цього вироб- 
ничих зонах, які можуть включати приміщення, обладнання для обробки повіт- 
ря і технологічне обладнання. 
4.41 Спеціально призначені виробничі зони мають бути передбачені та- 
кож для речовин з інфікуючими властивостями, з високою фармакологічною 
активністю або токсичністю (наприклад, певні стероїди або цитотоксичні про- 
типухлинні засоби) за винятком тих випадків, коли встановлені та здійснюють- 
ся валідовані процедури інактивації і/або очищення. 
4.42 Слід розробити і запровадити відповідні заходи для запобігання пе- 
рехресній контамінації з боку персоналу, матеріалів і т. ін., що переміщуються 
з однієї спеціалізованої зони в іншу. 
4.43 Будь-які технологічні операції (включаючи зважування, здрібнення 
або пакування) із високотоксичними нефармацевтичними речовинами, такими, 
як гербіциди і пестициди, не слід проводити в тих же будівлях і/або на тому ж 
обладнанні, які використовують для виготовлення АФІ. Роботу з такими висо- 
котоксичними нефармацевтичними речовинами та їх зберігання слід здійсню- 
вати окремо від АФІ. 
1 Див. розділ «Нормативні посилання». 
 
88 
4.5 Освітлення 
4.50 У всіх зонах має бути забезпечене відповідне освітлення для того, щоб 
проводити очищення, технічне обслуговування та належне виконання операцій. 
4.6 Стічні води і відходи 
4.60 Стічні води, відходи та інше сміття (наприклад, тверді, рідкі й газо- 
подібні побічні продукти виробництва) всередині та поза будівлями, а також на 
безпосередньо прилеглій території слід видаляти своєчасно, забезпечуючи без- 
пеку і дотримуючись санітарно-гігієнічних норм. Контейнери для сміття і/або 
стічні труби мають бути чітко ідентифіковані. 
4.7 Санітарна обробка та технічне обслуговування 
4.70 Будівлі, що використовуються при виробництві проміжної продукції 
та АФІ, слід належним чином обслуговувати, ремонтувати й утримувати в чис- 
тоті. 
4.71 Слід розробити письмові методики, в яких зазначити осіб, відповіда- 
льних за санітарію, навести графіки проведення очищення, перелік методів, об- 
ладнання і матеріалів, що використовуються при очищенні будівель і примі- 
щень. 
4.72 За необхідності слід також розробити письмові методики з викорис- 
тання відповідних родентицидів, інсектицидів, фунгіцидів, фумігантів і засобів 
для очищення та санітарної обробки, щоб уникнути контамінації обладнання, си- 
ровини, пакувальних і маркувальних матеріалів, проміжної продукції та АФІ. 
5 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ 
5.1 Проектування та конструкція 
5.10 Обладнання, що використовується при виробництві проміжної про- 
дукції та АФІ, має бути належним чином спроектоване, мати відповідні розміри 
і розташовуватися відповідно до свого призначення і таким чином, щоб персо- 
нал міг здійснювати очищення, санітарну обробку (за необхідності) і технічне 
обслуговування. 
5.11 Обладнання має бути сконструйоване таким чином, щоб поверхні, 
які контактують із сировиною, проміжною продукцією чи АФІ, не змінювали 
якість проміжної продукції та АФІ понад межі, встановлені в офіційних або 
інших специфікаціях. 
5.12 Технологічне обладнання слід використовувати лише в межах вста- 
новленого при його кваліфікації робочого діапазону. 
5.13 Основне обладнання (наприклад, реактори, ємності для зберігання) і 
стаціонарні технологічні лінії, що використовуються під час виготовлення про- 
міжної продукції чи АФІ, слід відповідним чином ідентифікувати. 
5.14 Будь-які речовини, необхідні для функціонування обладнання, такі, 
як мастила, рідини для нагрівання або холодагенти, мають не контактувати з 
 
89 
проміжною продукцією чи АФІ, щоб не змінювати їх якість понад межі, вста- 
новлені в офіційних або інших специфікаціях. Слід провести оцінку будь-яких 
відхилень від цього правила, щоб пересвідчитися у відсутності небажаного 
впливу, який міг би спричинити непридатність матеріалу для використання. 
При можливості слід використовувати мастила і масла харчової якості. 
5.15 При можливості слід використовувати закрите обладнання або обла- 
днання, що герметично закривається. Якщо використовується відкрите облад- 
нання або його відкривають, необхідно вжити застережних заходів, щоб звести 
до мінімуму ризик контамінації. 
5.16 Необхідно зберігати комплект креслень обладнання, що використо- 
вується, а також критичних установок (наприклад, оснащення обладнання при- 
ладами і системами постачання). 
5.2 Технічне обслуговування і очищення обладнання 
5.20 Слід встановити графіки й процедури (із призначенням відповідаль- 
них осіб) проведення профілактичного технічного обслуговування обладнання. 
5.21 Необхідно розробити письмові методики очищення обладнання і по- 
дальшого отримання дозволу на його використання при виробництві проміжної 
продукції та АФІ. Процедури очищення мають бути описані досить детально, 
щоб оператори могли проводити очищення обладнання будь-якого типу відт- 
ворюваним та ефективним способом. Ці методики мають включати: 
– призначення особи, відповідальної за очищення обладнання; 
– графіки очищення, включаючи (за необхідності) графіки санітарної об- 
робки; 
– повний опис методів і матеріалів, включаючи розведення миючих засо- 
бів, що використовуються для очищення обладнання; 
– інструкції з розбирання і збирання кожної (за необхідності) одиниці об- 
ладнання для забезпечення належного очищення; 
– інструкції з видалення або затушовування маркування попередньої серії; 
– інструкції із захисту чистого обладнання від контамінації перед його 
використанням; 
– інспектування обладнання щодо чистоти безпосередньо перед викорис- 
танням, якщо це практично можливо; 
– встановлення (за необхідності) максимального проміжку часу між заве- 
ршенням процесу й очищенням обладнання. 
5.22 Обладнання і приладдя слід очищати, зберігати і при необхідності 
піддавати санітарній обробці або стерилізувати для запобігання контамінації 
або перенесенню матеріалу, які можуть змінити якість проміжної продукції та 
АФІ понад межі, встановлені в офіційних або інших специфікаціях. 
5.23 Якщо обладнання призначене для безперервного технологічного 
процесу або для виробництва на основі принципу проведення кампаній послі- 
довних серій однієї і тієї ж проміжної продукції або одного й того ж АФІ, очи- 
щення обладнання слід проводити через певні проміжки часу, щоб уникнути 
накопичення і перенесення забруднювальних речовин (наприклад, продуктів 
розкладу або недопустимої кількості мікроорганізмів). 
 
90 
5.24 Неспеціалізоване обладнання в проміжках між виготовленням різних 
речовин слід очищати, щоб уникнути перехресної контамінації. 
5.25 Слід встановити й обгрунтувати критерії прийнятності щодо залиш- 
ків, а також вибору процедур очищення та миючих засобів. 
5.26 Обладнання має бути чітко ідентифіковане щодо його вмісту і стату- 
су чистоти за допомогою відповідних засобів. 
5.3 Калібрування 
5.30 Прилади для зважування, апаратура для регулювання і контролю, а 
також вимірювальне та випробувальне обладнання, яке є критичним для забез- 
печення якості проміжної продукції чи АФІ, слід калібрувати відповідно до пи- 
сьмових методик і встановленого графіка. 
5.31 Калібрування обладнання слід проводити з використанням стандар- 
тів, порівнянних із сертифікованими стандартами, якщо такі є. 
5.32 Необхідно вести протоколи таких калібрувань. 
5.33 Слід знати і мати можливість перевірити поточний стан критичного 
обладнання щодо калібрування. 
5.34 Не слід використовувати прилади, що не відповідають калібруваль- 
ним критеріям. 
5.35 Причини відхилення від затверджених стандартів калібрування для 
критичних приладів необхідно розслідувати, щоб визначити можливість їх 
впливу на якість проміжної продукції та АФІ, вироблених із використанням 
цього обладнання після його останнього успішного калібрування. 
5.4 Комп’ютеризовані системи 
5.40 Комп’ютеризовані системи, що відносяться до GMP, підлягають ва- 
лідації. Глибина і масштаб валідації залежать від різноманітності, складності та 
критичності застосування комп'ютерів. 
5.41 Належні кваліфікація монтажу та кваліфікація функціонування ма- 
ють продемонструвати придатність комп'ютерного обладнання та програмного 
забезпечення для виконання поставлених завдань. 
5.42 Наявне в продажу програмне забезпечення, яке було кваліфіковане, 
не вимагає проведення випробувань того ж рівня. Якщо існуюча система не 
пройшла валідацію під час установки, за наявності відповідної документації 
можна провести ретроспективну валідацію. 
5.43 Необхідно, щоб комп’ютеризовані системи мали достатній рівень 
контролю для запобігання несанкціонованому доступу або зміні даних. Слід 
передбачити можливість контролю для запобігання помилкам у даних (напри- 
клад, система вимикається і дані не зберігаються). Слід вести протокол, що міс- 
тить інформацію про будь-які зміни даних, про попереднє введення даних, про 
особу, яка внесла зміну, а також про дату і час внесення зміни. 
5.44 Необхідно мати письмові методики щодо експлуатації та технічного 
обслуговування комп'ютеризованих систем. 
5.45 Якщо критичні дані вводять вручну, слід передбачити додаткову пере-
 
91 
вірку точності їх введення. Це може зробити другий оператор або сама система. 
5.46 Інциденти, пов'язані з комп'ютеризованими системами, які можуть 
вплинути на якість проміжної продукції чи АФІ, на достовірність записів або 
результатів випробувань, слід протоколювати і розслідувати. 
5.47 Зміни в комп'ютеризованих системах слід здійснювати відповідно до 
методик внесення змін, офіційно їх санкціонувати, документувати і випробову- 
вати. Слід зберігати протоколи всіх змін, включаючи модифікацію та удоско- 
налення комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення та інших кри- 
тичних компонентів системи. Ці протоколи мають бути доказом того, що сис- 
тема підтримується у валідованому стані. 
5.48 Якщо збій або поломка системи призводить до постійної втрати за- 
писів, слід передбачити систему дублювання інформації. У всіх комп'ютеризо- 
ваних системах мають бути передбачені засоби, що забезпечують захист даних. 
5.49 У доповнення до комп'ютерної системи допускається запис даних 
іншим способом. 
6 ДОКУМЕНТАЦІЯ І ПРОТОКОЛИ 
6.1. Система документації та специфікації 
6.10 Усі документи, що стосуються виробництва проміжної продукції чи 
АФІ, слід складати, перевіряти, затверджувати та розповсюджувати відповідно 
до письмових методик. Такі документи можуть бути викладені на папері або 
представлені в електронному вигляді. 
6.11 Видачу, перегляд, заміну або вилучення всієї документації слід конт- 
ролювати, забезпечуючи простежуваність історії переглядів. 
6.12 Слід розробити методику збереження всіх відповідних документів 
(наприклад, звітів з розробки, звітів з масштабування, звітів з передачі техноло- 
гій, звітів з валідації процесу, протоколів навчання, протоколів виробництва, 
протоколів контролю та протоколів розподілу). Необхідно зазначити терміни 
зберігання цих документів. 
6.13 Усі протоколи виробництва, контролю та дистрибуції слід зберігати 
не менше одного року після закінчення терміну придатності серії. Протоколи, 
що містять дані повторних випробувань АФІ, слід зберігати не менше трьох 
років після повної реалізації серії. 
6.14 Якщо в протоколи вносять записи, то їх слід виконувати незмиваним 
чорнилом у спеціально передбачених для цього місцях відразу ж після вико- 
нання операцій; особа, що зробила запис, повинна бути ідентифікована. Випра- 
влення в записах мають бути датовані і підписані; вони мають не перешкоджа- 
ти читанню запису в його первинному вигляді. 
6.15 Протягом періоду зберігання оригінали або копії протоколів мають 
бути легкодоступні на підприємстві, де здійснювалися роботи, описані в цих 
протоколах. Допускається також швидке отримання протоколів з інших місць 
зберігання за допомогою електронних або інших засобів. 
6.16 Специфікації, інструкції, методики та протоколи можна зберігати 
або в оригіналі, або у вигляді копій, таких, як фотокопії, мікрофільми, мікро-
 
92 
фіші або інші форми точного відтворення оригінальних записів. Якщо викорис- 
товувалися методи зменшення оригіналу, наприклад, мікрофільмування або 
електронні протоколи, то необхідно мати відповідне обладнання для пошуку, а 
також засоби для виготовлення друкарських копій. 
6.17 Необхідно розробити та документувати специфікації на сировину, 
проміжну продукцію (за необхідності), АФІ та матеріали для маркування та па- 
кування. Додатково можуть знадобитися специфікації на деякі інші матеріали, 
такі, як допоміжні речовини і матеріали, прокладки або інші матеріали, що ви- 
користовуються під час виготовлення проміжної продукції чи АФІ, які можуть 
бути критичними для якості. Слід встановити та задокументувати критерії при- 
йнятності для контролю в процесі виробництва. 
6.18 Якщо використовуються електронні підписи на документах, то вони 
мають бути достовірними та забезпеченими захистом. 
6.2 Протокол очищення та використання обладнання 
6.20 У протоколах використання, очищення, санітарної обробки і/або сте- 
рилізації, а також технічного обслуговування основного обладнання мають бу- 
ти зазначені: дата, час (за необхідності), назва продукції, номер кожної серії, 
яку обробляли на обладнанні, а також особа, яка проводила очищення та техні- 
чне обслуговування. 
6.21 Якщо обладнання призначене для виробництва одного найменуван- 
ня проміжної продукції чи АФІ, серії якого виробляють у певній послідовності, 
то немає необхідності вести окремі протоколи для обладнання. У разі викорис- 
тання спеціально призначеного обладнання протоколи очищення, технічного 
обслуговування та експлуатації можуть бути або частиною протоколу серії, або 
окремим документом. 
6.3 Протоколи щодо сировини, проміжної продукції, матеріалів для 
маркування і пакування АФІ 
6.30 Необхідно вести протоколи, в яких зазначені: 
– назва виробника, ідентифікація і кількість кожного постачання кожної 
серії сировини, проміжної продукції або матеріалів для маркування чи паку- 
вання АФІ; назва постачальника; контрольний номер (номери) постачальника 
(якщо відомий) або інший ідентифікаційний номер; номер, наданий при отри- 
манні, і дата отримання; 
– результати всіх проведених випробувань або перевірок і зроблені на їх 
підставі висновки; 
– документи, в яких простежується використання матеріалів; 
– документація з оцінки та перевірки матеріалів для маркування і паку- 
вання АФІ на відповідність встановленим специфікаціям; 
– остаточне рішення щодо забракованої сировини, проміжної продукції 
або матеріалів для маркування і пакування АФІ. 
6.31 Слід зберігати зразки етикеток (затверджені) для порівняння з вида- 
ними етикетками. 
 
93 
6.4 Основні виробничі інструкції (основні протоколи виробництва і 
контролю) 
6.40 Для забезпечення однорідності від серії до серії необхідно, щоб ос- 
новні виробничі інструкції для кожного виду проміжної продукції та АФІ були 
підготовлені, датовані й підписані однією особою, а також перевірені, датовані 
й підписані незалежною особою з відділу якості. 
6.41 Основні виробничі інструкції мають включати: 
– найменування проміжної продукції або АФІ, що випускається, а також 
за необхідності ідентифікаційний код документа; 
– повний перелік сировини та проміжної продукції із зазначенням найме- 
нувань або кодів, досить специфічних для того, щоб можна було визначити 
будь-які спеціальні характеристики якості; 
– точне зазначення кількості або відносної кількості кожного наймену- 
вання сировини або проміжної продукції, що використовуються, із зазначенням 
одиниць вимірювання. Якщо така кількість не є фіксованою, то необхідно на- 
вести розрахунок для кожного розміру серії або режиму технологічного проце- 
су. Слід наводити відхилення від зазначених кількостей, якщо вони обгрунто- 
вані; 
– місце проведення технологічного процесу й основне технологічне обла- 
днання, що при цьому використовується; 
– докладні виробничі інструкції, в тому числі: 
. послідовність, якої необхідно дотримуватися; 
. діапазони параметрів процесу, що використовуються; 
. інструкції з відбору проб і контролю в процесі виробництва із за- 
значенням критеріїв прийнятності, коли це необхідно; 
. граничні терміни завершення окремих стадій технологічного 
процесу і/або всього процесу в цілому, коли це необхідно; 
. очікувані діапазони виходу продукції на відповідних стадіях 
процесу або в певний час; 
– особливі вказівки та застережні заходи, яких слід дотримуватися, або 
відповідні перехресні посилання на них, коли це необхідно; 
– інструкції зі зберігання проміжної продукції чи АФІ для забезпечення їх 
придатності до використання, включаючи матеріали для маркування та паку- 
вання, а також особливі умови зберігання із зазначенням термінів, коли це до- 
цільно. 
6.5 Протоколи виробництва серій (протоколи виробництва і контро- 
лю серій) 
6.50 Протоколи виробництва серій мають бути підготовлені для кожної 
проміжної продукції та АФІ і включати повну інформацію про виготовлення і 
контроль кожної серії. Перед видачею протокол виробництва серії слід переві- 
ряти, щоб пересвідчитися, що він являє собою правильну версію і читабельне 
точне відтворення відповідної основної виробничої інструкції. Якщо протокол 
 
94 
виробництва серії складений на підставі окремої частини основного документа, 
то такий документ має містити посилання на діючу основну виробничу інстру- 
кцію, що використовується. 
6.51 Такі протоколи мають бути пронумеровані із зазначенням конкрет- 
ного номера серії або ідентифікаційного номера, датовані та підписані при ви- 
дачі. При безперервному виробництві код продукції, а також дата і час випуску 
можуть служити унікальним ідентифікатором до присвоєння остаточного но- 
мера. 
6.52 Інформація про завершення кожної важливої стадії в протоколах ви- 
робництва серій (протоколи виробництва та контролю) має включати: 
– дату і, якщо необхідно, час; 
– зазначення основного обладнання, що використовують (наприклад, реа- 
кторів, сушарок, млинів і т. ін.); 
– специфічну ідентифікацію кожної серії, включаючи масу, одиниці ви- 
мірювання, номери серій сировини, проміжної продукції або будь-яких матері- 
алів, що пройшли повторну обробку в ході виробництва; 
– зареєстровані фактичні результати щодо критичних параметрів процесу; 
– дані про будь-які проведені відбори проб; 
– підписи осіб, що виконували кожну критичну стадію при роботі, а та- 
кож здійснювали безпосередній нагляд або перевірку; 
– результати випробувань у процесі виробництва та лабораторних випро- 
бувань; 
– фактичний вихід на відповідних стадіях або в певний час; 
– опис пакування та маркування для проміжної продукції чи АФІ; 
– зразок етикетки для АФІ чи проміжної продукції, якщо остання вигото- 
влена для продажу; 
– будь-яке помічене відхилення, його оцінку, інформацію про проведене 
дослідження (за необхідності) або посилання на таке дослідження, якщо відпо- 
відні документи зберігають окремо; 
– результати контролю при видачі дозволу на випуск. 
6.53 Мають бути розроблені письмові методики, яких необхідно дотримува- 
тися при розслідуванні критичних відхилень або при невідповідності серій промі- 
жної продукції чи АФІ їх специфікаціям. Таке розслідування має поширюватися і 
на інші серії, яких могли б стосуватися ці невідповідності або відхилення. 
6.6 Протоколи лабораторного контролю 
6.60 Протоколи лабораторного контролю мають включати повну інфор- 
мацію про дані, отримані в ході всіх випробувань, проведених для підтвер- 
дження відповідності встановленим специфікаціям і стандартам, включаючи 
дослідження та кількісні визначення, а саме: 
– опис зразків, отриманих для проведення випробування, включаючи на- 
зву матеріалу або джерела, номер серії або інший характерний код, дату відбо- 
ру проби і, за необхідності, кількість зразка, наданого для проведення випробу- 
вань, і дату його отримання; 
 
95 
– опис кожного методу випробувань, що використовується, або посилання; 
– зазначення маси або міри зразка, що використовується для кожного ви- 
пробування, відповідно до описаного методу; дані щодо приготування і випро- 
бування стандартних зразків, реактивів і стандартних розчинів або відповідні 
перехресні посилання; 
– повні записи всіх необроблених даних, що отримуються в ході кожного 
випробування, у доповнення до графіків, таблиць і спектрів, отриманих за до- 
помогою лабораторних приладів, належним чином ідентифіковані для конкрет- 
ного матеріалу та серії, що випробовуються; 
– протокол усіх розрахунків, виконаних у зв'язку з проведенням випробу- 
вання, включаючи, наприклад, одиниці вимірювання, коефіцієнти перерахунку 
та коефіцієнти еквівалентності; 
– виклад результатів випробувань та їх відповідність встановленим кри- 
теріям прийнятності; 
– підпис особи, яка проводила кожне випробування, і дати їх проведення; 
– дату і підпис другої особи, які свідчать, що оригінали протоколів були 
перевірені щодо точності, повноти та відповідності встановленим стандартам. 
6.61 Слід також вести повні протоколи для: 
– будь-яких змін встановлених аналітичних методів; 
– періодичного калібрування лабораторного обладнання, апаратів, вимі- 
рювальних приладів і реєструючих пристроїв; 
– усіх випробувань АФІ на стабільність; 
– розслідування випадків невідповідності специфікаціям. 
6.7 Огляд протоколів виробництва серій 
6.70 Мають бути розроблені письмові методики, яких необхідно дотри- 
муватися при огляді та затвердженні протоколів виробництва і лабораторного 
контролю серій, включаючи пакування та маркування, для визначення відпо- 
відності проміжної продукції чи АФІ встановленим специфікаціям перед вида- 
чею дозволу на випуск серії або перед її дистрибуцією. 
6.71 Протоколи виробництва серій і протоколи лабораторного контролю 
на критичних стадіях процесу підлягають перевірці та затвердженню відділом 
(відділами) якості перед видачею дозволу на випуск або перед дистрибуцією 
кожної серії АФІ. Протоколи виробництва та лабораторного контролю для не- 
критичних стадій процесу можуть бути перевірені кваліфікованим персоналом 
виробничого відділу або інших підрозділів відповідно до методик, затвердже- 
них відділом (відділами) якості. 
6.72 Усі звіти про відхилення, дослідження та невідповідність специфіка- 
ціям слід оцінювати в процесі огляду протоколу серії перед видачею дозволу на 
випуск цієї серії. 
6.73 Відділ (відділи) якості може (можуть) передавати виробничому від- 
ділу обов'язки та повноваження щодо видачі дозволу на використання проміж- 
ної продукції за винятком тих випадків, коли продукція призначена для поста- 
чання за межі сфери контролю компанії-виробника (підприємства- 
виробникаN). 
 
96 
7 УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛАМИ 
7.1 Загальний контроль 
7.10 Мають бути в наявності письмові методики, що описують отриман- 
ня, ідентифікацію, поміщення в карантин, зберігання, обіг, проведення випро- 
бувань, а також схвалення або відбраковування матеріалів. 
7.11 Виробникам проміжної продукції і/або АФІ слід мати систему оцін- 
ки постачальників критичних матеріалів. 
7.12 Матеріали слід придбавати відповідно до узгоджених специфікацій; 
їх постачальник або постачальники мають бути затверджені відділом (відділа- 
ми) якості. 
7.13 Якщо постачальник критичного матеріалу не є його виробником, то 
виробнику проміжної продукції і/або АФІ слід знати назву й адресу виробника 
цього матеріалу. 
7.14 Зміну джерела постачання критичної сировини слід проводити від- 
повідно до вказівок, наведених у розділі 13 частини 2 («Контроль змін»). 
7.2 Отримання і карантин 
7.20 При отриманні та перед прийманням кожний контейнер з матеріала- 
ми або групу контейнерів обстежують візуально щодо правильності марку- 
вання (включаючи порівняння назви, використаної постачальником, і назви, що 
присвоюється на місці, якщо вони різні) і наявності пошкоджень контейнера, 
пошкоджених пломб, слідів злому або забруднення. Матеріали слід тримати в 
карантині до відбору проб, дослідження або проведення випробувань і до отри- 
мання дозволу на їх використання. 
7.21 Перш, ніж змішувати матеріали, що надійшли, із наявними запасами 
(наприклад, розчинниками або запасами в накопичувальних бункерах), їх слід 
ідентифікувати як такі, що відповідають вимогам до цих матеріалів, пройшли 
необхідне випробування та дозволені для використання. Необхідно передбачи- 
ти процедури із запобігання помилковому розвантаженню матеріалів, що на- 
дійшли, у наявний запас. 
7.22 Якщо поставки ангро (bulk deliveries) здійснюються в неспеціалізо- 
ваних ємностях, то необхідно гарантувати, що ці ємності не є джерелом перех- 
ресної контамінації. Така гарантія забезпечується одним або кількома захода- 
ми, а саме: 
– наявністю сертифіката очищення; 
– випробуванням на наявність слідів домішок; 
– аудитом постачальника. 
7.23 Великі контейнери для зберігання та трубопроводи, що їх обслуго- 
вують, лінії заповнення і розвантаження слід належним чином ідентифікувати. 
7.24 Кожний контейнер або групу контейнерів з матеріалами (серією ма- 
теріалу) слід ідентифікувати за допомогою характерного коду, номера серії або 
номера накладної при отриманні. Цей номер слід використовувати при реєстра-
 
97 
ції місцезнаходження кожної серії. Має бути система ідентифікації статусу ко- 
жної серії. 
7.3 Відбір проб і випробування матеріалів, що надійшли для вироб- 
ництва 
7.30 Слід провести хоча б одне випробування, щоб підтвердити ідентич- 
ність кожної серії матеріалу, за винятком матеріалів, описаних в п. 7.32 частини 
2. Якщо виробник має систему оцінки постачальників, то замість проведення 
інших випробувань можна використати сертифікат аналізу постачальника. 
7.31 Процедура затвердження постачальника має включати оцінку, що 
забезпечує адекватне свідчення (наприклад, попередній досвід отримання якіс- 
них матеріалів) спроможності виробника постійно постачати матеріали, які ві- 
дповідають специфікаціям. Перш ніж скоротити обсяг випробувань на місці 
виробництва, слід провести повний аналіз принаймні трьох серій. Проте слід 
проводити повний аналіз через певні відрізки часу і порівнювати його резуль- 
тати з даними сертифіката аналізу постачальника. Достовірність даних серти- 
фікатів аналізу слід регулярно перевіряти. 
7.32 Технологічні добавки, небезпечна або високотоксична сировина та 
інші особливі матеріали або матеріали, що передаються іншому відділу, який 
знаходиться в межах сфери контролю компанії-виробника (підприємства- 
виробникаN) АФІ, немає необхідності випробовувати при наявності сертифі- 
ката аналізу виробника цієї сировини, який засвідчує відповідність даної сиро- 
вини встановленим специфікаціям. Визначенню ідентичності цих матеріалів 
сприяє візуальне обстеження контейнерів, етикеток і реєстрація номерів серій. 
Відмову від випробування таких матеріалів на місці слід обгрунтовувати та до- 
кументувати. 
7.33 Проби мають бути репрезентативними для серії матеріалу, з якої во- 
ни відібрані. У методиках відбору проб слід встановити кількість контейнерів і 
частину контейнера, звідки береться проба, а також кількість матеріалу, яка має 
бути відібрана з кожного контейнера. Кількість контейнерів для відбору проб і 
розмір проби мають бути зазначені в плані відбору проб, в якому враховується 
критичність матеріалу, варіабельність властивостей матеріалу, попередній дос- 
від роботи з постачальником щодо якості та кількість, необхідна для аналізу. 
7.34 Відбір проб необхідно проводити в певних місцях і відповідно до 
процедур, призначених для запобігання контамінації відібраної проби та інших 
матеріалів. 
7.35 Контейнери, з яких відбирають проби, слід відкривати обережно і 
негайно знову закривати. Їх необхідно маркувати для зазначення факту відбору 
проби. 
7.4 Зберігання 
7.40 Поводження з матеріалами та їх зберігання слід здійснювати таким 
чином, щоб запобігти погіршенню їх якості, контамінації та перехресній кон- 
тамінації. 
7.41 Матеріали, що зберігаються в картонних циліндричних ємностях, 
 
98 
мішках або ящиках, слід розміщувати над підлогою і розташовувати таким чи- 
ном, щоб дати можливість за необхідності провести очищення й огляд. 
7.42 Матеріали слід зберігати за умов і протягом періоду, які не вплива- 
ють несприятливо на їх якість; як правило, необхідно стежити, щоб матеріали, 
які надійшли раніше, була використані в першу чергу. 
7.43 Деякі матеріали у відповідних контейнерах можуть зберігатися зовні 
за умови, що ідентифікуючі етикетки залишаються розбірливими, а контейнери 
належним чином очищають перед розкриттям. 
7.44 Відбракований матеріал має бути ідентифікований і знаходитися під 
контролем у карантині, щоб запобігти його несанкціонованому використанню у 
виробництві. 
7.5 Повторна оцінка 
7.50 Матеріали слід піддавати повторній оцінці для того, щоб визначити 
їх придатність для використання (наприклад, після тривалого зберігання або 
впливу тепла чи вологості). 
8 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС І КОНТРОЛЬ ПРОЦЕСУ 
8.1 Технологічні операції 
8.10 Сировину для виробництва проміжної продукції та АФІ слід зважу- 
вати або відмірювати у відповідних умовах, що не впливають на її придатність 
до використання. Необхідно, щоб ваги та пристрої (обладнання) для вимірю- 
вання об'єму мали точність, прийнятну для передбачуваного використання. 
8.11 Якщо матеріал роз’єднують на декілька порцій для подальшого ви- 
користання в технологічних операціях, контейнер, до якого надходить матеріал, 
має бути придатний для цього і маркований таким чином, щоб була наявна на- 
ступна інформація: 
– назва матеріалу і/або його код; 
– приймальний або контрольний номер; 
– маса або кількість матеріалу в новому контейнері; 
– за необхідності дата проведення повторної оцінки або повторних ви- 
пробувань. 
8.12 Слід спостерігати за критичними операціями зважування, відмірю- 
вання або поділу та засвідчувати їх виконання або піддавати їх еквівалентному 
контролю. Перед використанням матеріалів виробничий Персонал повинен пе- 
ресвідчитися в тому, що вони дійсно є тими матеріалами, які зазначені в прото- 
колі серії для даної проміжної продукції чи АФІ. 
8.13 Слід встановити спостереження за іншими критичними операціями 
та засвідчувати їх виконання або піддавати їх еквівалентному контролю. 
8.14 Фактичні виходи слід зіставляти з очікуваними виходами на певних 
стадіях технологічного процесу. Очікувані виходи у відповідних межах слід ви- 
значити на підставі даних проведених раніше лабораторних, дослідних або 
промислових робіт. Причини відхилення від очікуваного виходу, пов'язані з 
 
99 
критичними стадіями процесу, мають бути розслідувані, щоб визначити їх 
вплив (або можливий вплив) на показники якості відповідних серій. 
8.15 Будь-яке відхилення має бути задокументоване та пояснене. Будь- 
яке критичне відхилення має бути розслідуване. 
8.16 Технологічний статус основних одиниць обладнання слід зазначати 
або на конкретних одиницях обладнання, або у відповідній документації, або з 
використанням систем комп'ютерного контролю, або за допомогою альтернати- 
вних методів. 
8.17 Матеріали, призначені для повторної обробки або переробки, слід 
належним чином контролювати для запобігання несанкціонованому викорис- 
танню. 
8.2 Межі для часу 
8.20 Якщо в основній виробничій інструкції (див. п. 6.41 частини 2 цієї 
настанови) наведені межі для часу, їх слід дотримуватися для забезпечення 
якості проміжної продукції та АФІ. Відхилення від меж для часу слід докумен- 
тувати й оцінювати. Установлення меж для часу може бути недоречне, якщо 
процес ведеться з метою досягнення заданого значення (наприклад, досягнення 
необхідного значення рН, гідрогенізація, сушіння до заздалегідь встановленої 
величини параметра), оскільки завершення реакцій або стадій процесу визнача- 
ється за допомогою відбору проб і випробувань у процесі виробництва. 
8.21 Проміжну продукцію, призначену для подальшої обробки, слід збе- 
рігати за певних умов, щоб забезпечити її придатність для використання. 
8.3 Відбір проб і контроль у процесі виробництва 
8.30 Слід розробити письмові методики нагляду за ходом процесу і конт- 
ролю виконання тих стадій процесу, які є причиною непостійності показників 
якості проміжної продукції та АФІ. Контрольні точки в процесі виробництва та 
відповідні критерії прийнятності слід визначати на підставі інформації, отри- 
маної на стадії розробки, або на підставі попереднього досвіду виробництва. 
8.31 Критерії прийнятності, тип і обсяг випробувань можуть залежати від 
природи проміжної продукції і АФІ, що випускаються, реакції або стадії проце- 
су та міри впливу технологічного процесу на варіабельність якості продукції. 
На початкових стадіях процесу допустиме проведення менш жорсткого контро- 
лю в процесі виробництва, тоді як на подальших стадіях процесу (наприклад, 
стадії виділення й очищення) слід проводити більш жорсткий контроль. 
8.32 Критичні етапи контролю в процесі виробництва (і критичний моні- 
торинг процесу), включаючи точки та методи контролю, мають бути викладені 
в письмовому вигляді та затверджені відділом якості. 
8.33 Контроль у процесі виробництва може здійснювати кваліфікований 
персонал виробничого відділу, і коригувати процес можна без попередньої сан- 
кції відділу якості, якщо таке коригування проводиться в заздалегідь встанов- 
лених межах, затверджених відділом якості. Усі випробування та їх результати 
слід повністю оформлювати документально як частину протоколу серії. 
8.34 Мають бути письмові методики, в яких описані методи відбору проб 
 
100 
матеріалів, що знаходяться в процесі виробництва, проміжної продукції та АФІ. 
Плани відбору проб і методики мають базуватися на науково обгрунтованому 
порядку відбора проб. 
8.35 Відбір проб у процесі виробництва слід здійснювати з використан- 
ням процедур, призначених для запобігання контамінації відібраного матеріалу 
та іншої проміжної продукції чи АФІ. Необхідно розробити процедури для за- 
безпечення збереження цілості проб після відбору. 
8.36 При проведенні у процесі виробництва випробувань, які здійсню- 
ються з метою моніторингу і/або коригування процесу, як правило, не потрібно 
розслідувати випадки невідповідності специфікаціям. 
8.4 Змішування серій проміжної продукції або АФІ 
8.40 У частині 2 цієї настанови змішування визначається як процес об'єд- 
нання матеріалів у рамках однієї і тієї ж специфікації для отримання однорідної 
проміжної продукції або АФІ. Змішування в процесі виробництва частин однієї 
і тієї ж серії (наприклад, об'єднання декількох завантажень центрифуги з однієї 
серії, отриманої при кристалізації) або об'єднання частин різних серій для по- 
дальшої обробки вважається частиною технологічного процесу і не розгляда- 
ється як змішування. 
8.41 Змішування серій, що не відповідають вимогам специфікацій, з ін- 
шими серіями з метою забезпечення відповідності специфікаціям є неприпус- 
тимим. Кожна серія, що входить до складу суміші, має бути вироблена за вста- 
новленою технологією, індивідуально випробувана і має відповідати встанов- 
леним специфікаціям перед змішуванням. 
8.42 Операції змішування прийнятні, зокрема, для: 
– змішування невеликих серій для збільшення розміру серії; 
– змішування залишків (тобто відносно невеликих кількостей виділеного 
матеріалу) серій однієї і тієї ж проміжної продукції або одного й того ж АФІ 
для отримання єдиної серії. 
8.43 Процеси змішування слід належним чином контролювати та докуме- 
нтувати. Отриману внаслідок змішування серію за необхідності слід випробо- 
вувати на відповідність встановленим специфікаціям. 
8.44 Необхідно, щоб протокол серії, отриманої в результаті процесу змі- 
шування, забезпечував можливість зворотної простежуваності окремих серій, із 
яких зроблена суміш. 
8.45 У тих випадках, коли фізичні характеристики АФІ є критичними 
(наприклад, АФІ призначено для отримання твердих лікарських форм або су- 
спензій для орального застосування), слід проводити валідацію операцій змі- 
шування, щоб продемонструвати однорідність об'єднаної серії. Валідація має 
включати випробування критичних характеристик (наприклад, розподілу час- 
ток за розмірами, насипної густини та густини після усадки), на які може впли- 
нути процес змішування. 
8.46 Якщо змішування може негативно вплинути на стабільність, слід 
провести випробування стабільності остаточних серій, отриманих внаслідок 
 
101 
змішування. 
8.47 Дату закінчення терміну придатності або дату проведення повторних 
випробувань серії, отриманої внаслідок змішування, слід визначати на підставі 
дати виробництва «найстаріших» залишків або «найстарішої» серії в суміші. 
8.5 Контроль контамінації 
8.50 Залишки матеріалів можна вносити в подальші серії тієї ж проміжної 
продукції чи АФІ за умови адекватного контролю. Це можуть бути залишки, 
що прилипнули до стінок мікронізатора, шар вологих кристалів, що залишили- 
ся на стінках бака центрифуги після розвантаження, і залишки, що утворилися 
внаслідок неповного розвантаження рідин або кристалів з робочої ємності при 
перенесенні матеріалу на наступну стадію процесу. Не можна, щоб таке вне- 
сення стало причиною перенесення продуктів розкладу або мікробної контамі- 
нації, які можуть негативно вплинути на встановлений профіль домішок АФІ. 
8.51 Технологічні операції слід проводити таким чином, щоб запобігти 
контамінації проміжної продукції чи АФІ іншими матеріалами. 
8.52 З метою запобігання контамінації слід дотримуватися особливих за- 
стережних заходів при роботі з АФІ після їх очищення. 
9 ПАКУВАННЯ ТА ІДЕНТИФІКУЮЧЕ МАРКУВАННЯ АФІ ТА 
ПРОМІЖНОЇ ПРОДУКЦІЇ 
9.1 Загальні відомості 
9.10 Мають бути письмові методики, в яких описані отримання, іденти- 
фікація, поміщення в карантин, відбір проб, дослідження і/або випробування та 
видача дозволу на використання матеріалів для пакування та маркування, а та- 
кож поводження з ними. 
9.11 Матеріали для пакування та маркування мають відповідати встанов- 
леним специфікаціям. Ті з них, що не відповідають специфікаціям, мають бути 
відбраковані для запобігання їх використанню при виконанні операцій, для 
яких вони непридатні. 
9.12 Слід вести протоколи для кожного постачання етикеток і пакуваль- 
них матеріалів із зазначенням даних про їх приймання, дослідження або випро- 
бування, а також про їх прийняття або відбракування. 
9.2 Пакувальні матеріали 
9.20 Контейнери (паковання) мають забезпечувати належний захист від 
псування або контамінації проміжної продукції чи АФІ під час транспортуван- 
ня та зберігання в рекомендованих умовах. 
9.21 Контейнери (паковання) мають бути чистими і, якщо цього вимагає 
характер проміжної продукції або АФІ, зазнавати санітарної обробки для забез- 
печення його придатності для використання за призначенням. Необхідно, щоб 
такі контейнери (паковання) не мали хімічної активності, абсорбуючих власти- 
востей або здатності привносити сторонні домішки і не викликати змін якості 
проміжної продукції чи АФІ понад межі, встановлені в специфікації. 
 
102 
9.22 Якщо контейнери (паковання) призначені для повторного викорис- 
тання, їх слід очищати відповідно до письмових методик, а всі попередні етике- 
тки мають бути видалені або знищені. 
9.3 Видача етикеток і контроль 
9.30 Доступ у зони зберігання етикеток має бути дозволений лише осо- 
бам, які мають відповідні повноваження. 
9.31 Слід застосовувати процедури порівняння кількості виданих, вико- 
ристаних і повернених етикеток, щоб можна було оцінити розходження між кі- 
лькістю маркованих контейнерів (паковань) та кількістю виданих етикеток. Та- 
кі розходження необхідно розслідувати, а отримані результати мають бути за- 
тверджені відділом (відділами) якості. 
9.32 Усі зайві етикетки з номерами серій або іншим друком, що стосуєть- 
ся цих серій, мають бути знищені. Повернені етикетки слід утримувати та збе- 
рігати таким чином, щоб запобігти переплутуванню та забезпечити правильну 
ідентифікацію. 
9.33 Застарілі етикетки й етикетки з простроченими датами слід знищувати. 
9.34 Обладнання, що використовується для нанесення штампу на етикет- 
ки при операціях пакування, слід контролювати з метою забезпечення відпо- 
відності всіх відтиснень штампу, зазначеному в протоколі виробництва серії. 
9.35 Віддруковані етикетки, що видають для певної серії, слід ретельно пе- 
ревіряти щодо їх справжності та відповідності специфікаціям, наведеним в основ- 
ному протоколі виробництва. Результати такої перевірки слід документувати. 
9.36 Зразок друкованої етикетки, репрезентативний для використаних 
етикеток, слід включати до протоколу виробництва серії. 
9.4 Операції з пакування та маркування 
9.40 Мають бути в наявності документовані методики, призначені для за- 
безпечення правильного використання пакувальних матеріалів і етикеток. 
9.41 В операціях з маркування має бути передбачено запобігання переп- 
лутуванню. Необхідний фізичний або просторовий розподіл робіт, пов'язаних з 
іншою проміжною продукцією чи АФІ. 
9.42 На етикетках, що використовуються для маркування зовнішньої по- 
верхні контейнерів з проміжною продукцією чи АФІ, слід зазначати назву або 
ідентифікаційний код, номер серії продукції та умови зберігання, якщо така ін- 
формація є критичною для забезпечення якості проміжної продукції чи АФІ. 
9.43 Якщо проміжна продукція чи АФІ призначені для транспортування 
за межі сфери контролю системи управління матеріалами виробника, то на ети- 
кетці слід зазначити також назву й адресу виробника, кількість вмісту, особливі 
умови транспортування та будь-які особливі узаконені вимоги. Для проміжної 
продукції та АФІ, що мають термін придатності, на етикетці та в сертифікаті 
аналізу слід зазначати дату закінчення терміну придатності. Для проміжної 
продукції та АФІ, для яких встановлена дата повторних випробувань, цю дату 
слід зазначити на етикетці і/або в сертифікаті аналізу. 
9.44 Технічні засоби для пакування та маркування безпосередньо перед їх 
 
103 
використанням слід перевірити, щоб пересвідчитися, що видалені всі матеріа- 
ли, які не потрібні для наступної операції пакування. Така перевірка має бути 
задокументована в протоколах виробництва серії, у журналі експлуатації техні- 
чних засобів або відображена в іншій системі документування. 
9.45 Упаковану та марковану проміжну продукцію чи АФІ слід перевіри- 
ти, щоб пересвідчитися, що контейнери і пачки (первинне та вторинне 
пакованняN) серії мають правильне маркування. Ця перевірка має бути час- 
тиною операції з пакування. Результати такої перевірки мають бути відображе- 
ні в протоколі виробництва серії або в протоколах контролю. 
9.46 Контейнери (паковання) з проміжною продукцією чи АФІ, що підля- 
гають транспортуванню за межі сфери контролю виробника, слід опломбувати 
таким чином, щоб у разі порушення або відсутності пломби одержувач міг зве- 
рнути увагу на можливість зміни вмісту. 
10 ЗБЕРІГАННЯ І ДИСТРИБУЦІЯ 
10.1 Процедури складування 
10.10 Слід передбачити приміщення та технічні засоби для зберігання 
всіх матеріалів у відповідних умовах (наприклад, при контрольованих темпера- 
турі та вологості, коли це необхідно). Слід протоколювати параметри цих умов, 
якщо вони є критичними для збереження характеристик матеріалів. 
10.11 Якщо немає іншої системи для запобігання ненавмисному або неса- 
нкціонованому використанню матеріалів, що знаходяться в карантині, відбра- 
кованих, повернених або відкликаних матеріалів, то слід виділити окремі зони 
для тимчасового зберігання зазначених матеріалів до прийняття рішення про їх 
використання. 
10.2 Процедури дистрибуції 
10.20 АФІ та проміжну продукцію слід дозволяти для дистрибуції третім 
сторонам лише після видачі дозволу на їх випуск відділом (відділами) якості. 
АФІ та проміжна продукція у статусі карантину можуть передаватися в інший 
відділ, що знаходиться в сфері контролю компанії (підприємства- 
виробникаN), якщо це дозволене відділом (відділами) якості, за наявності ві- 
дповідного контролю та документації. 
10.21 Необхідно, щоб умови транспортування АФІ та проміжної продук- 
ції не впливати негативно на їх якість. 
10.22 На етикетці мають бути зазначені особливі умови транспортування 
або зберігання АФІ чи проміжної продукції. 
10.23 Виробник повинен пересвідчитися в тому, що транспортне агентст- 
во, яке є субпідрядником і відповідальне за перевезення АФІ чи проміжної про- 
дукції, обізнане з відповідними умовами транспортування та зберігання і до- 
тримується їх. 
10.24 Має бути система, яка дозволяє швидко визначити розподіл кожної 
серії проміжної продукції і/або АФІ, що дає можливість їх відкликати. 

 
104 
11 ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ 
11.1 Загальний контроль 
11.10 Необхідно, щоб незалежний відділ (відділи) якості мав(ли) в своєму 
розпорядженні відповідне лабораторне обладнання. 
11.11 Мають бути в наявності письмові методики, в яких відображені від- 
бір проб, випробування, схвалення або відбракування матеріалів, а також про- 
токолювання та зберігання лабораторних даних. Лабораторні протоколи слід 
вести відповідно до вказівок, наведених у п. 6.6 частини 2. 
11.12 Усі специфікації, плани відбору проб і методики випробувань ма- 
ють бути науково обгрунтовані та придатні для гарантії того, що сировина, 
проміжна продукція, АФІ, етикетки та пакувальні матеріали відповідають вста- 
новленим стандартам якості і/або чистоти. Специфікації та методики випробу- 
вань мають відповідати тим, що наведені в реєстраційному досьє. Крім того, 
можуть бути специфікації, що доповнюють реєстраційні специфікації. Специ- 
фікації, плани відбору проб і методики випробувань, включаючи зміни, що 
вносяться в ці документи, мають складатися відповідним організаційним підро- 
зділом і затверджуватися відділом (відділами) якості. 
11.13 Слід розробити належні специфікації для АФІ, що відповідають 
прийнятим стандартам і узгоджуються з процесом виробництва. Специфікації 
мають включати контроль домішок (наприклад, органічних і неорганічних до- 
мішок або залишкових розчинників). Якщо є специфікація для АФІ щодо мік- 
робіологічної чистоти, то для загальної кількості мікроорганізмів слід встано- 
вити межі, що вимагають вживання заходів (action limits), а також визначити 
небажані мікроорганізми та дотримуватися цих вимог. Якщо є специфікація 
для АФІ відносно вмісту ендотоксинів, то слід встановити відповідні межі, що 
вимагають вживання заходів, та дотримуватися їх. 
11.14 Процедури лабораторного контролю слід виконувати й документу- 
вати під час виконання. Будь-яке відхилення від вищезазначених процедур слід 
документувати та пояснювати. 
11.15 Будь-які отримані дані про невідповідність специфікації слід про- 
аналізувати і документально оформити згідно із встановленою методикою. 
Відповідно до цієї методики слід проаналізувати дані, дати оцінку існуючим 
проблемам, визначити необхідні коригувальні дії та зробити висновки. Будь- 
який повторний відбір проб і/або проведення повторних випробувань після 
отримання результатів невідповідності специфікації слід виконувати згідно з 
письмовою методикою. 
11.16 Реактиви й стандартні розчини слід готувати та маркувати відпо- 
відно до письмових методик. Якщо це доцільно, для аналітичних реактивів або 
стандартних розчинів слід встановити дати «використати до» і наклеїти відпо- 
відні етикетки. 
11.17 Для виробництва АФІ (за необхідності) слід отримати первинні 
стандартні зразки. Джерело кожного первинного стандартного зразка слід до- 
кументувати. Необхідно вести протоколи зберігання кожного первинного стан-
 
105 
дартного зразка та його використання відповідно до рекомендацій постачаль- 
ника. Первинні стандартні зразки, отримані з офіційно визнаного джерела, як 
правило, використовують без проведення випробувань, якщо вони зберігаються 
в умовах, рекомендованих постачальником. 
11.18 Якщо первинний стандартний зразок не можна отримати з офіційно 
визнаного джерела, слід створити «внутрішній первинний стандартний зразок». 
Слід провести належні випробування для встановлення повної ідентичності та 
чистоти такого первинного стандартного зразка. Необхідно зберігати відповід- 
ну документацію цих випробувань. 
11.19 Вторинні стандартні зразки слід готувати, ідентифікувати, випро- 
бовувати, затверджувати та зберігати належним чином. Перед першим викори- 
станням слід визначати придатність кожної серії вторинного стандартного зраз- 
ка шляхом порівняння з первинним стандартним зразком. Кожну серію вторин- 
ного стандартного зразка слід періодично повторно кваліфікувати відповідно 
до письмового протоколу. 
11.2 Випробування проміжної продукції та АФІ 
11.20 Для кожної серії проміжної продукції та АФІ слід провести лабора- 
торні випробування з метою визначення відповідності специфікаціям. 
11.21 Як правило, для кожного АФІ слід встановити профіль домішок, що 
описує ідентифіковані та неідентифіковані домішки, присутні в типовій серії, 
отриманій внаслідок певного контрольованого технологічного процесу. Про- 
філь домішок має включати ідентифікацію або будь-яку якісну аналітичну ха- 
рактеристику (наприклад, час утримання), межі вмісту кожної домішки та кла- 
сифікацію кожної ідентифікованої домішки (наприклад, органічна і неорганічна 
домішки, розчинник). Профіль домішок, як правило, залежить від особливостей 
технологічного процесу та походження АФІ. Як правило, немає необхідності 
визначати профіль домішок для АФІ рослинного або тваринного походження. 
Питання, пов'язані з біотехнологією, розглядаються в Настанові ICH Q6B1. 
11.22 Профіль домішок через певні відрізки часу слід порівнювати з про- 
філем домішок, наведеним у документах, які подані до регуляторних органів, 
або з раніше отриманими даними, щоб виявити зміни в АФІ, що є результатом 
змін сировини, параметрів роботи обладнання або технологічного процесу. 
11.23 Слід проводити відповідні мікробіологічні випробування для кожної 
серії проміжної продукції та АФІ, якщо їх мікробіологічна якість специфікована. 
11.3 Валідація аналітичних методик – див. розділ 12 частини 2 цієї на- 
станови. 
11.4 Сертифікати аналізів 
11.40 За запитом для кожної серії проміжної продукції чи АФІ мають бу- 
ти видані оригінали сертифікатів аналізів. 
1 Рекомендується додатково користуватися цією настановою до прийняття в Україні 
гармонізованого з нею нормативного документа. 
 
106 
11.41 Сертифікат аналізу має містити інформацію про назву проміжної 
продукції чи АФІ, включаючи за необхідності гатунок, номер серії та дату ви- 
пуску. Якщо для проміжної продукції чи АФІ встановлена дата закінчення те- 
рміну придатності, цю дату слід зазначати на етикетці та в сертифікаті аналізу. 
Якщо для проміжної продукції чи АФІ встановлена дата повторного випробу- 
вання, то цю дату слід зазначати на етикетці і/або в сертифікаті аналізу. 
11.42 У сертифікаті має бути наведений перелік усіх випробувань, прове- 
дених відповідно до фармакопейних вимог або вимог споживача, включаючи 
допустимі межі, а також отримані числові результати (якщо результати випро- 
бувань є такими). 
11.43 Сертифікати мають бути датовані та підписані уповноваженим пер- 
соналом відділу (відділів) якості та містити назву, адресу й номер телефону пе- 
рвинного виробника. Якщо аналіз був проведений підприємством з перепаку- 
вання або повторної обробки, у сертифікаті аналізу слід зазначити його назву, 
адресу, номер телефону і навести посилання на назву первинного виробника. 
11.44 Якщо підприємством з перепакування/повторної обробки, агентами 
або брокерами, чи від їхнього імені видаються нові сертифікати, то в них слід 
зазначати назву, адресу та номер телефону лабораторії, що проводила аналіз. 
Такі сертифікати мають також містити посилання на назву й адресу первинного 
виробника та на первинний сертифікат серії, копію якого слід додавати. 
11.5 Контроль стабільності АФІ 
11.50 Слід розробити документовану та постійно діючу програму для ко- 
нтролю стабільності характеристик АФІ; отримані результати необхідно вико- 
ристовувати для підтвердження належних умов зберігання і дат проведення по- 
вторних випробувань або закінчення терміну придатності. 
11.51 Методики випробувань, що використовуються при дослідженні 
стабільності, мають пройти валідацію і давати можливість отримувати необ- 
хідні дані щодо стабільності. 
11.52 Зразки для випробування на стабільність слід зберігати в контейнерах 
(пакованнях), що моделюють торговий контейнер. Наприклад, якщо АФІ реалізу- 
ють у мішках, упакованих у картонні циліндричні ємності, то зразки для випробу- 
вань на стабільність можуть бути упаковані в мішки з того ж матеріалу, вміщені в 
ємності меншого розміру, виготовлені з матеріалу, аналогічного або ідентичного 
матеріалу циліндричних ємностей, в яких АФІ надходить у продаж. 
11.53 Як правило, у програму моніторингу стабільності для підтверджен- 
ня дат проведення повторних випробувань або закінчення терміну придатності 
мають бути включені перші три комерційні виробничі серії. Однак якщо дані 
попереднього вивчення свідчать, що АФІ можуть зберігати стабільність при- 
наймні протягом двох років, то можна використовувати менше трьох серій. 
11.54 Після цього в програму випробувань на стабільність необхідно 
включати, як мінімум, одну вироблену серію АФІ на рік (за винятком тих ви- 
падків, коли виробничі серії в даному році не випускалися) і щорічно проводи- 
ти випробування для підтвердження стабільності. 
 
107 
11.55 Для АФІ, що мають короткі терміни зберігання, випробування необхі- 
дно проводити частіше. Наприклад, для тих біотехнологічних, біологічних та ін- 
ших АФІ, терміни зберігання яких становлять один рік або менше, слід відбирати 
зразки для випробувань на стабільність і проводити випробування щомісяця про- 
тягом перших трьох місяців, а потім кожні три місяці. Якщо є дані, які підтвер- 
джують, що стабільність АФІ не зазнає ризику, то можна розглянути питання про 
подовження періодів між випробуваннями (наприклад, дев’ять місяців). 
11.56 За необхідності умови зберігання при випробуванні на стабільність 
мають відповідати настановам ICH та МОЗ УкраїниN щодо стабільності1. 
11.6 Дати закінчення терміну придатності та проведення повторних 
випробувань 
11.60 Якщо проміжна продукція призначена для передачі за межі сфери 
контролю системи управління матеріалами виробника та для неї визначено да- 
ту закінчення терміну придатності або проведення повторних випробувань, то 
має бути наявна інформація, що підтверджує стабільність (наприклад, опублі- 
ковані дані, результати випробувань). 
11.61 Дати закінчення терміну придатності або проведення повторних 
випробувань АФІ мають грунтуватись на результатах оцінки даних, отриманих 
при вивченні стабільності. Загальноприйнятою практикою є використання дати 
проведення повторних випробувань, а не дати закінчення терміну придатності. 
11.62 Попередні дати закінчення терміну придатності або проведення по- 
вторних випробувань АФІ можуть грунтуватись на результатах, отриманих для 
дослідних серій, якщо: 1) для дослідних серій використовується спосіб вироб- 
ництва та процедури, що моделюють остаточний процес промислового вироб- 
ництва; і 2) якість АФІ відповідає якості речовини, яка буде випускатися в про- 
мисловому масштабі. 
11.63 Для проведення повторних випробувань слід відбирати репрезента- 
тивні зразки. 
11.7 Резервні/архівні зразки 
11.70 Резервні зразки пакують і зберігають з метою можливої оцінки яко- 
сті серій АФІ в майбутньому, але не для проведення випробувань на стабіль- 
ність. 
11.71 Резервні зразки кожної серії АФІ, належним чином ідентифіковані, 
слід зберігати протягом одного року після дати закінчення терміну придатності 
серії, яка визначається виробником, або протягом трьох років після реалізації 
серії залежно від того, який термін є тривалішим. Аналогічні резервні зразки 
АФІ, для яких установлена дата повторних випробувань, слід зберігати протя- 
гом трьох років після того, як серія була цілком реалізована виробником. 
11.72 При зберіганні резервного зразка слід використовувати таку ж сис- 
тему паковання, в якій зберігається АФІ, або таку, що еквівалентна торговій 
1 Рекомендується додатково користуватися відповідними настановами (див. розділ 
„Нормативні посилання”). 
 
108 
системі паковання або забезпечує кращий захист. Слід зберігати кількість, дос- 
татню для проведення щонайменше двох повних аналізів відповідно до фарма- 
копеї, або за відсутності фармакопейної монографії – двох повних аналізів від- 
повідно до специфікації. 
12 ВАЛІДАЦІЯ 
12.1 Політика валідації 
12.10 Має бути документально оформлена загальна політика виробника 
щодо намірів і підходу до валідації, включаючи валідацію технологічних про- 
цесів, процедур очищення, аналітичних методів, методик контрольних випро- 
бувань в процесі виробництва, комп’ютеризованих систем, і щодо осіб, відпо- 
відальних за розробку, перевірку, затвердження та документування кожного 
етапу валідації. 
12.11 Критичні параметри/характеристики, як правило, слід визначати на 
стадії розробки або на підставі даних попереднього досвіду роботи; слід також 
визначити діапазони цих критичних параметрів/характеристик, необхідні для 
відтворюваних операцій. При цьому необхідно: 
– визначити критичні характеристики АФІ як продукції; 
– зазначити параметри процесу, які можуть впливати на критичні харак- 
теристики якості АФІ; 
– встановити діапазон для кожного критичного параметра процесу, який 
передбачається використовувати при серійному виробництві та контролі про- 
цесу. 
12.12 Валідація має охоплювати ті операції, які визначені як критичні для 
якості та чистоти АФІ. 
12.2 Документація з валідації 
12.20 Слід розробити письмовий протокол валідації, в якому зазначаєть- 
ся, як буде проводитись валідація певного процесу. Цей протокол має бути пе- 
ревірений і затверджений відділом (відділами) якості та іншими відповідними 
службами. 
12.21 У протоколі валідації слід зазначити критичні стадії процесу та 
критерії прийнятності, а також вид валідації, що проводиться (наприклад, рет- 
роспективна, перспективна, супутня), і кількість виробничих циклів. 
12.22 Має бути підготовлений звіт з валідації, що містить перехресні по- 
силання на протокол валідації та узагальнює отримані результати, пояснює 
будь-які виявлені відхилення з відповідними висновками, включаючи рекомен- 
довані зміни для виправлення недоліків. 
12.23 Будь-які відхилення від протоколу валідації мають бути задокумен- 
товані з відповідним обгрунтуванням. 
12.3 Кваліфікація 
12.30 До початку робіт з валідації процесу слід завершити належну ква-
 
109 
ліфікацію обладнання та допоміжних систем. Кваліфікацію звичайно проводять 
за наступними етапами (окремо або в сукупності): 
– кваліфікація проекту (DQ): документоване підтвердження того, що за- 
пропонований проект технічних засобів, обладнання або систем є придатним 
для застосування за призначенням; 
– кваліфікація монтажу (IQ): документоване підтвердження того, що об- 
ладнання або системи, змонтовані чи модифіковані, відповідають затверджено- 
му проекту, рекомендаціям виробника і/або вимогам користувача; 
– кваліфікація функціонування (ОQ): документоване підтвердження того, 
що обладнання або системи, змонтовані чи модифіковані, працюють за призна- 
ченням у межах очікуваних робочих діапазонів; 
– кваліфікація експлуатаційних якостей (PQ): документоване підтвер- 
дження того, що обладнання та допоміжні системи можуть ефективно функціо- 
нувати як єдине ціле з відтворюваними результатами на підставі затвердженої 
технології та специфікацій. 
12.4 Підходи до валідації процесу 
12.40 Валідація процесу – це документований доказ того, що процес, 
який функціонує в межах встановлених параметрів, може бути застосований 
ефективно та з відтворюваними результатами для виробництва проміжної про- 
дукції чи АФІ, що відповідають заздалегідь заданим специфікаціям і характе- 
ристикам якості. 
12.41 Існує три підходи до валідації. Перспективна валідація – це підхід, 
якому надається перевага, але є винятки, що дозволяють використовувати інші 
підходи. Ці підходи та їх застосовність описані нижче. 
12.42 Перспективну валідацію звичайно слід виконувати для всіх проце- 
сів, пов'язаних з АФІ, як зазначено в п. 12.12 частини 2 цієї настанови. Перспе- 
ктивна валідація, що проводиться для процесу, пов'язаного з АФІ, має бути за- 
вершена до початку комерційної дистрибуції готового лікарського засобу, ви- 
готовленого з використанням цього АФІ. 
12.43 Супутня валідація може бути проведена за відсутності даних для 
технологічних циклів, що повторюються, якщо випущена обмежена кількість 
серій АФІ, якщо серії випускалися рідко, або були вироблені за допомогою ва- 
лідованого процесу, який був модифікований. До завершення супутньої валіда- 
ції серії АФІ можуть бути випущені та використані для виробництва готового 
лікарського засобу, призначеного для комерційної дистрибуції, за умови погли- 
бленого контролю та випробувань серій АФІ. 
12.44 Як виняток може бути проведена ретроспективна валідація для до- 
бре організованих процесів, до яких не було внесено значних змін для отри- 
мання АФІ необхідної якості внаслідок змін сировини, обладнання, систем, те- 
хнічних засобів або технологічного процесу. Такий підхід до валідації може бу- 
ти використаний, якщо: 
1) визначено критичні характеристики якості та критичні параметри про- 
цесу; 
2) встановлено належні критерії прийнятності та контролю в процесі ви-
 
110 
робництва; 
3) не було істотних недоліків процесу/продукції; виняток можуть склада- 
ти недоліки, зумовлені помилкою оператора або збоями в роботі обладнання, 
які не пов'язані з його непридатністю; 
4) були встановлені профілі домішок для даного АФІ. 
12.45 Серії, відібрані для ретроспективної валідації, мають бути репрезе- 
нтативними для всіх серій, виготовлених за період, що перевіряється, включа- 
ючи будь-які серії, що не відповідають специфікаціям; при цьому кількість та- 
ких серій має бути достатньою для доказу постійності процесу. З метою отри- 
мання даних для ретроспективної валідації процесу може бути проведене ви- 
пробування архівних зразків. 
12.5 Програма валідації процесу 
12.50 Кількість виробничих циклів, необхідних для валідації, має залежа- 
ти від складності процесу або від значущості змін процесу, що підлягають роз- 
гляду. Для перспективної та супутньої валідації мають бути використані дані, 
отримані для трьох послідовних і вдалих виробничих серій; проте можуть бути 
ситуації, коли для доказу постійності процесу необхідні додаткові виробничі 
цикли (наприклад, процеси виробництва складних АФІ або тривалі процеси ви- 
робництва АФІ). Щоб оцінити постійність процесу при ретроспективній валі- 
дації, як правило, необхідно дослідити дані для 10-30 послідовних серій, але 
при відповідному обгрунтуванні можна дослідити і меншу кількість серій. 
12.51 Під час проведення досліджень з валідації процесу слід контролю- 
вати та перевіряти його критичні параметри. Параметри процесу, не пов'язані з 
якістю, наприклад, змінні параметри, контрольовані з метою скорочення спо- 
живання енергії або використання обладнання, можна не включати до валідації 
процесу. 
12.52 Валідація процесу має підтверджувати, що профіль домішок для 
кожного АФІ знаходиться в заданих межах. Профіль домішок має бути схожий 
(або бути кращий) на раніше отриманий профіль, а також (у відповідних випад- 
ках) на профіль домішок, визначений при розробці процесу, або серій, викорис- 
таних для основних клінічних і токсикологічних досліджень. 
12.6 Періодична перевірка валідованих систем 
12.60 Системи та процеси слід періодично оцінювати для підтвердження 
того, що вони все ще функціонують затвердженим чином. Якщо до процесу або 
системи не було внесено істотних змін, і перевірка якості підтвердила, що сис- 
тема або процес постійно забезпечують виробництво матеріалу, що відповідає 
специфікаціям, як правило, немає необхідності в проведенні ревалідації. 
12.7 Валідація очищення 
12.70 Процедури очищення, як правило, мають пройти валідацію. Зви- 
чайно валідація очищення має бути спрямована на ситуації або стадії процесу, 
при яких контамінація або перенесення матеріалів становлять найбільшу небе- 
зпеку для якості АФІ. Наприклад, на початкових стадіях технологічного проце-
 
111 
су може бути не потрібним проведення валідації процедур очищення облад- 
нання, якщо залишкові речовини видаляють на подальших стадіях очищення. 
12.71 Валідація процедур очищення має відображати фактично існуючі 
моделі використання обладнання. Якщо різні АФІ або різну проміжну продук- 
цію виробляють на одному й тому ж обладнанні, а це обладнання очищають 
одним і тим же способом, то для валідації очищення можна вибрати репрезен- 
тативну проміжну продукцію чи АФІ. Такий вибір слід засновувати на даних 
розчинності та складності очищення, а також на розрахунку граничного вмісту 
залишкових речовин, беручи до уваги їх активність, токсичність і стабільність. 
12.72 У протоколі валідації очищення має бути описане обладнання, що 
підлягає очищенню, процедури, матеріали, прийнятні рівні очищення, параме- 
три, що контролюють і регулюють, й аналітичні методи. У протоколі слід також 
зазначити види проб, які належить отримати, способи їх відбору та маркування. 
12.73 Для виявлення як нерозчинних, так і розчинних залишків методи 
відбору проб мають включати, виходячи з ситуації, взяття мазків, змивів чи ін- 
ші методи (наприклад, пряму екстракцію). Використовувані методи відбору 
проб мають дозволяти кількісно визначати рівні залишків, що залишаються на 
поверхнях обладнання після очищення. Метод відбору проб шляхом взяття ма- 
зків може виявитися практично нездійсненним, якщо поверхні, які контактують 
з продуктом, є важкодоступними внаслідок конструктивних особливостей об- 
ладнання (наприклад, внутрішні поверхні шлангів, транспортних трубопрово- 
дів, ємності реакторів із вузькими люками, а також невелике за розміром склад- 
не обладнання, наприклад, мікронізатори та мікророзпилювачі), і/або якщо іс- 
нують обмеження процесу (наприклад, обробка токсичних речовин). 
12.74 Слід використовувати валідовані аналітичні методи, достатньо чут- 
ливі для виявлення залишків або забруднень. Межа виявлення кожного аналі- 
тичного методу має бути достатньою для виявлення певного прийнятного рівня 
залишку або забруднення. Для методу слід встановити межу витягнення речо- 
вини, що досягається. Межі вмісту залишків мають бути практичними, досяж- 
ними, придатними до перевірки та засновуватися на вмісту найбільш шкідливо- 
го залишка. Межі можна встановлювати, грунтуючись на мінімальній кількості 
АФІ або його найбільш шкідливого компонента, який має відому фармакологі- 
чну, токсикологічну або фізіологічну активність. 
12.75 Для тих процесів, при яких існує необхідність зниження загальної 
кількості мікроорганізмів або ендотоксинів в АФІ, або для інших процесів, де 
може мати значення така контамінація (наприклад, виготовлення нестерильних 
АФІ, що використовуються для виробництва стерильних препаратів), дослі- 
дження очищення/санітарної обробки обладнання слід проводити щодо конта- 
мінації мікроорганізмами й ендотоксинами. 
12.76 Процедури очищення слід контролювати через відповідні відрізки 
часу після валідації, щоб пересвідчитися, що ці процедури є ефективними при 
їх використанні під час рутинного технологічного процесу. Чистоту обладнан- 
ня, коли це здійсненне, можна контролювати за допомогою проведення аналі- 
тичних випробувань і візуального огляду. Візуальний огляд може дозволити 
виявити значні скупчення забруднень на невеликих ділянках, які можуть бути 
 
112 
не виявлені іншим способом під час відбору проб і/або аналізу. 
12.8 Валідація аналітичних методів 
12.80 Якщо аналітичні методи, що використовуються, не включені до 
Державної Фармакопеї України, Європейської Фармакопеї або 
іншої відповідної фармакопеїN, чи до інших визнаних стандартів, то 
вони мають пройти валідацію. Придатність усіх методів випробувань, що вико- 
ристовуються, слід, проте, верифікувати в реальних умовах застосування та до- 
кументувати. 
12.81 Валідацію методів слід проводити з урахуванням характеристик, 
наведених у настановах ICH з валідації аналітичних методів1 або у Держав- 
ній Фармакопеї України (перше видання, доповнення 2)N. Об- 
сяг аналітичної валідації, що проводиться, має залежати від мети аналізу та 
стадії технологічного процесу виробництва АФІ. 
12.82 До початку валідації аналітичних методів слід розглянути питання 
про відповідну кваліфікацію аналітичного обладнання. 
12.83 Слід вести повні протоколи будь-яких змін валідованого аналітич- 
ного методу. Такі протоколи мають відображати причину зміни та відповідні 
дані для підтвердження того, що зміна призводить до результатів, які так само 
точні та надійні, як і результати, одержані за прийнятим методом. 
13 КОНТРОЛЬ ЗМІН 
13.10 Слід розробити офіційну систему контролю змін для оцінки всіх змін, 
які можуть вплинути на виготовлення і контроль проміжної продукції та АФІ. 
13.11 Слід передбачити письмові методики для ідентифікації, документу- 
вання, відповідної перевірки та затвердження змін щодо сировини, специфіка- 
цій, аналітичних методів, технічних засобів, допоміжних систем, обладнання 
(включаючи комп'ютерне обладнання), стадій процесу, матеріалів для марку- 
вання та пакування, а також комп'ютерного програмного забезпечення. 
13.12 Будь-які пропозиції щодо змін, які стосуються GMP, мають бути 
складені, перевірені та затверджені відповідними організаційними підрозділа- 
ми, а потім перевірені та затверджені відділом (відділами) якості. 
13.13 Слід оцінити можливий вплив запропонованої зміни на якість про- 
міжної продукції чи АФІ. Процедура класифікації змін може допомогти у ви- 
значенні рівня випробувань, валідації та документації, необхідних для обгрун- 
тування змін, що вносяться у валідований процес. Зміни можуть бути класифі- 
ковані (наприклад, як суттєві чи несуттєві) залежно від характеру та ступеня, а 
також впливу, який вони можуть справити на процес. Які додаткові випробу- 
1 Рекомендується додатково користуватися Настановою CPMP/ICH/381/95, що поєд- 
нала настанови ICH Q2A та Q2B, а також гармонізованою з ними загальною статтею 2.2.N.2 
«Валідація аналітичних методик і випробувань» Доповнення 2 до першого видання Держав- 
ної Фармакопеї України. 
 
113 
вання та дослідження з валідації необхідні для обгрунтування таких змін, слід 
визначати на підставі наукового висновку. 
13.14 При впровадженні затверджених змін слід вжити заходів, що забез- 
печують перегляд усіх документів, пов'язаних зі змінами. 
13.15 Після впровадження зміни слід провести оцінку перших серій, ви- 
роблених або випробуваних після внесення цієї зміни. 
13.16 Слід оцінити можливість впливу критичних змін на стабільність і, от- 
же, на встановлені дати повторних випробувань або дати закінчення терміну при- 
датності. За необхідності зразки проміжної продукції чи АФІ, які були вироблені 
за допомогою зміненого процесу, можуть бути введені до програми прискореного 
вивчення стабільності і/або включені до програми моніторингу стабільності. 
13.17 Слід поінформувати відповідних виробників готових лікарських за- 
собів, що знаходяться в обігу, про зміни у встановлених технологічних проце- 
дурах і процедурах контролю процесу, які можуть вплинути на якість АФІ. 
14 ВІДБРАКУВАННЯ І ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ 
14.1 Відбракування 
14.10 Проміжну продукцію та АФІ, які не відповідають встановленим 
специфікаціям, слід чітко ідентифікувати як такі та тримати в умовах каранти- 
ну. Таку проміжну продукцію чи АФІ можна повторно обробити чи перероби- 
ти, як описано нижче. Остаточне видалення відбракованих матеріалів має бути 
запротокольоване. 
14.2 Повторна обробка 
14.20 Повторне введення в процес проміжної продукції чи АФІ, включа- 
ючи продукцію, що не відповідає стандартам або специфікаціям, та їх повторна 
обробка шляхом повторення стадії кристалізації або інших відповідних етапів 
обробки хімічними чи фізичними способами (наприклад, дистиляція, фільтра- 
ція, хроматографія, здрібнення), які є частиною встановленого виробничого 
процесу, звичайно вважаються прийнятними. Проте якщо повторна обробка 
використовується для більшості серій, то її слід включити до стандартного ви- 
робничого процесу як його частину. 
14.21 Продовження стадії процесу після того, як випробування з метою 
контролю в процесі виробництва показали, що стадія не завершена, вважається 
частиною нормального процесу, а не повторною обробкою. 
14.22 Введення знову в процес речовини, що не прореагувала, і повторне 
проведення хімічної реакції вважають повторною обробкою, якщо це не є час- 
тиною встановленого процесу. Такій повторній обробці має передувати прове- 
дення ретельної оцінки для гарантії того, що це негативно не вплине на якість 
проміжної продукції чи АФІ внаслідок можливого утворення побічних продук- 
тів і речовин, що прореагували понад встановлену норму. 
14.3 Переробка 
14.30 Перш ніж прийняти рішення про переробку серій, що не відповіда-
 
114 
ють встановленим нормам або специфікаціям, слід провести розслідування 
причин такої невідповідності. 
14.31 Серії, що зазнали переробки, мають бути об'єктом відповідної оцінки, 
випробувань, дослідження стабільності, якщо для цього є підстави, і документу- 
вання, щоб показати, що перероблена продукція за якістю еквівалентна продукції, 
виробленій за допомогою первинного процесу. Найдоцільнішим підходом до ва- 
лідації процедур переробки є супутня валідація. Це дозволяє скласти протокол, 
щоб визначити процедуру переробки, порядок її здійснення та очікувані результа- 
ти. Якщо переробці підлягає лише одна серія, то може бути складений письмовий 
звіт, а серія дозволена до випуску відразу ж після підтвердження її прийнятності. 
14.32 Мають бути в наявності методики для порівняння профілю домішок 
кожної переробленої серії з профілями домішок серій, вироблених за допомо- 
гою встановленого процесу. Якщо аналітичні методи, що застосовуються, не 
дозволяють адекватно охарактеризувати перероблену серію, то слід скориста- 
тися додатковими методами. 
14.4 Регенерація матеріалів і розчинників 
14.40 Регенерація (наприклад, з маточної рідини чи фільтратів) реактивів, 
проміжної продукції чи АФІ вважається допустимою за умови наявності за- 
тверджених процедур регенерації та відповідності регенерованих матеріалів 
специфікаціям, що відповідають їх передбачуваному використанню. 
14.41 Розчинники можуть бути регенеровані та повторно використані в 
тих самих або в інших процесах за умови, що процедури регенерації контро- 
люють і перевіряють для забезпечення відповідності розчинників необхідним 
стандартам перед їх повторним використанням або змішуванням з іншими 
схваленими матеріалами. 
14.42 Свіжі та регенеровані розчинники й реактиви можна об'єднувати, 
якщо в ході відповідних випробувань показана їх придатність для всіх вироб- 
ничих процесів, в яких вони можуть бути використані. 
14.43 Використання регенерованих розчинників, маточних рідин та ін- 
ших регенерованих матеріалів слід належним чином документувати. 
14.5 Повернення 
14.50 Повернену проміжну продукцію чи повернуті АФІ слід ідентифіку- 
вати як такі і тримати в умовах карантину. 
14.51 Якщо умови зберігання або транспортування поверненої проміжної 
продукції чи АФІ до їх повернення або під час повернення, або стан їх контей- 
нерів (паковань) викликають сумніви щодо їх якості, то повернута проміжна 
продукція чи повернутий АФІ підлягають повторній обробці, переробці або 
знищенню залежно від конкретної ситуації. 
14.52 Слід вести протоколи поверненої проміжної продукції чи поверну- 
тих АФІ. Для кожного повернення в документації слід зазначити: 
– назву й адресу вантажоодержувача; 
– найменування проміжної продукції чи АФІ, номер серії та повернену 
кількість; 
 
115 
– причину повернення; 
– використання або знищення поверненої проміжної продукції чи повер- 
неного АФІ. 
15 РЕКЛАМАЦІЇ ТА ВІДКЛИКАННЯ 
15.10 Усі рекламації, що стосуються якості, отримані в усній або письмо- 
вій формі, мають бути запротокольовані та розслідувані відповідно до письмо- 
вої методики. 
15.11 Протоколи з рекламацій мають містити: 
– назву й адресу позивача; 
– ім’я (за необхідності – посаду) особи, яка подала рекламацію, номер її 
телефону та факсу; 
– суть рекламації (включаючи назву та номер серії АФІ); 
– дату надходження рекламації; 
– заходи, вжиті в першу чергу (включаючи дату та ім’я особи, яка вжила 
заходів); 
– будь-які подальші заходи; 
– відповідь, надіслана особі, яка написала рекламацію (включаючи дату 
відправлення відповіді); 
– остаточне рішення щодо серії або партії проміжної продукції чи АФІ. 
15.12 Протоколи з рекламацій слід зберігати для оцінки тенденцій, часто- 
ти надходження і претензій, викладених у рекламаціях на продукцію, для вжи- 
вання додаткової та, за необхідності, негайної коригувальної дії. 
15.13 Необхідно мати письмову методику для визначення обставин, за 
яких слід розглядати питання про відкликання проміжної продукції чи АФІ. 
15.14 Процедура відкликання має визначати, хто повинен брати участь в 
оцінці інформації, як слід починати процедуру відкликання, кого слід поінфор- 
мувати про відкликання і як слід поводитись з відкликаним матеріалом. 
15.15 У разі серйозної або потенційно загрозливої для життя ситуації слід 
поінформувати про це місцеві, національні і/або міжнародні уповноважені ор- 
гани і звернутися до них за консультацією. 
16 ВИРОБНИКИ ЗА КОНТРАКТОМ (ВКЛЮЧАЮЧИ ЛАБОРАТОРІЇ) 
16.10 Усі виробники за контрактами (включаючи лабораторії) повинні до- 
тримуватися вимог GMP, викладених у цій настанові. Слід приділити особливу 
увагу запобіганню перехресній контамінації та забезпеченню простежуваності. 
16.11 Замовник повинен оцінювати виробників за контрактом (включаю- 
чи лабораторії), щоб гарантувати відповідність вимогам GMP конкретних опе- 
рацій, що виконуються на ділянках виробника за контрактом. 
16.12 Має бути затверджений письмовий контракт або офіційна угода 
між замовником і виконавцем, в якому детально визначено обов'язки щодо 
GMP, включаючи заходи з якості для кожної зі сторін. 
16.13 Умови контракту мають дозволяти замовнику проводити аудит те-
 
116 
хнічних засобів виконавця на відповідність GMP. 
16.14 Якщо дозволено виконання робіт за субпідрядами, то виконавець 
не повинен передавати третій стороні будь-яку частину довірених йому за кон- 
трактом робіт без попередньої оцінки замовником і затвердження угод. 
16.15 Виробничі та лабораторні протоколи слід зберігати на ділянці, на 
якій виконувалися роботи, вони мають бути легкодоступними. 
16.16 Зміни процесу, обладнання, методів випробувань, специфікацій або 
інших вимог контракту не дозволяються без повідомлення замовника та за- 
твердження ним змін. 
17 ПОСЕРЕДНИКИ, БРОКЕРИ, ОПТОВІ ТОРГОВЦІ, ДИС- 
ТРИБ’ЮТОРИ, ПІДПРИЄМСТВА З ПЕРЕПАКУВАННЯ І ПЕРЕМАР- 
КУВАННЯ 
17.1 Пояснення щодо сфери застосування 
17.10 Цей розділ стосується будь-якої сторони, що не є первинним вироб- 
ником, яка може торгувати і/або придбавати, перепаковувати, перемарковувати, 
розподіляти та зберігати АФІ чи проміжну продукцію або чинити з ними інші дії. 
17.11 Усі посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підпри- 
ємства з перепакування та перемаркування повинні дотримуватися вимог 
GMP, як зазначено в частині 2 цієї настанови. 
17.2 Простежуваність розподілених АФІ та проміжної продукції 
17.20 Посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підприємс- 
тва з перепакування та перемаркування повинні забезпечувати повну просте- 
жуваність АФІ, що розподіляються ними. Необхідно мати в наявності докумен- 
ти, що включають: 
– ідентифікацію первинного виробника; 
– адресу первинного виробника; 
– замовлення на постачання; 
– накладні (документація, необхідна для транспортування); 
– документацію з приймання; 
– назву або позначення АФІ чи проміжної продукції; 
– номер серії, наданий виробником; 
– протоколи транспортування та дистрибуції; 
– усі оригінали сертифікатів аналізу, включаючи також отримані від пер- 
винного виробника; 
– дату проведення повторних випробувань або дату закінчення терміну 
придатності. 
17.3 Управління якістю 
17.30 Посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підприємс- 
тва з перепакування та перемаркування повинні створити і впровадити ефекти- 
вну систему управління якістю, як зазначено в розділі 2 частини 2, а також вес- 
ти необхідну документацію. 
 
117 
17.4 Перепакування, перемаркування й утримання АФІ та проміжної 
продукції 
17.40 Перепакування, перемаркування й утримання АФІ та проміжної 
продукції слід здійснювати відповідно до вимог GMP, як зазначено в частині 2 
цієї настанови, щоб уникнути переплутування чи втрати ідентичності або чис- 
тоти АФІ чи проміжної продукції. 
17.41 Перепакування слід здійснювати у відповідних умовах навколиш- 
нього середовища для запобігання контамінації або перехресній контамінації. 
17.5 Стабільність 
17.50 Якщо АФІ чи проміжну продукцію перепаковують у контейнери 
(первинне паковання), тип яких відрізняється від того, що використовується 
виробником АФІ чи проміжної продукції, то необхідно досліджувати стабіль- 
ність для обгрунтування встановлених дат закінчення терміну придатності та 
проведення повторних випробувань. 
17.6 Передача інформації 
17.60 Посередники, брокери, дистриб’ютори, підприємства з перепаку- 
вання та перемаркування повинні передавати всю інформацію щодо якості або 
регуляторну інформацію, отриману від виробника АФІ чи проміжної продукції, 
споживачеві, а від споживача – виробнику АФІ чи проміжної продукції. 
17.61 Посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підприємс- 
тва з перепакування та перемаркування, що постачають АФІ чи проміжну про- 
дукцію споживачеві, повинні зазначати назву первинного виробника АФІ чи 
проміжної продукції та номер (номери) серії, що поставляється. 
17.62 Посередник зобов'язаний також за запитом уповноважених органів 
надати інформацію про первинного виробника АФІ чи проміжної продукції. 
Первинний виробник може дати відповідь уповноваженому органу безпосеред- 
ньо або через своїх уповноважених посередників залежно від юридичних сто- 
сунків між уповноваженими посередниками та первинним виробником АФІ чи 
проміжної продукції. (У даному контексті «уповноважений посередник» озна- 
чає «посередник, уповноважений виробником»). 
17.63 Необхідно дотримуватися спеціальних вимог щодо сертифікатів 
аналізу, описаних у підрозділі 11.4 частини 2. 
17.7 Робота з рекламаціями та відкликання 
17.70 Посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підприємс- 
тва з перепакування та перемаркування повинні вести протоколи рекламацій та 
відкликань, як зазначено в розділі 15 частини 2, щодо всіх рекламацій та скарг, 
які потрапляють у сферу їхньої діяльності. 
17.71 Якщо цього вимагають обставини, то посередники, брокери, оптові 
торговці, дистриб’ютори, підприємства з перепакування та перемаркування по- 
винні розглядати рекламацію разом із первинним виробником АФІ чи проміжної 
продукції, щоб визначити, чи слід вживати подальших дій спільно з іншими спо-
 
118 
живачами, які могли отримати такі самі АФІ чи проміжну продукцію, або з упов- 
новаженим органом, або з тими й іншими. Розслідування причини рекламації або 
відкликання має проводитися та документуватися відповідною стороною. 
17.72 Якщо рекламація стосується первинного виробника АФІ чи промі- 
жної продукції, то протоколи рекламацій, які ведуть посередники, брокери, оп- 
тові торговці, дистриб’ютори, підприємства з перепакування чи перемарку- 
вання, мають містити будь-які відповіді, отримані від первинного виробника 
АФІ чи проміжної продукції (включаючи дату та надану інформацію). 
17.8 Робота щодо повернень 
17.80 Повернення слід проводити, як зазначено в п. 14.52 частини 2 цієї 
настанови. Посередники, брокери, оптові торговці, дистриб’ютори, підприємст- 
ва з перепакування або перемаркування повинні вести документацію щодо по- 
вернених АФІ та проміжної продукції. 
18 СПЕЦІАЛЬНА НАСТАНОВА ЩОДО АФІ, ЯКІ ВИРОБЛЯЮТЬ 
КУЛЬТИВУВАННЯМ КЛІТИН / ФЕРМЕНТАЦІЄЮ 
18.1 Загальні положення 
18.10 У розділі 18 частини 2 цієї настанови розглядаються спеціальні по- 
ложення стосовно контролю АФІ чи проміжної продукції, що виробляються за 
допомогою культивування клітин або ферментації з використанням природних 
або рекомбінантних мікроорганізмів, недостатньо відображені в попередніх 
підрозділах. Цей розділ не слід розглядати окремо від інших, оскільки, як пра- 
вило, принципи GMP, наведені в інших розділах частини 2 цієї настанови, та- 
кож застосовні до такої продукції. Слід зазначити, що для «класичних» проце- 
сів отримання низькомолекулярних речовин і для процесів, в яких використо- 
вують рекомбінантні та нерекомбінантні мікроорганізми для виробництва біл- 
ків і/або поліпептидів, застосовують одні й ті ж принципи ферментації, хоча 
ступінь контролю при цьому буде різним. У цьому розділі будуть зазначені такі 
відмінності, якщо вони існують на практиці. Як правило, ступінь контролю для 
біотехнологічних процесів, що використовуються для виробництва білків і по- 
ліпептидів, вищий, ніж для «класичних» процесів ферментації. 
18.11 Термін «біотехнологічний процес» (біопроцес) стосується викорис- 
тання клітин чи організмів, отриманих або модифікованих за допомогою тех- 
нології рекомбінантної ДНК, гібридомної чи іншої технології, з метою вироб- 
ництва АФІ. АФІ, виготовлені за допомогою біотехнологічних процесів, зви- 
чайно складаються з таких високомолекулярних субстанцій, як білки та полі- 
пептиди, спеціальна настанова щодо яких наведена в цьому розділі. За техноло- 
гією рекомбінантної ДНК також можуть бути отримані певні АФІ з низькою 
молекулярною масою, такі, як антибіотики, амінокислоти, вітаміни та вуглево- 
ди. Рівень контролю цих типів АФІ аналогічний тому, що застосовується для 
«класичної» ферментації. 
18.12 Термін «класична ферментація» стосується процесів виготовлення 
 
119 
АФІ, в яких використовуються природні мікроорганізми і/або мікроорганізми, 
які модифіковано загальноприйнятими методами (наприклад, за допомогою 
опромінювання або хімічного мутагенезу). АФІ, виготовлені за допомогою 
«класичної ферментації», звичайно є продуктами з низькою молекулярною ма- 
сою, такими, як антибіотики, амінокислоти, вітаміни та вуглеводи. 
18.13 Виготовлення АФІ чи проміжної продукції з клітинних культур або 
за допомогою ферментації пов'язане з такими біологічними процесами, як куль- 
тивування клітин або екстрагування й очищення матеріалу, одержаного від жи- 
вих організмів. Слід зазначити, що ці процеси можуть включати додаткові ста- 
дії, що є частиною виробничого процесу, такі, як фізико-хімічна модифікація. 
Сировина, що використовується (середовища, буферні компоненти), може за- 
безпечувати можливість росту контамінуючих мікроорганізмів. Залежно від 
джерела, способу приготування та передбачуваного застосування АФІ чи про- 
міжної продукції може бути необхідним контроль мікробного навантаження, 
контамінації вірусами і/або ендотоксинами у ході виробництва та моніторингу 
процесу на відповідних стадіях. 
18.14 Для забезпечення якості проміжної продукції і/або АФІ на всіх ста- 
діях виробництва слід встановити відповідний контроль. Хоча ця настанова за- 
стосовується, починаючи зі стадії культивування клітин/ферментації, попередні 
стадії (наприклад, створення банку клітин) слід здійснювати при належному 
контролі процесу. Ця настанова охоплює культивування клітин/ферментацію, 
починаючи з того моменту, коли з банку клітин виймають флакон для викорис- 
тання у виробництві. 
18.15 Для зведення до мінімуму ризику контамінації слід використовува- 
ти належне обладнання та проводити контроль навколишнього середовища. 
Критерії прийнятності для якості навколишнього середовища та частота конт- 
ролю залежать від стадії та умов технологічного процесу (відкриті, закриті чи 
ізольовані системи). 
18.16 Як правило, при контролі процесів слід брати до уваги: 
– утримання робочого банку клітин (якщо він є); 
– правильний посів і ріст культури; 
– контроль критичних робочих параметрів під час фермента- 
ції/культивування клітин; 
– контроль процесу росту клітин, їх життєздатності (для більшості проце- 
сів культивування клітин) і продуктивності, коли це доцільно; 
– процедури збору й очищення для видалення клітин, клітинних залишків 
і компонентів середовищ із одночасним захистом проміжної продукції чи АФІ 
від контамінації (особливо, контамінації мікробіологічної природи) і від погі- 
ршення якості; 
– контроль мікробного навантаження і (за необхідності) рівнів ендоток- 
синів на відповідних стадіях технологічного процесу; 
– питання вірусної безпеки відповідно до Настанови ICH Q5A «Quality of 
Biotechnological Products: Viral Safety Evaluation of Biotechnology Products De-
 
120 
rived from Cell Lines of Human or Animal Origin»1. 
18.17 Якщо доцільно, то слід довести, що компоненти середовищ, білки 
клітин-господарів, інші пов'язані з процесом і супутні продукції домішки, а та- 
кож контамінанти видалені. 
18.2 Утримання банку клітин і ведення протоколів 
18.20 Доступ до банків клітин має бути дозволений лише уповноважено- 
му на це персоналу. 
18.21 Банки клітин слід утримувати в умовах зберігання, призначених для 
підтримки життєздатності клітин та запобігання контамінації. 
18.22 Слід вести протоколи використання флаконів із банків клітин та 
умов зберігання. 
18.23 Банки клітин слід періодично перевіряти з метою визначення їх 
придатності для використання. 
18.24 Більш докладне обговорення утримання банків клітин див. у Наста- 
нові ICH Q5D «Quality of Biotechnological Products: Derivation and Characterization 
of Cell Substrates Used for Production of Biotechnological/Biological 
Products»2. 
18.3 Культивування клітин/ферментація 
18.30 Якщо клітинні субстрати, середовища, буфери та гази необхідно 
додавати в асептичних умовах, то по можливості слід використовувати закриті 
чи ізольовані системи. Якщо посів у первинній ємності або подальші перене- 
сення чи додавання (середовищ, буферів) виконують у відкритих ємностях, то 
слід здійснювати контроль і процедури для зведення до мінімуму ризику кон- 
тамінації. 
18.31 Якщо мікробна контамінація може вплинути на якість АФІ, то ма- 
ніпуляції з використанням відкритих ємностей слід проводити в камері, що за- 
безпечує біологічну безпеку, або в навколишньому середовищі, що контролю- 
ється таким же чином. 
18.32 Персонал повинен бути належним чином одягнутий, а також повинен 
дотримуватись особливих застережних заходів при поводженні з культурами. 
18.33 Для забезпечення постійності встановленого процесу слід контро- 
лювати критичні робочі параметри (наприклад, температуру, рН, швидкість пе- 
ремішування, додавання газів, тиск). Також слід контролювати ріст, життєздат- 
ність (для більшості процесів культивування клітин) і, коли це доцільно, проду- 
ктивність клітин. Критичні параметри будуть різними від процесу до процесу, і 
для «класичної ферментації» може бути відсутня необхідність контролю певних 
параметрів (наприклад, життєздатності клітин). 
18.34 Обладнання для культивування клітин після використання слід 
1 Рекомендується додатково користуватися цією настановою до прийняття в Україні 
гармонізованого з нею нормативного документа. 
2 Рекомендується додатково користуватися цією настановою до прийняття в Україні 
гармонізованого з нею нормативного документа. 
 
121 
очищати та стерилізувати. За необхідності обладнання для ферментації слід 
очищати та піддавати санітарній обробці чи стерилізувати. 
18.35 Поживні середовища перед їх використанням слід стерилізувати, 
якщо це доцільно для захисту якості АФІ. 
18.36 Мають бути в наявності відповідні методики для виявлення конта- 
мінації та визначення дій, яких необхідно вжити. До них відносяться методики 
визначення впливу контамінації на продукцію та методики деконтамінації об- 
ладнання і повернення його до стану, що дозволяє використання цього облад- 
нання для виробництва подальших серій. Сторонні мікроорганізми, виявлені в 
ході процесів ферментації, слід за необхідності ідентифікувати й оцінити вплив 
їхньої присутності на якість продукції. Результати таких оцінок слід взяти до 
уваги при знищенні отриманого матеріалу. 
18.37 Слід вести протоколи випадків контамінації. 
18.38 Після очищення загального (призначеного для виробництва бага- 
тьох видів продукції) обладнання між кампаніями з виробництва різної продук- 
ції може бути потрібним проведення додаткових випробувань, щоб звести до 
мінімуму ризик перехресної контамінації. 
18.4 Збір, виділення й очищення 
18.40 Стадії збору, як для видалення клітин або клітинних компонентів, 
так і для збору клітинних компонентів після руйнування, слід здійснювати за 
допомогою обладнання та в зонах, призначених для зведення до мінімуму ри- 
зику контамінації. 
18.41 Процедури збору й очищення, що дозволяють видалити або інакти- 
вувати мікроорганізм-продуцент, клітинні залишки та компоненти середовищ 
(при зведенні до мінімуму руйнування, контамінації та зниження якості), мають 
бути такими, щоб забезпечувати отримання проміжної продукції чи АФІ пос- 
тійної якості. 
18.42 Усе обладнання після використання слід належним чином очищати 
і за необхідності проводити його санітарну обробку. Виробництво декількох 
послідовних серій без очищення обладнання може бути допустиме, якщо це не 
піддає ризику якість проміжної продукції чи АФІ. 
18.43 Якщо використовують відкриті системи, очищення слід проводити 
при контрольованих умовах навколишнього середовища, придатних для збере- 
ження якості продукції. 
18.44 Якщо обладнання використовується для різної продукції, то доці- 
льно здійснювати додатковий контроль, такий, як використання спеціально 
призначених хроматографічних смол або проведення додаткових випробувань. 
18.5 Стадії видалення/інактивації вірусів 
18.50 Для отримання більш конкретної інформації див. Настанову ICH 
Q5A «Quality of Biotechnological Products: Viral Safety Evaluation of Biotechnolo-
 
122 
gy Products Derived from Cell Lines of Human or Animal Origin»1. 
18.51 Стадії видалення та інактивації вірусів є критичними стадіями об- 
робки для деяких процесів, і їх слід здійснювати в межах параметрів, що прой- 
шли валідацію. 
18.52 Слід вживати належні застережні заходи для запобігання потенцій- 
ній контамінації вірусами продукції, що пройшла стадії видалення/інактивації 
вірусів, від продукції, що ці стадії не пройшла. Тому обробку у відкритих сис- 
темах слід здійснювати в зонах, що відокремлені від іншої виробничої діяльно- 
сті та мають окремі системи обробки повітря. 
18.53 Одне і те ж обладнання, як правило, не використовують на різних 
стадіях очищення АФІ або проміжної продукції. Проте якщо використовують 
одне і те ж обладнання, його перед повторним використанням слід належним 
чином очистити та провести його санітарну обробку. Слід вживати належних 
застережних заходів для запобігання можливому перенесенню вірусів із попе- 
редніх стадій (наприклад, через обладнання або навколишнє середовище). 
19 АФІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАН- 
НЯХ 
19.1 Загальні положення 
19.10 Не всі види контролю, описані у попередніх розділах частини 2 цієї 
настанови, прийнятні при виробництві нового АФІ, призначеного для дослі- 
дження під час його розробки. Розділ 19 частини 2 цієї настанови містить спе- 
ціальні правила для таких випадків. 
19.11 Контроль, здійснюваний при виробництві АФІ, що використову- 
ються для клінічних випробувань, має відповідати стадії розробки лікарського 
препарату, до складу якого входить АФІ. Процес і методики випробувань ма- 
ють бути гнучкими для забезпечення можливості внесення змін у міру накопи- 
чення знань про процес і просування випробувань лікарського препарату від 
доклінічних стадій до клінічних. Коли розробка лікарського препарату досягає 
стадії, на якій АФІ отримують для використання в лікарському препараті, приз- 
наченому для клінічних випробувань, виробники повинні гарантувати, що АФІ 
виготовлені за допомогою придатних технічних засобів із використанням від- 
повідних процедур виготовлення та контролю, необхідних для забезпечення 
якості АФІ. 
19.2 Якість 
19.20 При виробництві АФІ, що використовуються для клінічних випро- 
бувань, необхідно застосовувати відповідні правила GMP і придатну процедуру 
затвердження кожної серії. 
19.21 Необхідно організувати незалежний від виробництва відділ (відді- 
1 Рекомендується додатково користуватися цією настановою до прийняття в Україні 
гармонізованого з нею нормативного документа. 
 
123 
ли) якості для затвердження чи відбраковування кожної серії АФІ, призначеної 
для використання при клінічних випробуваннях. 
19.22 Деякі з функцій щодо проведення випробувань, що виконуються 
звичайно відділом (відділами) якості, можна здійснювати в інших організацій- 
них підрозділах. 
19.23 Заходи щодо якості мають включати систему випробувань сирови- 
ни, пакувальних матеріалів, проміжної продукції та АФІ. 
19.24 Слід аналізувати проблеми, пов'язані з процесом і якістю. 
19.25 Текст маркування АФІ, призначених для використання при клініч- 
них випробуваннях, слід належним чином контролювати; у ньому має бути за- 
значено, що речовина призначена для дослідних цілей. 
19.3 Обладнання і технічні засоби 
19.30 Під час усіх фаз клінічного випробування, включаючи використання 
невеликих технічних засобів або лабораторій для виробництва серій АФІ для клі- 
нічних випробувань, слід передбачити процедури, які гарантують, що обладнання 
прокаліброване, очищене та придатне для передбачуваного використання. 
19.31 Процедури використання технічних засобів мають гарантувати про- 
ведення робіт із матеріалами таким чином, щоб звести до мінімуму ризик кон- 
тамінації та перехресної контамінації. 
19.4 Контроль сировини 
19.40 Сировину, що використовується при виготовленні АФІ для клініч- 
них випробувань, слід оцінювати за допомогою проведення випробувань або 
отримувати разом із результатами аналізу, проведеного постачальником, та 
проводити випробування на ідентичність. Якщо матеріал вважається небезпеч- 
ним, то достатньо аналізу, проведеного постачальником. 
19.41 У деяких випадках придатність сировини можна визначати перед 
використанням на підставі її придатності при проведенні реакції невеликого 
масштабу (тобто, випробування функціональної придатності), що набагато 
краще, ніж лише самі аналітичні випробування. 
19.5 Виготовлення 
19.50 Виготовлення АФІ для клінічних випробувань слід фіксувати в ла- 
бораторних журналах, протоколах серій або за допомогою інших придатних за- 
собів. Ці документи мають включати інформацію про використання виробни- 
чих матеріалів, обладнання, обробку, а також наукові спостереження. 
19.51 Очікувані виходи можуть бути більш варіабельні та менш визначе- 
ні, ніж очікувані виходи при промислових процесах. Розслідування причин від- 
хилень від величини очікуваного виходу не потрібно. 
19.6 Валідація 
19.60 Якщо вироблена одна серія АФІ, або зміни процесу під час розроб- 
ки АФІ роблять відтворювання серій важким чи неточним, то валідація процесу 
виготовлення АФІ для клінічних випробувань звичайно є недоцільною. На цій 
 
124 
стадії розробки якість АФІ забезпечується поєднанням контролю з калібруван- 
ням і за необхідності кваліфікацією обладнання. 
19.61 Якщо серії виробляють для комерційного використання, навіть за 
умови, що такі серії виробляють в дослідному або невеликому масштабі, валіда- 
цію процесу слід проводити відповідно до розділу 12 частини 2 цієї настанови. 
19.7 Зміни 
19.70 Під час розробки по мірі накопичення знань і масштабування тех- 
нологічного процесу може виникнути потреба у внесенні змін. Кожну зміну в 
технологічному процесі, специфікаціях або методиках випробувань слід належ- 
ним чином протоколювати. 
19.8 Лабораторний контроль 
19.80 Хоч аналітичні методи, що застосовуються для оцінки серії АФІ для 
клінічних випробувань, можуть ще не пройти валідацію, вони мають бути нау- 
ково обгрунтованими. 
19.81 Має бути система збереження резервних зразків усіх серій. Ця сис- 
тема має забезпечувати збереження достатньої кількості кожного резервного 
зразка протягом певного періоду після затвердження, закінчення або припи- 
нення застосування. 
19.82 Визначення дат закінчення терміну придатності та проведення по- 
вторних випробувань, як зазначено в підрозділі 11.6 частини 2, застосовне по 
відношенню до існуючих АФІ, що використовуються для клінічних випробу- 
вань. Для нових АФІ на початкових стадіях клінічних випробувань вимоги, за- 
значені в п. 11.6 частини 2, як правило, не застосовуються. 
19.9 Документація 
19.90 Має бути система, яка гарантує, що інформація, отримана у ході ро- 
зробки та виробництва АФІ для застосування у клінічних випробуваннях, задо- 
кументована та наявна. 
19.91 Розробку та виконання аналітичних методів, що використовуються 
при видачі дозволу на використання серії АФІ для застосування у клінічних ви- 
пробуваннях, слід належним чином документувати. 
19.92 Необхідно використовувати систему збереження протоколів вироб- 
ництва та контролю. Така система має забезпечувати збереження протоколів і 
документів протягом певного періоду після затвердження, закінчення або при- 
пинення застосування. 

 
125 
Частина 3 
ДОКУМЕНТИ ПОВ‘ЯЗАНІ З GMP 
ДОСЬЄ ВИРОБНИЧОЇ ДІЛЬНИЦІ (SITE MASTER FILE) 
Див. СТ-Н МОЗУ 42-4.1:2011 Лікарські засоби. Досьє виробничої дільниці. 
Примітка. Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.1:2011 гармонізована з нормативним докумен- 
том Конвенції фармацевтичних інспекцій (PIC) та Системи співробітництва фармацевтичних 
інспекцій (PIC/S) РЕ 008-4 (1 Annex) «Explanatory Notes for Pharmaceutical Manufacturers on the 
Preparation of a Site Master File» («Пояснювальні вказівки для виробників лікарських засобів 
щодо складання досьє виробничої дільниці»). З документом РЕ 008-4 гармонізовано також но- 
рмативний документ SANCO/C8/AM/sl/ares (2010) 1064603 «Explanatory Notes on the Preparation 
of a Site Master File» («Пояснювальні вказівки щодо складання досьє виробничої дільни- 
ці»), прийнятий Європейською Комісією та включений до частини III Настанови з GMP ЄС. 
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ДЛЯ ЯКОСТІ (ICH Q9) 
Див. СТ-Н МОЗУ 42-4.2:2011 Лікарські засоби. Управління ризиками для 
якості (ICH Q9). 
Примітка. Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.2:2011 гармонізована з нормативним докуме- 
нтом Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency) 
EMA/INS/GMP/79766/2011 «Quality Risk Management (ICH Q9)» (EMA/INS/GMP/79766/2011 
«Управління ризиками для якості (ICH Q9)», який включено до частини III Настанови з GMP 
ЄС. 
ФАРМАЦЕВТИЧНА СИСТЕМА ЯКОСТІ (ICH Q10) 
Див. СТ-Н МОЗУ 42-4.3:2011 Лікарські засоби. Фармацевтична система 
якості (ICH Q10). 
Примітка. Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.3:2011 гармонізована з нормативним докумен- 
том Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency) 
EMA/INS/GMP/79818/2011 «Pharmaceutical Quality System (ICH Q10)» 
(EMA/INS/GMP/79818/2011 «Фармацевтична система якості (ICH Q10)», який включено до 
частини III Настанови з GMP ЄС. 
МІЖНАРОДНІ ГАРМОНІЗОВАНІ ВИМОГИ ЩОДО СЕРТИФІКА- 
ЦІЇ СЕРІЇ 
Див. СТ-Н МОЗУ 42-4.4:2011 Лікарські засоби. Міжнародні гармонізовані 
вимоги щодо сертифікації серії. 
Примітка. Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.4:2011 гармонізована з нормативним докумен- 
том Європейського агентства з ліків (European Medicines Agency) EMA/INS/MRA/387218/2011 
Rev 5 «Internationally harmonised requirements for batch certification» 
(EMA/INS/MRA/387218/2011 Rev 5 «Міжнародні гармонізовані вимоги щодо сертифікації се- 
рії»), який включено до частини III Настанови з GMP ЄС. 

 
126 
Додаток 1 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО СТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ 
Принцип 
До виробництва стерильної продукції пред'являють особливі вимоги, щоб 
звести до мінімуму ризик контамінації мікроорганізмами, частками і пірогенами. 
При цьому багато чого залежить від кваліфікації, навчання і виробничої дисцип- 
ліни працюючого персоналу. Особливо важливе значення має забезпечення яко- 
сті; при цьому типі виробництва необхідно ретельно дотримуватися способів 
приготування і методик, які чітко встановлені та пройшли валідацію. Ніяка кін- 
цева стадія процесу або випробування готової продукції не можуть розглядатися 
як єдиний чинник, що засвідчує стерильність або інші сторони якості. 
Примітка. В цій настанові не викладені детальні методи для визначення чистоти по- 
вітря, поверхонь тощо за кількістю мікроорганізмів і часток. Довідкову інформацію можна 
отримати з інших документів, таких як стандарти EN/ISO та/або ДСТУ ISON *. 
Загальні вимоги 
1 Стерильну продукцію необхідно виробляти в чистих зонах, доступ у які 
персоналу і/або надходження обладнання і матеріалів має здійснюватися через 
повітряні шлюзи. Чисті зони слід обслуговувати таким чином, щоб вони відпо- 
відали стандарту чистоти; в них необхідно постачати повітря, що пройшло че- 
рез фільтри відповідної ефективності. 
2 Різні операції з підготовки компонентів, приготування продукції та на- 
повнення слід здійснювати в окремих зонах усередині чистої зони. Виробничі 
операції діляться на дві категорії: по-перше, коли продукцію піддають кінцевій 
стерилізації (в остаточному первинному пакованні), і, по-друге, коли операції 
на декількох або всіх стадіях виконують в асептичних умовах. 
3 Чисті зони для виробництва стерильної продукції класифікують відпо- 
відно до необхідних характеристик навколишнього середовища. Кожна вироб- 
нича операція вимагає відповідного рівня чистоти навколишнього середовища в 
експлуатованому стані для зведення до мінімуму ризику контамінації частками 
або мікроорганізмами продукції чи оброблюваних матеріалів. 
Для відповідності вимогам в умовах «експлуатації» ці зони мають бути 
спроектовані так, щоб забезпечити точно визначений рівень чистоти повітря в 
«оснащеному» стані. «Оснащений» стан – це умова, за якої система чистого 
приміщення цілком підготовлена, виробниче обладнання цілком встановлене і 
готове до роботи, але Персонал відсутній. «Експлуатований» стан – це умова, за 
якої система чистого приміщення й обладнання функціонують у встановленому 
режимі з визначеною кількістю працюючого персоналу. 
* Див. розділ „Нормативні посилання” та національний додаток „Бібліографія”, які 
містять посилання на деякі з зазначених стандартів. 

 
127 
«Експлуатований» стан та «оснащений» стан мають бути встановлені для 
кожного чистого приміщення або комплексу чистих приміщень. 
Для виробництва стерильних лікарських засобів виділяють чотири класи. 
Клас A: Локальна зона для операцій, що становлять високий ризик для 
якості продукції, наприклад: зони дозування, закупорювання ємностей, відкри- 
вання ампул і флаконів, змішування в асептичних умовах. Як правило, такі 
умови забезпечуються ламінарним потоком повітря на робочому місці. Системи 
ламінарного потоку повітря мають забезпечувати рівномірну швидкість повітря 
в діапазоні 0,36-0,54 м/с (керівний норматив), що застосовне до відкритого ро- 
бочого місця в чистій кімнаті. Підтримування ламінарності має бути доказаним 
та валідованим. У закритих ізоляторах та боксах із рукавичками можна викори- 
стовувати односпрямований потік повітря із меншими швидкостями. 
Клас B: Навколишнє середовище для зони класу А у разі виготовлення і 
наповнення в асептичних умовах. 
Класи C і D: Чисті зони для здійснення менш критичних стадій виробни- 
цтва стерильної продукції. 
Класифікація чистих приміщень та устаткування з чистим 
повітрям 
4 Чисті приміщення та устаткування з чистим повітрям слід класифікува- 
ти відповідно до стандарту ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004N та/або EN ISO 
14644-1. Встановлення класу слід чітко розмежувати із моніторингом навколи- 
шнього середовища при проведенні процесу. Максимально допустима кількість 
часток у повітрі для кожного класу наведена в таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 
Клас 
Максимально допустима кількість часток в 1 м3 повітря 
при розмірі часток однаковому чи більшому за зазначений 
Оснащений стан Експлуатований стан 
0,5 мкм 5,0 мкм 0,5 мкм 5,0 мкм 
A 3 520 20 3 520 20 
B 3 520 29 352 000 2 900 
C 352 000 2 900 3 520 000 29 000 
D 3 520 000 29 000 не нормується не нормується 
5 З метою встановлення класу у зонах класу А мінімальний об’єм проби 
повітря з одного місця відбору має становити 1 м3. Клас A за класифікацією 
щодо кількості часток у повітрі відповідає класу ISO 4.8 щодо встановлення 
меж для часток розміром . 5,0 мкм. Клас B (в оснащеному стані) за класифіка- 
цією щодо кількості часток у повітрі відповідає класу ISO 5 щодо часток обох 
зазначених розмірів. Клас C (в оснащеному та експлуатованому стані) за кла- 
сифікацією щодо кількості часток у повітрі відповідає класу ISO 7 та ISO 8 від- 
повідно. Клас D (в оснащеному стані) за класифікацією щодо кількості часток у 
повітрі відповідає класу ISO 8. З метою встановлення класу в стандарті EN ISO 
14644-1 та стандарті ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004N викладена ме-
 
128 
тодологія, що встановлює як мінімальну кількість місць для відбору проб, так і 
розмір проби з урахуванням меж для кількості часток найбільшого з зазначених 
розмірів, а також метод оцінки отриманих даних. 
6 З метою встановлення класу слід використовувати портативні лічиль- 
ники часток із короткою трубкою для відбору проби внаслідок відносно висо- 
кого рівня осадження часток розміром . 5,0 мкм у дистанційних системах для 
відбору проб із довгими трубками. У випадку систем односпрямованого потоку 
повітря слід використовувати ізокінетичні насадки для відбору проб. 
7 Клас у експлуатованому стані може бути доказаний під час звичайної 
роботи, що моделює робочі операції, або у ході фасування поживних середо- 
вищ, як того вимагає моделювання «найгіршого випадку». У стандарті EN ISO 
14644-2 представлена інформація щодо випробувань для доказу постійного від- 
повідання встановленому класу чистоти. 
Моніторинг чистих приміщень та устаткування з чистим 
повітрям 
8 Чисті приміщення та устаткування з чистим повітрям слід піддавати ру- 
тинному контролю під час роботи, а контрольні точки розміщувати на підставі 
офіційних досліджень з аналізу ризику та результатів, отриманих під час вста- 
новлення класу приміщення та/або устаткування з чистим повітрям. 
9 Для зон класу А контроль часток слід проводити весь час протягом кри- 
тичного процесу, включаючи зборку обладнання. При належному обгрунтуван- 
ні виняток становлять процеси із застосуванням забруднюючих речовин, що 
можуть ушкодити лічильник часток або становити собою небезпеку (напри- 
клад, живі організми) або радіологічний ризик. У таких випадках моніторинг 
під час рутинних операцій з налаштування обладнання слід здійснювати до по- 
яви ризику. Також слід проводити моніторинг під час моделювання операцій. 
Зони класу А слід контролювати з такою частотою і з відбором проб відповід- 
ного об’єму, щоб всі втручання, випадкові події та будь-які ушкодження систе- 
ми могли бути зафіксовані, а у випадку виходу за попереджувальну межу могла 
бути піднята тривога. Визнано, що не завжди є можливим продемонструвати 
низькі рівні часток розміром . 5,0 мкм у місці фасування при веденні техноло- 
гічного процесу внаслідок утворення часток або крапель із самої продукції. 
10 Рекомендується, щоб така сама система застосовувалася для зон класу 
В, хоча частота відбору проб може бути меншою. Важливість системи контро- 
лю часток має бути визначена ефективністю розділення між розташованими 
поруч зонами класу А та В. Зони класу В слід контролювати з такою частотою і 
з відбором проб відповідного об’єму, щоб зміни рівню контамінації та будь-які 
ушкодження системи могли бути зафіксовані, а у випадку виходу за попере- 
джувальну межу могла бути піднята тривога. 
11 Системи контролю повітря щодо часток мають складатися з незалеж- 
них лічильників часток; з системи послідовно розташованих точок відбору 
проб, приєднаних трубопроводом до єдиного лічильника часток; або поєднува- 
ти ці два підходи. Обрані системи мають бути підхожими з огляду на розмір ча-
 
129 
сток. Якщо застосовуються дистанційні системи відбору проб, слід приділити 
увагу довжині трубки та радіусам будь-яких загинів трубки з огляду на втрати 
часток у цій трубці. При виборі системи контролю слід також враховувати 
будь-який ризик зі сторони матеріалів, що використовують під час виробничих 
операцій, наприклад, живих організмів або радіофармацевтичних препаратів. 
12 Розмір проб, що відбирають з метою контролю при використанні ав- 
томатизованих систем, як правило, є функцією рівня відбору проб використо- 
вуваної системи. Немає необхідності, щоб об’єм проб був таким самим, як при 
офіційному встановленні класу чистих приміщень або устаткування з чистим 
повітрям. 
13 У зонах класу А та В моніторинг концентрації часток розміром . 5.0 
мкм має особливе значення, оскільки це є важливим інструментом діагностики 
для раннього виявлення невідповідності. Іноді показники кількості часток роз- 
міром . 5.0 мкм можуть бути помилковими внаслідок електронного шуму, сто- 
роннього світла, випадкового збігу обставин тощо. Однак, безперервне або ре- 
гулярне налічування низьких рівнів є індикатором можливого випадку контамі- 
нації та має бути розслідувано. Такі випадки можуть свідчити про початкову 
невідповідність системи HVAC, ушкодження обладнання для наповнення або 
можуть також вказувати на недотримання правил під час установки машини та 
рутинної роботи. 
14 Допустима кількість часток для оснащеного стану, зазначена у таблиці 
1.1, має досягатися після короткого періоду прибирання протягом 15-20 хвилин 
(керівний норматив) після завершення операцій при відсутності персоналу. 
15 Моніторинг зон класу C та D при проведенні операцій слід здійснюва- 
ти відповідно до принципів управління ризиком для якості. Вимоги до попере- 
джувальної межі та межі, що вимагає вживання заходів, будуть залежати від 
характеру виконуваних операцій, однак має бути досягнутий рекомендований 
«період очищення». 
16 Інші показники, такі як температура та відносна вологість, залежать 
від продукції та характеру виконуваних операцій. Ці параметри не мають впли- 
вати на встановлені стандарти чистоти. 
17 Приклади операцій, які слід виконувати в зонах із різними класами чи- 
стоти, наведені нижче в таблиці 1.2 (див. також пункти 28-35 цього додатка). 
 
130 
Таблиця 1.2 
Клас Приклади операцій для продукції, яку піддають кінцевій 
стерилізації (див. пункти 28-30 цього додатка) 
А Фасування продукції, коли ризик майже виключений 
С Приготування розчинів, коли ризик майже виключений. 
Фасування продукції 
D Приготування розчинів і підготування компонентів для подаль- 
шого фасування 
Клас Приклади операцій для приготування в асептичних умовах 
(див. пункти 31-35 цього додатка) 
A Приготування і фасування в асептичних умовах 
С Приготування розчинів, які підлягають фільтрації 
D Робота з компонентами первинного паковання після миття 
18 При виконанні операцій в асептичних умовах необхідно проводити ча- 
стий контроль із використанням таких методів, як седиментація на пластини, 
відбір проб з об'єму повітря і з поверхонь (наприклад, за допомогою змивів і 
контактних пластин). Необхідно, щоб методи відбору проб, використовувані у 
експлуатованому стані, не завдавали шкоди захисту зони. Результати контролю 
мають бути розглянуті при проведенні огляду документації протоколу серії для 
видачі дозволу на випуск готової продукції. Після критичних операцій потрібно 
проводити контроль поверхонь і персоналу. Слід також додатково здійснювати 
мікробіологічний контроль, коли не проводяться технологічні операції, напри- 
клад, після валідації систем, очищення і санітарної обробки. 
19 Рекомендовані межі при мікробіологічному контролі чистих зон під 
час експлуатації наведені в таблиці 1.3. 
Таблиця 1.3 
Рекомендовані межі мікробіологічної контамінації (а) 
Клас Проба 
повітря, 
КУО/м3 
Седиментація 
на пластину 
(d = 90 мм), 
КУО/4 год (b) 
Контактна 
пластина 
(d = 55 мм), 
КУО/пластина 
Відбиток 
5 пальців 
у рукавичці, 
КУО/рукавичка 
A <1 <1 <1 <1 
B 10 5 5 5 
C 100 50 25 – 
D 200 100 50 – 
Примітка: 
(а) Наведено середні значення. 
(b) Окремі пластини для седиментації можуть експонуватися менше 4 годин. 

 
131 
20 За результатами моніторингу часток і мікроорганізмів мають бути 
встановлені відповідні межі: попереджувальна межа та межа, що вимагає вжи- 
вання заходів. У робочих методиках мають бути описані коригувальні дії, якщо 
ці межі перевищені. 
Ізолююча технологія 
21 Використання ізолюючої технології скорочує необхідність присутності 
людини у виробничих зонах, у результаті чого значно знижується ризик мікро- 
біологічної контамінації продукції, виробленої в асептичних умовах, із навко- 
лишнього середовища. Існує багато типів ізоляторів і передавальних пристроїв. 
Ізолятор і оточуюче його середовище мають бути сконструйовані таким чином, 
щоб у відповідній зоні забезпечувалася необхідна якість повітря. Ізолятори, ви- 
готовлені з різних матеріалів, більшою або меншою мірою зазнають пошко- 
дження ізоляції та розгерметизації. Конструкції передавальних пристроїв мо- 
жуть варіювати від пристроїв з одинарними або подвійними дверима до повніс- 
тю герметизованих систем, включаючи стерилізацію. 
22 Передача матеріалів усередину і назовні пристрою є одним із найсер- 
йозніших потенційних джерел контамінації. Звичайно простір усередині ізоля- 
тора є обмеженою зоною для маніпуляцій із високим ризиком, хоча визнано, 
що в робочій зоні всіх таких пристроїв може бути відсутній ламінарний потік 
повітря. 
23 Вимоги до чистоти повітря в просторі, що оточує ізолятор, залежать 
від його конструкції та призначення. Чистоту цього простору слід контролюва- 
ти; виробництво в асептичних умовах вимагає принаймні клас чистоти D. 
24 Експлуатація ізоляторів може бути розпочата тільки після проведення 
відповідної валідації. Валідація має враховувати всі критичні фактори ізолюю- 
чої технології, наприклад, якість повітря усередині та зовні (навколишнього 
простору) ізолятора, санітарну обробку ізолятора, процеси передачі та цілість 
ізолятору. 
25 Необхідно постійно проводити контроль, який включає часті випробу- 
вання герметичності ізолятора і вузлів рукавички / рукав. 
Технологія видування / дозування / герметизації 
26 Пристрої для видування / дозування / герметизації – це спеціально 
сконструйовані машини, де в одному автоматичному комплексі протягом одно- 
го безупинного процесу з термопластичного гранулята формують контейнери 
(первинні паковання), які наповнюють та герметизують. Обладнання для тех- 
нології видування / дозування / герметизації, що використовується для вироб- 
ництва в асептичних умовах, з ефективним потоком повітря класу A може бути 
встановлене в навколишньому середовищі принаймні класу С за умови викори- 
стання одягу для класів A/B. Навколишнє середовище в оснащеному стані має 
відповідати нормам як за кількістю часток, так і за кількістю життєздатних мік- 
роорганізмів, а у експлуатованому стані – тільки за кількістю життєздатних мі- 
кроорганізмів. Обладнання для технології видування / дозування / герметизації, 
 
132 
що використовується у виробництві продукції, яку піддають кінцевій стерилі- 
зації (в остаточному первинному пакованні), має бути встановлене в навколиш- 
ньому середовищі принаймні класу D. 
27 Враховуючи особливості та специфіку цієї технології, необхідно при- 
діляти особливу увагу принаймні нижченаведеному: 
• конструкції та кваліфікації обладнання, 
• валідації та відтворюваності процесів «очищення на місці» та «стерилі- 
зація на місці», 
• простору чистої кімнати, що є навколишнім середовищем для розміще- 
ного там обладнання, 
• навчанню оператора та його одягу, 
• втручання в критичну зону обладнання, включаючи будь-який монтаж в 
асептичних умовах перед початком дозування. 
Продукція, яку піддають кінцевій стерилізації 
28 Підготовку компонентів та виготовлення більшості продукції необхід- 
но здійснювати принаймні в навколишньому середовищі класу D, щоб забезпе- 
чити достатньо низький рівень ризику контамінації частками і мікроорганізма- 
ми, який підходить для фільтрації та стерилізації. Якщо мікробна контамінація 
становить особливий ризик для продукції, наприклад, коли продукція є гарним 
поживним середовищем для росту мікроорганізмів, або її стерилізації передує 
достатньо тривалий час, або технологічний процес ведеться здебільшого у відк- 
ритих ємностях, приготування слід здійснювати в навколишньому середовищі 
класу С. 
29 Дозування продукції перед остаточною стерилізацією слід здійснюва- 
ти в навколишньому середовищі принаймні класу С. 
30 Якщо існує підвищений ризик контамінації продукції з навколишнього 
середовища, наприклад, коли операція дозування відбувається повільно, або 
контейнери (первинні паковання) мають широке горло чи неминуче знаходять- 
ся відкритими більше декількох секунд перед герметизацією, наповнення слід 
здійснювати в зоні класу А з навколишнім простором принаймні класу С. При- 
готування і фасування мазей, кремів, суспензій і емульсій перед остаточною 
стерилізацією необхідно, як правило, здійснювати в навколишньому середови- 
щі класу С. 
Приготування в асептичних умовах 
31 Роботу з компонентами (первинного паковання) після миття слід здій- 
снювати в навколишньому середовищі принаймні класу D. Обробку стерильної 
вихідної сировини і компонентів, якщо в подальшому не передбачена стерилі- 
зація або стерилізуюча фільтрація, слід здійснювати в робочій зоні класу А з 
навколишнім середовищем класу В. 
32 Приготування розчинів, які під час технологічного процесу підлягають 
стерилізуючій фільтрації, слід проводити в навколишньому середовищі кла- 
су C; якщо стерилізуюча фільтрація не проводиться, то підготовку матеріалів і 
 
133 
виготовлення продукції необхідно здійснювати в робочій зоні класу А з навко- 
лишнім середовищем класу В. 
33 Проводити обробку і фасування продукції, приготовленої в асептич- 
них умовах, слід в робочій зоні класу А з навколишнім середовищем класу В. 
34 Передачу (транспортування) не остаточно закупорених контейнерів 
(первинних паковань) із продукцією, наприклад, ліофілізованою, до завершення 
процесу закупорювання необхідно здійснювати або в зоні класу A, що знахо- 
диться в навколишньому середовищі класу B, або в герметичних передатних 
боксах у навколишньому середовищі класу B. 
35 Виготовлення і фасування стерильних мазей, кремів, суспензій і ему- 
льсій необхідно проводити в робочій зоні класу A, яка знаходиться в навколи- 
шньому середовищі класу B, якщо продукція знаходиться у відкритих ємностях 
і в подальшому не піддається стерилізуючій фільтрації. 
Персонал 
36 Потрібно, щоб у чистих зонах була присутня лише мінімальна кіль- 
кість необхідного персоналу; це особливо важливо при обробці в асептичних 
умовах. Інспектування і контроль, наскільки можливо, слід здійснювати ззовні 
чистих зон. 
37 Весь Персонал (включаючи співробітників, які займаються прибиран- 
ням і технічним обслуговуванням), який працює в таких зонах, повинен регуля- 
рно проходити навчання з дисциплін, пов'язаних з належним виробництвом 
стерильної продукції, включаючи питання гігієни й основи мікробіології. Якщо 
необхідно, щоб сторонні співробітники, які не пройшли такого навчання (на- 
приклад, працюючі за контрактом будівельники або наладчики обладнання), 
знаходилися в чистому приміщенні, то вони мають бути докладно проінструк- 
товані й за ними має бути встановлений суворий нагляд. 
38 Персонал, який бере участь в обробці матеріалів з тканин тварин або 
працює з культурами мікроорганізмів, які не використовуються в поточному ви- 
робничому процесі, не повинен входити в зони виробництва стерильної продукції, 
якщо він не дотримується суворих і чітко встановлених методик щодо входу. 
39 Необхідні суворі вимоги до особистої гігієни і чистоти. Співробітники, 
зайняті у виробництві стерильних лікарських препаратів, мають бути проінст- 
руктовані про те, що вони зобов'язані доповідати про будь-які обставини, що 
можуть бути причиною поширення анормальної кількості або типів забруднень; 
при виникненні таких обставин бажані періодичні перевірки здоров'я співробі- 
тників. Дії, необхідні щодо персоналу, який може стати джерелом мікробіоло- 
гічної контамінації, мають визначатися призначеною компетентною особою. 
40 У чистих зонах не допускається носити наручні годинники і ювелірні 
прикраси, а також використовувати косметику. 
41 Переодягатися і митися необхідно згідно з письмовими методиками, 
розробленими так, щоб зводити до мінімуму ризик контамінації одягу для ро- 
боти в чистих зонах і не внести забруднення в чисті зони. 
42 Необхідно, щоб одяг і його якість відповідали процесу і класу робочої 
зони. Одяг слід носити таким чином, щоб захистити продукцію від контамінації. 
 
134 
43 Опис необхідного одягу для кожного класу наведено нижче. 
• Клас D: волосся і борода (при наявності) мають бути закриті. Слід носити 
звичайний захисний костюм і відповідне взуття або бахіли. Мають бути вжиті ві- 
дповідні заходи для запобігання будь-якій контамінації чистої зони ззовні. 
• Клас С: волосся, а також борода і вуса (при їх наявності) мають бути за- 
криті. Необхідно носити комбінезон або брючний костюм, що щільно прилягає 
на зап'ястях і має високий комір, а також відповідне взуття або бахіли. Від них 
практично не мають відокремлюватися волокна або часточки. 
• Клас А/В: головний убір має повністю закривати волосся, а також боро- 
ду і вуса (при їх наявності); він має бути вставлений у комір костюма; необхід- 
но на обличчі носити маску для запобігання поширенню крапельок. Слід носи- 
ти відповідним чином простерилізовані та ненапудрені гумові або пластикові 
рукавички і простерилізовані або продезінфіковані бахіли. Нижні краї штанів 
мають бути вставлені в бахіли, а рукави одягу – у рукавички. Захисний одяг 
практично не має виділяти волокна або часточки і має затримувати часточки, 
що відокремлюються від тіла. 
44 Повсякденний одяг забороняється вносити в кімнати для переодяган- 
ня, що ведуть у приміщення класів В і С. Кожен робітник у зоні класу А/В по- 
винен бути забезпечений чистим стерильним (простерилізованим або таким, що 
пройшов відповідну санітарну обробку) захисним одягом для кожної зміни або 
принаймні на один день, якщо це виправдано результатами контролю. Рукавич- 
ки під час роботи потрібно регулярно дезінфікувати. Маски і рукавички необхі- 
дно змінювати принаймні кожну зміну. 
45 Одяг для чистих приміщень необхідно очищати і поводитися з ним та- 
ким чином, щоб він не піддавався додатковому забрудненню, що згодом може 
стати причиною контамінації. Ці роботи слід виконувати відповідно до письмо- 
вих методик. Для такого одягу бажано мати окремі пральні. Неправильна обро- 
бка одягу пошкоджує волокна тканини, що збільшує ризик відділення часточок. 
Приміщення 
46 У чистих зонах усі відкриті поверхні мають бути гладенькими, непро- 
никними і непошкодженими, щоб звести до мінімуму утворення і накопичення 
часток або мікроорганізмів, а також дозволити багаторазово застосовувати 
очищувальні та при необхідності дезінфікуючі засоби. 
47 Для зменшення накопичення пилу і полегшення прибирання в примі- 
щеннях не має бути заглиблень, що не піддаються очищенню, і має бути як- 
найменше країв, які виступають, полиць, шаф і обладнання. Двері мають бути 
сконструйовані без заглиблень, недоступних для очищення; з цієї ж причини 
небажано використовувати розсувні двері. 
48 Підвісні стелі мають бути герметизовані з метою запобігання контамі- 
нації з простору над ними. 
49 Труби, канали та інші комунальні споруди мають бути встановлені та- 
ким чином, щоб не утворювалися заглиблення і незакриті отвори, а також були 
відсутні поверхні, не доступні для очищення. 
 
135 
50 Заборонено розташовувати раковини і зливники в зонах класу А/В, де 
виробництво має здійснюватися в асептичних умовах. В інших зонах між ма- 
шиною і раковиною або зливником мають бути повітряні простори. Зливники у 
підлозі в чистих кімнатах із більш низьким класом чистоти мають бути забез- 
печені сифонами або водяними затворами для запобігання зворотному потоку. 
51 Кімнати для переодягання мають бути сконструйовані як повітряні 
шлюзи і мають використовуватися для забезпечення фізичного поділу різних 
етапів зміни одягу і, таким чином, зводити до мінімуму контамінацію захисного 
одягу мікроорганізмами і частками. Вони мають ефективно вентилюватися від- 
фільтрованим повітрям. Остання частина кімнати для переодягання в оснаще- 
ному стані має бути того же класу чистоти, що й зона, в яку вона веде. Іноді 
бажано використовувати окремі кімнати для зміни одягу на вході й на виході з 
чистих зон. Як правило, пристрої для миття рук мають бути тільки на початку 
кімнат для переодягання. 
52 Обоє дверей повітряного шлюзу не можуть бути відкриті одночасно. 
Для запобігання відчинянню в один і той же час більше одних дверей має пра- 
цювати блокувальна система або система візуального і/або звукового попере- 
дження. 
53 Подача відфільтрованого повітря має забезпечувати підвищений тиск 
стосовно навколишніх зон із нижчим класом чистоти при всіх робочих умовах, а 
повітряний потік має ефективно обтікати зону. Між суміжними приміщеннями з 
різними класами чистоти має бути різниця в тиску 10-15 Па (керівний норматив). 
Особливу увагу слід приділяти захисту зони найбільшого ризику для якості про- 
дукції, тобто навколишнього середовища, безпосередньому впливу якого зазнає 
продукція або очищені компоненти, що контактують із продукцією. Допуска- 
ються різні раціональні модифікації, пов'язані з подачею повітря і різницею тис- 
ків, що можуть бути необхідні при наявності деяких матеріалів, наприклад, пато- 
генних, високотоксичних, радіоактивних або живих вірусів чи бактеріальних ма- 
теріалів, або препаратів із них. Для деяких операцій може бути необхідна декон- 
тамінація технічних засобів та обробки повітря, яке виходить із чистої зони. 
54 Необхідно продемонструвати, що характер повітряних потоків не ста- 
новить ризику контамінації, наприклад, що з повітряним потоком у зону найбі- 
льшого ризику для якості продукції не надходять частки, джерелами яких є лю- 
дина, операція, що проводиться, або машина. 
55 У стані готовності має бути система попередження, що оповіщає про 
недостатню подачу повітря. Якщо різниця в тиску між двома приміщеннями є 
важливою, то між ними необхідно встановити індикатори різниці тиску. Різни- 
цю в тиску слід регулярно протоколювати або документувати іншим способом. 
Обладнання 
56 Не допускається, щоб через перегородку, що відокремлює зону класу 
А або В від виробничої зони з нижчою чистотою повітря, проходила стрічка 
конвеєра за винятком випадків, коли сама стрічка безупинно стерилізується 
(наприклад, у тунелі для стерилізації). 
 
136 
57 Наскільки це можливо, обладнання, фітинги і засоби обслуговування 
мають бути спроектовані й установлені так, щоб робочі операції, технічне об- 
слуговування та ремонтні роботи можна було проводити поза чистою зоною. 
Якщо потрібна стерилізація, то вона має бути проведена після максимально по- 
вного монтажу обладнання. 
58 Якщо обслуговування обладнання було проведене всередині чистої 
зони, і необхідні норми чистоти і/або асептики були порушені під час цієї робо- 
ти, то зона має бути очищена, продезінфікована і/або простерилізована (залеж- 
но від того, що підходить) до поновлення процесу. 
59 Установки для підготовки води і системи її розподілу слід проектува- 
ти, конструювати й експлуатувати так, щоб забезпечити надійне постачання во- 
ди відповідної якості. Їх не можна експлуатувати понад проектну потужність. 
Воду для ін'єкцій необхідно виробляти, зберігати і розподіляти таким чином, 
щоб запобігти росту мікроорганізмів, наприклад, за рахунок її постійної цирку- 
ляції при температурі вище 70 .С. 
60 Все обладнання (таке, як стерилізатори), системи обробки та фільтра- 
ції повітря, душники і газові фільтри, системи обробки, утворення, зберігання і 
розподілу води мають підлягати валідації та плановому технічному обслугову- 
ванню; на їх повторне введення в дію має бути виданий дозвіл. 
Санітарія 
61 Санітарна обробка чистих зон має особливо важливе значення. Зони 
необхідно старанно очищати згідно з письмовою програмою. У разі проведення 
дезінфекції слід застосовувати декілька типів дезінфікуючих засобів. Для вияв- 
лення розвитку стійких штамів потрібно здійснювати регулярний контроль. 
62 Миючі і дезінфікуючі засоби необхідно контролювати щодо мікробіо- 
логічної чистоти. Їх розчини слід тримати в попередньо очищених контейнерах 
(тарі) й зберігати лише протягом установлених термінів (за винятком тих роз- 
чинів, що стерилізують). Миючі та дезінфікуючі засоби, що використовуються 
в зонах класів A і B, перед використанням мають бути стерильні. 
63 Для зниження мікробіологічної контамінації в недоступних місцях 
може бути корисна фумігація чистих зон. 
Обробка 
64 На всіх виробничих стадіях, включаючи стадії, що передують стерилі- 
зації, необхідно вживати заходи, що зводять до мінімуму контамінацію. 
65 Препарати мікробіологічного походження не слід виробляти або фасу- 
вати в зонах, що використовуються для обробки інших лікарських засобів; про- 
те вакцини, що містять загиблі мікроорганізми або витяжки з бактерій, після ін- 
активації можуть бути розфасовані в тих же приміщеннях, що й інші стерильні 
лікарські засоби. 
66 Валідація процесів, що проводяться в асептичних умовах, має вклю- 
чати випробування, що моделює процес, з використанням поживного середо- 

вища (фасування поживних середовищ). Поживне середовище слід вибирати з 
 
137 
урахуванням лікарської форми препарату, а також селективності, прозорості, 
концентрації та придатності поживного середовища до стерилізації. 
67 Випробування, що моделює процес, має найбільш повно імітувати ру- 
тинний виробничий процес в асептичних умовах і включати всі подальші кри- 
тичні стадії виробництв Також слід враховувати різні втручання, які можуть 
виникнути під час нормального технологічного процесу, а також в умовах 
«найгіршого випадку». 
68 Випробування, що моделюють процес, при первинній валідації мають 
включати три послідовних задовільних моделюючих випробування для кожної 
зміни; потім їх слід повторювати через встановлені проміжки часу, а також пі- 
сля будь-якої значної зміни в системі HVAC, в обладнанні, процесі чи кількості 
змін. Як правило, випробування, що моделюють процес, слід повторювати двічі 
на рік для кожної зміни та процесу. 
69 Кількість контейнерів (первинних паковань), що призначені для фасу- 
вання поживних середовищ, має бути достатньою, щоб забезпечити достовірну 
оцінку. У разі невеликих серій кількість контейнерів для фасування поживних 
середовищ, має, як мінімум, відповідати розміру серії продукції. Слід прагнути 
до відсутності росту мікроорганізмів, однак можна застосовувати такі норми: 
. Якщо наповнювали менше 5000 одиниць, не має бути жодної кон- 
тамінованої одиниці. 
. Якщо наповнювали від 5000 до 10000 одиниць: 
а) одна (1) контамінована одиниця є підставою для розслідуван- 
ня із розглядом повторного фасування поживних середовищ; 
b) дві (2) контаміновані одиниці розглядаються як підстава для 
проведення ревалідації після розслідування. 
. Якщо наповнювали понад 10000 одиниць: 
а) одна (1) контамінована одиниця є підставою для розслідуван- 
ня; 
b) дві (2) контаміновані одиниці розглядаються як підстава для 
проведення ревалідації після розслідування. 
70 За будь-якої кількості одиниць періодичні випадки мікробної конта- 
мінації можуть вказувати на контамінацію з низьким рівнем забруднення, що 
має бути розслідувано. Розслідування значних невдач має включати дослі- 
дження потенційного впливу на забезпечення стерильності серій, вироблених 
після останнього успішного фасування поживних середовищ. 
71 Необхідно забезпечити, щоб будь-яка валідація не створювала ризиків 
для технологічних процесів. 
72 Джерела води, обладнання для обробки води й оброблену воду необхі- 
дно регулярно контролювати на хімічну і біологічну контамінацію, а також при 
необхідності на контамінацію ендотоксинами. Результати контролю і будь-яких 
здійснених дій слід протоколювати. 
73 У чистих зонах, особливо коли проводиться обробка в асептичних 
умовах, діяльність персоналу має бути мінімальною, а його пересування мето- 
дичним і контрольованим, щоб уникнути надлишкового виділення часток і мік-
 
138 
роорганізмів, обумовленого посиленою руховою активністю. Температура і во- 
логість навколишнього середовища мають бути не дуже високими, щоб не 
створювати дискомфорту з урахуванням властивостей одягу, який використо- 
вується. 
74 Мікробіологічна контамінація вихідної сировини має бути мінімаль- 
ною. Специфікації мають містити вимоги до мікробіологічної чистоти, якщо 
необхідність цього була встановлена за результатами моніторингу. 
75 У чистих зонах наявність контейнерів і матеріалів, яким властиве 
утворення волокон, необхідно зводити до мінімуму. 
76 Там, де можливо, слід вживати заходів, щоб зводити до мінімуму кон- 
тамінацію готової продукції частками. 
77 Після закінчення процесу очищення компонентів (первинних пако- 
вань), контейнерів (ємностей) та обладнання з ними слід обходитися так, щоб 
не відбувалася їхня повторна контамінація. 
78 Інтервали часу між миттям, сушінням і стерилізацією компонентів, 
контейнерів і обладнання, а також час між їх стерилізацією і подальшим вико- 
ристанням мають бути мінімальні й мати обмеження за часом, які відповідають 
умовам зберігання. 
79 Час між початком приготування розчинів та їх стерилізацією або сте- 
рилізуючою фільтрацією має бути мінімальним. Необхідно встановити макси- 
мально допустимий час для кожного виду продукції з урахуванням її складу і 
затверджених способів зберігання. 
80 Перед стерилізацією необхідно контролювати рівень мікробного наван- 
таження. Мають бути встановлені робочі межі контамінації безпосередньо перед 
стерилізацією, які співвідносяться з ефективністю використовуваного методу. 
Рівень мікробного навантаження слід кількісно визначати для кожної серії як 
продукції, наповненої в асептичних умовах, так і продукції, яку піддають кінце- 
вій стерилізації. Якщо для препаратів, що стерилізують наприкінці, встановлені 
більш жорсткі параметри стерилізації, рівень мікробного навантаження можна 
контролювати тільки через відповідні передбачені у графіку інтервали. У випад- 
ку систем випуску за параметрами кількісне визначення рівня мікробного наван- 
таження слід проводити для кожної серії та розглядати як випробування в проце- 
сі виробництва. При необхідності слід контролювати рівень ендотоксинів. Усі 
розчини, особливо інфузійні рідини великого об’єму, необхідно піддавати стери- 
лізуючій фільтрації, по можливості, безпосередньо перед фасуванням. 
81 Компоненти, контейнери, обладнання і будь-які інші предмети, що не- 
обхідні в чистій зоні, особливо при роботі в асептичних умовах, мають бути про- 
стерилізовані й передані туди через вмонтований у стіну стерилізатор із двосто- 
роннім доступом або іншим способом, що запобігає контамінації. Необхідно, 
щоб негорючі гази проходили через фільтри, які затримують мікроорганізми. 
82 Ефективність будь-якої нової процедури має бути підтверджена при ва- 
лідації, яку необхідно регулярно повторювати згідно з графіком, що враховує екс- 
плуатаційні якості, а також при будь-якій значній зміні в процесі або обладнанні. 

 
139 
Стерилізація 
83 Усі процеси стерилізації мають пройти валідацію. Особливу увагу слід 
приділяти, якщо обраний спосіб стерилізації не описаний у чинних виданнях 
Європейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої 
відповідної фармакопеїN або, коли він використовується для продукції, 
що не є простим водним чи олійним розчином. При можливості, термічна сте- 
рилізація має бути способом вибору. В усіх випадках процес стерилізації має 
відповідати реєстраційному досьє та ліцензії на виробництво. 
84 Перед вибором будь-якого процесу стерилізації необхідно продемон- 
струвати за допомогою фізичних вимірювань і, якщо можливо, біологічних ін- 
дикаторів, що він підходить для даної продукції та ефективний для досягнення 
необхідних умов стерилізації у всіх частинах кожного типу завантаження. Валі- 
дацію процесу необхідно повторювати через проміжки, встановлені графіком, 
але не рідше одного разу на рік, а також завжди в разі внесення істотних змін в 
обладнання. Необхідно зберігати протоколи з результатами. 
85 Для ефективної стерилізації весь матеріал у цілому має бути підданий 
необхідній обробці, а процес організований таким чином, щоб гарантувати, що 
це було досягнуто. 
86 Для всіх процесів стерилізації необхідно розробити способи заванта- 
ження і провести їх валідацію. 
87 Застосування біологічних індикаторів слід розглядати тільки як додат- 
ковий метод контролю стерилізації. Біологічні індикатори необхідно зберігати і 
використовувати відповідно до інструкцій виробника, а їх якість контролювати 
методами позитивного контролю. У випадку використання біологічних індика- 
торів необхідно вжити суворих заходів, які запобігають мікробній контамінації 
з самих індикаторів. 
88 Мають бути чіткі способи диференціації непростерилізованої продук- 
ції та продукції, яка пройшла стерилізацію. Кожен кошик, лоток або інша тара 
для продукції або компонентів (первинного паковання) мають бути чітко мар- 
ковані з указівкою назви матеріалу, номера його серії та позначення: простери- 
лізований він чи ні. Індикатори, такі як автоклавна стрічка, при необхідності 
можуть бути використані для вказівки того, чи пройшла серія (або частина се- 
рії) процес стерилізації, проте вони не дають достовірної вказівки, чи серія 
справді стерильна. 
89 Для кожного циклу стерилізації потрібно складати протоколи. Вони ма- 
ють бути затверджені як частина документації при видачі дозволу на випуск серії. 
Термічна стерилізація 
90 Кожний цикл термічної стерилізації має бути записаний на діаграмі час 
/ температура з відповідною довжиною шкали або за допомогою іншого відпові- 
дного обладнання, що має необхідну точність і чіткість. Місце розташування те- 
мпературних зондів, використовуваних для контролю і/або запису, має бути ви- 
значене під час валідації і в разі необхідності також перевірене за допомогою ін- 
шого незалежного температурного зонда, розташованого в тому ж місці. 
 
140 
91 Можна також використовувати хімічні або біологічні індикатори, але 
вони не можуть заміняти фізичні виміри. 
92 Має бути передбачений достатній час, щоб усе завантаження у всьому 
обсязі досягло необхідної температури до того, як буде початий відлік часу сте- 
рилізації. Цей період має бути визначений для кожного типу завантаження, яке 
стерилізується. 
93 Після завершення високотемпературної фази циклу термічної стерилі- 
зації мають бути вжиті застережні заходи, що запобігають контамінації просте- 
рилізованого завантаження під час охолодження. Будь-яка охолоджувальна рі- 
дина або газ, що контактують із продукцією, мають бути простерилізовані за 
винятком тих випадків, коли гарантується, що жодний негерметичний контей- 
нер не буде дозволений для використання. 
Вологий жар 
94 Для контролю процесу стерилізації вологим жаром необхідно переві- 
ряти як температуру, так і тиск. Регулюючі прилади, як правило, мають бути 
незалежні від контролюючих приладів і від записуючих пристроїв. При викори- 
станні для цих цілей автоматизованих систем управління та моніторингу вони 
мають пройти валідацію, щоб гарантувати дотримання вимог до критичного 
процесу. Система управління і порушення в циклі стерилізації мають реєстру- 
ватися системою контролю і знаходитися під наглядом оператора. Протягом 
періоду стерилізації показання незалежного температурного зонда слід постій- 
но перевіряти в порівнянні з показаннями самописної діаграми. Для стериліза- 
торів, обладнаних зливником на дні камери, також може бути необхідним реєс- 
трувати температуру в цьому місці протягом усього періоду стерилізації. Необ- 
хідні часті випробування на герметичність камери, якщо цикл стерилізації 
включає вакуумну фазу. 
95 Об'єкти, які мають бути простерилізовані, крім продукції в герметич- 
них контейнерах (первинних пакованнях), мають бути загорнені в матеріал, що 
пропускає повітря і пар, але запобігає повторній контамінації після стерилізації. 
Всі частини завантаження мають знаходитися в контакті з стерилізуючим аген- 
том при необхідній температурі протягом необхідного часу. 
96 Необхідно забезпечити, щоб для стерилізації застосовувався пар нале- 
жної якості, що не містить такої кількості домішок, яка могла б викликати кон- 
тамінацію продукції або обладнання. 
Сухий жар 
97 Застосовуваний процес стерилізації сухим жаром має передбачати ци- 
ркуляцію повітря усередині камери і підтримування надлишкового тиску для 
запобігання надходженню в неї нестерильного повітря. Все повітря, що пода- 
ється, має бути пропущене через фільтри НЕРА. Якщо цей процес призначений 
також для усунення пірогенів, то як частина валідації мають бути проведені ви- 
пробування з навмисним використанням ендотоксинів. 

 
141 
Стерилізація опроміненням 
98 Стерилізація опроміненням використовується, головним чином, для 
стерилізації матеріалів і продукції, що чутливі до нагрівання. Багато лікарських 
засобів і деяких пакувальних матеріалів чутливі до випромінювання, отже, цей 
метод допустимий тільки тоді, коли була експериментально підтверджена від- 
сутність шкідливого впливу на продукцію. Ультрафіолетове опромінення, як 
правило, не є прийнятним способом стерилізації. 
99 Під час процесу стерилізації необхідно вимірювати дозу випроміню- 
вання. Для цих цілей доцільно використовувати дозиметри, показання яких не 
залежать від інтенсивності випромінювання, але забезпечують кількісну реєст- 
рацію дози випромінювання, поглинену продукцією, що стерилізується. Дозиме- 
три мають бути розміщені серед завантаження в достатній кількості і на достат- 
ньо близькій відстані один від одного, щоб гарантувати наявність дозиметрів у 
всіх місцях, що піддаються опроміненню. Пластмасові дозиметри слід застосо- 
вувати лише в межах терміну дії їх калібрування. Показання дозиметрів необхід- 
но знімати протягом короткого відрізка часу після закінчення опромінення. 
100 Для додаткового контролю можуть бути використані біологічні інди- 
катори. 
101 Процедури валідації мають гарантувати, що врахований вплив різної 
щільності укладок. 
102 Процедури поводження з матеріалами мають запобігати плутанині 
між опроміненими і неопроміненими матеріалами. На кожному пакованні та- 
кож має бути чутливий до випромінювання колірний індикатор для того, щоб 
відрізнити опромінені паковання від неопромінених. 
103 Загальна доза випромінювання має бути дана протягом визначеного 
короткого проміжку часу. 
Стерилізація оксидом етилену 
104 Цей метод може бути використаний тільки тоді, коли неможливе ви- 
користання іншого способу. Під час валідації процесу має бути доведено, що 
відсутній ушкоджуючий вплив на продукцію, а передбачені для дегазації умови 
і час такі, що кількість залишкового газу і продуктів реакції буде знаходитися у 
встановлених межах, прийнятних для даного типу продукції або матеріалу. 
105 Істотне значення має безпосередній контакт між газом і мікробними 
клітинами; необхідно вжити запобіжних заходів, які усувають можливість про- 
никнення мікробів у матеріал, такий як кристали або сухий білок. Тип і кіль- 
кість пакувальних матеріалів можуть істотно вплинути на процес. 
106 Перед обробкою газом має бути забезпечена відповідність вологості і 
температури матеріалів вимогам процесу. Необхідний для цього час слід приве- 
сти у відповідність із протилежною вимогою – звести до мінімуму час перед 
стерилізацією. 
107 Кожний цикл стерилізації слід контролювати за допомогою відповід- 
них біологічних індикаторів, необхідна кількість яких має бути рівномірно роз- 
поділена по всьому завантаженню. Отримана при цьому інформація має стано- 
вити частину протоколу серії. 
 
142 
108 Для кожного циклу стерилізації мають бути складені протоколи з 
указівкою часу повного завершення циклу, тиску, температури і вологості в ка- 
мері під час процесу, а також концентрації та загальної кількості використаного 
газу. Тиск і температуру слід реєструвати протягом усього циклу на діаграмі. 
Цей(і) протокол(и) повинен(нні) становити частину протоколу серії. 
109 Завантаження після стерилізації слід зберігати під контролем в умо- 
вах вентиляції, щоб забезпечити зниження до визначеної межі вмісту залишко- 
вого газу і продуктів реакції. Цей процес має пройти валідацію. 
Фільтрація лікарських засобів, які не можуть бути просте- 
рилізовані в остаточному первинному пакованні 
110 Якщо можлива стерилізація в остаточному первинному пакованні (final 
container), то одна фільтрація не може розглядатися як достатній спосіб. Бе- 
ручи до уваги наявні в розпорядженні методи, слід надавати перевагу стерилі- 
зації парою. Якщо продукція не може бути простерилізована в остаточному пе- 
рвинному пакованні, то розчини або рідини можуть бути профільтровані через 
стерильний фільтр із номінальним розміром пори 0,22 мкм (або менше) чи че- 
рез фільтр з аналогічною спроможністю затримувати мікроорганізми в попере- 
дньо простерилізовані контейнери (первинні паковання). Такі фільтри можуть 
вилучати більшість бактерій і пліснявих грибів, але не усі віруси або мікоплаз- 
ми. Тому має бути розглянута можливість доповнення процесу фільтрації тер- 
мічною обробкою певного ступеня. 
111 Унаслідок того, що при стерилізуючій фільтрації порівняно з іншими 
процесами стерилізації існує потенційний додатковий ризик, безпосередньо пе- 
ред фасуванням може бути доцільна друга фільтрація через додатковий стери- 
лізуючий фільтр, який затримує мікроорганізми. Останню стерилізуючу фільт- 
рацію необхідно здійснювати якнайближче до місця фасування. 
112 Здатність фільтрів відокремлювати волокна має бути мінімальною. 
113 Цілість стерилізуючого фільтра має бути перевірена перед застосуван- 
ням і підтверджена відразу ж після використання відповідним методом, таким як 
випробування на виникнення крапкових пухирців, дифузійного потоку або ви- 
пробуванням під тиском. При валідації слід встановити час, необхідний для фі- 
льтрації відомого об’єму нерозфасованого розчину, і різницю в тиску по різні 
сторони фільтра; будь-які істотні відхилення від цих параметрів під час рутинно- 
го виробництва слід записувати і досліджувати. Результати таких перевірок ма- 
ють бути внесені до протоколу серії. Цілість критичних газових і повітряних ве- 
нтиляційних фільтрів потрібно підтверджувати після використання. Цілість ін- 
ших фільтрів необхідно підтверджувати через відповідні проміжки часу. 
114 Один і той же фільтр не слід використовувати протягом більш ніж 
одного робочого дня за винятком випадків, коли триваліше використання 
пройшло валідацію. 
115 Фільтр не має впливати на продукцію через утримування її інгредієн- 
тів або виділення в неї речовин. 

 
143 
Закінчення процесу виробництва стерильної продукції 1 
116 Частково закупорені флакони із ліофілізованою продукцією слід об- 
робляти в умовах класу А протягом всього часу доки не буде повністю вставле- 
но пробку. 
117 Контейнери (первинні паковання) мають бути закупорені відповід- 
ними способами, які пройшли валідацію. Контейнери, що закриті запаюванням, 
наприклад, скляні або пластмасові ампули, у 100 % випадків необхідно випро- 
бовувати на цілість. Зразки інших первинних паковань слід перевіряти на ці- 
лість згідно з відповідними методиками. 
118 Система закупорювання контейнеру у разі флаконів, що заповнюють- 
ся в асептичних умовах, не є цілісною доти, доки алюмінієва кришечка не буде 
обтиснута на закупореному пробкою флаконі. Тобто, обтиснення кришечки не- 
обхідно здійснювати відразу, наскільки це можливо, після закупорювання про- 
бкою. 
119 Оскільки обладнання, що використовується для обтиснення крише- 
чок на флаконах, може бути джерелом великої кількості невидимих часток, йо- 
го слід розташовувати як окрему позицію, яку обладнано адекватною системою 
витяжної вентиляції. 
120 Обтиснення кришечок на флаконах можна здійснювати в асептичних 
умовах із застосуванням простерилізованих кришечок або в умовах чистого 
приміщення поза асептичною зоною. Якщо прийнято останній підхід, флакони 
мають бути захищені шляхом перебування в умовах класу А, доки не покинуть 
асептичної зони, і надалі закупорені пробками флакони мають бути захищені 
шляхом подачі чистого повітря класу А, доки на них не будуть обтиснуті кри- 
шечки. 
121 Флакони без пробок, або в яких пробки зміщені, слід видалити до об- 
тиснення кришечок. Якщо при обтисненні кришечок необхідне втручання лю- 
дини, слід використовувати відповідну технологію для запобігання безпосеред- 
нього контакту з флаконами та мінімізації мікробної контамінації. 
122 Для забезпечення необхідних умов та зведення до мінімуму безпосе- 
реднього втручання людини в операцію обтиснення кришечок може бути доці- 
льним використання бар’єрів, що обмежують доступ, та ізоляторів. 
123 Контейнери (первинні паковання), закупорені під вакуумом, необхід- 
но перевіряти на зберігання вакууму після відповідного, заздалегідь визначено- 
го проміжку часу. 
124 Заповнені контейнери (первинні паковання) з продукцією для парен- 
терального введення необхідно контролювати поштучно на сторонні включення 
або інші дефекти. Якщо контроль проводиться візуально, то його слід здійсню- 
вати при відповідних і контрольованих умовах освітлення і фону. Оператори, 
які здійснюють контроль, мають регулярно проходити перевірку зору при не- 
обхідності в окулярах; при виконанні такого виду контролю слід надавати часті 
1 Положення про закупорювання флаконів з ліофілізованою продукцією введено в дію 
в ЄС з 01 березня 2009 р. з умовою їх впровадження до 01 березня 2010 р. 
 
144 
перерви. Якщо використовуються інші методи контролю, то процес має пройти 
валідацію, а експлуатаційні якості обладнання потрібно періодично перевіряти. 
Результати необхідно протоколювати. 
Контроль якості 
125 Випробування готової продукції на стерильність необхідно розгляда- 
ти тільки як завершальний етап у серії контрольних заходів, що гарантують 
стерильність. Потрібно, щоб це випробування пройшло валідацію для кожної 
відповідної продукції. 
126 У тих випадках, коли видача дозволу на випуск санкціонується за па- 
раметрами, особлива увага має бути приділена валідації та моніторингу всього 
виробничого процесу. 
127 Зразки, відібрані для проведення випробування на стерильність, ма- 
ють бути репрезентативні для всієї серії, але особливо необхідно відбирати зра- 
зки з тих частин серії, для яких передбачається найбільший ризик контамінації, 
наприклад: 
а) для продукції, дозування якої здійснювалося в асептичних умовах, зра- 
зки мають включати контейнери (первинні паковання), у які відбувалося фасу- 
вання спочатку і наприкінці виготовлення серії, а також після будь-якого знач- 
ного втручання; 
b) для продукції, що піддалася термічній стерилізації в остаточному пер- 
винному пакованні, має бути приділена увага відбору проб із потенційно най- 
холодніших частин завантаження. 
 
145 
Додаток 2 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО БІОЛОГІЧНИХ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН ТА 
БІОЛОГІЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ 
Сфера застосування 
Способи, що використовуються при виробництві біологічних діючих ре- 
човин та біологічних лікарських препаратів для людини (далі – «біологічні дію- 
чі речовини та біологічні лікарські препарати»), є критичним фактором, що ви- 
значає відповідний регуляторний контроль. Тому діючі речовини та лікарські 
препарати можуть бути визначені як біологічні, значною мірою виходячи із 
способу їх виробництва. Цей додаток є настановою щодо всього ряду діючих 
речовин та лікарських препаратів, визначених як біологічні. 
Цей додаток розділений на дві основні частини: 
a) частина A містить додаткові правила виробництва біологічних діючих 
речовин та біологічних лікарських препаратів, починаючи від контролю посів- 
них культур і банків клітин до кінцевих операцій та проведення випробувань; 
b) частина B містить додаткові правила для окремих видів біологічних 
діючих речовин та біологічних лікарських препаратів. 
Цей додаток, поряд з деякими іншими додатками до цієї настанови з 
GMP, надає правила, що доповнюють частину 1 та частину 2 цієї настанови. Є 
два аспекти щодо сфери застосування цього додатка: 
a) стадія виробництва – до того моменту, поки біологічні діючі речовини 
не є стерильними, основним нормативним документом для них є частина 2. 
Правила для подальших стадій виробництва біологічних лікарських препаратів 
містяться в частині 1; 
b) вид продукції – цей додаток є настановою для всього ряду лікарських 
препаратів, визначених як біологічні. 
Ці два аспекти представлено в таблиці 2.1. Слід зазначити, що ця таблиця 
є тільки ілюстративною і не призначена для опису точної сфери застосування 
даного додатка. Слід розуміти, що рівень вимог GMP підвищується по мірі про- 
сування від початкових до більш пізніх стадій виробництва біологічних діючих 
речовин (так само, як і у відповідній таблиці в частині 2), однак слід завжди до- 
тримуватись принципів GMP. Поширення сфери застосування цього додатка на 
деякі ранні стадії виробництва не передбачає, що ці стадії будуть підлягати ре- 
гулярним перевіркам з боку уповноважених органів. 
Антибіотики не є біологічними лікарськими засобами, однак на біологіч- 
них стадіях їх виробництва можуть бути використані вимоги цього додатка. 
Настанова щодо лікарських засобів, отриманих з фракціонованої донорської 
крові або плазми, наведена у додатку 14, а щодо нетрансгенних лікарських за- 
собів рослинного походження – у додатку 7. 
У певних випадках щодо вихідних матеріалів слід застосовувати також 
 
146 
інші положення законодавства: 
а) для тканин і клітин, що використовують для промислового виробницт- 
ва препаратів (таких як лікарські засоби): стандарти якості та безпеки для збо- 
ру, одержання, випробування, обробки, консервування, зберігання та дистрибу- 
ції донорських тканин та клітин1, а також стосовно певних технічних вимог до 
збору, одержання та випробування донорських тканин та клітин2. Такі тканини і 
клітини стають біологічними діючими речовинами для деяких видів біологіч- 
них лікарських препаратів (наприклад, «інженерних»), до яких застосовують 
вимоги GMP та інші вимоги чинного законодавства щодо лікарських засобів; 
b) для високотехнологічних лікарських препаратів (ATMPs), в яких кров 
або компоненти крові використовують як вихідні матеріали: стандарти якості та 
безпеки відносно збору, випробування, обробки, зберігання та дистрибуції до- 
норської крові та компонентів крові3, а також технічні вимоги до вибору доно- 
рів, збору й випробуванню крові та компонентів крові4; 
c) виробництво та контроль генетично модифікованих організмів мають 
відповідати чинним національним вимогам. Для ізольованого використання ге- 
нетично модифікованих мікроорганізмів слід забезпечити і підтримувати від- 
повідну ізоляцію та вжити інші захисні заходи щодо технічних засобів, де пра- 
цюють з будь-якими генетично модифікованими мікроорганізмами5. Для забез- 
печення та підтримування відповідного рівня біологічної безпеки слід отримати 
відповідне рішення згідно з чинним законодавством України. 
___________________ 
1 В ЄС ці стандарти встановлено у Директиві 2004/23/ЕС [123]. Рекомендується дода- 
тково користуватися положеннями цієї директиви до прийняття в Україні гармонізованих з 
цими положеннями нормативних документів або нормативно-правових актів. 
2 В ЄС ці вимоги встановлено у Директиві 2006/17/ЕС [127] щодо реалізації Директи- 
ви 2004/23/ЕС[123]. Рекомендується додатково користуватися положеннями цієї директиви 
до прийняття в Україні гармонізованих з цими положеннями нормативних документів або 
нормативно-правових актів. 
3 В ЄС ці вимоги встановлено у Директиві 2002/98/ЕС [128]. Рекомендується додатко- 
во користуватися положеннями цієї директиви до прийняття в Україні гармонізованих з ци- 
ми положеннями нормативних документів або нормативно-правових актів. 
4 Див. Директиву 2001/83/ЕС та Директиву 2002/98/ЕС [128], що її доповнює. Рекоме- 
ндується додатково користуватися положеннями цих директив до прийняття в Україні гар- 
монізованих з цими положеннями нормативних документів або нормативно-правових актів. 
5 Див. Директиву 2009/41/ЕС [126]. Рекомендується додатково користуватися поло- 
женнями цієї директиви до прийняття в Україні гармонізованих з цими положеннями норма- 
тивних документів або нормативно-правових актів. 

 
147 
Таблиця 2.1 – Ілюстративні вказівки щодо виробничої діяльності стосовно сфери застосування додатка 2 
Тип та джерело матеріалу Приклад продукції Застосування правил цього додатка до етапів виробництва (виділено сірим кольором) 
1. Тваринного або рос- 
линного походження: 
нетрансгенні 
Гепарини, інсуліни, ферменти, 
білки, екстракти алергенів, 
ATMPs, імунні сироватки 
Збір рослин, органів, тканин 
або рідин1 
Різання, змішування та/або 
попередня обробка 
Виділення та очищення Виготовлення, 
наповнення 
2. Віруси або бактерії / 
ферментація / культури 
клітин 
Вірусні або бактеріальні вакци- 
ни, ферменти, білки 
Створення та підтримування 
головного2 та робочого бан- 
ків клітин, головної та робо- 
чої посівної культури вірусів 
Культура клітин та/або фер- 
ментація 
Інактивація (якщо необхідно), 
виділення та очищення 
Виготовлення, 
наповнення 
3. Біотехнологія – 
ферментація / культури 
клітин 
Рекомбінантні продукти, монок- 
лональні антитіла, алергени, ва- 
кцини, продукція для генної те- 
рапії (вірусні та невірусні векто- 
ри, плазміди) 
Створення та підтримування 
головного та робочого бан- 
ків клітин, головної та робо- 
чої посівної культури 
Культура клітин та/або фер- 
ментація 
Виділення, очищення, модифі- 
кація 
Виготовлення, 
наповнення 
4. Тваринного похо- 
дження: трансгенні 
Рекомбінантні білки, високотех- 
нологічні лікарські препарати 
Головний та робочий транс- 
генний банк 
Збір, різання, змішування 
та/або попередня обробка 
Виділення, очищення та моди- 
фікація 
Виготовлення, 
наповнення 
5. Рослинного похо- 
дження: трансгенні 
Рекомбінантні білки, вакцини, 
алергени 
Головний та робочий транс- 
генний банк 
Вирощування, збір3 Попередня екстракція, виді- 
лення, очищення, модифікація 
Виготовлення, 
наповнення 
6. Донорського похо- 
дження 
Ферменти, отримані з сечі, 
гормони 
Збір рідин4 Змішування та/або попередня 
обробка 
Виділення та очищення Виготовлення, 
наповнення 
7. Донорського або тва- 
ринного походження 
Продукція для генної терапії: 
генетично модифіковані клітини 
Збір, одержання та випробу- 
вання вихідних тканин / 
клітин6 
Виробництво векторів5, 
очищення клітин та 
обробка 
Ex vivo генетична модифікація 
клітин поза організмом, ство- 
рення головного та робочого 
банків клітин і запасу клітин 
Виготовлення, 
наповнення 
Продукція для терапії соматич- 
ними клітинами 
Збір, одержання та випробу- 
вання вихідних тканин / клі- 
тин6 
Створення головного та ро- 
бочого банків клітин і запасу 
клітин 
Виділення клітин, очищення 
культур, поєднання з позаклі- 
тинними компонентами 
Виготовлення, 
поєднання, напов- 
нення 
Препарати тканинної інженерії Збір, одержання та випробу- 
вання вихідних тканин / клі- 
тин6 
Попередня обробка, виділен- 
ня та очищення, створення 
головного та робочого банків 
клітин і запасу клітин 
Виділення клітин, очищення 
культур, поєднання з позаклі- 
тинними компонентами 
Виготовлення, 
поєднання, напов- 
нення 
1 Див. розділ В1 щодо сфери застосування принципів GMP. 
2 Див. розділ «Система посівної культури та банку клітин» щодо сфери застосування GMP. 
3 Щодо вирощування, збору та первинної обробки у польових умовах слід застосовувати Настанову СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2012 «Належна практика культивування та 
збирання вихідної сировини рослинного походження», що гармонізована з відповідним документом EMEA/HPMC/246816/2005 «Guideline on Good Agricultural and Collection 
Practice (GACP) for Starting Materials of Herbal Origin». 
4 Застосовуються принципи GMP; див. пояснювання у розділі «Сфера застосування». 
5 Якщо це вірусні вектори, основні контролі ті ж самі, що при виробництві вірусів (див. строку 2 у таблиці 2.1) 
6 В ЄС на цих стадіях донорські тканини та клітини мають відповідати вимогам Директиви 2004/23/ЕС (див. [123] у додатку «Бібліографія» та директив, що її впрова- 
джують. 
П і д в и щ е н н я в и м о г G M P 
 
148 
Принцип 
Виробництво біологічних діючих речовин та біологічних лікарських пре- 
паратів має визначені специфічні риси, які випливають із природи продукції та 
типу процесів. Характер виробництва, контролю і застосування біологічних лі- 
карських препаратів потребує деяких особливих застережних заходів. 
На відміну від звичайних лікарських препаратів, які виробляють із вико- 
ристанням хімічних і фізичних технологій із високим ступенем постійності, ви- 
робництво біологічних діючих речовин та біологічних лікарських препаратів 
пов'язано з біологічними процесами й матеріалами, такими як культивування 
клітин або екстракція речовин із живих організмів. Цим біологічним процесам 
властива варіабельність, тому діапазон і характер супутніх продуктів змінюєть- 
ся. Внаслідок цього, принципи управління ризиками для якості (QRM) є особ- 
ливо важливими для такого класу матеріалів і мають бути використані для роз- 
робки стратегії контролю на всіх етапах виробництва, щоб мінімізувати варіа- 
бельність і зменшити можливість контамінації та перехресної контамінації. 
Оскільки матеріали та умови обробки, використовувані при процесах ку- 
льтивування, призначені для створення умов для росту специфічних клітин і 
мікроорганізмів, це надає можливість для росту сторонніх контамінуючих мік- 
роорганізмів. Крім того, багато продуктів мають обмежену здатність витриму- 
вати великий набір методів очищення, особливо тих методів, що призначені для 
інактивації вірусів чи видалення сторонньої вірусної контамінації. Ключовими 
факторами для мінімізації випадків такої контамінації є планування процесів, 
конструкція обладнання, технічних засобів, систем постачання, а також умови 
підготовки і додавання буферів і реагентів, відбір проб і навчання операторів. 
У специфікаціях на продукцію (тих, що містяться у фармакопейних моно- 
графіях, реєстраційному досьє та досьє досліджуваного лікарського засобу для 
клінічних випробувань) має бути встановлено, чи можуть речовини на будь- 
якій стадії мати певний рівень мікробного навантаження, чи вони мають бути 
стерильними. Виробництво також має відповідати іншим характеристикам, ви- 
кладеним у реєстраційному досьє та досьє досліджуваного лікарського засобу 
для клінічних випробувань (наприклад, число генерацій (подвоєнь, пасажів) 
між посівною культурою або банком клітин). 
Для біологічних матеріалів, що не можуть бути стерилізовані (наприклад, 
шляхом фільтрації), обробку слід здійснювати в асептичних умовах, щоб звести 
до мінімуму внесення контамінантів. Якщо вони існують, з питань валідації 
специфічних методів виробництва (наприклад, видалення або інактивації віру- 
сів) слід керуватися відповідними нормативними документами, зокрема, наста- 
новою СРМР/BWP/268/95 «Note for Guidance on Virus Validation Studies: The 
Design, Contribution and Interpretation of Studies Validating the Inactivation and 
Removal of Viruses»1. Значно знизити ризик випадкової контамінації і перехрес- 
1 Рекомендується користуватися цією настановою, а також іншими відповідними нор- 
мативними документами (див. розділ „Нормативні посилання” та додаток „Бібліографія”) до 
прийняття в Україні гармонізованих з ними нормативних документів. 
 
149 
ної контамінації може застосування відповідного контролю та моніторингу 
оточуючого середовища та використання (всюди, де це можливо) систем «очи- 
щення та стерилізації на місці» поряд з використанням закритих систем. 
Контроль, як правило, пов'язаний із біологічними аналітичними методи- 
ками, які більш варіабельні, ніж фізико-хімічні визначення. Тому при виробни- 
цтві біологічних діючих речовин і біологічних лікарських препаратів вкрай ва- 
жливою є надійність процесу виробництва, а контроль в процесі виробництва 
набуває особливого значення. 
Біологічні лікарські засоби, що містять донорські тканини або клітини, 
такі як певні високотехнологічні лікарські препарати (ATMPs), мають відпові- 
дати встановленим вимогам1. У разі донорських тканин і клітин збір та випро- 
бування слід проводити згідно з відповідною системою якості2. Крім того, у ра- 
зі донорських тканин і клітин простежуваність застосовують від донора (за 
умови збереження конфіденційності донорів) через стадії, здійснювані в уста- 
нові з взяття/обробки тканин, і потім відповідно до чинного законодавства про 
лікарські засоби до закладу, де препарат застосовують3. 
Біологічні діючі речовини та лікарські засоби мають відповідати останній 
версії нормативного документа «Note for Guidance on Minimising the Risk of 
Transmitting Animal Spongiform Encephalopathy (TSE) Agents via Human and Veterinary 
Medicinal Products»4. 
ЧАСТИНА А. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА 
Персонал 
1. Персонал (включаючи співробітників, які проводять очищення, техніч- 
не обслуговування чи контроль якості), який працює в зонах, де виробляють бі- 
ологічні діючі речовини та біологічні лікарські препарати й проводять їх ви- 
пробування, повинен проходити навчання та періодичне повторне навчання, 
відповідно до специфіки виконуваної роботи та вироблюваної продукції, вклю- 
чаючи всі спеціальні застережні заходи для захисту продукції, персоналу та до- 
вкілля. 
1 В ЄС ці вимоги встановлено у Директиві 2004/23/ЕС (див. [123] у національному до- 
датку „Бібліографія”) та Директиві 2006/17/EC [127]. Рекомендується додатково користува- 
тися положеннями цих директив до прийняття в Україні гармонізованих з їх положеннями 
нормативних документів або нормативно-правових актів. 
2 Див. Директиву 2006/86/EC [85] по реалізації Директиви 2004/23/EC [123]. Стандар- 
ти та вимоги до належної системи якості встановлені у додатках до Директиви 2006/86/EC. 
Рекомендується додатково користуватися положеннями Директиви 2006/86/EC до прийняття 
в Україні гармонізованих з цими положеннями нормативних документів або нормативно- 
правових актів. На цей час у ЄС в процесі розробки знаходиться настанова з належної прак- 
тики. 
3 Див. Директиву 2006/86/EC [85] по реалізації Директиви 2004/23/EC [123]. 
4 Рекомендується користуватися чинною версією цієї настанови, якщо в Україні від- 
сутній гармонізований з нею нормативний документ. На цей час чинним є документ 
EMA/410/01 Rev. 3 [97]. 
 
150 
2. Для безпеки продукції має бути прийнятий до уваги стан здоров’я пер- 
соналу. Якщо необхідно, всі працівники, зайняті в технологічному процесі, те- 
хнічному обслуговуванні, проведенні випробувань і догляді за тваринами 
(включаючи інспекції), мають бути вакциновані відповідними специфічними 
вакцинами та мають проходити регулярні медичні огляди. 
3. Співробітники з будь-якими змінами у стані здоров’я, що можуть не- 
сприятливо вплинути на якість продукції, повинні припинити роботу у вироб- 
ничій зоні. У виробництві БЦЖ-вакцини і туберкуліну можуть бути задіяні 
тільки ті співробітники, яких ретельно контролюють шляхом регулярних пере- 
вірок імунологічного статусу або рентгенографії грудної клітини. Моніторинг 
стану здоров'я персоналу має відповідати ризику; співробітники, які працюють 
з небезпечними організмами, мають звертатися за медичною допомогою. 
4. Якщо необхідно мінімізувати можливість перехресної контамінації, 
слід обмежувати й контролювати пересування всього персоналу (у тому числі 
співробітників відділу контролю якості, технічного персоналу та прибиральни- 
ків) на підставі принципів управління ризиками для якості. Як правило, персо- 
нал із зон, де на нього можливий вплив живих мікроорганізмів, генетично мо- 
дифікованих організмів, токсинів або тварин, не повинен заходити в зони, де 
працюють з іншою продукцією, інактивованою продукцією або іншими органі- 
змами. Якщо ці переміщення неминучі, то мають бути вжиті заходи щодо конт- 
ролю контамінації, засновані на принципах управління ризиками для якості. 
Приміщення та обладнання 
5. Як частина стратегії контролю, ступінь контролю навколишнього сере- 
довища щодо контамінації частками і мікроорганізмами у виробничих примі- 
щеннях має відповідати діючій речовині, проміжній продукції або готовій про- 
дукції, а також етапу технологічного процесу з урахуванням можливого рівня 
контамінації вихідних матеріалів і ризику для готової продукції. Програму мо- 
ніторингу навколишнього середовища слід доповнити методами щодо виявлен- 
ня наявності специфічних мікроорганізмів (тобто, організм-господар, дріжджо- 
ві гриби, плісеневі гриби, анаеробні мікроорганізми тощо), якщо це визначено 
процесом управління ризиками для якості. 
6. Класифікація виробничих та складських приміщень, а також процесів і 
навколишнього середовища має бути призначена для запобігання контамінації 
продукції сторонніми речовинами. Запобігання забрудненню є більш прийнят- 
ним, ніж виявлення та видалення, хоча контамінація, ймовірно, буде виявлятися 
під час таких процесів, як ферментація і культивування клітин. Якщо процеси 
не є закритими, і внаслідок цього існує вплив на продукт з боку безпосередньо- 
го навколишнього середовища приміщення (наприклад, під час додавання до- 
бавок, середовищ, буферів, газів, маніпуляцій у процесі виробництва високоте- 
хнологічних лікарських препаратів), мають бути заходи контролю на місці, у 
тому числі засоби контролю систем постачання та навколишнього середовища, 
засновані на принципах управління ризиками для якості. При виборі послідов- 
них класів чистоти навколишнього середовища та відповідних способів конт-
 
151 
ролю такі принципи контролю ризиками для якості мають враховувати прин- 
ципи і правила, викладені у відповідних пунктах додатка 1 до цієї настанови1. 
7. При роботі з живими клітинами, що є стійкими у виробничому середо- 
вищі, необхідно використовувати спеціально призначені виробничі зони. Спе- 
ціально призначені виробничі зони слід використовувати також для виробницт- 
ва патогенних організмів (тобто, рівень біологічної безпеки 3 або 4). 
8. Виробництво різної продукції з використанням тих самих технічних за- 
собів може бути прийнятним за умови, що частиною ефективної стратегії конт- 
ролю для запобігання перехресній контамінації є такі (або еквівалентні) умови 
та заходи: 
а) знання основних характеристик всіх клітин, організмів і будь-яких сто- 
ронніх агентів (наприклад, патогенність, можливість виявлення, стійкість, чут- 
ливість до інактивації), оброблюваних в межах тих самих технічних засобів; 
b) якщо виробництво здійснюється кількома невеликими серіями з різних 
вихідних матеріалів (наприклад, клітинні препарати), то при розробці стратегії 
контролю при прийнятті рішення щодо дозволу одночасного проведення робіт 
слід брати до уваги такі фактори, як стан здоров'я донорів та ризик повної втра- 
ти продукції від або для конкретних пацієнтів; 
c) слід запобігати потраплянню живих організмів і спор з сторонніх зон 
або обладнання за допомогою виявлення всіх потенційних шляхів перехресної 
контамінації, використання компонентів одноразового застосування, а також 
інженерно-технічних заходів, таких як закриті системи; 
d) слід здійснювати заходи контролю щодо видалення організмів і спор 
перед подальшим виробництвом іншої продукції; такі заходи контролю мають 
поширюватись на систему нагрівання, вентиляції та кондиціонування повітря 
(HVAC). Має бути проведено валідацію методів очищення і знезараження щодо 
організмів і спор; 
e) якщо мікроорганізми є стійкими в умовах виробничого середовища та 
існують відповідні методи, то під час виробництва й після завершення очищен- 
ня та знезараження у суміжних зонах слід проводити специфічний стосовно ви- 
роблюваного мікроорганізму моніторинг навколишнього середовища. У зонах, 
де працюють із живими та/або спороутворюючими організмами, також слід 
приділити увагу ризикам, пов'язаним із використанням певного контрольного 
обладнання (наприклад, для контролю часток у повітрі); 
f) продукцію, обладнання, допоміжне обладнання (наприклад, для каліб- 
рування та валідації) й одноразові матеріали слід переміщувати у межах таких 
зон та видаляти з них таким чином, щоб запобігти контамінації інших зон, ін- 
шої продукції та продукції на різних етапах виробництва (наприклад, необхідно 
запобігти контамінації інактивованої продукції або анатоксинів неінактивова- 
1 Хоча за назвою додаток 1 стосується виробництва стерильних лікарських засобів, це 
не означає, що необхідно виробляти стерильну продукцію на стадії, коли низький рівень за- 
бруднення є прийнятним та дозволеним. Його застосовують тому, що це єдиний норматив- 
ний документ з GMP стосовно класифікації всіх виробничих зон, включаючи нижчі за чисто- 
тою класи D та C. 
 
152 
ними продуктами). 
g) виробництво за принципом проведення кампаній. 
9. Необхідність спеціально призначених технічних засобів для заключних 
(другорядних) операцій1 буде залежати від вищезазначених чинників, а також 
від додаткових факторів, таких як спеціальні умови для біологічного лікар- 
ського препарату і характеристики іншої продукції (у тому числі будь-якої не- 
біологічної продукції), вироблюваної за допомогою тих самих технічних засо- 
бів. Для заключних операцій можуть знадобитися інші заходи контролю стосо- 
вно послідовності внесення добавок, швидкості перемішування, контролю часу 
і температури, обмеження впливу світла, а також процедур ізоляції та очищен- 
ня у разі витоку. 
10. Заходи та процедури, необхідні для ізоляції (тобто, безпеки для на- 
вколишнього середовища і оператора) не мають суперечити тим, що потрібні 
для якості продукції. 
11. Устаткування для обробки повітря має бути спроектоване, сконстру- 
йоване та обслуговуватися таким чином, щоб звести до мінімуму ризик перех- 
ресної контамінації між різними виробничими зонами; може бути необхідним 
спеціальне устаткування для зони. Рішення щодо використання систем поста- 
чання повітря без рециркуляції слід приймати з урахуванням принципів управ- 
ління ризиками для якості. 
12. Роботу зі стерильною продукцією необхідно проводити в зонах із під- 
вищеним тиском, але в особливих зонах у точках локалізації патогенних мікро- 
організмів має бути знижений тиск, що застосовується з метою ізоляції. Якщо 
для роботи в асептичних умовах із матеріалами, що становлять особливий ри- 
зик (наприклад, патогенні мікроорганізми), використовують зони зі зниженим 
тиском або безпечні бокси, то вони мають знаходитися усередині чистої зони 
відповідного класу з підвищеним тиском. Такі перепади тиску слід чітко визна- 
чити та постійно контролювати з відповідним облаштуванням аварійної сигна- 
лізації. 
13. Обладнання, використовуване для роботи з живими організмами та 
клітинами (у тому числі для відбору проб), має бути сконструйоване таким чи- 
ном, щоб запобігти будь-якій контамінації під час роботи. 
14. Для запобігання витоку біологічних агентів в безпосереднє робоче на- 
вколишнє середовище слід належним чином проектувати та періодично переві- 
ряти первинну ізоляцію2. 
15. Де це можливо, слід використовувати системи «очищення на місці» та 
«обробка парою на місці» («стерилізація на місці»). Клапани на судинах для 
ферментації мають бути такими, щоб їх можна було повністю стерилізувати па- 
рою. 
16. Повітряні фільтри мають бути гідрофобними; планований термін їх 
використання із періодичною перевіркою цілості має бути валідованим з ураху- 
1 Виготовлення, наповнення, пакування. 
2 Щодо терміну «ізоляція» див. розділ «Терміни та визначення понять». 
 
153 
ванням відповідних принципів управління ризиками для якості. 
17. Дренажні системи мають бути спроектовані таким чином, щоб стоки 
можна було ефективно нейтралізувати або знезаражувати для мінімізації ризи- 
ку перехресної контамінації. Щоб звести до мінімуму ризик забруднення до- 
вкілля відповідно до ризику, пов'язаного з біологічною небезпекою відходів, 
слід дотримуватись встановлених регуляторних вимог. 
18. Через варіабельність біологічних препаратів або процесів їх виробни- 
цтва під час технологічного процесу може виникнути необхідність вимірювати 
або зважувати відповідну/критичну сировину (таку як поживні середовища та 
буфери). У таких випадках допускається зберігання невеликих запасів такої си- 
ровини у виробничій зоні протягом певного часу, визначеного з урахуванням 
тривалості виробництва серії або проведення кампанії. 
Тварини 
19. У виробництві ряду біологічних лікарських препаратів використову- 
ються багато видів тварин. Їх можна розділити на 2 основні види за типом дже- 
рела: 
а) живі тварини (з групи, стада, зграї) для виробництва: наприклад, вак- 
цин проти поліомієліту (мавпи), імунних сироваток від зміїної отрути та правця 
(коні, вівці та кози), алергенів (кішки), вакцин проти сказу (кролі, миші та хом'- 
яки), трансгенних препаратів (кози, велика рогата худоба). 
b) тканини і клітини тварин, вилучені посмертно і отримані від таких ус- 
танов як бойні: наприклад, ксеногенні клітини з тканин і клітин тварин, фідерні 
(поживні) клітини для підтримки росту при виробництві деяких високотехноло- 
гічних лікарських препаратів (ATMPs), продукти бойні для одержання фермен- 
тів, антикоагулянтів та гормонів (вівці та свині). 
Крім того, тварини можуть бути також використані при контролі якості 
або при загальних кількісних визначеннях, наприклад, пірогенності, або при кі- 
лькісних визначеннях специфічної ефективності; наприклад, при випробуван- 
нях вакцини проти кашлюку використовують мишей, пірогенності – кролей, 
вакцини БЦЖ – мурчаків (морських свинок). 
20. Окрім дотримання нормативних вимог щодо трансмісивної губчастої 
енцефалопатії (TSE) у рамках поточної програми охорони здоров'я слід прово- 
дити і протоколювати моніторинг щодо інших сторонніх агентів, що мають ві- 
дношення до справи (зоонозних захворювань, захворювань використовуваних 
тварин). При створенні таких програм необхідно отримувати консультації фахі- 
вців. У випадках спостереження хвороб у тварин, які є джерелом / тварин- 
донорів слід провести дослідження стосовно їх придатності та придатності тва- 
рин, що були у контакті з ними, для подальшого використання (у виробництві, 
як джерел вихідних матеріалів і сировини, для контролю якості та випробувань 
безпеки); рішення необхідно задокументувати. Має бути процедура зворотного 
простежування, що надає інформацію про процес прийняття рішень стосовно 
періоду придатності біологічної діючої речовини або біологічного лікарського 
препарату, до складу яких були включені або для виробництва яких були вико-
 
154 
ристані вихідні речовини або сировина тваринного походження. Такий процес 
прийняття рішень має включати повторне випробування архівних зразків з по- 
передніх відборів матеріалів від тієї самої тварини-донора (якщо можливо), 
щоб встановити останню порцію з негативним результатом щодо наявності за- 
хворювання. При вилученні таких тварин з програми на певні періоди слід до- 
кументувати і враховувати період виведення терапевтичних засобів, використо- 
вуваних для лікування тварин, які є джерелом / тварин-донорів. 
21. Особливу увагу слід приділяти запобіганню та моніторингу інфекцій- 
них захворювань у тварин, які є джерелом / тварин-донорів. Заходи мають охо- 
плювати джерела постачання, технічні засоби, пасовища, процедури біологічної 
безпеки, режими випробувань, контроль матеріалів підстилок та кормів. Особ- 
ливе значення це має для тварин, вільних від специфічних патогенів, стосовно 
яких слід дотримуватись вимог загального тексту 5.2.2 Європейської Фармако- 
пеї та/або Державної Фармакопеї УкраїниN. Слід встановити вимоги 
до утримання інших категорій тварин та моніторингу їх здоров’я (наприклад, 
здорові зграї або стада). 
22. Для продукції, виготовленої із залученням трансгенних тварин, прос- 
тежуваність має поширюватись до вихідних тварин, використаних для ство- 
рення трансгенних тварин. 
23. Необхідно дотримуватись встановлених вимог до помешкань для тва- 
рин, догляду за ними і карантину1. Помешкання для тварин, використовуваних 
у виробництві та контролі біологічних діючих речовин та біологічних лікарсь- 
ких препаратів, мають бути відокремлені від зон виробництва та контролю. 
24. Слід визначити основні критерії для різних видів тварин, які необхід- 
но контролювати і протоколювати. Вони можуть включати вік, вагу і стан здо- 
ров'я тварин. 
25. Щоб запобігти будь-якому ризику плутанини і контролювати всі ви- 
явлені небезпеки має бути система ідентифікації стосовно тварин, біологічних 
агентів та проведених випробувань. 
Документація 
26. Щоб гарантувати відповідний рівень контролю (у тому числі мікробі- 
ологічної чистоти) вихідних матеріалів та сировини, для них може бути потріб- 
ною додаткова документація щодо джерела, походження, ланцюга дистрибуції, 
способу виробництва і застосовуваного контролю. 
27. Для деяких видів продукції може знадобитися спеціальне визначення 
того, які матеріали являють собою серію, особливо у разі соматичних клітин, 
використовуваних для високотехнологічних лікарських препаратів (ATMPs). У 
1 Додаток 2 до цієї настанови не встановлює загальних вимог щодо помешкань для 
тварин, догляду і карантину. В ЄС такі загальні вимоги визначені в Директиві 86/609/ЕЕС, а 
також у Директиві 2003/65/ЕС (див. розділ «Нормативні посилання» цієї настанови). Рекоме- 
ндується дотримуватись вимог, встановлених в зазначених директивах до прийняття в Укра- 
їні відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів. 
 
155 
випадку використання аутологічних клітин або клітин від донора, виготовлену 
продукцію слід розглядати як серію. 
28. У разі використання клітин людини або донорських тканин має бути 
забезпечена повна простежуваність від вихідних матеріалів і сировини, у тому 
числі всіх речовин, що контактують з клітинами або тканинами, аж до підтвер- 
дження отримання продукції на місці її використання за умови збереження 
конфіденційності щодо особистих даних та інформації про стан здоров’я1. Про- 
токоли відстеження2 слід зберігати протягом 30 років після закінчення терміну 
придатності лікарського препарату. Особливу увагу необхідно приділити відс- 
теженню лікарських препаратів для використання в особливих випадках, таких 
як клітини, отримані від донора. Якщо у процесі виробництва лікарських пре- 
паратів як вихідні матеріали або сировина використовуються компоненти до- 
норської крові, слід дотримуватись чинних вимог3 щодо простежуваності та по- 
відомлення про серйозні побічні реакції та випадки. У разі високотехнологіч- 
них лікарських препаратів (ATMPs) вимоги щодо простежуваності для клітин 
людини, включаючи гемопоетичні стволові клітини, мають відповідати загаль- 
ноприйнятим принципам4. Заходи, що забезпечують простежуваність, і термін 
зберігання мають бути включені в технічні угоди між сторонами, відповідаль- 
ними за таку діяльність. 
Технологічний процес 
29. Враховуючи мінливість, властиву багатьом біологічним діючим речо- 
винам і біологічним лікарським препаратам, під час проведення оглядів якості 
продукції на різних етапах життєвого циклу, таких як розробка процесу, слід 
здійснювати перегляд заходів щодо посилення надійності процесу і, тим самим, 
зменшення його варіабельності та підвищення відтворюваності. 
30. Оскільки умови культивування, поживні середовища та реактиви при- 
значені сприяти росту клітин або мікроорганізмів, що, як правило, є монокуль- 
турами (чистими культурами), у стратегії контролю особливу увагу слід приді- 
лити забезпеченню надійних заходів щодо попередження або мінімізації неба- 
жаного мікробного навантаження, а також пов’язаного з цим забруднення ме- 
таболітами та ендотоксинами. Для високотехнологічних лікарських препаратів 
1 Див. ст. 15 Постанови (ЄС) № 1394/2007 (див. [129] у додатку «Бібліографія»). 
2 Щодо детальної інформації стосовно простежуваності для досліджуваних високоте- 
хнологічних лікарських препаратів (ATMPs) див. документ ENTR/F/2/SFdn D (2009) 35810 
«Detailed guidelines on good clinical practice specific to advanced therapy medicinal Products» 
[130]. Рекомендується користуватися цим документом до прийняття в Україні гармонізова- 
ного з ним нормативного документа. 
3 В ЄС такі вимоги встановлено Директивою 2002/98/ЕС [128] та Директивою 
2005/61/EC [131] щодо реалізації Директиви 2002/98/ЕС. Рекомендується додатково користу- 
ватися положеннями цих директив до прийняття в Україні гармонізованих з їх положеннями 
нормативних документів або нормативно-правових актів. 
4 В ЄС такі принципи викладені у Директивах 2004/23/EC [123] та 2006/86/EC [85]. 
Рекомендується додатково користуватися положеннями цих директив до прийняття в Україні 
гармонізованих з їх положеннями нормативних документів або нормативно-правових актів. 
 
156 
(ATMPs) на основі клітин, які часто виробляють малими серіями, згідно з ви- 
значеними процедурами і вимогами слід контролювати ризик перехресної кон- 
тамінації між препаратами з клітин окремих донорів з різним станом здоров'я. 
Вихідні матеріали та сировина 
31. Джерело, походження і придатність біологічних вихідних матеріалів 
та сировини (наприклад, кріопротекторів, фідерних клітин, реактивів, пожив- 
них середовищ, буферів, сироваток, ферментів, цитокінів, факторів росту) ма- 
ють бути чітко визначені. Якщо необхідні випробування займають багато часу, 
то допускається почати обробку вихідних матеріалів до одержання результатів 
цих випробувань; із застосуванням принципів управління ризиками для якості 
слід ясно зрозуміти та оцінити ризик використання потенційно невідповідного 
матеріалу та його можливий вплив на інші серії. У таких випадках видача до- 
зволу на випуск готової продукції залежить від задовільних результатів цих ви- 
пробувань. Щодо ідентифікації всіх вихідних матеріалів слід дотримуватися 
вимог до певної стадії виробництва. Щодо біологічних лікарських препаратів 
додаткові правила можна знайти у частині 1 цієї настанови та у додатку 8 до 
неї, а щодо біологічних діючих речовин – у частині 2 цієї настанови. 
32. Слід оцінити ризик контамінації вихідних матеріалів і сировини при 
їх проходженні по всьому ланцюгу постачання, особливу увагу приділяючи 
трансмісивній губчастій енцефалопатії (TSE). Слід також приділити увагу ма- 
теріалам, що безпосередньо контактують з технологічним обладнанням або 
продукцією (таким, як поживні середовища, використовувані в експериментах з 
наповненням середовищами, а також мастила, що можуть контактувати з про- 
дукцією). 
33. З огляду на те, що ризики, пов'язані з контамінацією, і відповідні нас- 
лідки для готової продукції не залежать від стадії виробництва, розробка стра- 
тегії контролю для захисту продукції, приготування розчинів, буферів та інших 
добавок має базуватися на принципах та правилах, викладених у відповідних 
пунктах додатка 1 до цієї настанови. Контроль, здійснюваний щодо якості вихі- 
дних матеріалів та сировини, а також виробничого процесу в асептичних умо- 
вах набуває все більшого значення, особливо для клітинних препаратів, коли, 
як правило, неможлива стерилізація на заключній стадії і можливість видалення 
побічних продуктів мікробного походження обмежена. Якщо у реєстраційному 
досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних випробувань 
передбачений допустимий вид і рівень мікробного навантаження, наприклад, на 
стадії отримання діючої речовини, стратегія контролю має передбачати заходи, 
що будуть забезпечувати відповідність вимогам щодо заданих меж мікробного 
навантаження. 
34. Якщо необхідна стерилізація вихідних матеріалів та сировини, її не- 
обхідно здійснювати, за можливістю, термічним способом. При необхідності 
для інактивації біологічних матеріалів також можуть застосовуватися й інші 
придатні способи (наприклад, опромінення та фільтрація). 
35. Для зниження мікробного навантаження, обумовленого одержанням 
 
157 
живих тканин і клітин, може знадобитися використання інших заходів, таких як 
застосування антибіотиків на ранніх стадіях виробництва. Таких заходів слід 
уникати, але якщо це необхідно, їх використання слід обґрунтувати; антибіоти- 
ки мають бути вилучені з виробничого процесу на стадії, зазначеній у реєстра- 
ційному досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних ви- 
пробувань. 
36. Якщо тканини або клітини людини використовують як вихідні матері- 
али для біологічних лікарських препаратів: 
a) їх отримання, здача (донорами) та випробування мають відбуватися 
відповідно до чинного законодавства УкраїниN1. Необхідно, щоб такі 
джерела постачання мали відповідні дозволи від національного(их) компетент- 
ного(их) уповноваженого(их) органу (органів) згідно з чинним законодав- 
ством УкраїниN, що має бути перевірено у рамках системи управління пос- 
тачальниками матеріалів; 
b) у разі імпорту клітин або тканин людини з інших країн, вони мають 
відповідати стандартам, що еквівалентні вимогам чинного законодавства 
УкраїниN щодо якості та безпеки1. Слід дотримуватись вимог чинного за- 
конодавства УкраїниN щодо простежуваності та повідомлення про серйоз- 
ні побічні реакції та серйозні побічні ефекти2; 
c) у деяких випадках етапи процесу з клітинами і тканинами, використо- 
вуваними як вихідні матеріали для біологічних лікарських препаратів, проводи- 
тимуться в установі з обробки тканин, наприклад, одержання ранніх ліній клі- 
тин або банків до створення головного банку клітин (MCB). Для таких етапів 
процесу необхідна наявність відповідальної особи1; 
d) до того, як тканини і клітини будуть поставлені виробникові лікар- 
ського препарату, відповідальна особа установи з обробки тканин повинна до- 
зволити їх випуск, після чого застосовують звичайний контроль вихідної сиро- 
вини для лікарського препарату. Результати випробувань всіх тканин / клітин, 
що постачаються установою з обробки тканин, мають бути доступні виробни- 
кові лікарського препарату. Таку інформацію слід використовувати для відпо- 
відних рішень щодо розділення матеріалів та зберігання. Якщо виробництво 
має бути розпочато до отримання результатів випробувань від установи з обро- 
бки тканин, тканини і клітини можуть бути відправлені виробникові лікар- 
ського препарату за умови наявності контролю для запобігання перехресній ко- 
нтамінації з тканинами і клітинами, що вже були дозволені до випуску відпові- 
дальною особою установи з обробки тканин; 
1 В ЄС такі положення викладені у Директиві 2004/23/ЕС (див. [123] у національному 
додатку „Бібліографія”) та директивах щодо її реалізації. Рекомендується додатково корис- 
туватися положеннями цих директив до прийняття в Україні гармонізованих з їх положен- 
нями нормативних документів або нормативно-правових актів. 
2 В ЄС такі вимоги встановлені Директивою 2006/86/EC [85]. Рекомендується додат- 
ково користуватися положеннями цієї директиви до прийняття в Україні гармонізованих з її 
положеннями нормативних документів або нормативно-правових актів. 
 
158 
e) транспортування тканин і клітин людини до виробничої дільниці слід 
контролювати згідно з укладеною письмовою угодою між відповідальними 
сторонами. На виробничій дільниці має бути документоване підтвердження ві- 
дносно дотримування спеціальних умов зберігання і транспортування; 
f) слід дотримуватись вимог щодо простежуваності, починаючи з установ 
з обробки тканин до реципієнта(ів) (включаючи матеріали, що контактують з 
клітинами або тканинами), а також у зворотному порядку; 
g) має бути технічна угода між відповідальними сторонами (наприклад, 
виробником, установою з обробки тканин, спонсором, власником реєстраційно- 
го посвідчення), в якій визначено задачі кожної із сторін, в тому числі відпові- 
дальної особи та Уповноваженої особи. 
37. Стосовно продуктів для генної терапії1: 
a) для продуктів, що містять вірусні вектори, вихідними матеріалами є 
компоненти, з яких отримують вірусні вектори, тобто головна посівна культура 
вірусів або плазміди для трансфекції пакувальних клітин, а також головний 
банк клітин (МСВ) лінії пакувальних клітин; 
b) для продуктів, що містять плазміди, невірусні вектори і генетично мо- 
дифіковані мікроорганізми (крім вірусів та вірусних векторів), вихідними мате- 
ріалами є компоненти, використовувані для створення клітин-продуцентів, тоб- 
то, плазміда, бактерії-носії та головний банк рекомбінантних мікробних клітин; 
c) для генетично модифікованих клітин вихідними матеріалами є компо- 
ненти, використовувані для отримання генетично модифікованих клітин, тобто, 
вихідні матеріали для виробництва вектора, а також препарати клітин людини 
або тварини; 
d) починаючи від системи банків для виробництва векторів або плазмід, 
використовуваних для переносу генів, слід застосовувати принципи GMP. 
38. Якщо в процесі виробництва як фідерні (поживні) клітини використо- 
вують клітини людини або тварин, має бути належний контроль щодо джерела 
постачання, проведення випробувань, транспортування та зберігання, у тому 
числі контроль за дотриманням вимог чинного законодавства Ук- 
раїни щодо якості та безпеки стосовно донорства, одержан- 
ня, випробування, обробки, консервування, зберігання та 
дистрибуції тканин та клітин людиниN2. 
Система посівних культур та банків клітин 
39. Щоб запобігти небажаній зміні властивостей, яка може бути результа- 
1 Детальну інформацію див. у п. 3.2 частини IV додатка I до Директиви 2003/63/ЕС 
(див. [125] у національному додатку „Бібліографія”). Рекомендується додатково користува- 
тися положеннями цієї директиви до прийняття в Україні гармонізованих з її положеннями 
нормативних документів або нормативно-правових актів. 
2 В ЄС такі вимоги встановлено Директивою 2004/23/ЕС [123]. Рекомендується додат- 
ково користуватися положеннями цієї директиви до прийняття в Україні гармонізованих з її 
положеннями нормативних документів або нормативно-правових актів. 

 
159 
том частих пересівань або багатократних відтворень, виготовлення біологічних 
лікарських речовин та біологічних лікарських препаратів, що одержують із мік- 
робних культур, клітинних культур або розмноженням в ембріонах і тваринах, 
має ґрунтуватися на системі головної та робочої посівних культур вірусів та/або 
банків клітин. Така система може бути незастосовною до всіх видів високотех- 
нологічних лікарських препаратів (ATMPs). 
40. Кількість генерацій (подвоєнь, пасажів) між посівною культурою або 
банком клітин, діючою біологічною речовиною та готовою продукцією має бу- 
ти постійною і відповідати специфікаціям, наведеним у реєстраційному досьє 
або досьє на досліджуваний лікарський засіб для клінічних випробувань. 
41. В рамках управління життєвим циклом продукції, створення посівних 
культур та банків клітин (у тому числі головних і робочих), слід здійснювати за 
відповідних умов. Такі умови мають включати належним чином контрольоване 
навколишнє середовище для захисту посівної культури і банку клітин, а також 
персоналу, який з ними працює. Під час створення посівної культури і банку 
клітин, ніякі інші живі організми або інфіковані матеріали (наприклад, віруси, 
клітинні лінії або клітинні штами) не слід обробляти одночасно в тій самій зоні 
або тим самим особам. Стосовно стадій, що передують створенню головної по- 
сівної культури або головного банку клітин, коли можна застосовувати тільки 
принципи GMP, має бути доступною документація, що забезпечує простежува- 
ність, в тому числі щодо питань, пов'язаних з використовуваними при розробці 
компонентами з огляду на їх потенційний вплив на безпеку продукції (напри- 
клад, реагенти біологічного походження) від початкового одержання до генети- 
чної розробки, якщо це застосовне. Щодо вакцин слід дотримуватись вимог 
чинної загальної монографії «Vaccines for human use» Європейської Фармакопеї 
або гармонізованої з нею монографії «Вакцини для застосу- 
вання людиною» Державної Фармакопеї УкраїниN. 
42. Після створення головного та робочого банків клітин, а також голов- 
ної та робочої посівних культур слід дотримуватись процедур карантину та ви- 
дачі дозволу на випуск. Такі процедури мають включати адекватну характерис- 
тику і випробування на наявність контамінантів. Поточну придатність банків та 
посівних культур для використання слід у подальшому довести за допомогою 
постійності характеристик та якості послідовних серій продукції. Мають бути 
задокументовані докази стабільності та відновлення посівних культур і банків; 
протоколи слід зберігати таким чином, щоб можна було оцінити тенденції. 
43. Посівні культури та банки клітин необхідно зберігати і використову- 
вати таким чином, щоб звести до мінімуму ризик їх контамінації (наприклад, 
зберігати в герметичних контейнерах у паровій фазі рідкого азоту) або зміни. 
Заходи контролю при зберіганні різних посівних культур та/або клітин в тій са- 
мій зоні або обладнанні мають перешкоджати переплутуванню та запобігати 
перехресній контамінації з огляду на інфікуючу природу матеріалів. 
 
160 
44. Лікарські препарати на основі клітин часто виробляють з запасу клі- 
тин, отриманого шляхом обмеженої кількості пасажів. На відміну від дворівне- 
вої системи головного та робочого банків клітин кількість виробничих циклів із 
застосуванням запасу клітин обмежена кількістю отриманих після експансії 
аліквот та не поширюється на весь життєвий цикл препарату. Протокол валіда- 
ції має поширюватись на зміну запасів клітин. 
45. Контейнери для зберігання мають бути герметично закупорені та чіт- 
ко марковані; їх слід зберігати при відповідній температурі. Необхідно вести 
документований облік запасу, що зберігається. Слід постійно протоколювати 
температуру зберігання, а при використанні рідкого азоту – контролювати його 
рівень. Відхилення від заданих меж, а також вжиті коригувальні й запобіжні дії 
необхідно протоколювати. 
46. Бажано розділити запаси і зберігати поділені запаси у різних місцях 
таким чином, щоб звести до мінімуму ризик повної втрати. Контроль у таких 
місцях має гарантувати дотримання вимог, викладених у попередніх пунктах. 
47. Умови зберігання та обробки запасів слід контролювати відповідно 
до таких самих процедур і параметрів. Не слід повертати у запас контейнери, 
що раз узяті із системи управління посівною культурою / банком клітин. 
Принципи роботи 
48. При управлінні змінами на періодичній основі слід враховувати ефек- 
ти, у тому числі сумарні ефекти змін (наприклад, внесених у процес), на якість, 
безпеку та ефективність готової продукції. 
49. Мають бути визначені, валідовані та задокументовані критичні пара- 
метри операцій (процесу) або інші вихідні параметри, що впливають на якість 
продукції; слід показати, що їх підтримують в межах вимог. 
50. Стратегія контролю щодо внесення предметів і матеріалів у виробничі 
зони має бути заснована на принципах управління ризиками для якості. При ве- 
денні процесів в асептичних умовах внесення термостійких предметів та мате- 
ріалів у чисту зону або чисту/ізольовану зону бажано здійснювати через двос- 
торонній автоклав або піч. Термолабільні предмети та матеріали слід вносити 
через повітряний шлюз з блокуванням дверей, де вони мають пройти ефективні 
процедури санітарної обробки поверхні. Дозволяється стерилізація предметів та 
матеріалів в інших місцях за умови, що їх упаковка містить кількість шарів, яка 
відповідає числу стадій для вступу в чисту зону, і що їх вносять через шлюз з 
дотриманням відповідних заходів перестороги шляхом санітарної обробки по- 
верхні. 
51. Необхідно довести здатність поживних середовищ забезпечувати ріст, 
щоб продемонструвати їх придатність для передбачуваного застосування. Якщо 
можливо, середовища слід стерилізувати на місці. Всюди, де це можливо, слід за- 
стосовувати стерилізуючи фільтри, встановлені на лініях для рутинного додавання 
у ферментери газів, середовищ, кислот або лугів, речовин-піногасників тощо. 
52. Додавання матеріалів або культур у ферментери або інші посудини, а 
також відбір проб необхідно здійснювати в ретельно контрольованих умовах, 
 
161 
щоб запобігти контамінації. Слід переконатися, що під час додавання або від- 
бору проб посудини з'єднані правильно. 
53. Може бути необхідним безперервний моніторинг деяких виробничих 
процесів (наприклад, ферментації); дані такого моніторингу мають становити 
частину протоколу серії. У разі безперервного культивування слід приділити 
особливу увагу вимогам контролю якості, що випливають з даного способу ви- 
робництва. 
54. Центрифугування і змішування продукції може призводити до утво- 
рення аерозолів, тому необхідно проводити такі роботи в умовах ізоляції, щоб 
звести до мінімуму перехресну контамінацію. 
55. Аварійні розливи, особливо живих організмів, слід ліквідовувати 
швидко та безпечно. Для кожного організму або групи організмів мають бути 
кваліфіковані заходи деконтамінації. Якщо використовують різні штами одного 
виду бактерій або дуже схожі віруси, валідацію процесу деконтамінації можна 
провести стосовно одного репрезентативного штаму за умови, що немає підстав 
вважати, що вони можуть суттєво відрізнятися за стійкістю до знезаражуючо- 
го(их) агента(ів). 
56. Використовувані під час виробництва або контролю матеріали (у тому 
числі паперові документи) у разі їх очевидної контамінації, наприклад, в ре- 
зультаті розливів або утворення аерозолів, або у разі використання потенційно 
небезпечних організмів, мають пройти адекватну дезінфекцію, або інформацію 
слід передати іншими засобами. 
57. Якщо інактивацію вірусів або процес видалення здійснюють під час 
виробництва, мають бути вжиті заходи, щоб уникнути ризику повторної конта- 
мінації обробленої продукції з боку ще необробленої продукції. 
58. Для продуктів, що інактивують шляхом додавання реагентів (напри- 
клад, мікроорганізми у ході виробництва вакцин), процес має забезпечувати 
повну інактивацію живих організмів. На додаток до ретельного змішування ку- 
льтури та інактивуючого реагенту слід приділити увагу обробці всіх поверхонь, 
що контактують з продукцією, яка містить живу культуру та, при необхідності, 
передати продукцію в іншу ємність. 
59. Для хроматографії використовують різноманітні види обладнання. 
Слід застосовувати принципи управління ризиками для якості для розробки 
стратегії контролю матриць, приміщень та відповідного обладнання у разі ви- 
робництва за принципом кампаній, а також у разі єдиного навколишнього сере- 
довища для виробництва різних препаратів. Повторне використання тих самих 
матриць на різних стадіях технологічного процесу не припустиме. Мають бути 
встановлені критерії прийнятності, умови використання, методи регенерації, 
термін використання і методи санітарної обробки або стерилізації колонок. 
60. Якщо використовують опромінені обладнання та матеріали, щодо по- 
дальших вказівок слід звернутися до додатка 12 до цієї настанови. 
61. Якщо готові препарати або проміжна продукція представляють особ- 
ливий ризик, має бути система гарантування цілості та закупорювання контей- 
нерів після наповнення, а також процедури ліквідування будь-яких розливів або 
 
162 
висипання. Операції з наповнення та закупорювання необхідно здійснювати за 
процедурами, що забезпечують будь-які спеціально встановлені для продукції 
межі, наприклад, стосовно часу та/або температури. 
62. Роботи із флаконами, що містять живі біологічні агенти, слід здійсню- 
вати таким чином, щоб запобігти контамінації іншої продукції або виходу жи- 
вих агентів у робоче середовище чи довкілля. При управлінні такими ризиками 
слід враховувати життєздатність цих організмів та їх біологічну класифікацію 
63. Слід проявляти обережність у підготовці, друку, зберіганні та засто- 
суванні етикеток на первинному та вторинному пакованні, включаючи будь- 
який спеціальний текст щодо препарату для конкретного пацієнта або зазна- 
чення щодо генно-інженерного походження вмісту. У разі високотехнологічних 
лікарських препаратів (ATMPs) для аутологічного використання на вторинному 
(зовнішньому) пакованні або, за його відсутності, на первинному пакованні має 
міститися інформація щодо ідентифікації пацієнта та зазначення «тільки для 
аутологічного використання»1. 
64. Слід підтвердити стійкість етикетки до ультра-низьких температур 
зберігання, якщо такі температури використовують. 
65. Якщо інформація стосовно стану здоров'я донора (людини або твари- 
ни), що має значення для якості продукції, стає доступною тільки після поста- 
чання, це слід врахувати у процедурах відкликання. 
Контроль якості 
66. Контроль у процесі виробництва відіграє більш важливу роль у забез- 
печенні постійності якості біологічних діючих речовин та біологічних лікарсь- 
ких препаратів, ніж у виробництві традиційних препаратів. Щоб контролювати 
у процесі виробництва ті умови, що є важливими для якості готової продукції, 
слід здійснювати випробування на відповідних стадіях технологічного процесу. 
67. Якщо проміжну продукцію можуть зберігати протягом тривалого часу 
(дні, тижні або довше), слід розглянути питання про включення до програми по- 
дальшого випробування стабільності тих серій готової продукції, що виготовлені 
з матеріалів з максимальним періодом утримування у процесі виробництва. 
68. Певні види клітин (наприклад, аутологічні клітини, використовувані 
для високотехнологічних лікарських препаратів – ATMPs) можуть бути досту- 
пні в обмежених кількостях, тому, якщо це дозволено згідно з реєстраційним 
досьє, може бути розроблена і задокументована модифікована стратегія прове- 
дення випробувань та зберігання архівних зразків. 
69. Для високотехнологічних лікарських препаратів (ATMPs) на основі 
клітин випробування на стерильність слід проводити із застосуванням вільних 
від антибіотиків культур клітин або банків клітин, щоб довести відсутність бак- 
теріальної та грибкової контамінації, а також забезпечити можливість виявлен- 
ня організмів, вибагливих до поживних середовищ (якщо необхідно). 
1 У ЄС така вимога встановлена у статті 11 Постанови (ЄС) № 1394/2007 (Див. [129] у 
національному додатку „Бібліографія”). 
 
163 
70. Стосовно біологічних лікарських препаратів з коротким терміном 
зберігання (що у контексті цього додатку означає період у 14 днів або менше), 
для яких необхідна сертифікація серії до завершення всіх випробувань з конт- 
ролю якості готової продукції (наприклад, випробувань на стерильність), має 
бути відповідна стратегія контролю. Такі заходи з контролю мають грунтувати- 
ся на глибокому розумінні характеристик продукції та параметрів процесу і 
враховувати контроль та характеристики вихідних матеріалів і сировини. Дуже 
важливим є точний та докладний опис всієї процедури видачі дозволу на ви- 
пуск, у тому числі стосовно відповідальності різних співробітників, що беруть 
участь в оцінці технологічного процесу та результатів аналітичних випробу- 
вань. Слід здійснювати безперервну оцінку ефективності системи управління 
якістю; відповідні протоколи необхідно зберігати таким чином, щоб можна бу- 
ло оцінити тенденції. Якщо випробування готової продукції неможливі внаслі- 
док короткого терміну її зберігання, слід застосовувати альтернативні методи 
отримання еквівалентних даних, що дозволять провести попередню сертифіка- 
цію (наприклад, швидкі мікробіологічні методи). Процедура сертифікації серії 
та видачі дозволу на випуск може здійснюватися у два етапи (або більше): 
а) оцінка призначеною(ими) особою(ами) протоколів виробництва серії, 
результатів моніторингу навколишнього середовища (за наявності), що мають 
охоплювати умови технологічного процесу, всіх відхилень від звичайних про- 
цедур та наявних результатів аналітичних випробувань для розгляду у рамках 
підготовки до попередньої сертифікації з боку Уповноваженої особи. 
b) оцінка аналітичних випробувань готової продукції та наявність іншої 
інформації для остаточної сертифікації з боку Уповноваженої особи. 
Має бути методика, де описані необхідні заходи (у тому числі, пов'язані з 
клінічним персоналом) у разі отримання результатів випробувань, що не відпо- 
відають вимогам специфікації. Такі випадки слід повністю розслідувати; мають 
бути вжиті та задокументовані відповідні коригувальні та запобіжні дії, щоб не 
допустити повторення таких випадків. 
ЧАСТИНА В. СПЕЦИФІЧНІ ПРАВИЛА ЩОДО ОКРЕМИХ ВИДІВ 
ПРЕПАРАТІВ 
В1. Препарати тваринного походження1 
Ці правила поширюються на матеріали тваринного походження, що 
включають матеріали з таких установ як бойні. Оскільки ланцюги постачання 
можуть бути довгими та складними, слід застосовувати заснований на принци- 
пах управління ризиками для якості контроль, а також дотримуватись вимог 
монографій Європейської Фармакопеї або гармонізованих з ними мо- 
нографій Державної Фармакопеї УкраїниN, включаючи спеціальні 
1 Див. також вимоги чинної монографії «Heparin sodium» Європейської Фармакопеї 
або гармонізованої з нею монографії «Гепарин натрію» Державної Фа- 
рмакопеї УкраїниN. 
 
164 
випробування на певних стадіях процесу. Має бути документація, що підтвер- 
джує простежуваність1 ланцюга постачання, визначає роль кожного учасника у 
ланцюгу постачання, а також, як правило, містить досить докладну і актуальну 
схему процесу постачання. 
1. Мають бути програми моніторингу тих захворювань тварин, що впли- 
вають на здоров'я людини. При оцінці ризиків і пом'якшувальних обставин ор- 
ганізації мають брати до уваги повідомлення із надійних джерел про пошире- 
ність захворювання у країні. До таких організацій належить Всесвітня організа- 
ція з охорони здоров'я тварин (Міжнародне бюро з епізоотії – ОІЕ2). Ці дані 
слід доповнювати інформацією з програми (програм) моніторингу та контролю 
здоров'я тварин на національному та регіональному (місцевому) рівнях; інфор- 
мація останнього рівня має охоплювати джерела постачання (наприклад, ферма 
або пасовище), з яких отримують тварин, а також контрольні заходи під час 
транспортування до бойні. 
2. Якщо джерелом одержання тваринних тканин є бойні, має бути показа- 
но, що вони працюють за стандартами, еквівалентними тим, що застосовують в 
ЄС. Слід взяти до уваги доповіді від таких організацій, як Продовольча та вете- 
ринарна служба (Food and Veterinary Office)3, що перевіряють дотримання ви- 
мог стосовно безпеки та якості харчових продуктів, ветеринарних і фітосаніта- 
рних норм законодавства в рамках ЄС і в третіх країнах, що експортують до 
ЄС. 
3. Заходи контролю вихідних матеріалів або сировини у таких установах, 
як бойні мають включати відповідні елементи системи управління якістю для 
забезпечення задовільного рівня навчання операторів, відстеження матеріалів, 
контролю і стабільності. Ці заходи можуть бути викладені в інших документах, 
ніж настанова з GMP, але має бути показано, що вони забезпечують еквівален- 
тний рівень контролю. 
4. Впродовж усього ланцюга виробництва та постачання мають бути за- 
ходи контролю вихідних матеріалів або сировини, що запобігають втручанням, 
які можуть вплинути на якість матеріалів, або, принаймні, дозволяють виявити 
випадки такого втручання. Це поширюється на переміщення матеріалів між 
дільницями початкового збору, часткового та остаточного очищення, дільни- 
цями зберігання, центрами накопичення та розміщення й знаходження у бро- 
керів. Докладну інформація про такі заходи слід документувати в рамках сис- 
теми відстеження, а будь-які порушення необхідно протоколювати, розслідува- 
ти і вживати заходи. 
5. Слід здійснювати регулярні аудити постачальника вихідних матеріалів 
або сировини, щоб перевірити відповідність контролю матеріалів на різних ста- 
діях виробництва. Ретельність дослідження спірних питань має відповідати їх 
1 Див. розділ 5 частини 1 цієї настанови. 
2 htpp://www.oie.int/eng/en_index.htm 
3 htpp://ec.europa.eu/food/fvo/index_en.htm 
 
165 
значущості; вся документація має бути доступною. Також мають бути системи, 
що забезпечують здійснення ефективних коригувальних та запобіжних дій. 
6. Клітини, тканини й органи, призначені для виготовлення ксеногенних 
лікарських препаратів для клітинної терапії слід отримувати тільки від тих тва- 
рин, яких розводять у неволі (у захищених установах) спеціально для таких ці- 
лей; ні за яких обставини не слід використовувати клітини, тканини й органи 
диких звірів або одержані на бойнях. Також не слід використовувати тканини 
тварин-засновників. Необхідно контролювати та документувати стан здоров'я 
тварин. 
7. Щодо ксеногенних препаратів для клітинної терапії слід дотримуватись 
відповідних вимог стосовно одержання та випробування клітин тварин, наведе- 
них у настанові EMEA/CHMP/CРWP/83508/2009 «Guideline on xenogenic cellbased 
medicinal products» («Настанова щодо лікарських препаратів на основі 
ксеногенних клітин»)1. 
В2. Препарати алергенів 
Матеріали можуть бути виготовлені шляхом екстракції з природних дже- 
рел або вироблені за технологією рекомбінантної ДНК. 
1. Вихідні матеріали мають бути описані досить детально, щоб забезпе- 
чити постійність (стабільність) їх постачання, наприклад, загальна і наукова на- 
зва, походження, межі контамінації, метод збору. Матеріали тваринного похо- 
дження слід отримувати від здорових джерел. Має бути належний контроль бі- 
ологічної безпеки для груп (наприклад, кліщів, тварин), що використовують для 
екстрагування алергенів. Препарати алергенів слід зберігати при визначених 
умовах, щоб звести до мінімуму погіршення якості. 
2. Стадії технологічного процесу, включаючи попередню обробку, екст- 
ракцію, фільтрацію, діаліз, концентрування або ліофілізацію, мають бути до- 
кладно описані та валідовані. 
3. Для виробництва модифікованих екстрактів алергенів (наприклад, але- 
ргоїди, кон'югати) мають бути описані процеси модифікації. У ході виробничо- 
го процесу слід ідентифікувати та контролювати проміжну продукцію. 
4. Суміші екстрактів алергенів мають бути виготовлені з окремих екстра- 
ктів, отриманих з одних вихідних матеріалів. Кожний окремий екстракт слід 
розглядати як одну діючу речовина. 
В3. Імунні сироватки тваринного походження 
1. Особливу увагу слід приділити контролю антигенів біологічного похо- 
дження, щоб забезпечити їх якість, постійність та відсутність сторонніх агентів. 
Підготовку матеріалів, використовуваних для імунізації тварин-джерел (напри- 
клад, антигени, носії гаптенів, ад'юванти, стабілізатори), а також зберігання та- 
1 Рекомендується користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізо- 
ваного з нею нормативного документа. 
 
166 
ких матеріалів безпосередньо перед імунізацією слід здійснювати згідно з до- 
кументованими методиками. 
2. Терміни імунізації, випробування крові та збору крові мають відповіда- 
ти графікам часу, затвердженим у досьє досліджуваного лікарського засобу для 
клінічних випробувань або реєстраційному досьє. 
3. Виробничі умови для отримання фрагментів антитіл (наприклад, Fab 
або F(аb’)2) та будь-які подальші модифікації мають відповідати валідованим та 
затвердженим параметрам. Якщо такі ферменти складаються з декількох ком- 
понентів, має бути забезпечена їх постійність. 
В4. Вакцини 
1. Якщо використовують яйця, слід забезпечити задовільний стан здоро- 
в'я птахів у всіх стаях-джерелах, використовуваних для одержання яєць (неза- 
лежно від того, чи це вільні від специфічних патогенів стаї, чи здорові стаї). 
2. Має бути валідована цілість контейнерів, використовуваних для збері- 
гання проміжних продуктів, а також терміни утримування. 
3. У зонах, де є живі біологічні агенти, не слід відкривати ємності, що мі- 
стять інактивовані продукти, або відбирати з них проби. 
4. Послідовність додавання активних інгредієнтів, ад’ювантів та допомі- 
жних речовин в ході вироблення проміжної або готової продукції має відпові- 
дати специфікаціям. 
5. Якщо у виробництві або при проведенні випробувань будуть викорис- 
товувати організми з більш високим рівнем біологічної небезпеки (наприклад, 
пандемічні штами для вакцин), мають бути забезпечені відповідні заходи з ізо- 
ляції. Затвердження таких заходів слід отримати від відповідного(их) націона- 
льного(их) уповноваженого(их) органу(ів); документи щодо затвердження ма- 
ють будуть доступні для перевірки. 
В5. Рекомбінанті препарати 
1. Умови процесу під час росту клітин, експресії білку й очищення слід 
підтримувати в межах валідованих параметрів для забезпечення постійності 
продукції з визначеними межами домішок, рівень яких може бути знижений до 
прийнятного в рамках можливостей процесу. Залежно від виду клітин, викори- 
стовуваних у виробництві, може знадобитися посилення заходів для забезпе- 
чення відсутності вірусів. Для виробництва, пов’язаного із декількома зборами 
клітин, період безперервного культивування має бути в заданих межах. 
2. Процеси очищення для видалення небажаних білків клітини-господаря, 
нуклеїнових кислот, вуглеводів, вірусів та інших домішок слід здійснювати у 
рамках визначених валідованих меж. 
В6. Препарати моноклональних антитіл 
1. Моноклональні антитіла можуть бути виготовлені з мишачих гібридом, 
гібридом людини або за технологією рекомбінантної ДНК. Щоб гарантувати 
 
167 
безпеку і якість продукції мають бути відповідні заходи контролю стосовно рі- 
зних джерел клітин (в тому числі фідерних клітин, якщо їх використовують) і 
матеріалів, використовуваних для створення гібридоми / клітинної лінії. Слід 
перевірити, що ці заходи здійснюють у затверджених межах. Особливу увагу 
слід приділити відсутності вірусів. Слід зазначити, що для доказу придатності 
можуть бути прийнятні дані стосовно продукції, отриманої на тій самій вироб- 
ничій технологічній основі. 
2. Слід перевіряти, що критерії, які підлягають моніторингу в кінці тех- 
нологічного циклу, а також для завершених раніше циклів виробництва є у ра- 
мках затверджених меж. 
3. Виробничі умови для одержання фрагментів антитіл (наприклад, Fab, 
F(аb’)2, scFv) і будь-які подальші модифікації (наприклад, введення радіоактив- 
ної мітки, кон’югація, хімічний зв'язок) мають відповідати затвердженим пара- 
метрам. 
В7. Препарати, отримані за допомогою трансгенних тварин 
Постійність вихідного матеріалу з трансгенних джерел, ймовірно, буде 
більш проблематичною, ніж це зазвичай буває стосовно нетрансгенних джерел 
для біотехнології. Отже, існують підвищені вимоги щодо доказу постійності 
продукції від серії до серії в усіх відношеннях. 
1. Для виробництва біологічних лікарських препаратів можуть бути вико- 
ристані різні види тварин, які можуть бути джерелом рідин організму (напри- 
клад, молока) з метою їх збору та очищення. Тварини мають бути чітко та од- 
нозначно ідентифіковані; мають бути заходи щодо зворотного простежування у 
разі втрати первинного маркеру. 
2. Умови для утримування й догляду за тваринами мають бути визначені 
таким чином, щоб звести до мінімуму вплив на тварин патогенних агентів та 
збудників зоонозних інфекцій. Мають бути передбачені відповідні заходи щодо 
захисту довкілля. Слід розробити програму моніторингу здоров’я; всі результа- 
ти необхідно документувати, а будь-який інцидент розслідувати та визначати 
його вплив на можливість подальшого використання тварини, а також на попе- 
редні серії продукції. Слід приділити увагу тому, щоб будь-які терапевтичні 
препарати, використовувані для лікування тварин, не контамінували продук- 
цію. 
3. Має бути задокументовано генеалогію від тварин-засновників до тва- 
рин, використовуваних у виробництві. Оскільки трансгенна лінія має бути ви- 
ведена з однієї генетичної тварини-засновника, матеріали з різних трансгенних 
ліній не слід змішувати. 
4. Умови, за яких збирають продукт, мають відповідати викладеним у ре- 
єстраційному досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних 
випробувань. Відповідно до затверджених процедур та допустимих меж слід 
дотримуватись графіку збору та умов, за яких тварини можуть бути вилучені з 
виробництва. 

 
168 
В8. Препарати, отримані з трансгенних рослин 
Постійність вихідного матеріалу з трансгенних джерел, ймовірно, буде 
більш проблематичною, ніж це зазвичай буває стосовно нетрансгенних джерел 
для біотехнології. Отже, існують підвищені вимоги щодо доказу постійності 
продукції від серії до серії в усіх відношеннях. 
1. Для запобігання контамінації головного та робочого трансгенних бан- 
ків сторонніми матеріалами рослинного походження та відповідними сторонні- 
ми агентами можуть знадобитися додаткові заходи, окрім наведених в части- 
ні А цього додатка. Слід контролювати стабільність гена у межах визначеної 
кількості генерацій. 
2. Рослини мають бути чітко та однозначно ідентифіковані; для забезпе- 
чення постійності між культурами слід через певні проміжки часу протягом пе- 
ріоду культивування перевіряти наявність ключових характеристик рослини, в 
тому числі стан здоров'я. 
3. Всюди, де це можливо, слід передбачити заходи безпеки для захисту 
культур, щоб звести до мінімуму вплив контамінації з боку мікробіологічних 
агентів, а також перехресної контамінації зі сторонніми рослинами. Мають бу- 
ти заходи щодо попередження контамінації такими матеріалами як пестициди і 
добрива. Слід розробити програму моніторингу здоров’я; всі результати необ- 
хідно документувати, а будь-який інцидент розслідувати та визначати його 
вплив на можливість подальшого використання культури у програмі виробниц- 
тва. 
4. Мають бути визначені умови, за яких рослини можуть бути вилучені з 
технологічного процесу. Для матеріалів слід встановити межі прийнятності 
(наприклад, стосовно білків хазяїна), від яких може залежати процес очищення. 
Слід переконатися, що результати знаходяться в рамках затверджених меж. 
5. Від часу посадки, протягом вирощування до збору врожаю та тимчасо- 
вого зберігання зібраних матеріалів слід документувати умови навколишнього 
середовища (температура, дощ), що можуть вплинути на показники якості і ви- 
хід рекомбінантного білка. При визначенні таких критеріїв слід враховувати 
принципи, викладені в Настанові СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2012 «Лікар- 
ські засоби. Належна практика культивування та збирання 
вихідної сировини рослинного походження»N1. 
В9. Препарати для генної терапії 
Лікарський препарат для генної терапії – це препарат, одержаний за до- 
помогою комплексу виробничих процесів, спрямованих на перенос (in vivo або 
ex vivo) призначеного для профілактики, діагностики або терапії гена (тобто, 
частини нуклеїнової кислоти) у клітини людини/тварини та його подальшу екс- 
пресію in vivo. Перенос гена пов’язаний із системою експресії, що міститься у 
системі доставки та називається вектор, який може бути як вірусним, так і не 
1 Ця настанова є гармонізованою з документом EMEA/HMPC/246816/2005 «Guideline 
on Good Agricultural and Collection Practice (GACP) for Starting Materials of Herbal Origin». 
 
169 
вірусного походження. Вектор може бути також включений до клітини людини 
або тварини1. 
Є декілька видів лікарських препаратів для генної терапії (препарати для 
генної терапії, що містять рекомбінантні послідовності нуклеїнових кислот(и) 
або генетично модифікований(і) організм(и) або вірус(и), а також лікарські 
препарати для генної терапії, що містять, генетично модифіковані клітини); на 
них усіх поширюються правила, викладені у цьому розділі. Щодо лікарських 
препаратів для генної терапії на основі клітин можуть бути застосовні деякі по- 
ложення розділу В10 частини В цього додатка. 
1. Оскільки клітини, які використовуються у виробництві препаратів для 
генної терапії, одержують або від людей (аутологічні або алогенні), або від тва- 
рин (ксеногенні), то існує потенційний ризик контамінації сторонніми агента- 
ми. Особливу увагу слід приділяти відокремленню аутологічних матеріалів, 
отриманих від інфікованих донорів. Надійність заходів контролю та випробу- 
вань для таких вихідних матеріалів, кріопротекторів, поживних середовищ, клі- 
тин і векторів має бути заснована на принципах управління ризиками для якості 
та відповідати реєстраційному досьє або досьє досліджуваного лікарського за- 
собу для клінічних випробувань. Отримання клітинних ліній, використовуваних 
для виробництва вірусних векторів, а також заходи щодо їх контролю та випро- 
бування також мають бути засновані на принципах управління ризиками для 
якості. У відповідних випадках слід використовувати системи посівних культур 
вірусів або банків клітин. 
2. Такі фактори, як характер генетичного матеріалу, вид вектора (вірус- 
ний або невірусний) і тип клітин обумовлюють ряд потенційних домішок, сто- 
ронніх агентів і можливість перехресного забруднення, що слід враховувати в 
рамках розробки загальної стратегії мінімізації ризиків. Цю стратегію необхід- 
но використовувати як основу для розробки процесу, проектування виробничих 
і складських приміщень та обладнання, розробки процедур прибирання та зне- 
зараження, упаковки, маркування та дистрибуції. 
3. При виробництві та випробуванні лікарських препаратів для генної те- 
рапії виникають певні питання щодо безпеки та якості готової продукції, а та- 
кож питання щодо безпеки одержувачів і персоналу. Слід застосовувати підхід, 
пов’язаний з оцінкою ризиків щодо безпеки оператора, навколишнього середо- 
вища та пацієнта, а також здійснювати контроль з урахуванням класу біологіч- 
ної небезпеки. Необхідно вживати заходи безпеки, встановлені законодавством 
на місцевому, а за необхідності й на міжнародному рівні. 
4. На основі принципів управління ризиками для якості слід контролюва- 
ти переміщення (потоки) персоналу (у тому числі працівників з контролю якос- 
ті та технічного обслуговування) і матеріалів, у тому числі матеріалів, призна- 
чених для зберігання та проведення випробувань (наприклад, вихідних матеріа- 
1 Це визначення міститься у пункті 1 частини IV Додатка до Директиви 2003/63/ЕС 
(див. [125] у національному додатку „Бібліографія”). 

 
170 
лів, зразків проміжної й готової продукції та проб для моніторингу навколиш- 
нього середовища); якщо можливо, необхідно використовувати односпрямовані 
потоки. При цьому слід враховувати переміщення між зонами, де працюють з 
різними генетично модифікованими організмами, і зонами, де працюють з гене- 
тично не модифікованими організмами. 
5. При проектуванні приміщень та обладнання слід взяти до уваги будь- 
які спеціальні методи очищення і знезараження, необхідні для всього ряду об- 
роблюваних організмів. Якщо можливо, програми моніторингу навколишнього 
середовища мають бути доповнені за рахунок включення методів виявлення 
присутності конкретних організмів, які культивують. 
6. Якщо використовують вектори з обмеженою здатністю до реплікації, 
мають бути заходи для попередження введення вірусів дикого типу, що може 
призвести до утворення здатних до реплікації рекомбінантних векторів. 
7. Має бути план дій у разі аварійного вивільнення життєздатних органі- 
змів. Він має включати методи і процедури щодо ізоляції, захисту операторів, 
очищення, знезараження і безпечного поновлення використання. Має бути про- 
ведена оцінка впливу на безпосередньо оброблювану продукцію та будь-яку 
іншу продукцію у постраждалій зоні. 
8. Технічні засоби для виробництва вірусних векторів мають бути відо- 
кремлені від інших зон за допомогою спеціальних заходів. Слід доказати ефек- 
тивність заходів з відокремлення. Якщо можливо, слід використовувати закриті 
системи; необхідно запобігати вивільненню вірусного матеріалу при відборі 
проб, внесенні добавок та переміщенні матеріалів. 
9. Не дозволяється одночасне виробництво в тій самій зоні різних вірус- 
них векторів для препаратів для генної терапії. Одночасне виробництво невіру- 
сних векторів в тій самій зоні слід контролювати на основі принципів управлін- 
ня ризиками для якості. Слід доказати ефективність перехідних процедур між 
кампаніями. 
10. Для забезпечення простежуваності продукції від вихідного матеріалу 
(плазміди, цільовий ген і регуляторні послідовності, банки клітин і запас вірус- 
них або невірусних векторів) до готової продукції має бути в наявності досить 
детальний опис виробництва векторів і генетично модифікованих клітин. 
11. Постачання препаратів, що містять генетично модифіковані організми 
(GMO) або складаються з них, слід здійснювати згідно з чинним законодавст- 
вом. 
12. У випадку переносу гена до клітин реципієнта, здійснюваного ex vivo, 
слід висувати такі вимоги: 
a) цей процес слід здійснювати за допомогою спеціально призначених для 
такої діяльності технічних засобів за умови наявності відповідних заходів щодо 
ізоляції; 
b) необхідні заходи (з урахуванням положень, викладених у п. 10 частини 
A цього додатка), щоб звести до мінімуму можливість перехресної контамінації 
та переплутування між клітинами різних пацієнтів; такі заходи мають включати 
використання валідованих процедур очищення. Одночасне використання різних 
 
171 
вірусних векторів має бути предметом контролю на основі принципів управлін- 
ня ризиками для якості. Деякі вірусні вектори (наприклад, ретровіруси або лен- 
тівіруси) не можуть бути використані у процесі виробництва генетично моди- 
фікованих клітин, доки не буде доказано, що вони позбавлені контамінуючого 
вектору, відповідного за здатність до реплікації; 
c) слід дотримуватись вимог щодо відстежуваності. Має бути чітке ви- 
значення серії від джерела клітин до контейнера(ів) готової продукції; 
d) необхідно чітко документувати та випробовувати фізико-хімічні власти- 
вості препаратів, для яких використовують небіологічні методи доставки генів. 
В10. Препарати для терапії соматичними та ксеногенними 
клітинами, а також препарати тканинної інженерії 
Під лікарськими препаратами для терапії соматичними клітинами розу- 
міють використання у людини аутологічних (що походять від самого пацієнта), 
алогенних (що походять від іншої людини) або ксеногенних (що походять від 
тварин) соматичних живих клітин, біологічні характеристики яких було істотно 
змінено в результаті маніпуляції з ними для отримання терапевтичного, діагно- 
стичного або профілактичного ефекту через вплив на метаболічні, імунологічні 
та фармакологічні властивості. Така маніпуляція включає експансію або акти- 
вацію аутологічних клітинних популяцій ex vivo (наприклад, адоптивна імуно- 
терапія), застосування алогенних і ксеногенних клітин, пов'язаних з виробами 
медичного призначення для використання ex vivo або in vivo (наприклад, мікро- 
капсули, внутрішні матриці-скаффолди, що біорозкладаються або ні)1. 
Препарат тканинної інженерії – це препарат, який: 
– містить інженерні клітини чи тканини або складається з них, а також 
– має властивості, що дозволяють його застосовувати або вводити людині 
для регенерації чи відновлення або заміни тканини людини. 
Препарат тканинної інженерії може містити клітини або тканини людсь- 
кого чи тваринного походження, або ті й інші. Клітини або тканини можуть бу- 
ти життєздатними або нежиттєздатними. Такий препарат може також містити 
додаткові речовини, такі як клітинні продукти, біомолекули, біоматеріали, хімі- 
чні речовини, скаффолди або матриці2. 
Стосовно препаратів на основі генетично модифікованих клітин, що не є 
препаратами для генної інженерії, можна застосовувати деякі положення, ви- 
кладені у розділі В9 частини В цього додатка. 
1. При виробництві таких препаратів для постачання додаткових речовин 
(таких як клітинні препарати, біомолекули, біоматеріали, скаффолди, матриці) 
слід використовувати відповідним чином санкціоновані джерела (тобто, зареєс- 
тровані лікарські засоби або вироби медичного призначення із маркуванням 
СЕ). 
1 Це визначення міститься у пункті 2 частини IV додатка до Директиви 2003/63/ЕС 
(див. [125] у національному додатку „Бібліографія”). 
2 Це визначення міститься у пункті 2(1)(b) Постанови (ЄС) 1394/2007 [129]. 
 
172 
2. Якщо вироби, у тому числі виготовлені за замовленням вироби, є скла- 
довою частиною препарату: 
a) слід мати письмову угода між виробником лікарського препарату і ви- 
робником виробу медичного призначення, що має містити достатню інформа- 
цію стосовно виробу медичного призначення, щоб уникнути зміни його власти- 
востей при виробництві високотехнологічного лікарського препарату (ATMP). 
Необхідно включити вимогу щодо контролю змін, пропонованих для виробу 
медичного призначення; 
b) у технічній угоді має міститися вимога щодо обміну інформацією про 
відхилення у виробництві виробу медичного призначення. 
3. Оскільки соматичні клітини одержують або від людей (аутологічні або 
алогенні), або від тварин (ксеногенні), існує потенційна небезпека контамінації 
сторонніми агентами. Особливу увагу слід приділяти відокремленню аутологі- 
чних матеріалів, отриманих від інфікованих донорів. Має бути забезпечена на- 
дійність заходів контролю та випробувань таких вихідних матеріалів. 
4. Якщо стерилізацію готової продукції не можна здійснити з викорис- 
танням стандартних методів, таких як фільтрація, етапи виробництва мають ві- 
дбуватися в асептичних умовах. 
5. Особливу увагу слід приділити спеціальним вимогам на будь-яких ета- 
пах кріоконсервації, наприклад, щодо швидкості зміни температури в процесі 
заморожування або відтавання. Тип камери зберігання, процес розміщення і 
відновлення мають звести до мінімуму ризик перехресної контамінації, сприяти 
збереженню якості продукції та полегшувати їх правильне відновлення. Мають 
бути документовані методики стосовно безпечної обробки і зберігання препа- 
ратів, що містять позитивні серологічні маркери. 
6. Випробування на стерильність слід проводити з використанням куль- 
тур клітин або банків клітин, що не містять антибіотиків, щоб надати доказ від- 
сутності бактеріальної й грибкової контамінації, а також надати можливість ви- 
явлення організму, вибагливого до поживних середовищ. 
7. У відповідних випадках мають бути програми моніторингу стабільнос- 
ті разом із контрольними та архівними зразками у достатній кількості, що до- 
зволяє проведення подальшої експертизи. 

 
173 
Додаток 3 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО 
РАДІОАКТИВНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ 
(РАДІОФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ) 
Принцип 
Виробництво радіофармацевтичних препаратів слід здійснювати відпо- 
відно до принципів належної виробничої практики лікарських засобів, наведе- 
них у частинах 1 та 2 цієї настанови. Цей додаток спеціально присвячений де- 
яким правилам, що є специфічними для радіофармацевтичних препаратів. 
Примітка i. Ця настанова не поширюється на приготування радіофармацевтичних 
препаратів в умовах спеціалізованих аптек (у лікувальних закладах або у певних аптеках) з 
використанням зареєстрованих відповідним чином генераторів та комплектів, якщо це не бу- 
де передбачено чинним законодавством УкраїниN. 
Примітка ii. Згідно з правилами протирадіаційного захисту має бути гарантовано, що 
будь-яка терапевтична експозиція належить до відповідальності медичних працівників. Під 
час застосування діагностичних та терапевтичних методів ядерної медицини необхідно за- 
безпечити наявність фахівця з медичної фізики. 
Примітка iii. Цей додаток також слід застосовувати до радіофармацевтичних препа- 
ратів, що використовуються у клінічних випробуваннях. 
Примітка iv. Транспортування радіофармацевтичних препаратів регулюється Міжна- 
родним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) та вимогами протирадіаційного захисту. 
Примітка v. Визнано, що існують прийнятні методи, відмінні від викладених у цьому 
додатку, які можуть бути використані для досягнення принципів забезпечення якості. Інші 
методи мають бути валідованими та гарантувати рівень забезпечення якості, щонайменше 
еквівалентний встановленому цим додатком. 
Вступ 
1 Виробництво радіофармацевтичних препаратів і поводження з ними є 
потенційно небезпечними. Рівень ризику залежить, зокрема, від типів іонізую- 
чого випромінювання, енергії випромінювання і періодів напіврозпаду радіоак- 
тивних ізотопів. Особливу увагу необхідно приділяти запобіганню перехресній 
контамінації, утриманню радіонуклідних контамінантів та знешкодженню від- 
ходів. 
2 З огляду на короткий період напіврозпаду деякі радіофармацевтичні 
препарати можуть бути дозволені до випуску до завершення всіх випробувань з 
контролю якості. У такому випадку дуже важливе значення мають точний та 
детальний опис всієї процедури видачі дозволу на випуск, що охоплює розподіл 
відповідальності задіяного у процесі персоналу, та безперервне оцінювання 
ефективності системи забезпечення якості. 
3 Ця настанова поширюється на процедури, застосовувані промисловими 
виробниками, ядерними центрами/інститутами та позитрон-емісійними 
центрами для виробництва та контролю якості таких видів препаратів: 
 
174 
. радіофармацевтичні препарати; 
. радіофармацевтичні препарати, що випромінюють позитрони (Positron 
Emitting – РЕТ); 
. радіоактивні прекурсори для радіофармацевтичних препаратів; 
. генератори радіонуклідів. 
Таблиця 3.1 
Тип виробництва Без дотриман- 
ня вимог GMP* 
З дотриманням вимог частин 2 та 1 Настанови 
(наведені в порядку зростання очікувань щодо 
ступеня відповідності), включаючи додатки 
Радіофармацевтичні 
препарати. 
Радіофармацевтичні 
препарати, що ви- 
промінюють позит- 
рони (РЕТ) 
Радіоактивні преку- 
рсори 
Виробництво у 
реакторах / 
циклотронах 
Хімічний 
синтез 
Етапи 
очищення 
Обробка, 
приготування 
та фасуван- 
ня 
Асептичне виро- 
бництво або кін- 
цева стериліза- 
ція 
Генератори радіону- 
клідів 
Виробництво у 
реакторах / 
циклотронах 
Обробка 
* Мішень та система передачі із циклотрону до устаткування для синтезу може розгляда- 
тися як перший етап виробництва діючої речовини. 
4 Виробник готових радіофармацевтичних препаратів має описати та об- 
грунтувати етапи виробництва діючої речовини та готового лікарського засобу, 
а також яку частину настанови з належної виробничої практики (1 чи 2) слід за- 
стосовувати для конкретних процесів/етапів виробництва. 
5 Приготування радіофармацевтичних препаратів потребує дотримання 
правил протирадіаційного захисту. 
6 Радіофармацевтичні препарати для парентерального застосування мають 
відповідати вимогам щодо стерильності для парентеральних препаратів та, якщо 
необхідно, виготовлятися в асептичних умовах, передбачених для виробництва сте- 
рильних лікарських засобів згідно з додатком 1 до цієї настанови. 
7 Специфікації та методики контролю якості для найбільш поширених 
радіофармацевтичних препаратів наведені у Європейській Фармакопеї1 або у 
реєстраційному досьє. 
Клінічні випробування 
8 Радіофармацевтичні препарати, призначені для використання у клініч- 
них випробуваннях як досліджувані лікарські засоби, слід виробляти з додатко- 
вим дотриманням принципів, наведених у додатку 13 до цієї настанови. 
1 Рекомендується користуватися Європейською Фармакопеєю до введення до Держав- 
ної Фармакопеї України відповідних монографій. 
 
175 
Забезпечення якості 
9 Забезпечення якості відіграє дуже значну роль у виробництві радіофар- 
мацевтичних препаратів у зв’язку з їх особливими характеристиками, малими 
обсягами виробництва, та, за деяких обставин, через необхідність їх застосу- 
вання до закінчення всіх випробувань. 
10 Як і для всіх лікарських засобів продукція має бути надійно захищена 
від контамінації та перехресної контамінації. Однак, навколишнє середовище та 
оператори також мають бути захищені від впливу радіації. Це означає, що роль 
ефективної системи забезпечення якості є вкрай важливою. 
11 Дуже важливо, щоб дані, отримані як результат моніторингу примі- 
щень та процесів, підлягали ретельному протоколюванню та оцінюванню; така 
оцінка має бути складовою частиною процесу видачі дозволу на випуск. 
12 До виробництва радіофармацевтичних препаратів мають бути застосо- 
вані принципи кваліфікації та валідації; також для визначення обсягу робіт з 
кваліфікації/валідації слід застосовувати підхід щодо управління ризиками з 
приділенням особливої уваги поєднанню вимог належної виробничої практики 
та захисту від радіації. 
Персонал 
13 Всі виробничі операції має виконувати персонал, який додатково ком- 
петентний у питаннях захисту від радіації. Персонал, який задіяний у техноло- 
гічному процесі, аналітичному контролі та видачі дозволу на випуск радіофар- 
мацевтичних препаратів повинен пройти відповідне навчання щодо специфіч- 
них аспектів системи управління якістю стосовно радіофармацевтичних препа- 
ратів. Уповноважена особа має нести повну відповідальність за видачу дозволу 
на випуск продукції. 
14 Весь Персонал (включаючи зайнятий очищенням та технічним обслу- 
говуванням), який працює в зонах, де виробляють радіоактивну продукцію, по- 
винен пройти додаткове навчання, спеціальне для цих видів процедур та проду- 
кції. 
15 Якщо виробничі технічні засоби експлуатують разом з дослідними ін- 
ститутами, наукові співробітники повинні отримати необхідні знання з питань 
GMP; при цьому функцією забезпечення якості у такому разі є огляд та затвер- 
дження дослідної діяльності для гарантування того, що така діяльність не ста- 
новить будь-якої небезпеки для виробництва радіофармацевтичних препаратів. 
Приміщення та обладнання 
Загальні положення 
16 Радіоактивну продукцію слід виробляти у контрольованих зонах (щодо 
навколишнього середовища та радіації). Всі етапи виробництва необхідно здій- 
снювати за допомогою ізольованих технічних засобів, призначених тільки для 
радіофармацевтичних препаратів. 
 
176 
17 Мають бути встановлені та впроваджені заходи для запобігання перех- 
ресній контамінації від персоналу, матеріалів, радіонуклідів тощо. У всіх мож- 
ливих випадках слід використовувати закрите або утримуюче продукцію обла- 
днання. При використанні обладнання відкритого типу чи при відкриванні об- 
ладнання слід застосовувати застережні заходи для мінімізації ризику контамі- 
нації. Оцінювання ризику має продемонструвати, що очікуваний рівень чистоти 
навколишнього середовища відповідає продукції, що виробляється. 
18 Доступ до виробничих зон має бути через кімнати переодягання; він 
має бути дозволений тільки для уповноваженого на це персоналу. 
19 Робочі місця та оточуюче їх середовище слід піддавати моніторингу 
щодо рівня радіації, кількості часток та мікробіологічної чистоти, як встановлено 
в ході кваліфікації експлуатаційних властивостей (PQ). 
20 Слід виконувати програми профілактичного технічного обслуговуван- 
ня, калібрування та кваліфікації для гарантування того, що всі технічні засоби 
та обладнання, використовувані у виробництві радіофармацевтичних препара- 
тів, є придатними та кваліфікованими. Такі роботи має виконувати компетент- 
ний персонал; слід вести відповідні протоколи та журнали. 
21 Мають бути вжиті запобіжні заходи для запобігання поширенню ра- 
діоактивної контамінації всередині технічних засобів. Слід мати в наявності ві- 
дповідні контрольні засоби для визначення будь-якої радіоактивної контаміна- 
ції як безпосередньо – з використанням радіаційних детекторів, так опосеред- 
ковано – через рутинний відбір проб способом мазків. 
22 Обладнання має бути сконструйоване таким чином, щоб поверхні, які 
контактують з продукцією, не вступали в хімічні реакції, не виділяли і не абсо- 
рбували речовини так, щоб це могло впливати на якість радіофармацевтичних 
препаратів. 
23 Слід уникати рециркуляції повітря, що забирається з зон, де прово- 
диться робота з радіоактивною продукцією, за винятком обґрунтованих випад- 
ків. Витяжні системи мають бути спроектовані таким чином, щоб звести до мі- 
німуму контамінацію навколишнього середовища радіоактивними частками та 
газами; мають бути вжиті відповідні заходи для захисту контамінації контро- 
льованих зон від контамінації частками та мікроорганізмами. 
24 Щоб запобігти поширенню радіоактивних часток, може бути необхід- 
ним, щоб там, де знаходиться відкрита продукція, тиск повітря був нижчим по- 
рівняно з оточуючими зонами. При цьому все ж необхідно захищати продукцію 
від контамінації з навколишнього середовища. Цього можна досягнути, напри- 
клад, застосуванням бар’єрної технології або повітряних шлюзів, що працюють 
за принципом депресії (падіння тиску). 
Виготовлення стерильних радіофармацевтичних препаратів 
25 Стерильні радіофармацевтичні препарати можуть бути поділені на та- 
кі, що виробляються в асептичних умовах, та ті, що піддають кінцевій стерилі- 
зації. Технічні засоби мають забезпечувати відповідний рівень чистоти навко- 
лишнього середовища, що є придатним для здійснюваних операцій. При вироб-
 
177 
ництві стерильної продукції вимоги до чистоти робочої зони, де продукція або 
контейнери можуть зазнавати впливу оточуючого середовища, мають відпові- 
дати умовам, наведеним у додатку 1 до цієї настанови. 
26 При виробництві радіофармацевтичних препаратів для визначення не- 
обхідної різниці тиску, напрямку потоку повітря та його якості може бути за- 
стосоване оцінювання ризиків. 
27 У разі використання закритих та автоматизованих систем (хімічний 
синтез, очищення, стерилізуюча фільтрація на лінії) достатнім є забезпечення 
оточуючого середовища класу С (як правило, камера для роботи з високоактив- 
ними речовинами). Камери для роботи з високоактивними речовинами, коли 
вони закриті, мають забезпечувати високий рівень чистоти повітря з фільтраці- 
єю повітря, що надходить. Роботи в асептичних умовах слід виконувати у зоні 
класу А. 
28 Перед початком виробництва монтаж простерилізованого обладнання 
та змінних блоків (трубопроводи, простерилізовані фільтри), а також подачу 
матеріалів (стерильних закритих та закупорених флаконів до закритих ліній по- 
дачі рідин) слід здійснювати в асептичних умовах. 
Документація 
29 Всі документи, що стосуються виробництва радіофармацевтичних 
препаратів, слід розробляти, переглядати, затверджувати та розповсюджувати 
відповідно до письмових методик. 
30 Слід встановити та задокументувати специфікації для сировини, паку- 
вальних матеріалів та матеріалів для маркування, критичної проміжної продук- 
ції та готових радіофармацевтичних препаратів. Також мають бути в наявності 
специфікації для будь-яких критичних матеріалів, що використовуються у про- 
цесі виробництва, таких як допоміжні засоби, ущільнювачі, стерильні фільтру- 
ючі комплекти, які можуть критично впливати на якість. 
31 Мають бути встановлені критерії прийнятності для радіофармацевтич- 
них препаратів, включаючи критерії для специфікації на момент випуску та для 
специфікації протягом терміну зберігання (приклади: хімічна ідентичність ізо- 
топу, концентрація радіоактивного компонента, чистота, а також специфічна 
активність). 
32 Протоколи експлуатації, очищення, санітарної обробки чи стерилізації 
та технічного обслуговування основного обладнання у доповнення до дати, ча- 
су та підписів осіб, що були задіяні у цій діяльності, якщо необхідно, мають мі- 
стити найменування продукції та номер серії. 
33 Протоколи слід зберігати протягом щонайменше 3 років, якщо інше не 
визначено чинним законодавством УкраїниN. 
Технологічний процес 
34 Слід уникати одночасного виготовлення різних радіоактивних препа- 
ратів у тій самій робочій зоні (тобто, у камері для роботи з високоактивними 
 
178 
речовинами, камері з ламінарним потоком повітря), щоб звести до мінімуму ри- 
зик перехресної контамінації радіоактивними речовинами або переплутування. 
35 Особливу увагу слід приділяти валідації, включаючи валідацію 
комп’ютеризованих систем, яку слід проводити відповідно до додатка 11 цієї 
настанови. Нові процеси виробництва мають пройти перспективну валідацію. 
36 Критичні параметри, як правило, мають бути ідентифіковані до або під 
час валідації; мають бути визначені діапазони параметрів, необхідні для забез- 
печення відтворюваності процесу. 
37 Для препаратів, наповнення якими здійснюють в асептичних умовах, 
слід проводити випробування мембранних фільтрів на цілість, при цьому необ- 
хідно брати до уваги вимоги захисту від радіації та збереження стерильності 
фільтра. 
38 З огляду на радіаційне випромінювання прийнятним є маркування пе- 
рвинних контейнерів до початку виробництва. Стерильні порожні закриті кон- 
тейнери можуть бути марковані з нанесенням частини інформації до наповнен- 
ня за умови, що ця процедура не становить ризику для стерильності контейне- 
рів та не перешкоджає візуальному контролю наповнених флаконів. 
Контроль якості 
39 Деякі радіофармацевтичні препарати можуть бути розподілені та за- 
стосовані на основі оцінки документації серії до завершення всіх хімічних та 
мікробіологічних випробувань. Видача дозволу на випуск радіофармацевтич- 
них препаратів може відбуватися у два або більше етапів – до і після завершен- 
ня всіх аналітичних випробувань: 
a) оцінка призначеною особою протоколів виробництва серії, в яких ма- 
ють бути відображені умови виробництва та проведені аналітичні випробуван- 
ня, до видачі дозволу на транспортування радіофармацевтичного препарату в 
статусі карантину до клінічного закладу; 
b) оцінка остаточних аналітичних даних із забезпеченням того, що всі ві- 
дхилення від нормальних процедур задокументовані, обгрунтовані й належним 
чином дозволені до документованої сертифікації Уповноваженою особою. Як- 
що деяких результатів випробувань немає в наявності до використання препа- 
рату, Уповноважена особа повинна умовно сертифікувати препарат до його ви- 
користання і остаточно сертифікувати препарат після отримання усіх результа- 
тів випробувань. 
40 Більшість радіофармацевтичних препаратів призначені для викорис- 
тання протягом короткого часу, тому має бути чітко встановлений термін дії з 
урахуванням терміну зберігання радіоактивних ізотопів. 
41 Радіофармацевтичні препарати, що містять радіонукліди з тривалим 
періодом напіврозпаду, мають бути випробувані для підтвердження їх відпо- 
відності критеріям прийнятності до видачі дозволу на випуск та сертифікації 
Уповноваженою особою. 
 
179 
42 Перед проведенням випробувань зразки можна зберігати, щоб забезпе- 
чити достатнє зниження радіоактивності. Всі випробування, включаючи випро- 
бування на стерильність, мають бути проведені якнайшвидше. 
43 Мають бути письмові методики, де детально описано оцінювання ви- 
робничих та аналітичних даних, які слід розглянути до відвантаження серії. 
44 Препарати, що не відповідають критеріям прийнятності, мають бути 
відхилені. Якщо матеріал переробляють, слід використовувати заздалегідь роз- 
роблені методики, а готова продукція перед видачею дозволу на випуск має 
відповідати критеріям прийнятності. Повернені препарати не можна переробля- 
ти; їх слід зберігати як радіоактивні відходи. 
45 В методиці також мають бути описані заходи, які слід вжити Уповно- 
важеній особі у разі отримання незадовільних результатів випробувань (невід- 
повідності специфікації) після відвантаження продукції, але до закінчення тер- 
міну придатності. Такі випадки необхідно розслідувати; мають бути вжиті не- 
обхідні попереджувальні та коригувальні заходи для запобігання таким випад- 
кам. Цей процес має бути задокументованим. 
46 У разі необхідності має бути надана інформація відповідальним осо- 
бам клінічного закладу. Для полегшення цього процесу необхідно впровадити 
систему простежуваності стосовно радіофармацевтичних препаратів. 
47 Має бути система підтвердження якості вихідної сировини. Процедура 
затвердження постачальників має включати оцінку, яка дає відповідні гарантії 
того, що матеріал постійно відповідає специфікаціям. Вихідну сировину, паку- 
вальні матеріали та критичні допоміжні речовини та матеріали слід закуповува- 
ти у затверджених постачальників. 
Контрольні та архівні зразки 
48 Для радіофармацевтичних препаратів слід зберігати достатню кіль- 
кість зразків кожної серії виготовленої нерозфасованої продукції протягом що- 
найменше шести місяців після закінчення терміну придатності готового лікар- 
ського засобу, якщо інше не обгрунтовано через управління ризиками. 
49 Зразки вихідної сировини, що не є розчинниками, газами або водою, ви- 
користовуваної у виробничому процесі, слід зберігати щонайменше два роки після 
видачі дозволу на випуск препарату. Цей період може бути скорочений, якщо пе- 
ріод стабільності матеріалів, наведений у відповідній специфікації, є коротшим. 
50 Шляхом погодження з регуляторним органом можуть бути визначені 
інші умови щодо відбору проб та архівного зберігання вихідної сировини та 
продукції, що виробляється індивідуально або у малих кількостях, або якщо 
зберігання зразків може викликати особливі проблеми. 
Дистрибуція 
51 Для радіофармацевтичних препаратів допускається дистрибуція гото- 
вої продукції в контрольованих умовах до отримання результатів всіх належних 
випробувань за умови, що така продукція не може бути використана закладом- 
одержувачем до отримання задовільних результатів випробувань та їх оцінки 
призначеною особою. 
 
180 
Додаток 6 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО МЕДИЧНИХ ГАЗІВ 
Принцип 
Гази, на які поширюється визначення терміна „лікарські засоби”, наведено- 
го у розділі „Терміни та визначення понять”, (надалі – медичні гази) мають відпо- 
відати вимогам чинного законодавства УкраїниN до лікарських засобів, 
включаючи вимоги до їх виробництва. У цьому додатку розглянуто виробництво 
газів, що є діючими речовинами, а також виробництво медичних газів. 
В кожному реєстраційному досьє має бути чітко визначене розмежування 
між виробництвом діючої речовини та виробництвом лікарського засобу. Як 
правило, етапи виготовлення та очищення газу відносять до сфери виробництва 
діючих речовин. Як лікарські засоби гази починають виробляти з етапу надхо- 
дження з первинного контейнеру зберігання газу, призначеного для такого ви- 
робництва. 
Виробництво газів як діючих речовин слід здійснювати відповідно до ос- 
новних вимог, наведених в частині 2 цієї настанови, відповідних розділів цього 
додатка, а також інших додатків до цієї настанови, якщо вони мають відношен- 
ня до справи. 
Виробництво медичних газів слід здійснювати згідно з основними вимо- 
гами, наведеними у частині 1 цієї настанови, відповідними розділами цього до- 
датка, а також іншими додатками до цієї настанови, якщо вони мають відно- 
шення до справи. 
У виняткових випадках безперервних процесів виробництва, де немає 
можливості проміжного зберігання газів між виробництвом газу як діючої ре- 
човини та газу як лікарського засобу, увесь процес (починаючи з вихідної сиро- 
вини для діючої речовини до готового лікарського засобу) має розглядатися як 
виробництво лікарських засобів. Це має бути чітко зазначено у реєстраційному 
досьє. 
Цей додаток не поширюється на виробництво та обробку медичних газів 
у медичних закладах, якщо така діяльність не визначена як промислове приго- 
тування або виробництво. Однак відповідні розділи цього додатка можуть за- 
стосовуватись як основа для такої діяльності. 
Виробництво газів як діючих речовин 
Гази як діючі речовини можуть бути отримані шляхом хімічного синтезу 
або з природних джерел, за необхідності, із наступними етапами очищення (як, 
наприклад, за допомогою установок для розділення повітря). 
1 Процеси виробництва газів як діючих речовин відповідно до цих двох 
методів мають відповідати основним вимогам, наведеним у частині 2 цієї на- 
станови. Однак: 
 
181 
a) вимоги щодо вихідної сировини для діючих речовин (частина 2 розділ 
7) не застосовують до виробництва газів як діючих речовин шляхом розділення 
повітря (проте виробник має гарантувати, що якість навколишнього повітря є 
відповідною для встановленого процесу, і що будь-які зміни якості навколиш- 
нього повітря не вплинуть на якість діючих речовин, що є газами); 
b) вимоги щодо подальшого випробування стабільності (частина 2, п. 
11.5), що здійснюється для підтвердження умов зберігання та дат закінчення 
терміну придатності / повторних випробувань (частина 2, п. 11.6), не застосо- 
вують, якщо первинні дані випробування стабільності замінено даними науко- 
вої літератури (див. настанову CPMP/QWP/1719/00)1; та 
c) до діючих речовин, що є газами, не застосовують вимоги щодо контро- 
льних / архівних зразків (частина 2, п. 11.7), якщо не визначено інше. 
2 Виробництво газів як діючих речовин із використанням безперервного 
процесу (наприклад, розділення повітря) слід піддавати безперервному моніто- 
рингу стосовно якості. Результати такого моніторингу необхідно зберігати спо- 
собом, що дозволяє здійснювати оцінку тенденцій. 
3 Додатково: 
a) переміщення та доставка діючих речовин, що є газами в нерозфасова- 
ному виді, мають відповідати тим самим вимогам, які наведені нижче для ме- 
дичних газів (пп. 19-21 цього додатку); 
b) наповнення балонів або пересувних кріогенних ємностей газами, що є 
діючими речовинами, має відповідати тим самим вимогам, які наведені для ме- 
дичних газів (пп. 22-37 цього додатку), а також вимогам розділу 9 частини 2. 
Виробництво медичних газів 
Виробництво медичних газів, як правило, здійснюють в закритому обла- 
днанні. Відповідно, контамінація продукції з навколишнього середовища є мі- 
німальною. Однак може виникати ризик контамінації (або перехресної контамі- 
нації іншими газами), зокрема, у разі повторного використання контейнерів. 
4 Вимоги, що висувають до балонів, також слід застосовувати до груп ба- 
лонів (за винятком зберігання та транспортування під накриттям). 
Персонал 
5 Весь персонал, задіяний у виробництві та дистрибуції медичних газів, 
має пройти належне навчання з питань GMP, що є специфічними для цього ви- 
ду продукції. Персонал має усвідомлювати критично важливі аспекти та потен- 
ційну небезпеку для пацієнтів через таку продукцію. У програми навчання слід 
залучати також водіїв транспортних засобів з цистернами. 
6 Персонал підрядників, який може впливати на якість медичних газів 
(наприклад персонал, що здійснює технічне обслуговування балонів або клапа- 
нів), має пройти відповідне навчання. 
1 Рекомендується користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізо- 
ваного з нею нормативного документа. 
 
182 
Приміщення та обладнання 
Приміщення 
7 Балони та пересувні кріогенні ємності слід перевіряти, готувати, напов- 
нювати та зберігати у зонах, відокремлених від тих, де проводиться робота з 
немедичними газами; не допускається переміщення балонів / пересувних кріо- 
генних ємностей між цими зонами. Проте може бути прийнятним проведення 
перевірки, підготування, наповнення та зберігання інших газів в тих самих зо- 
нах за умови їх відповідності специфікаціям на медичні гази, а також якщо ви- 
робничі операції здійснюють відповідно до вимог GMP. 
8 Приміщення мають бути достатньої площі для операцій з виробництва, 
випробування та зберігання, щоб запобігти будь-якому ризику переплутування. 
Приміщення мають бути спроектовані таким чином, щоб забезпечувати: 
a) окремі марковані зони для різних газів; 
b) чітку ідентифікацію та відокремлення балонів / пересувних кріогенних 
ємностей на різних стадіях процесу (наприклад, «очікує перевірки», «очікує на- 
повнення», «карантин», «сертифікований», «відбракований», «готовий до відп- 
равки»). 
Метод, що використовується для досягнення такого багаторівневого відо- 
кремлення, буде залежати від природи, масштабу та складності операцій у ці- 
лому. Можна використовувати маркування зон з розміткою на підлозі, перего- 
родки, бар’єри, знаки та етикетки або інші відповідні заходи. 
9 Порожні балони / кріогенні ємності для використання вдома після сор- 
тування або технічного обслуговування та наповнені балони / кріогенні ємності 
для використання вдома слід зберігати під накриттям, захищеними від несприя- 
тливих погодних умов. Наповнені балони / пересувні кріогенні ємності слід 
зберігати таким чином, щоб гарантувати їх доставку у чистому стані, що відпо- 
відає тим умовам, в яких їх будуть використовувати. 
10 Відповідно до реєстраційного досьє слід забезпечити спеціальні умови 
зберігання (наприклад, для газових сумішей, в яких відбувається розділення фаз 
при заморожуванні). 
Обладнання 
11 Обладнання має бути спроектоване таким чином, щоб гарантувати, що 
належним газом наповнюють належний контейнер. Як правило, не має бути пе- 
рехресних з’єднань між трубопроводами, по яких проходять різні гази. Якщо 
такі з’єднання необхідні (наприклад, обладнання для наповнення сумішшю га- 
зів), за допомогою кваліфікації слід гарантувати відсутність ризику перехресної 
контамінації між різними газами. Крім того, колектори мають бути обладнані 
спеціальними засобами для з’єднання. Вимоги до цих засобів для з’єднання 
можуть міститися у національних або міжнародних стандартах. Використання 
засобів для з’єднання, що відповідають різним стандартам, на одній дільниці 
для наповнення має бути ретельно контрольованим, так як і використання адап- 
терів, необхідних у деяких випадках для приєднання до специфічних засобів 
для з’єднування системи наповнення. 
 
183 
12 Резервуари та цистерни мають бути призначені тільки для одного газу 
певної якості. Однак медичні гази можна зберігати або транспортувати в тих 
самих резервуарах, інших контейнерах, використовуваних для проміжного збе- 
рігання, або у тих самих цистернах, що використовуються для немедичних га- 
зів, за умови, що якість останніх щонайменше еквівалентна якості медичного 
газу, та забезпечується дотримання норм GMP. В таких випадках слід задіяти та 
задокументувати управління ризиками для якості. 
13 Загальна система постачання газу до колекторів для медичного та не- 
медичного газів є прийнятною лише тоді, коли існує валідований метод, що за- 
побігає зворотному потоку з лінії газу немедичного призначення до лінії меди- 
чного газу. 
14 Колектори для наповнення мають бути призначені тільки для одного 
медичного газу або для певної суміші медичних газів. У виняткових випадках 
наповнення газами для використання в інших медичних цілях із застосуванням 
колекторів, призначених для медичних газів, може бути прийнятним за умов 
обгрунтування та здійснення під контролем. У такому разі якість немедичного 
газу має бути щонайменше еквівалентна необхідній якості медичного газу, та 
має забезпечуватись виконання норм GMP. Наповнення слід здійснювати за 
принципом кампаній. 
15 Операції з ремонту та технічного обслуговування обладнання (вклю- 
чаючи очистку та прочищення) не мають несприятливо впливати на якість ме- 
дичних газів. Зокрема у методиках мають бути описані заходи, що необхідно 
вжити після операцій з ремонту та технічного обслуговування, пов’язаних з по- 
рушенням цілості системи. Спеціально має бути доказано, що обладнання віль- 
не від будь-якої контамінації, яка може вплинути на якість готового препарату 
перед видачею дозволу на його використання. Слід зберігати протоколи. 
16 У методиці мають бути описані заходи, що слід вжити при поверненні 
цистерни для роботи з медичними газами (після транспортування немедичного 
газу в умовах, наведених у п. 12 цього додатка, або після операції з технічного 
обслуговування). Така процедура має включати аналітичні випробування. 
Документація 
17 Дані, включені до протоколів щодо кожної серії балонів / пересувних 
кріогенних ємностей, мають забезпечувати можливість простеження кожного 
наповненого контейнера стосовно важливих аспектів відповідних операцій з 
наповнення. Як правило, має бути зафіксована така інформація: 
a) найменування препарату; 
b) номер серії; 
c) дата й час операції з наповнення; 
d) ідентифікація особи (осіб), яка(і) виконувала(ли) кожний важливий 
етап (наприклад, очищення ліній, отримання, підготування перед наповненням, 
наповнення тощо); 
e) посилання на номер(и) серії (серій) газу (газів), використаного(их) для 
операції з наповнення, відповідно до п. 22 цього додатка, включаючи статус; 
 
184 
f) використане обладнання (наприклад, колектор для наповнення); 
g) кількість балонів / пересувних кріогенних ємностей до наповнення, 
включаючи ідентифікаційні дані кожної ємності та місткість за водою; 
h) операції, що виконані до наповнення (див. п. 30 цього додатка); 
i) ключові параметри, необхідні для забезпечення належного наповнення 
за стандартних умов; 
j) результати відповідних перевірок для гарантії того, що балони / пересу- 
вні кріогенні ємності були наповнені; 
k) зразок етикетки серії; 
l) специфікація готового препарату та результати випробувань з контро- 
лю якості (включаючи посилання на статус калібрування обладнання для ви- 
пробувань); 
m) кількість відбракованих балонів / пересувних кріогенних ємностей з за- 
значенням їх індивідуальних ідентифікаційних даних та причин відбракування; 
n) детальні дані щодо будь-яких проблем та незвичних подій, а також пі- 
дписаний дозвіл на будь-яке відхилення від інструкцій з наповнення; та 
o) підтвердження сертифікації Уповноваженою особою, дата і підпис. 
18 Слід зберігати протоколи щодо кожної серії газу, призначеного до пос- 
тачання у резервуари медичного закладу. Такі протоколи, як правило, мають 
включати наступну інформацію (пункти, що слід протоколювати, можуть силь- 
но відрізнятися залежно від національного законодавства): 
a) найменування препарату; 
b) номер серії; 
c) ідентифікаційна інформація щодо резервуару (цистерни), де знаходить- 
ся сертифікована серія; 
d) дата й час операції з наповнення; 
e) ідентифікація особи (осіб), яка(і) здійснила(и) наповнення резервуару 
(цистерни); 
f) посилання на резервуар (цистерну), звідки проводилося наповнення, 
посилання на газ, що використовувався для наповнення; 
g) відповідна детальна інформація стосовно операції з наповнення; 
h) специфікація готового препарату та результати випробувань з контро- 
лю якості (включаючи посилання на статус калібрування обладнання для ви- 
пробувань); 
i) детальні дані щодо будь-яких проблем та незвичайних подій, а також 
підписаний дозвіл на будь-яке відхилення від інструкцій з наповнення; та 
j) підтвердження сертифікації Уповноваженою особою, дата і підпис. 
Технологічний процес 
Переміщення та поставка кріогенних та зріджених газів 
19 Переміщення кріогенних або зріджених газів з місця первинного збері- 
гання, включаючи контроль перед переміщенням, має відбуватися у відповід- 
ності з валідованими процедурами, розробленими для запобігання можливості 
контамінації. Трубопроводи, по яких переміщується газ, мають бути обладнані 
 
185 
незворотними клапанами або відповідними альтернативними пристроями. 
Гнучкі з’єднання, з’єднувальні шланги та засоби для з’єднування перед викори- 
станням мають бути промиті потоком відповідного газу. 
20 Передаточні шланги, що використовуються для наповнення резервуа- 
рів та цистерн, мають бути обладнані засобами для з’єднування, специфічними 
для даної продукції. Використання адаптерів, що дозволяють приєднання резе- 
рвуарів до цистерн, не призначених для тих самих газів, слід належним чином 
контролювати. 
21 Поставлений газ може бути добавлений у резервуари, що містять той 
самий газ певної якості, за умови проведення випробування проби поставлено- 
го газу, щоб гарантувати його прийнятну якість. Ця проба може бути відібрана 
з газу, що має бути поставлений, або з резервуару-приймача після постачання. 
Примітка. Див. спеціальні умови у п. 42 цього додатка стосовно наповнення резерву- 
арів, що зберігаються у споживачів, у приміщеннях споживачів. 
Наповнення та маркування балонів та пересувних кріогенних 
ємностей 
22 Перед наповненням балонів та пересувних кріогенних ємностей серія 
(серії) газу (газів) мають бути визначені, проконтрольовані відповідно до спе- 
цифікацій та затверджені до наповнення. 
23 У разі безперервних процесів, визначення яких наведено у розділі 
«Принцип», мають бути у наявності відповідні точки контролю у процесі виро- 
бництва для забезпечення відповідності газу специфікаціям. 
24 Балони, пересувні кріогенні ємності та клапани мають відповідати 
встановленим технічним специфікаціям та відповідним вимогам реєстраційного 
досьє. Вони мають бути призначені тільки для одного медичного газу або даної 
суміші медичних газів. Балони мають бути певного кольору згідно з відповід- 
ними стандартами. Для забезпечення адекватного захисту від контамінації ба- 
жано, щоб балони були обладнані клапанами утримання мінімального тиску з 
механізмами запобігання зворотному потоку. 
25 Балони, пересувні кріогенні ємності та клапани слід перевіряти перед 
першим використанням у виробництві та обслуговувати належним чином. Якщо 
використовуються вироби медичного призначення із маркуванням СЕ, технічне 
обслуговування слід здійснювати згідно з інструкціями виробника. 
26 Операції з перевірки та технічного обслуговування не мають негатив- 
но впливати на якість та безпеку лікарського засобу. Для випробувань балонів 
гідростатичним тиском слід використовувати воду, як мінімум, питної якості. 
27 Для впевненості у відсутності контамінації водою або іншими забруд- 
нюючими речовинами до встановлення клапана балони мають підлягати внутрі- 
шньому візуальному огляду, що є складовою частиною перевірок та технічного 
обслуговування. Огляд балонів слід здійснювати у таких випадках: 
• якщо вони нові та перший раз використовуються для медичних газів; 
• після випробування гідростатичним тиском або проведення еквівалентно- 
го випробування із демонтажем клапана; 
 
186 
• кожного разу при заміні клапана. 
Після встановлення клапан має знаходитись у закритому стані для запобі- 
гання будь-якій контамінації, що може потрапити в балон. У разі виникнення 
будь-яких сумнівів щодо внутрішнього стану балона, клапан має бути демонто- 
ваний, а балон підданий внутрішньому огляду для забезпечення впевненості у 
відсутності контамінації. 
28 Операції з технічного обслуговування та ремонту балонів, пересувних 
кріогенних ємностей та клапанів входять до сфери відповідальності виробника 
лікарського засобу. У разі виконання цих робіт за контрактом їх мають викону- 
вати тільки затверджені виконавці; слід укласти контракти, що містять технічні 
угоди. Необхідно проводити аудит виконавців для гарантування додержання 
ними відповідних стандартів. 
29 Має бути система для забезпечення простежуваності балонів, пересув- 
них кріогенних ємностей та клапанів. 
30 Перевірки, здійснювані перед наповнюванням, мають включати: 
a) у разі балонів перевірка згідно з встановленою процедурою для гаран- 
тування наявності остаточного надлишкового тиску для кожного балона; 
• якщо балон обладнано клапаном утримання мінімального тиску, то при 
відсутності сигналу, що свідчить про наявність остаточного надлишкового тис- 
ку, має бути проведена перевірка коректної роботи клапана; якщо клапан не 
функціонує належним чином, балон має бути відправлений на технічне обслу- 
говування, 
• якщо балон не обладнаний клапаном утримання мінімального тиску, і в 
балоні не виявлено остаточного надлишкового тиску, такий балон має бути від- 
ставлений для проведення додаткових заходів з метою перевірки відсутності 
контамінації водою чи іншими забруднюючими речовинами. Додаткові заходи 
можуть включати візуальний внутрішній огляд, що проводиться після очищен- 
ня з використанням валідованого методу; 
b) перевірка для гарантування того, що всі етикетки попередньої серії бу- 
ли видалені; 
c) перевірка того, що всі пошкоджені етикетки щодо препарату були ви- 
далені та замінені; 
d) зовнішній візуальний огляд кожного балона, пересувної кріогенної єм- 
ності та клапана на наявність вищерблень, зварювальних пропалень, відколів, 
інших пошкоджень та контамінації будь-якими маслами або мастилами; при 
необхідності має бути проведене очищення; 
e) перевірка вихідного патрубка кожного балона або пересувної кріоген- 
ної ємності на відповідність типу засобу для з’єднання конкретному газу, що 
наповнюється; 
f) перевірка дати наступного випробування клапана (для клапанів, що пі- 
длягають періодичному випробуванню); 
g) перевірка балонів або пересувних кріогенних ємностей для гаранту- 
вання того, що проведені всі випробування згідно з національними або міжна-
 
187 
родними вимогами (наприклад, випробування гідростатичним тиском або екві- 
валентне випробування для балонів), та що ці випробування є чинними; 
h) перевірка того, що кожний балон має колір відповідно до реєстрацій- 
ного досьє (кольорове кодування згідно з відповідними національними / міжна- 
родними стандартами). 
31 Для операцій з наповнення має бути визначена серія. 
32 З метою мінімізації ризику контамінації балони, що повертають для 
повторного наповнення, мають бути ретельно підготовлені згідно з процедура- 
ми, визначеними в реєстраційному досьє. Такі процедури, що мають включати 
операції з відкачування та/або прочищення, мають бути валідовані. 
Примітка. Для стиснених газів слід досягати максимальної теоретичної домішки до 
500 ppm (об/об) для тиску наповнення 200 бар при температурі 15 °C (та еквівалентне значення 
для інших тисків наповнення). 
33 З метою мінімізації ризику контамінації пересувні кріогенні ємності, 
що повертають для повторного наповнення, мають бути ретельно підготовлені 
згідно з процедурами, визначеними у реєстраційному досьє. Зокрема, пересувні 
ємності, в яких відсутній остаточний тиск, мають бути підготовлені із викорис- 
танням валідованого методу. 
34 Слід проводити відповідні перевірки для гарантування того, що кожен 
балон / пересувна кріогенна ємність були правильно наповнені. 
35 Кожен наповнений балон до встановлення пристрою контролю першо- 
го відкривання (див. п. 36 цього додатка) має бути випробуваний на наявність 
витікання з використанням відповідного методу. Метод випробування не має 
привносити будь-яку контамінацію на вихідний патрубок клапана; якщо необ- 
хідно, таке випробування слід здійснювати після відбору будь-яких проб для 
контролю якості. 
36 Після наповнення клапани балонів мають бути закриті ковпачками з ме- 
тою захисту вихідних патрубків від забруднення. На балони та пересувні кріогенні 
ємності мають бути встановлені пристрої контролю першого відкривання. 
37 Кожен балон або пересувна кріогенна ємність мають бути промарко- 
вані за допомогою етикеток. Номер серії та термін придатності можуть бути 
вказані на окремій етикетці. 
38 У разі виробництва медичних газів шляхом змішування двох або більше 
різних газів (на лінії перед наповненням або безпосередньо у балонах) процес 
змішування має бути валідованим для гарантії того, що гази належним чином 
змішані у кожному балоні та забезпечена однорідність суміші. 
Контроль якості 
39 Кожна серія медичного газу (балони, пересувні кріогенні ємності, ре- 
зервуари у медичних закладах) має бути випробувана відповідно до вимог реєс- 
траційного досьє та сертифікована. 
40 Якщо інше не обумовлене вимогами реєстраційного досьє, план відбо- 
ру проб та аналізи, що виконуються у разі балонів, мають відповідати наступ- 
ним вимогам: 
 
188 
a) у разі наповнення тільки одного медичного газу у балони із викорис- 
танням колектора, до якого одночасно приєднують декілька балонів, газ що- 
найменше з одного балона з кожного циклу наповнення має бути випробуваний 
щодо ідентифікації та кількісного визначення кожний раз, коли відбувається 
заміна групи балонів на колекторі; 
b) у разі наповнення тільки одного медичного газу у балони, коли одноча- 
сно наповнюється лише один балон, газ щонайменше з одного балона для кож- 
ного безперервного циклу наповнень має бути випробуваний щодо ідентифіка- 
ції та кількісного визначення. Прикладом безперервного циклу наповнень може 
бути виробництво протягом однієї робочої зміни, коли задіяні ті самі персонал, 
обладнання та серія газу, що наповнюється; 
c) у разі виробництва медичного газу шляхом змішуванням двох або бі- 
льше газів у балоні при наповненні з одного колектора газ з кожного балона має 
бути випробуваний щодо кількісного визначення та ідентифікації кожного ком- 
понента суміші газів. Щодо допоміжних речовин, у разі їх наявності, випробу- 
вання на ідентичність може проводитись для одного балона з циклу наповнення 
на колекторі (або для кожного безперервного циклу наповнення у разі одночас- 
ного наповнення лише одного балона). У разі використання валідованих авто- 
матизованих систем наповнення випробуванням може підлягати менша кіль- 
кість балонів; 
d) стосовно заздалегідь змішаних газів слід дотримуватись тих самих 
принципів, що й до наповнення тільки одного газу, якщо на лінії здійснюється 
безперервний контроль суміші газів для наповнення. 
Стосовно заздалегідь змішаних газів слід додержуватися тих самих прин- 
ципів, що й для медичних газів, змішування яких здійснюється в балонах, якщо 
на лінії відсутній безперервний контроль суміші газів для наповнення. 
Слід проводити випробування на вміст води, якщо не встановлено інше. 
Може бути доведена можливість використання інших процедур відбору 
проб та випробувань, які надають щонайменше еквівалентний рівень забезпе- 
чення якості. 
41 Якщо в реєстраційному досьє не висунуто інших вимог, завершальні 
випробування щодо пересувних кріогенних ємностей мають включати випробу- 
вання на ідентичність та кількісне визначення в кожній ємності. Випробування 
по серіях можна проводити тільки тоді, коли перед повторним наповненням була 
доказана відповідність критичних характеристик залишкового газу у кожній єм- 
ності. 
42 Відбір проб після повторного наповнення на місці використання кріо- 
генних ємностей, що зберігалися у споживачів (резервуари медичних закладів 
або кріогенні ємності для використання вдома), зі спеціально призначених цис- 
терн не є необхідним за умови наявності сертифіката аналізу вмісту цистерни, 
що супроводжує поставку. Однак має бути доказано, що якість газу у ємностях 
залишається відповідною специфікації після послідовних повторних наповнень. 
43 Контрольні та архівні зразки не є необхідними, якщо не визначено ін- 
ше. 
 
189 
44 Подальше випробування стабільності не є необхідним, якщо первинні 
випробування стабільності замінено даними наукової літератури (див. настано- 
ву CPMP/QWP/1719/00) 1. 
Транспортування упакованих газів 
45 Наповнені газові балони та кріогенні ємності для використання вдома 
мають бути захищені під час транспортування таким чином, щоб, зокрема, вони 
доставлялися до споживачів у чистому стані, сумісному з тими умовами, в яких 
вони будуть використовуватися. 
1 Рекомендується користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізо- 
ваного з нею нормативного документа. 
 
190 
Додаток 7 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ 
РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ 
Принцип 
Контроль вихідної сировини, зберігання та обробка набувають особливо- 
го значення при виробництві лікарських засобів рослинного походження у зв'я- 
зку з їх непростим складом та змінним характером. 
«Вихідною сировиною» при виробництві лікарського засобу рослинного 
походження1 може бути лікарська рослина, рослинна субстанція (рослинна си- 
ровина)2 або рослинний препарат*. Рослинна сировина має бути належної якос- 
ті, а дані, що це підтверджують, мають бути надані виробнику рослинного пре- 
парату/лікарського засобу рослинного походження. Для забезпечення постійної 
якості рослинної сировини може знадобитися більш детальна інформація щодо 
виробництва сільськогосподарської продукції. Відбір насіння, умови культиву- 
вання та збирання врожаю є важливими аспектами якості рослинної сировини та 
можуть впливати на постійність готового препарату. У Настанові СТ-Н МОЗУ 
42-4.5:2012 «Лікарські засоби. Належна практика культивування та збирання 
вихідної сировини рослинного походження», гармонізованої з документом 
EMEA/HMPC/246816/2005 «Guideline on Good Agricultural and Collection Practice 
(GACP) for Starting Materials of Herbal Origin», надані рекомендації щодо 
відповідної системи забезпечення якості з питань належної практики вирощу- 
вання та збирання. 
Цей додаток застосовний до вихідних матеріалів рослинного походження: 
лікарських рослин, рослинних субстанцій (рослинної сировини) або рослинних 
препаратів. 
Примітка. В ЄС цей додаток введено в дію з 01 вересня 2009 р. 
1 Якщо не зазначено інше, то в цьому додатку термін «лікарський засіб рослинного 
походження /рослинний препарат» включає «традиційний лікарський засіб рослинного похо- 
дження / традиційний рослинний препарат». 
2 Терміни «herbal substance» («рослинна субстанція (рослинна сировина)») та «herbal 
preparation» («рослинний препарат»), що встановлені у Директиві 2004/24/ЕС, вважаються 
еквівалентними термінам Європейської Фармакопеї «herbal drug» та «herbal drug preparation» 
відповідно. 
 
191 
Таблиця 7.1 – Застосування правил належної практики виробництва до 
лікарських засобів рослинного походження 1 
Види робіт 
Належна 
практика 
культивування 
та збирання 
(GACP)2 
Частина II 
Настанови з 
GMP* 
Частина I 
Настанови з 
GMP * 
Культивування та збирання рослин, водо- 
ростей, грибів і лишайників, збирання ек- 
судатів 
Різання та сушіння рослин, водоростей, 
грибів, лишайників і ексудатів** 
Віджимання з рослин і перегонка*** 
Подрібнення, обробка ексудатів, екстрагу- 
вання з рослин, фракціонування очищен- 
ня, концентрування або ферментація рос- 
линних субстанцій 
Подальша обробка для одержання лікар- 
ської форми, включаючи пакування як лі- 
карського препарату 
Примітки: 
* Класифікація матеріалу рослинного походження з точки зору GMP залежить від його 
використання, визначеного власником ліцензії на виробництво. Матеріал може бути класи- 
фіковано як діючу речовину, проміжну продукцію або готовий препарат. Забезпечення на- 
лежної класифікації щодо GMP є обов’язком виробника лікарського препарату. 
** Виробники мають гарантувати, що ці стадії здійснюються відповідно до реєстрацій- 
ного досьє. Для таких початкових стадій, які здійснюють у полі (що обґрунтовано у реєст- 
раційному досьє), застосовні стандарти належної практики культивування та збирання для 
вихідної сировини рослинного походження (GACP). GMP застосовується до подальших 
стадій різання та сушіння. 
*** Що стосується віджимання з рослин та перегонки (якщо необхідно, щоб ці роботи 
становили невід’ємну частину збору врожаю з метою збереження якості продукції в рамках 
затверджених специфікацій), то є прийнятним їх проведення у полі за умови, що культиву- 
вання здійснюється відповідно до GACP. Такі умови слід розглядати як виняток та обґрун- 
товувати у документах реєстраційного досьє. Для робіт, здійснюваних у полі, необхідно за- 
безпечити відповідну документацію, контроль та валідацію згідно з принципами GMP. Ре- 
гуляторні уповноважені органі можуть проводити інспектування таких робіт с метою оцін- 
ки відповідності GMP. 
Приміщення та обладнання 
Зони зберігання 
1 Рослинні субстанції (рослинну сировину) слід зберігати в окремих зо- 
нах. Зона зберігання має бути обладнана таким чином, щоб забезпечити захист 
1 В цій таблиці наведена розширена детальна інформація стосовно розділу щодо лі- 
карських засобів рослинного походження таблиці 1 у частині 2 цієї настанови з GMP. 
2 Відповідно до документа EMEA/HMPC/246816/2005 та гармонізованої з ним Наста- 
нови СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2012. Див. розділ «Нормативні посилання». 
 
192 
від проникнення комах або тварин, особливо гризунів. Необхідно вжити ефек- 
тивних заходів щодо запобігання поширенню будь-яких таких тварин та мікро- 
організмів, що потрапили разом із рослинною сировиною, щодо запобігання 
ферментації та росту плісняви, а також перехресній контамінації. Слід викорис- 
товувати різні закриті зони для карантину рослинної сировини, що надходить, 
та дозволеної (затвердженої) рослинної сировини. 
2 Зона зберігання має бути добре вентильованою; контейнери слід розмі- 
щати таким чином, щоб забезпечити вільну циркуляцію повітря. 
3 Особливу увагу слід приділяти чистоті й належному обслуговуванню 
зон зберігання, особливо там, де утворюється пил. 
4 Для зберігання рослинних субстанцій (рослинної сировини) та рослин- 
них препаратів можуть бути потрібні особливі умови щодо вологості, темпера- 
тури і захисту від світла; такі умови необхідно забезпечувати і контролювати. 
Виробнича зона 
5 Для полегшення очищення і попередження перехресної контамінації під 
час відбору проб, зважування, змішування та операцій з обробки рослинної си- 
ровини та рослинних препаратів, коли може утворюватися пил, необхідні особ- 
ливі запобіжні заходи, наприклад, вилучення пилу, використання спеціально 
призначених приміщень тощо. 
Обладнання 
6 Обладнання, фільтрувальні матеріали тощо, які використовують у ви- 
робничому процесі, мають бути сумісними з розчинником-екстрагентом для за- 
побігання будь-якому виділенню або небажаній абсорбції субстанції, що мо- 
жуть вплинути на продукцію. 
Документація 
Специфікації на вихідні матеріали 
7 Виробники лікарських засобів рослинного походження мають гарантува- 
ти, що вони використовують тільки такі вихідні матеріали рослинного похо- 
дження, які вироблено відповідно до GMP і реєстраційного досьє. Слід мати в 
наявності вичерпну документацію стосовно аудитів постачальників вихідних ма- 
теріалів рослинного походження, проведених або самим виробником лікарського 
засобу рослинного походження, або за його дорученням. «Аудиторський слід» 
стосовно діючих речовин є основоположним для якості вихідних матеріалів. Ви- 
робник має гарантувати, що постачальники рослинної сировини/препарату пра- 
цюють відповідно до належної практики вирощування і збирання. 
8 Щоб задовольняти вимогам, встановленим у частині 1 (розділ 4) цієї на- 
станови, специфікації на рослинну сировину/препарати мають містити: 
– наукову назву рослини відповідно до бінарної системи (род, вид, під- 
вид/різновид, а також автор (наприклад, Linnaeus); за необхідності також слід 
надати іншу інформацію, що має відношення до справи, таку як назва культур- 
ного сорту рослини та хемотип; 
 
193 
– докладні дані про походження рослини (країна або регіон зростання чи 
культивування, час збору, методики збору, ймовірно використовувані пестици- 
ди, можливе радіоактивне забруднення та ін.); 
– відомості про те, яку(і) частину(и) рослини використовують; 
– інформацію про спосіб сушіння, якщо використовують висушені рослини; 
– опис рослинної сировини та її макро- і мікроскопічної експертизи; 
– відомості про необхідні випробування на ідентичність, включаючи при 
необхідності тести ідентифікації для інгредієнтів з відомою терапевтичною ак- 
тивністю або маркерів. Якщо рослинну сировину можна фальсифікува- 
ти/підмінити, то необхідні специфічні диференціальні тести. Для ідентифікації 
у розпорядженні має бути стандартний автентичний зразок; 
– вміст вологи у рослинній субстанції, що визначають відповідно до Єв- 
ропейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої 
відповідної фармакопеїN; 
– методики кількісного визначення компонентів із відомою терапевтич- 
ною активністю або, якщо необхідно, маркерів; методи, придатні для визначен- 
ня можливої контамінації пестицидами та межі прийнятності відповідно до Єв- 
ропейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої 
відповідної фармакопеїN або, при відсутності у фармакопеях, відповід- 
ний валідований метод, якщо не обґрунтовано інше; 
– методики випробувань для визначення грибкової і/або мікробної конта- 
мінації, включаючи афлатоксини, інші мікотоксини та інвазію паразитами, а та- 
кож прийнятні межі, якщо необхідно; 
– методики випробувань на наявність токсичних металів, а також на ймо- 
вірні контамінанти і домішки; 
– методики випробувань на наявність сторонніх матеріалів; 
– будь-який інший додатковий тест відповідно до загальної статті Євро- 
пейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої ві- 
дповідної фармакопеїN щодо рослинних субстанцій або до окремої моно- 
графії на рослинну субстанцію, якщо необхідно. 
Будь-яку проведену обробку для зниження грибкової/мікробної контамі- 
нації або іншої інвазії слід документувати. Необхідно мати в розпорядженні 
специфікації для таких процедур, які мають включати докладні відомості про 
процес і випробування, а також межі залишкової контамінації. 
Технологічні інструкції 
9 В технологічних інструкціях мають бути описані різні операції, здійс- 
нювані з рослинною сировиною, такі, як очищення, сушіння, здрібнювання і 
просіювання із зазначенням часу і температур сушіння, а також методів, що ви- 
користовуються для контролю розмірів шматочків або часток. 
10 Зокрема, мають бути письмові інструкції та протоколи, які гарантують, 
що кожний контейнер з рослинною сировиною перевірений з метою виявлення 
будь-якої фальсифікації/підміни або наявності сторонніх матеріалів, таких як 
 
194 
шматочки металу або скла, частини тварин або їх екскременти, камінці, пісок та 
ін., або потерухи та ознак гниття. 
11 У технологічних інструкціях також має бути описано надійне просію- 
вання або інші методи вилучення сторонніх матеріалів та відповідні методики 
очищення/відбору матеріалу рослинного походження перед його зберіганням як 
дозволеної рослинної сировини або перед початком виробництва. 
12 Що стосується виробництва рослинних препаратів, то інструкції ма- 
ють містити докладні відомості про розчинник, час і температуру екстрагуван- 
ня, інформацію про будь-які стадії концентрування і використовувані способи. 
Контроль якості 
Відбір проб 
13 Беручи до уваги той факт, що лікарські рослини/рослинна сировина за 
природою є гетерогенними, відбір проб із них має здійснювати з особливою 
старанністю персонал, який володіє особливими навиками. Кожну серію слід 
ідентифікувати за документацією саме на цю серію. 
14 Необхідно, щоб був стандартний зразок рослинного матеріалу, особ- 
ливо в тих випадках, коли рослинна сировина не описана в Європейській Фар- 
макопеї, Державній Фармакопеї України чи іншій відповідній 
фармакопеїN. Якщо використовують порошок, то потрібні зразки не подріб- 
неної рослинної сировини. 
15 Персонал відділу контролю якості повинен мати навички і досвід спе- 
цифічної експертизи рослинної сировини, рослинних препаратів та/або лікарсь- 
ких засобів рослинного походження для того, щоб уміти проводити випробу- 
вання з ідентифікації і визначати фальсифікацію, наявність росту грибів, інвазії, 
неоднорідність поставленої сировини тощо. 
16 Ідентичність і якість рослинної сировини, рослинних препаратів і лі- 
карських засобів рослинного походження слід визначати згідно з відповідними 
настановами з якості та зі специфікаціями на лікарські засоби рослинного по- 
ходження і на традиційні лікарські засоби рослинного походження1, а також, 
якщо необхідно, відповідно до окремих монографій Європейської Фармакопеї, 
Державної Фармакопеї України чи іншої відповідної фарма- 
копеїN. 
1 Див. настанови CPMP/QWP/2819/00 и CPMP/QWP/2820/00 в розділі «Нормативні 
посилання». Рекомендується додатково користуватися зазначеними настановами до прий- 
няття в Україні гармонізованих с ними нормативних документів. 
 
195 
Додаток 8 
(обов'язковий) 
ВІДБІР ПРОБ ВИХІДНОЇ СИРОВИНИ 
ТА ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ 
Принцип 
Відбір проб є важливою операцією, при якій відбирається лише невелика 
частина серії. Обґрунтовані висновки щодо всієї серії не можуть ґрунтуватися 
на випробуваннях, проведених на нерепрезентативних пробах. Таким чином, 
правильний відбір проб є невід'ємною частиною системи забезпечення якості. 
Примітка. Відбір проб розглядається в розділі 6 частини 1 цієї настанови (див. пп. 
6.11-6.14). Цей додаток містить додаткові вимоги щодо відбору проб вихідної сировини та 
пакувальних матеріалів. 
Персонал 
1 Персонал, який проводить відбір проб, повинен пройти початкове нав- 
чання та в подальшому регулярно навчатися дисциплінам, що мають відношен- 
ня до правильного відбору проб. Таке навчання має включати: 
– плани відбору проб; 
– письмові методики з відбору проб; 
– технічні прийоми та обладнання для відбору проб; 
– ризик перехресної контамінації; 
– застережні заходи щодо нестабільних і/або стерильних речовин; 
– важливість візуального огляду зовнішнього вигляду матеріалів, тари й 
етикеток; 
– важливість протоколювання будь-яких непередбачених або незвичай- 
них обставин. 
Вихідна сировина 
2 Ідентичність усієї серії вихідної сировини, як правило, може бути гара- 
нтована лише тоді, коли окремі проби були відібрані з усіх ємностей, і випро- 
бування на ідентичність проведене для кожної проби. Допускається відбирати 
проби лише з частини ємностей, якщо розроблена методика, яка пройшла валі- 
дацію і гарантує, що жодна ємність із вихідною сировиною не була неправиль- 
но маркована. 
3 При такій валідації слід враховувати принаймні наступні аспекти: 
– характер і статус виробника і постачальника, а також їх розуміння ви- 
мог GMP у фармацевтичній промисловості; 
– систему забезпечення якості виробника вихідної сировини; 
– умови виробництва, при яких вихідну сировину виготовляють і контро- 
люють; 
– природу вихідної сировини і лікарських засобів, для виробництва яких 
її буде використано. 
 
196 
При такій системі методика, що пройшла валідацію і звільняє від прове- 
дення випробувань для ідентифікації вихідної сировини в кожній ємності, яка 
надходить, може бути прийнята для: 
– вихідної сировини, що надходить від одного виробника або з одного за- 
воду; 
– вихідної сировини, що надходить безпосередньо від виробника або в 
ємності, запечатаній виробником, якщо є впевненість у її достовірності, та якщо 
проводяться регулярні аудити системи забезпечення якості виробника покуп- 
цем (виробником лікарського засобу) або офіційно акредитованим органом. 
Така методика не може задовільно пройти валідацію і бути прийнята для: 
– вихідної сировини, що постачається посередниками, такими як брокери, 
коли виробник невідомий або не піддається аудиту; 
– вихідної сировини, що використовується для виготовлення парентера- 
льних лікарських засобів. 
4 Якість серії вихідної сировини може бути оцінена при відборі й випро- 
буванні репрезентативної проби. З цією метою можуть бути використані проби, 
відібрані для ідентифікаційних випробувань. Кількість проб, відібраних для 
приготування репрезентативної проби, має бути визначена статистично і зазна- 
чена в плані відбору проб. Кількість окремих проб, що можуть бути змішані для 
формування складової проби, також має бути визначена з урахуванням природи 
матеріалу, відомостей про постачальника й однорідності складової проби. 
Пакувальні матеріали 
5 У плані відбору проб пакувальних матеріалів має бути враховане при- 
наймні нижчезазначене: отримана кількість, необхідна якість, характер матері- 
алу (наприклад, первинний пакувальний матеріал і/або друкований пакуваль- 
ний матеріал), способи виготовлення, а також відомості про систему забезпе- 
чення якості виробника пакувальних матеріалів, що грунтуються на результатах 
аудитів. Кількість проб, що відбирають, має бути визначена статистично і за- 
значена в плані відбору проб. 
 
197 
Додаток 9 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО РІДИН, КРЕМІВ ТА МАЗЕЙ 
Принцип 
При виробництві рідин, кремів, мазей та інших м’яких лікарсь- 
ких засобівN існує особливо великий ризик мікробної та іншої контамінації. 
Отже, необхідні особливі заходи для запобігання будь-якій контамінації. 
М’які лікарські засоби мають специфічні реологічні 
властивості і у більшості випадків є гетерогенними диспе- 
рсними системами. Тому особливу увагу слід приділяти пра- 
вильному веденню технологічного процесу, обладнанню, що 
застосовується, і температурним режимам зберігання проду- 
кції, щоб уникнути неоднорідності через нерівномірний 
розподіл компонентів, утворення газових емульсій, деста- 
білізації дисперсних систем N. 
Приміщення та обладнання 
1 Для виготовлення і транспортування продукції з метою її захисту від 
контамінації рекомендується використання закритих систем. Виробничі зони, 
де продукція або відкриті контейнери не захищені від впливу навколишнього 
середовища, як правило, слід ефективно вентилювати відфільтрованим повіт- 
рям. 
2 Ємності, контейнери, трубопроводи і насоси мають бути сконструйова- 
ні та встановлені таким чином, щоб їх легко було очищати і при необхідності 
піддавати санітарній обробці. Зокрема, у конструкції обладнання необхідно 
звести до мінімуму «мертві» зони або дільниці, у яких могли б накопичуватися 
залишки продукції, створюючи середовище для розмноження мікроорганізмів. 
3 По можливості, слід уникати використання скляної апаратури. Частини 
обладнання, що контактують із продукцією, як правило, мають бути виготовле- 
ні з високоякісної неіржавіючої сталі. 
Технологічний процес 
4 Необхідно встановлювати і контролювати якість використовуваної води 
щодо хімічної і мікробіологічної чистоти. Слід враховувати рекоменда- 
ції Настанови СТ-Н МОЗУ 42-3.7:2013 «Лікарські засоби. 
Якість води для застосування у фармації»N. При обслуговуванні 
систем водопостачання необхідно виявляти обережність для запобігання ризику 
розмноження мікроорганізмів. Після будь-якої хімічної санітарної обробки сис- 
тем водопостачання потрібно проводити їх промивання згідно з методикою, що 
пройшла валідацію, яка забезпечує ефективне вилучення дезінфікуючого засо- 
бу. 
 
198 
5 Якість матеріалів, отриманих у ємностях ангро, необхідно перевіряти 
перед тим, як вони будуть уміщені в ємності для зберігання. 
6 При транспортуванні матеріалів по трубопроводах необхідно забезпе- 
чити їх доставку точно за місцем призначення. 
7 Матеріали (картон, дерев'яні стружки та ін.), від яких можливе відді- 
лення волокон або інших забруднювальних речовин, не мають знаходитися в 
зонах, де продукція або чисті контейнери не захищені від впливу навколишньо- 
го середовища. 
8 Під час фасування необхідно забезпечити збереження однорідності су- 
мішей, суспензій тощо. Процеси змішування і фасування мають пройти валіда- 
цію. Для гарантування збереження однорідності особлива ретельність необхід- 
на на початку та у кінці процесу фасування, а також після перерв у роботі. 
9 Якщо нерозфасовану продукцію негайно не фасують N, а 
готову продукцію негайно не пакують, то слід встановити максимальні терміни 
й умови їх зберігання і суворо їх дотримуватись. 
 
199 
Додаток 10 
(обов'язковий) 
ВИРОБНИЦТВО ДОЗОВАНИХ АЕРОЗОЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ 
ПІД ТИСКОМ ДЛЯ ІНГАЛЯЦІЙ 
Принцип 
Виробництво аерозольних препаратів під тиском із дозуючими клапана- 
ми, що призначені для інгаляцій, вимагає особливої уваги через специфічний 
характер цієї лікарської форми. Його необхідно здійснювати за умов, що зво- 
дять до мінімуму контамінацію мікроорганізмами і частками. Дуже важливо та- 
кож забезпечити якість деталей клапана, для суспензій – однорідність, а у 
разі подвійного наповнення – точну масу кожної дозиN. 
Загальні вимоги 
1 Раніше існувалиN два поширених методи виробництва та напов- 
нення, а саме: 
а) система подвійного наповнення (наповнення під тиском). Діючу речо- 
вину суспендують у пропеленті з високою температурою кипіння, дозу суспен- 
зії подають у контейнер, вставляють та затискують клапан і через шток клапана 
вводять пропелент із низькою температурою кипіння для отримання готового 
препарату. При цьому підтримують достатньо низьку температуру суспензії 
діючої речовини в пропеленті для зниження втрат за рахунок випаровування; 
b) процес однократного наповнення (холодне наповнення). Діючу речо- 
вину суспендують у суміші пропелентів і тримають суспензію під тиском або 
при низькій температурі, або одночасно під тиском і при низькій температурі. 
Потім дозують суспензію у контейнер в один прийом. 
На сьогодні існують такі три поширені методи виробни- 
цтва та наповнення, а саме: 
с) модифіковане подвійне наповнення. Діючу речовину 
та при наявності допоміжну(і) речовину(и) суспендують або 
розчиняють у невеликій кількості підхожого розчинника 
(наприклад, етанол (96 %) або етанол безводний), дозу су- 
спензії або розчину подають у контейнер, вставляють та 
затискують клапан і через шток клапана під тиском вводять 
пропелент із низькою температурою кипіння для отримання 
готового препарату; 
d) однократне наповнення під тиском. Діючу речовину 
або суспензію чи розчин діючої речовини у невеликій кіль- 
кості підхожого розчинника суспендують або змішують у ре- 
акторі-гомогенізаторі зі зрідженим під тиском пропелен- 
том, що має низьку температуру кипіння, і тримають суспе- 
нзію або розчин під тиском (у разі суспензії при перемі-
 
200 
шуванні). У контейнер вставляють клапан та затискують йо- 
го. Потім дозують суспензію або розчин під тиском через 
шток клапана у контейнер в один прийом; 
е) подвійне наповнення під тиском. Діючу речовину або 
суспензію чи розчин діючої речовини у невеликій кількості 
підхожого розчинника суспендують або змішують у реакторі- 
гомогенізаторі з частиною зрідженого під тиском пропелен- 
ту, що має низьку температуру кипіння, і тримають суспен- 
зію або розчин під тиском (у разі суспензії при перемішу- 
ванні). У контейнер вставляють клапан та затискують його. 
Дозують суспензію або розчин під тиском через шток клапа- 
на у контейнер, а потім під тиском через шток клапана у 
контейнер дозують іншу частину пропеленту. N 
Приміщення та обладнання 
2 По можливості, виробництво і наповнення слід здійснювати в закритій 
системі. 
3 Зона, у якій продукція або чисті компоненти можуть зазнавати впливу 
навколишнього середовища, має постачатися відфільтрованим повітрям і від- 
повідати вимогам до навколишнього середовища принаймні класу D; входити в 
зону слід через повітряні шлюзи. При необхідності у відповідних 
зонах слід підтримувати та контролювати визначені темпе- 
ратуру та/або відносну вологість повітряN. 
Технологічний процес і контроль якості 
4 Дозуючі клапани для аерозолів мають складнішу конструкцію, ніж бі- 
льшість предметів паковання, що використовують у фармацевтичному вироб- 
ництві. Деякі деталі дозуючих клапанів можуть бути виготов- 
лені з матеріалів, які стають джерелом речовин, що виді- 
ляються у препарат або екстрагуються їм у стресових умо- 
вахN. Все це має бути враховано у специфікаціях на дозуючі клапани, а також 
при відборі проб і випробуваннях. Особливе значення має проведення аудиту 
системи забезпечення якості виробника клапанів. 
5 Всі рідини (наприклад, рідкі або зріджені під тиском газоподібні пропе- 
ленти) мають бути профільтровані для вилучення часток розміром більше 
0,2 мкм. Якщо це можливо, бажана додаткова фільтрація безпосередньо перед 
наповненням. 
6 Контейнери і клапани необхідно очищати за методикою, що пройшла 
валідацію, відповідає призначенню препарату і забезпечує відсутність будь-якої 
контамінації, такої як забруднення виробничими допоміжними матеріалами 
(наприклад, мастильними речовинами) або надмірна мікробіологічна контамі- 
нація. Після очищення клапани слід зберігати в чистих закритих ємностях; крім 
того, необхідно вжити застережних заходів, які запобігають контамінації під 
час подальшої роботи, наприклад, при відборі проб. Необхідно, щоб контейне-
 
201 
ри надходили на лінію наповнення в чистому вигляді, або їх слід очищати на 
лінії безпосередньо перед наповненням. 
7 Необхідно вжити заходів, що забезпечують однорідність суспензії в 
момент дозування протягом усього процесу наповнення. 
8 Якщо використовується процес подвійного наповнення, то для досяг- 
нення правильного складу необхідно забезпечити, щоб обидві дози мали точну 
масу. Для цієї мети, як правило, бажано проводити 100 % контроль маси на ко- 
жному з етапів. 
9 Контроль після наповнення має гарантувати відсутність витоків при за- 
критому клапані. Будь-яке випробування на витік слід здійснювати таким чи- 
ном, щоб уникнути мікробної контамінації або залишкової вологи. 
10 Технологічний процес, а також якість дозуючих кла- 
панів і насадок-інгаляторів мають забезпечувати відповід- 
ність дозованих препаратів для інгаляцій під тиском вимо- 
гам специфікацій на готову продукцію, які, в свою чергу, 
мають відповідати вимогам, встановленим у Державній Фар- 
макопеї України та Настанові СТ-Н МОЗУ 42-3.8:2012 «Ліка- 
рські засоби. Фармацевтична якість препаратів для інгаля- 
ції та назальних препаратів». N 
 
202 
Додаток 11 
(обов'язковий) 
КОМП'ЮТЕРИЗОВАНІ СИСТЕМИ 
Принцип 
Цей додаток поширюється на всі форми комп'ютеризованих систем, що 
використовують як частину діяльності, регульованої GMP. Комп'ютеризована 
система – це сукупність програмних та апаратних компонентів, які разом вико- 
нують відповідні функції. 
Використання комп'ютеризованої системи має бути валідованим; 
IT-інфраструктура має бути кваліфікованою. 
Якщо комп'ютеризована система замінює ручну операцію, це не має при- 
зводити до зниження якості продукції, контролю процесу або забезпечення яко- 
сті. Не має підвищуватися ризик для процесу в цілому. 
Загальні вимоги 
1 Управління ризиком 
Протягом життєвого циклу комп'ютеризованої системи слід застосовува- 
ти управління ризиками з урахуванням безпеки пацієнта, цілості даних та якос- 
ті продукції. Як частина системи управління ризиком, рішення щодо масштабу 
валідації та контролю цілості даних слід засновувати на обґрунтованій та доку- 
ментованій оцінці ризиків щодо комп'ютеризованої системи. 
2 Персонал 
Має бути тісна співпраця між усіма задіяними робітниками, такими як 
оператор процесу, системний оператор, Уповноважені особи та IT-персонал. 
Весь Персонал повинен мати відповідну кваліфікацію, рівень доступу та певну 
відповідальність для виконання покладених на них обов’язків. 
3 Постачальники та постачальники послуг 
3.1 Якщо задіяні треті сторони (наприклад, постачальники, постачальни- 
ки послуг) для постачання, установки, формування, інтегрування, валідації, те- 
хнічного обслуговування (наприклад, шляхом дистанційного доступу), модифі- 
кації або утримування комп'ютеризованої системи, або для відповідного обслу- 
говування чи обробки даних, мають існувати офіційні угоди між виробником та 
третіми сторонами; в цих угодах мають бути чітко зазначені обов’язки третьої 
сторони. IT-відділи слід розглядати так само. 
3.2 При виборі постачальника продукції або послуг ключовими фактора- 
ми є компетентність та надійність постачальника. Необхідність аудиту має за- 
сновуватися на оцінці ризику. 
3.3 Регламентовані користувачі мають оглядати документацію, що надаєть- 
ся з комерційними продуктами, щоб перевірити дотримання вимог користувачів. 
 
203 
3.4 Інформація щодо системи якості та аудиту постачальників або розро- 
бників програмного забезпечення та імплементованих систем має бути доступ- 
ною для інспекторів (за запитом). 
Фаза проектування 
4 Валідація 
4.1 Документація та звіти про валідацію мають охоплювати всі відповідні 
етапи життєвого циклу. Виробники мають бути спроможними обгрунтувати 
свої стандарти, правила, критерії прийнятності, методики та протоколи на підс- 
таві оцінки ризиків. 
4.2 Документація щодо валідації має містити протоколи контролю змін 
(якщо є) та звіти про будь-які відхилення, що спостерігалися під час процесу 
валідації. 
4.3 Має бути актуалізований перелік (реєстр) всіх систем, що мають від- 
ношення до справи, та їх функціональності з огляду на GMP. 
Для критичних систем має бути в наявності актуалізований опис системи 
із детальними даними про фізичне та логічне улаштування, передавання даних 
та підключення до інших систем або процесів, будь-які передумови 
комп’ютерного устаткування та програмного забезпечення, а також заходи за- 
хисту. 
4.4 У специфікаціях вимог користувачів мають бути описані необхідні 
функції комп'ютеризованої системи; вони мають грунтуватися на документова- 
ній оцінці ризику та впливу на GMP. Необхідно, щоб вимоги користувачів були 
простежуваними протягом життєвого циклу. 
4.5 Регламентований користувач має вжити всі раціональні заходи, щоб 
гарантувати, що система розроблена відповідно до певної системи управління 
якістю. Постачальник має бути оцінений належним чином. 
4.6 Для валідації комп'ютеризованих систем, що зроблені на індивідуальне 
замовлення, має бути процес, який забезпечує офіційну оцінку та складання звіту 
про якість та критерії якості для всіх стадій життєвого циклу системи. 
4.7 Мають бути продемонстровані докази відповідних методів тестування 
та плани тестувань. Докладно слід розглянути межі параметрів системи (проце- 
су), межі даних та поводження з помилками. Для засобів автоматичного тесту- 
вання та режимів тестування слід мати документовані оцінки їх адекватності. 
4.8 Якщо дані переводять у інший формат даних або систему, валідація 
має включати перевірки того, що дані не змінюються під час процесу перемі- 
щення в кількісному вираженні та/або за смислом. 
Фаза роботи 
5 Дані 
Щоб мінімізувати ризики, комп'ютеризовані системи, що здійснюють елек- 
тронний обмін даними з іншими системами, мають містити відповідні вбудовані 
засоби перевірки для правильного та захищеного вводу та обробки даних. 

 
204 
6 Перевірки правильності 
Для критичних даних, що вводять вручну, має бути додаткова перевірка 
правильності даних. Така перевірка може здійснюватися іншим оператором або 
за допомогою валідованих електронних засобів. Управління ризиками має охо- 
плювати критичність та потенційні наслідки введення до системи помилкових 
або неправильних даних. 
7 Зберігання даних 
7.1 Дані необхідно захищати від ушкодження як фізичними, так і елект- 
ронними засобами. Дані, що зберігаються, слід перевіряти на доступність, чи- 
табельність і правильність. Протягом періоду зберігання має бути забезпечений 
доступ до даних. 
7.2 Необхідно здійснювати регулярне дублювання всіх відповідних даних. 
Слід перевіряти під час валідації та періодично контролювати неушкодженість 
та правильність дубльованих даних, а також можливість відновлення даних. 
8. Друкування 
8.1 Необхідно мати можливість отримання чітких друкованих копій да- 
них, що зберігаються в електронному виді. 
8.2 Для протоколів, що супроводжують дозвіл на випуск серії, має бути 
можливість створювати друковані версії, на яких буде указано, якщо будь-які 
дані було змінено після першого вводу. 
9 Аудиторський слід 
Засновуючись на оцінці ризиків, слід приділити увагу внесенню до сис- 
теми засобу фіксування всіх змін та знищення даних, що стосуються GMP (сис- 
тема створення „аудиторського сліду”). Має бути задокументована причина для 
зміни або знищення даних, що стосуються GMP. Необхідно, щоб „аудиторські 
сліди” були доступні; їх необхідно переводити в зрозумілу форму та регулярно 
перевіряти. 
10 Управління змінами та конфігурацією 
Будь-які зміни до комп'ютеризованої системи, у тому числі до конфігура- 
ції системи, слід здійснювати тільки контрольованим способом відповідно до 
встановленої процедури. 
11 Періодична оцінка 
Комп'ютеризовані системи необхідно періодично оцінювати для підтвер- 
дження того, що вони залишаються у належному стані та відповідають GMP. Такі 
оцінки мають охоплювати, при необхідності, поточний набір виконуваних функ- 
цій, протоколи відхилень, незвичайні події, проблеми, історію модернізації, екс- 
плуатаційні характеристики, надійність, захищеність та звіти про валідаційний 
статус. 

 
205 
12 Захист 
12.1 Має бути фізичний та/або логічний контроль для обмеження доступу 
до комп'ютеризованої системи уповноваженим на це особам. Відповідні спосо- 
би попередження несанкціонованого входу до системи мають включати вико- 
ристання ключів, карток доступу, персональних кодів з паролями, контроль бі- 
ометричних даних, обмеження доступу до комп'ютерного обладнання та зон 
зберігання даних. 
12.2 Масштаб контролю захисту залежить від критичності комп'ютеризо- 
ваної системи. 
12.3 Слід протоколювати створення, зміну та анулювання повноважень 
для доступу. 
12.4 Мають бути створені системи управління для даних та для докумен- 
тів, щоб реєструвати ідентичність вхідних даних оператора, зміну, підтвер- 
дження або видалення даних, включаючи дату та час. 
13 Управління незвичайними подіями 
Слід звітувати про всі незвичайні події (а не тільки про несправності сис- 
теми та помилкові дані) та оцінювати їх. Необхідно встановити основну причи- 
ну критичної незвичайної події та створити основу для коригувальних і попере- 
джувальних дій. 
14 Електронний підпис 
Електронні протоколи можна підписувати електронним способом. Для 
електронних підписів властиво, що вони: 
а) у межах компанії мають таку саму дію що і рукописний підпис, 
b) постійно пов’язані з відповідним протоколом, 
с) містять час та дату, коли поставлені. 
15 Видача дозволу на випуск серії 
Якщо для протоколювання сертифікації та видачі дозволів на випуск серій 
використовують комп'ютеризовану систему, система має давати можливість ви- 
давати дозволи на випуск серій лише Уповноваженим особам, а також має чітко 
ідентифікувати й записувати особу, яка видала дозволи на випуск або сертифіку- 
вала серії. Ці дії слід виконувати із використанням електронного підпису. 
16 Безперервність робочого процесу 
Щоб забезпечити придатність комп'ютеризованих систем супроводжува- 
ти критичні процеси, мають бути вжиті заходи перестороги для гарантування 
безперервного супроводження таких процесів у разі поломки системи (напри- 
клад, ручна або альтернативна система). Час, необхідний для приведення в дію 
альтернативних заходів, має враховувати ризик та бути підхожим для конкрет- 
ної системи та супроводжуваного робочого процесу. Такі заходи мають бути 
адекватно задокументовані та випробувані. 

 
206 
17 Ведення архіву 
Дані можна зберігати в архівному стані. Такі дані слід перевіряти щодо 
доступності, читабельності та неушкодженості. Якщо в систему внесено відпо- 
відні зміни (наприклад, в комп'ютерне устаткування або програми), має бути 
забезпечена та випробувана можливість відновлення даних. 

 
207 
Додаток 12 
(обов'язковий) 
ЗАСТОСУВАННЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ 
У ВИРОБНИЦТВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ 
Примітка. Якщо при виробництві лікарських засобів використовують іонізуюче ви- 
промінювання, то рекомендується користуватися настановою CPMP «The use of ionising radiation 
in the manufacture of medicinal products»1. 
Вступ 
Іонізуюче випромінювання може бути використане під час виробничого 
процесу для різних цілей, включаючи зниження мікробного навантаження і 
стерилізацію вихідної сировини, компонентів паковань або продукції, а також 
обробку препаратів крові. 
Використовують два типи іонізуючого випромінювання: гамма- 
випромінювання з радіоактивного джерела і високоенергетичне електронне ви- 
промінювання (бета-випромінювання) за допомогою прискорювача. 
При гамма-випромінюванні можуть бути використані два різних методи: 
і) серійний метод – продукція розміщується в постійних місцях навколо 
джерела випромінювання і не може бути завантажена або вивантажена поки 
відкрите джерело іонізуючого випромінювання; 
іі) безперервний метод – автоматична система транспортує продукцію в 
радіаційну камеру повз відкрите джерело іонізуючого випромінювання за ви- 
значеною траєкторією з відповідною швидкістю, а потім – з камери. 
При електронному випромінюванні продукція переміщується через без- 
перервний або пульсуючий пучок високоенергетичних електронів (бета- 
випромінювання), який проходить через траєкторію прямування продукції. 
Відповідальність 
1 Обробка випромінюванням може здійснюватися виробником лікарських 
засобів або оператором радіаційної установки за контрактом («виробником за 
контрактом»), кожен з яких повинен мати відповідну ліцензію на виробництво. 
2 Виробник лікарських засобів відповідає за якість продукції, включаючи 
досягнення мети опромінення. Працюючий за контрактом оператор радіаційної 
установки відповідає за забезпечення того, що доза випромінювання, яку вима- 
гає виробник, дана контейнеру, який опромінюється (тобто контейнеру, у якому 
продукція опромінюється, включаючи найвіддаленіший від джерела). 
3 Необхідна доза, включаючи гранично допустиму, має бути зазначена в 
реєстраційному досьє на лікарський препарат. 
1 Рекомендується користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізо- 
ваного з нею нормативного документа (див. розділ «Нормативні посилання»). 
 
208 
Вимірювання дози 
4 Вимірювання дози – це визначення поглиненої дози випромінювання за 
допомогою дозиметрів. Розуміння і правильне застосування технічних прийо- 
мів є дуже важливими для валідації, підготовки та контролю процесу. 
5 Калібрування кожної серії звичайних дозиметрів має відповідати націо- 
нальним або міжнародним стандартам. Період дії калібрування має бути вста- 
новлений, обґрунтований і ретельно витриманий. 
6 Один і той же прилад слід, як правило, використовувати для одержання 
калібрувальної кривої звичайних дозиметрів і для вимірювання зміни поглине- 
ної дози після опромінення. При використанні різних приладів має бути визна- 
чена абсолютна доза, поглинена кожним приладом. 
7 Залежно від типу використовуваного дозиметра має бути зроблений на- 
лежний розрахунок похибки з можливих причин, включаючи зміну вологості, 
зміну температури, час, який минув між опроміненням і вимірюванням, і поту- 
жність дози випромінювання. 
8 Довжину хвилі приладу, що використовується для вимірювання зміни 
дози, поглиненої дозиметрами, та прилад, який використовується для вимірю- 
вання їх густини, необхідно регулярно перевіряти шляхом калібрування через 
певні проміжки часу, встановлені на підставі стабільності, призначення та спо- 
собу застосування. 
Валідація процесу 
9 Валідація – це дія, яка доводить, що процес, тобто постачання дози, 
призначеної для поглинання продукцією, буде давати очікувані результати. До- 
кладніше вимоги до валідації викладені в настанові «The use of ionising radiation 
in the manufacture of medicinal products»*. 
10 Валідація має включати складання карти дози, щоб установити розпо- 
діл поглиненої дози усередині контейнера, що опромінюється, у якому певним 
чином розміщена продукція. 
11 Специфікація на процес опромінення має містити принаймні нижчена- 
ведене: 
а) докладні відомості про паковання для продукції; 
b) схему(ми) завантаження продукції усередині контейнера для опромі- 
нення. Якщо в контейнері, що опромінюється, знаходяться різні види продукції, 
особливу увагу необхідно приділяти тому, щоб щільна продукція одержала по- 
вну дозу і не екранувала іншу продукцію. Кожне розташування змішаної про- 
дукції має бути специфіковане і валідоване; 
c) схему розміщення контейнерів, що опромінюються, навколо джерела 
(серійний метод) або приклад траєкторії руху крізь камеру (безперервний ме- 
тод); 
* Рекомендується користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізо- 
ваною з нею нормативного документа (див. розділ «Нормативні посилання»). 

 
209 
d) верхню та нижню межі поглиненої дози випромінювання для продукції 
(і супутні методи рутинної дозиметрії); 
e) верхню та нижню межі поглиненої дози випромінювання для контей- 
нера, що опромінюється, і відповідні методи рутинної дозиметрії для контролю 
цієї поглиненої дози випромінювання; 
f) інші параметри процесу, включаючи потужність дози випромінювання, 
максимальний час експозиції, кількість експозицій та ін. 
Якщо опромінення проводять за контрактом, то в цьому контракті мають 
бути описані принаймні підпункти (d) і (e), що регламентують специфікацію на 
процес опромінення. 
Підготовка установки 
Загальні положення 
12 Підготовка – це отриманий і документований доказ того, що радіацій- 
на установка при роботі згідно зі специфікацією на процес постійно буде пра- 
цювати в заздалегідь визначених межах. У контексті цього додатка заздалегідь 
установлені межі – це максимальна і мінімальна дози, призначені для погли- 
нання контейнером, що опромінюється. Має бути виключена ймовірність того, 
що під час роботи установки без відома оператора контейнеру буде дана доза, 
яка виходить за ці межі. 
13 Підготовка має містити нижчезазначені елементи: 
а) планування; 
b) складання карти дози; 
c) документування; 
d) вимоги до повторної підготовки. 
Гамма-випромінювачі 
Планування 
14 Поглинена доза, отримана певною частиною контейнера, що опромі- 
нюється, в будь-якій певній точці навколо випромінювача залежить у першу 
чергу від таких чинників: 
а) активності та геометрії джерела; 
b) відстані від джерела до контейнера; 
c) тривалості опромінення, контрольованої встановленим таймером або 
швидкістю конвеєра; 
d) складу і щільності матеріалу (включаючи іншу продукцію), розміще- 
ного між джерелом і певною частиною контейнера. 
15 Загальна величина поглиненої дози залежить ще від траєкторії, за 
якою контейнери проходять через постійно діючий випромінювач, або від схе- 
ми завантаження при серійному опроміненні, а також від кількості циклів 
опромінення. 
16 При незмінній траєкторії у разі використання постійно діючого ви- 
промінювача або при незмінному розміщенні завантаження у разі використання 
серійного випромінювача і при даній інтенсивності джерела та типі продукції 
 
210 
основним параметром установки, який зобов'язаний контролювати оператор, є 
швидкість конвеєра або час, установлений на таймері. 
Складання карти дози 
17 Для процедури складання карти дози радіаційна установка має бути 
заповнена контейнерами, що опромінюються, в які упакована модельна проду- 
кція або репрезентативна продукція однорідної щільності. Дозиметри мають 
бути розташовані як мінімум у трьох заповнених контейнерах для опромінення, 
які проходять через випромінювач, оточений такими ж контейнерами або моде- 
льною продукцією. Якщо продукція укладена нерівномірно, дозиметри мають 
бути розташовані в більшій кількості контейнерів. 
18 Розміщення дозиметрів залежить від розміру контейнера, що опромі- 
нюється. Наприклад, для контейнерів розміром 1х1х0,5 м може підходити роз- 
міщення у вигляді тривимірної 20 см сітки по всьому об'єму контейнера, вклю- 
чаючи зовнішні поверхні. Якщо передбачаються місця мінімальної та максима- 
льної дози, які стали відомі з попередніх характеристик експлуатаційних якос- 
тей випромінювача, декілька дозиметрів можуть бути вилучені з зон із серед- 
ньою дозою для розміщення у вигляді 10 см сітки в зонах з екстремальними до- 
зами. 
19 У результаті цієї процедури мають бути визначені мінімальна і макси- 
мальна дози, поглинені продукцією та поверхнею контейнера при заданих па- 
раметрах установки, щільності продукції та схемі завантаження. 
20 В ідеалі для складання карти дози слід використовувати еталонні до- 
зиметри, оскільки вони більш точні. Також припустимим є використання зви- 
чайних дозиметрів, але рекомендується розміщати поруч із ними еталонні до- 
зиметри в місцях, де передбачаються мінімальна і максимальна дози, і в зви- 
чайно контрольованому місці в кожному контейнері для опромінення. Одержа- 
ні значення доз можуть мати випадкові коливання, які можна оцінити при зіс- 
тавленні різних значень при повторних вимірюваннях. 
21 Виміряна звичайним дозиметром мінімальна одержана доза необхідна 
для гарантії того, що всі опромінені контейнери одержали мінімальну необхід- 
ну дозу, має бути встановлена на основі знання похибки вимірювання викорис- 
товуваних звичайних дозиметрів. 
22 При складанні карти дози параметри випромінювача необхідно підт- 
римувати постійними, контролювати і протоколювати. Ці протоколи разом із 
результатами дозиметрії та всіма іншими складеними протоколами необхідно 
зберігати. 
Електронно-променеві випромінювачі 
Планування 
23 Поглинена доза, отримана певною частиною продукції, що опроміню- 
ється, залежить у першу чергу від таких чинників: 
а) характеристик пучка, як-от: енергії електрона, середнього потоку пуч- 
ка, ширини сканування та рівномірності сканування; 
b) швидкості конвеєра; 
 
211 
c) складу і щільності продукції; 
d) складу, щільності та товщини матеріалу між вихідним вікном і певною 
частиною продукції; 
e) відстані між вихідним вікном і контейнером. 
24 Основними параметрами, які повинен контролювати оператор, є хара- 
ктеристики пучка і швидкість конвеєра. 
Складання карти дози 
25 При складанні карти дози дозиметри необхідно розташовувати між 
прошарками однорідних абсорбуючих пластин, що моделюють продукцію, або 
між прошарками репрезентативної продукції однакової щільності так, щоб 
принаймні десять вимірювань були зроблені в максимальному радіусі дії елект- 
ронів. Необхідно також дотримуватися вимог, викладених у пунктах 18-21 цьо- 
го додатка. 
26 Під час складання карти дози параметри випромінювача необхідно 
підтримувати постійними, контролювати і протоколювати. Ці протоколи разом 
із результатами дозиметрії та всіма іншими складеними протоколами слід збе- 
рігати. 
Повторна підготовка 
27 Підготовка має бути проведена повторно, якщо з'явилися зміни у про- 
цесі або характеристиках випромінювача, які можуть вплинути на розподіл до- 
зи в контейнері, що опромінюється (наприклад, заміна стержнів). Ступінь по- 
вторної підготовки залежить від ступеня змін у випромінювачі або в заванта- 
женні. В разі появи сумнівів необхідна повторна підготовка. 
Приміщення 
28 Приміщення необхідно проектувати й експлуатувати таким чином, 
щоб опромінені контейнери були відділені від неопромінених для виключення 
перехресної контамінації. Якщо матеріали обробляють у закритих контейнерах 
для опромінення, то немає необхідності відокремлювати фармацевтичні та не- 
фармацевтичні матеріали один від одного за умови, що в подальшому не вини- 
кне ризику їх контамінації. 
Має бути виключена усяка можливість контамінації продукції радіонук- 
лідами з джерела. 
Обробка 
29 Контейнери для опромінення необхідно завантажувати згідно із зазна- 
ченою схемою завантаження, встановленою при валідації. 
30 Під час процесу дозу випромінювання для контейнерів, що опроміню- 
ються, необхідно контролювати з використанням дозиметричних методик, які 
пройшли валідацію. Співвідношення між цією дозою і дозою, поглиненою про- 
дукцією всередині контейнера, має бути встановлене під час процесу валідації 
та підготовки установки. 
 
212 
31 Для диференціації опромінених і неопромінених контейнерів необхід- 
но використовувати радіаційні індикатори. Їх не слід використовувати як єди- 
ний засіб диференціації або як показник задовільних результатів процесу. 
32 Обробку змішаних завантажень у контейнерах у радіаційній камері 
слід проводити лише тоді, коли з досвіду підготовки установки або з інших 
джерел відомо, що доза випромінювання, отримана окремими контейнерами, 
залишається у встановлених межах. 
33 Якщо необхідна доза випромінювання отримується більш ніж за одну 
експозицію або один прохід через радіаційну камеру, це має бути погоджено з 
власником реєстраційного посвідчення; крім того, ця доза має бути отримана 
протягом заздалегідь визначеного відрізка часу. Необхідно повідомити власни- 
ка реєстраційного посвідчення про незаплановані перерви під час опромінення, 
якщо вони подовжують процес опромінення понад заздалегідь погоджений час. 
34 Неопромінена продукція весь час має бути відділена від опроміненої 
продукції. Засоби досягнення цього включають використання радіаційних інди- 
каторів (див. п. 31 цього додатка) і відповідне планування приміщень (див. п. 28 
цього додатка). 
Гамма-випромінювачі 
35 При безперервному методі обробки дозиметри мають бути розташова- 
ні так, щоб принаймні два дозиметри одночасно були під впливом випроміню- 
вання протягом усього процесу. 
36 При серійному методі принаймні два дозиметри мають піддаватися 
впливу іонізуючого випромінювання в місцях отримання мінімальної дози. 
37 При безперервному методі обробки має бути позитивна індикація пра- 
вильного положення джерела і взаємозв'язок між положенням джерела і рухом 
конвеєра. Швидкість конвеєра необхідно постійно контролювати і протоколю- 
вати. 
38 При серійному методі обробки необхідно контролювати і протоколю- 
вати переміщення джерела і час експозиції для кожної серії. 
39 Для отримання бажаної дози установка таймера і швидкість конвеєра 
мають бути відрегульовані ві