АМКУ

Ukraine
Ответить
News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

АМКУ

Сообщение News » 11 мар 2015 08:48

АМКУ может открыть новые дела в отношении операторов фармрынка — эксперт

Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) продолжает рассмотрение пяти из шести дел, открытых в отношении участников фармрынка в 2014 году и не исключает возбуждения новых дел в 2015 году по итогам расследований. Об этом в интервью БИЗНЕСу сообщила Лидия Санжаровская-Гулач, старший юрист юридической компании «Правовой Альянс».
Как отметила госпожа Санжаровская-Гулач, дела были начаты по признакам нарушений, которые антимонополисты выявили в текстах контрактов на поставки лекарственных средств. Из шести дел летом 2014 г. одно было закрыто, остальные АМКУ продолжает рассматривать.

— С чем связано пристальное внимание Антимонопольного комитета к отечественному фармрынку начиная с 2010 г.?
— Как пояснял сам АМКУ, основанием для исследования стало резкое повышение, на 10-90% на некоторые препараты, цен на медикаменты в 2010 г. И, кроме того, многочисленные случаи распространения ложной информации о лекарственных средствах. Начиная исследование, АМКУ ставил перед собой цель собрать максимально полную информацию о рынке, выявить признаки нарушений и предотвратить безосновательное повышение цен. Исследование началось с региональных рынков.

— К каким выводам пришел Комитет?
— Исследование показало, что как в 2010 г., так и в течение девяти месяцев 2011 г. основное влияние на розничные цены оказывали оптовые закупочные цены на препараты.

— В 2014 г. фармрынок в полной мере ощутил результаты работы АМКУ?
— Да, в прошлом году на рассмотрении Комитета находились уже шесть дел об антиконкурентных согласованных действиях крупных иностранных производителей и национальных дистрибуторов. Дела были начаты по признакам нарушений, которые антимонополисты выявили в текстах контрактов на поставки лекарственных средств. Из шести дел летом 2014 г. одно было закрыто, остальные АМКУ продолжает рассматривать.

— Помимо открытых дел АМКУ исследует деятельность других игроков рынка?
— После получения детальной информации в рамках дел, а также по результатам иных исследований АМКУ выявил, что производители стимулируют финансово не только дистрибуторов, но и аптечные сети, в частности, в рамках взаимоотношений по оказанию маркетинговых и иных смежных услуг. Поэтому в конце 2014 г. Комитет направил новые требования относительно предоставления информации различным участникам рынка: и производителям, и дистрибуторам, и аптечным сетям. Не исключено, что в результате анализа информации, которую получил АМКУ, будут открыты новые дела в отношении операторов фармрынка.

— Какую информацию запрашивает АМКУ?
— Это вопросы, связанные с формированием цены в договорных взаимоотношениях, в частности связанных с оказанием маркетинговых и иных смежных услуг. Прежде всего это данные об оплате определенных объемов реализованной продукции, планах закупок, наличии товарных запасов и т.д. Кроме того, вопросы, связанные с инициированием заключения соответствующих договоров, включения в договоры особых положений.

— Какие наиболее характерные нарушения в контрактах между производителями и дистрибуторами выявил АМКУ?
— Один из типичных признаков нарушения — предоставление бонусов или скидок за обычное выполнение условий контракта. Если договором предусмотрена какая-либо обязанность дистрибутора, то, по мнению Комитета, дополнительное финансовое поощрение за выполнение такой обязанности может говорить о том, что у производителя необоснованно завышена цена. Если производитель продает дистрибутору товар за 100 грн, а через месяц в виде постскидки, бонуса, прощения долга или путем иных механизмов возвращает ему 20 грн. за обычное выполнение дистрибутором своих обязательств по договору, у Комитета возникает вопрос, почему сразу не продать товар за 80 грн. В таких ситуациях АМКУ видит признаки нарушения.

— Что еще кроме скидок и бонусов может быть нарушением?
— Различные рекомендации и указания производителей для дистрибуторов, в том числе по формированию цены перепродажи, например, путем установления ценового коридора или «твердой» цены перепродажи. Такие ограничения в вертикальных взаимоотношениях прямо запрещены требованиями Закона «О защите экономической конкуренции», если их следствием становится существенное ограничение конкуренции, доступа на рынок иных операторов, а также экономически необоснованное завышение цен или дефицит товара. Поэтому подобные положения желательно в контракты не включать.
Кроме того, в контрактах могут быть положения, ограничивающие дистрибуторов в части перепродажи товара по территории (когда дистрибутору, например, запрещено продавать товар вне территории Украины), круга контрагентов (когда контракт предусматривает запрет на продажу товара субдистрибуторам) и т.д. Такие ограничения в контр¬актах ввиду возможных антиконкурентных последствий также могут быть отнесены АМКУ к признакам антиконкурентных согласованных действий между сторонами контракта.
Последний раз редактировалось News 30 мар 2015 23:30, всего редактировалось 1 раз.

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

Re: АМКУ может открыть новые дела в отношении операторов фармрынка АМКУ оштрафовал запорожскую аптеку на 15 тысяч грив

Сообщение News » 26 мар 2015 20:38

Административная коллегия Запорожского областного территориального отделения Антимонопольного комитета Украины оштрафовала ООО "Фармацевтическое предприятие аптека № 107" на 15 тысяч гривен за предоставление неправдивой информации.
По сообщению Запорожского отделения АМКУ, ООО "Фармацевтическое предприятие аптека №107" в период с 17 декабря 2014 года до 14 января этого года распространяло в наружной рекламе на фасаде своего аптечного учреждения сведения, которые содержали ложную информацию о предоставлении скидок на препараты. На самом же деле в этот период аптека не предоставляла покупателям скидки на какие-либо лекарства или изделия медицинского назначения, пишет z-city.com.ua.
АМКУ признал такие действия нарушением законодательства Украины о защите экономической конкуренции и оштрафовал аптеку на 15 тысяч гривен.

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

АМКУ рекомендовал реализаторам лекарств области воздержаться от необоснованного завышения розничных цен

Сообщение News » 27 мар 2015 18:44

Одесское областное территориальное отделение Антимонопольного комитета Украины рекомендовало 20 субъектам хозяйствования, которые действуют на рынке реализации лекарственных средств, воздержаться от установления экономически необоснованных розничных цен на лекарства и расширить ассортимент медпрепаратов отечественного производства, передает корреспондент ИА «Контекст-Причерноморье».
Об этом агентству сообщили сегодня, 27 марта, в пресс-службе Одесского областного территориального отделения Антимонопольного комитета Украины.
Как отметили в пресс-службе, Одесское областное территориальное отделение Антимонопольного комитета Украины предоставило обязательные для рассмотрения рекомендации 20 субъектам хозяйствования, которые действуют на рынке реализации лекарственных средств и изделий медицинского назначения.
Одесское отделение рекомендовало указанным субъектам воздержаться от установления экономически необоснованных розничных цен на лекарства и рассмотреть вопрос об увеличении ассортимента лекарственных средств отечественного производства с действующим веществом аналогичным импортным, что позволит повысить покупательную способность наиболее незащищенных слоев населения и снизить финансовое давление на потребителей.
Рекомендации были направлены ООО «Адонис», ООО «Аннушка, ХЕЛС КЭА», ООО «Наталка», КП «Одесаоблфарм», ООО «Компания Реал Фарм», ООО «Аптека социальная», ПАО «Аптечная сеть «Фармация», ЧП «АКС», Медицинская фирма «Виктория ЛТД» в виде ООО, ОДО «ИнтерХим», ООО «Аптека низких цен», КП «Одесфарм», ООО «Рифарм», Научно-производственная многопрофильная фирма «Терра» в форме ООО, ЧП «Анкор Фарм», ООО «Аптека Гаевского», ООО «Сеть здоровья», ООО «Фирма Полимед», ООО «Санафарм» и ЧП «Тира».
Также в пресс-службе добавили, что Одесское областное территориальное отделение Антимонопольного комитета Украины предоставило обязательные для рассмотрения рекомендации 11 субъектам хозяйствования, которые действуют на рынке хлеба и хлебобулочных изделий.
Одесское отделение рекомендовало воздержаться от установления таких оптово-отпускных цен на массовые сорта хлеба, которые невозможно было бы установить при условиях существования значительной конкуренции на рынке.
Аналогичные рекомендации были предоставлены 6 субъектам хозяйствования, которые действуют на рынке производства молочной продукции и промышленной переработки молока в границах Одесской области.

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Сообщение News » 30 мар 2015 23:29

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Про припинення дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію
В Антимонопольному комітеті України (надалі – Комітет) в 2014 році було започатковано дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що включає види послуг, які надаються аптечними закладами України під час організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами; проведення оцінки & ціноутворюючого впливу на вартість лікарських засобів; визначення стану конкуренції на цьому ринку та дотримання його учасниками вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
За результатами дослідження встановлено наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби», роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності на шустані ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно ДО Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2011 № 723 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2011 року за № 1420/20158 надалі – Ліцензійні умови);
торгівля лікарськими засобами — діяльність з придбання, зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених (вироблених) в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу.
Реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється, як правило, у роздрібній торговельній мережі – аптеках, аптечних пунктах,
Відповідно до Ліцензійних умов:
аптека – заклад охорони здоров’я, основним завданням якого їй забезпечення населення, закладів охорони здоров’я підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі;
аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який створюється лікувально- профілактичних закладах, основним завданням якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами.
Учасниками ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які отримали відповідну ліцензію та здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеки та аптечні пункти.
Для кожного місця провадження господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу, який провадитиме господарську діяльність на підставі отриманої ліцензіатом ліцензії, Державна служба України з лікарських засобів (надалі – Держлікслужба України) видає ліцензіату засвідчені нею копію ліцензії та копію відповідного додатка до ліцензії (за наявності). Аптечні заклади повинні мати порядковий номер та, за бажанням ліцензіата, найменування.
Згідно інформації Держлікслужби України, станом на 01.01.2014 в Україні:
• кількість ліцензіатів, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами становила 6384;
- кількість аптечних закладів складала 21 461 з них – 15831 аптек, 5164 аптечних пунктів, 466 аптечних складів;
- за формою власності аптечні заклади поділяються наступним чином:
3249 аптечних закладів державної та комунальної власності, 15 364 – приватної форми власності, 2382 – колективної форми власності.
Отже, при наявності у 6384 суб’єктів господарювання ліцензій на роздрібну торгівлю лікарськими закладами, торгівля лікарськими засобами здійснюється у 20995 аптечних закладах, що свідчить про те, що більшість ліцензіатів мають декілька місць провадження своєї господарської діяльності, тобто мають розгалужену мережу аптечних закладів.
Оскільки, нормативно-правовими актами у сфері обігу лікарських засобів не надано визначення поняття «аптечна мережа», при проведенні дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами Комітетом використовувались підходи, які вже існують у фармацевтичній галузі та застосовуються професійними консалтинговими компаніями і є прийнятними для ринку.
Аптечна мережа – це аптеки, консолідація яких відбувається за певними спільними за єдиною метою принципами діяльності.
Аптечні мережі, зокрема, класифікуються:
1. За кількістю аптечних закладів в структурі об’єднання:
- одиночні;
- мала (2-5 торгових точок);
- середні (6-10 торгових точок);
- крупні (11-25 торгових точок);
- великі (26-50 торгових точок);
-мегамережі (> 50 торгових точок).
2. За територією поширення господарської діяльності аптечної мережі:
- локальні (1 область);
- регіональні (<5 областей);
- мультирегіональні (> 5 областей в > 2 регіонах);
- національні (всі регіони, >100 торгових точок, >15 областей).
До моменту купівлі лікарських засобів кінцевими споживачами в аптеці, лікарські засоби проходять певний шлях від виробника/ імпортера до оптових дистриб’юторів, далі від оптовиків до аптечних мереж (або від вітчизняного виробника до аптечних мереж), а тільки потім через аптеку потрапляють до кінцевого споживача, який купує ліки для власного споживання. При цьому, кожна ланка просування лікарського засобу впливає на остаточну ціну реалізації лікарських засобів для безпосереднього споживача.
Під час дослідження було встановлено, що комунальні та комерційні аптечні мережі застосовують однакові методи та підходи до організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами. В результаті опитування 20 аптечних мереж, 19 з яких повідомили про надання вітчизняним виробникам, імпортерам, маркетуючим організаціям (підприємства, які замовляють маркетингові послуги в інтересах виробників/імпортерів лікарських засобів) (надалі – Замовники) маркетингових послуг, зокрема таких, як:
1. Виконання обсягів закупівлі та реалізації лікарських засобів з надання відповідних звітів про виконання встановлених показників.
Вартість таких послуг коливається від 0,01 % до 30% від вартості закупленої продукції. Оплата здійснюється щомісячно або щоквартально.
Відповідно до маркетингових договорів зазначеного типу, сторонами узгоджено пріоритетний асортимент продукції Замовника, перелік торгових точок аптечної мережі Виконавця, на які розповсюджується дія договору, плани закупівель та/або реалізації окремих найменувань препаратів Замовника (за виконання яких передбачено виплату винагороди Виконавцю послуг) та перелік дистриб’юторів, у яких аптечна мережа повинна закуповувати фармацевтичну продукцію Замовника.
Такі маркетингові послуги надаються аптечними мережами принаймні 14 Замовникам послуг: 8 вітчизняним виробникам лікарських засобів, 4 імпортерам, 3 маркетуючим організаціям.
2. Забезпечення постійної наявності товару Замовника, щодо якого надаються маркетингові послуги (зокрема, підтримання постійного товарного залишку).
Вартість таких послуг коливається від 1 % (за підтримання постійного товарного залишку в аптеці) до 25 % (у разі перевиконання плану закупівель на 20 %) від вартості закупленої продукції Замовника. Оплата здійснюється щомісячно або щоквартально.
Такий тип маркетингових послуг надається аптечними мережами принаймні 10 Замовникам послуг: 4 вітчизняним виробникам, 5 імпортерам, 1 маркетуючій організації.
3. Включення товару Замовника маркетингових послуг до інформаційної бази Виконавця.
Разова плата (у формі 100 % передоплати) становить від 1000 грн. та більше за домовленістю сторін.
Такий тип маркетингових послуг надається аптечними мережами принаймні 9 Замовникам маркетингових послуг: 4 вітчизняним виробникам, 4 імпортерам, 1 маркетуючій організації.
4. Викладка товару Замовника згідно затвердженого асортименту та погодженої Замовником планограми в торгівельному залі аптеки.
Вартість таких послуг коливається від 15 грн. за 1 виставлену на вітрину упаковку препарату до 2% від суми закупівлі препаратів Замовника за звітний період (місяць).
Викладка товару є однією з маркетингових послуг, що надаються майже усім Замовникам послуг, разом із цим як мінімум 9 Замовників послуг встановили за це окрему плату, зокрема, 4 вітчизняних виробника,4 імпортера, 1 маркетуюча організація.
5. Оригінальне оформлення прилавків і вітрин, організація презентацій для споживачів, тощо.
Вартість таких послуг коливається від 700 грн. до 5% від суми закупівлі препаратів Замовника за звітний період (місяць).
Принаймні 2 Замовниками маркетингових послуг (вітчизняними виробниками) встановлено окрему вартість для послуг такого типу.
6. Інформування кінцевих споживачів про товари Замовника шляхом розміщення рекламно-інформаційних матеріалів та сприяння навчанню співробітників Виконавця навичкам, необхідним для сприяння просування товару.
Вартість таких послуг коливається від 1 грн. за одного усно поінформованого споживача, до 7 000 грн. за організацію презентації для фармацевтичних працівників аптечної мережі.
Принаймні 13 Замовників маркетингових послуг повідомили про надання таких послуг, зокрема, 5 вітчизняних виробників, б імпортерів, 2 маркетуючі організації.
Наявна в Комітеті інформація свідчить, що більшість Замовників маркетингових послуг (вітчизняних виробників, імпортерів, маркетуючих організацій) замовляє у аптечних мереж комплекс маркетингових послуг, який, зокрема включає: виконання плану закупівлі/реалізації товарів, забезпечення постійної наявності товарів Замовника в аптечній мережі, підтримання товарного залишку, викладку товарів Замовника (зокрема, згідно затвердженої планограми), розміщення додаткового торгівельного обладнання, розміщення додаткових інформаційно-рекламних матеріалів, оформлення вітрин, надання кінцевим споживачам консультацій, проведення презентацій та ін.
Договори про надання маркетингових послуг кожного з Замовників зазвичай є типовими.
Найбільш поширеними є договори, що стосуються виконання аптечними мережами встановлених Замовниками обсягів закупівлі та реалізації лікарських засобів з наданням відповідних інформаційно-аналітичних звітів про виконання встановлених показників та забезпечення постійної наявності товару Замовника, який є об’єктом маркетингових послуг.
Під час дослідження Комітетом встановлено наявність положень у договорах про надання маркетингових послуг, фактичне виконання яких Замовникам досить проблематично перевірити та відповідно розрахувати вартість цих послуг.
Відповідно до таких договорів аптечні мережі надають Замовнику послуги з інформування споживачів (як усне, так і з використанням інформаційних матеріалів Замовника) щодо особливостей фармацевтичних препаратів Замовника. За результатами виконання таких послуг аптечна мережа надає звіт про виконані послуги, зокрема, повідомляє про кількість усно поінформованих аптечними мережами споживачів, а Замовник сплачує винагороду згідно наданих Виконавцями рахунків-фактур. Плата за одну поінформовану (як усно, так і з використанням інформаційних матеріалів Замовника) особу становить від 1 до 3 грн. для різних аптечних мереж. Перевірку відповідності поданих аптечною мережею даних Замовник зазвичай не здійснює.
Ще один приклад, стосується наявності в типових договорах про надання маркетингових послуг положень щодо вивчення і аналізу попиту на продукцію, перевірка наявності в мережі аптек продукції Замовника.
Суть таких послуг полягає в наданні Замовнику маркетингових послуг у встановлений термін (один раз у місяць) звіту про надані послуга, який містить інформацію з наявності відповідного найменування продукції в розрізі кількості аптек (точок продажу) продукції. Звіт повинен визначати загальну оцінку якості роботи аптек (точок продажу) щодо позиціонування та інформування про відповідне найменування продукції, а також загальну оцінку щодо відзивів споживачів продукції. При цьому розмір винагороди за такі послуги розраховується, як погоджена сторонами сума коштів відносно кожної одиниці продукції з урахуванням кількості аптек (точок продажу). У той же час, вартість надання такої послуги відносно окремих лікарських засобів може бути в кілька разів вищою за їх роздрібну ціну.
За результатами опитування 31 замовника маркетингових послуг (вітчизняних виробників лікарських засобів, імпортерів, маркетуючих організацій) було встановлено, що маркегингові послуги їм надають більше, як 450 аптечних мереж.
Слід зазначити, що з 31 опитаних замовників маркетингових послуг, принаймні 13 вітчизняних виробників та імпортерів лікарських засобів входили до лідерів продажів лікарських засобів в роздрібну торгівлю лікарських засобів за січень-травень 2014 р. (ТОП-20 маркетуючих організацій за інформацією профільних консалтингових агенцій).
Тобто, маркетинговими послугами охоплено досить значну частину учасників ринків лікарських засобів.
Згідно інформації, отриманої від Замовників маркетингових послуг, стосовно з’ясування сторони, яка була ініціатором укладення договорів про надання маркетингових послуг, встановлено, що така ініціатива може виходити як від Замовника, так і від аптечної мережі, або бути зустрічною. За наявною в Комітеті інформацією, частіше ініціатором маркетингових послуг є імпортер/виробник/маркетуюча організація. Разом із цим, за інформацією окремих імпортерів/виробників встановлено, що активним ініціатором укладення угод про надання маркетингових послуг є деякі аптечні мережі.
За поясненнями Замовників маркетингових послуг встановлено, що ключовими факторами при виборі аптечної мережі в якості Виконавця маркетингових послуг є: товарообіг мережі; кількість аптечних закладів в мережі; місце розташування аптек та їх категоризація (фарммаркети, аптеки при лікувально-профілактичних закладах); можливість надання послуг більше ніж в одній адміністративно-територіальній одиниці; досягнення конкретних маркетингових цілей; готовність надавати маркетингові послуги; якісне виконання послуг; тощо.
Тобто, замовники маркетингових послуг зацікавлені співпрацювати тільки з тими аптечними мережами, які мають певну ринкову владу на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами. В результаті аналізу інформації, отриманої від аптечних мереж, вітчизняних виробників, імпортерів та маркетуючих організацій, встановлено, що об’єктами маркетування виступають близько 2000 найменувань лікарських засобів (у тому числі ті, ціни на які підлягають державному регулюванню), що становить 40-50% від середньостатистичного об’єму асортименту одного аптечного закладу. Така частка лікарських засобів, що виступають об’єктами маркетування, може мати суттєвий вплив на формування асортименту аптечної мережі.
Якщо відповідно до укладених угод про надання маркетингових послуг встановлено план закупівлі/реалізації лікарських засобів певного замовника, то аптечні заклади мережі економічно зацікавлені в реалізації споживачам, в першу чергу, лікарських засобів Замовника, незважаючи на те, що в аптечному закладі може бути в наявності лікарський засіб іншого виробника з тією ж самою діючою речовиною за більш прийнятною для споживача ціною, але який не є об’єктом маркетингу.
Отже, виходячи з того, що виконавцями маркетингових угод виступають крупні, великі аптечні мережі та мегамережі аптек, ці суб’єкти господарювання отримують потенційну можливість змінювати загальний обсяг пропозиції лікарських засобів на роздрібному ринку в бік зростання частки тих лікарських засобів, щодо яких укладено договори про надання маркетингових послуг.
Обсяги продажів виробників та імпортерів лікарських засобів напряму залежать від об’ємів їх замовлень аптечними мережами, наявності значної кількості товарів-замінників (генеріків), а також панування цінової конкуренції на роздрібному ринку лікарських засобів.
Отже, фактично, аптечні мережі використовують маркетингові угоди, як інструмент, завдяки якому є можливість отримувати додатковий прибуток від своєї основної господарської діяльності.
При цьому ціна, за якою аптечні мережі закуповують лікарські засоби не враховує розмір знижки, отриманої за договором, предметом якого є маркетингові послуги, а тому і закупівельна вартість лікарських засобів для аптечних мереж буде вище фактичної на розмір знижки, що надається за договором про надання маркетингових послуг. Тобто, така схема підвищує рентабельність продажів лікарських засобів аптекам, а також, знижує базу оподаткування для виробника через зростання їх витрат. Маркетингові послуги створюють додаткові витрати з боку виробника, які включаються до собівартості лікарського засобу, що відповідно збільшує його вартість.
За наявною в Комітеті інформацією, одиничні аптечні заклади та малі аптечні мережі, як правило, не залучаються до зазначених вище схем реалізації лікарських засобів. Зазначена ситуація потенційно збільшує фінансовий бар’єр входу на ринок, на якому за даних умов крупні та великі аптечні мережі мають всі можливості для збільшення своєї частки.
Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі, які надають маркетингові послуги, потенційно можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, що мають найбільшу рентабельність продажів.
Таким чином, дії імпортерів/виробників/маркетуючих організацій щодо укладання договорів про маркетингові послуги з аптечними мережами, надає останнім можливість:
- отримати додаткові кошти за здійснення їх основного, згідно Ліцензійних умов, завдання щодо забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі;
- отримувати переваги щодо здійснення основної господарської діяльності порівняно з одиночними аптечними закладами та малими аптечними мережами;
- впливати на асортимент товарів, звужуючи пропозицію в бік тих лікарських засобів відповідно до яких діє договір про надання маркетингових послуг;
- встановлювати необгрунтовано завищений рівень ціни на лікарські засоби без урахування отриманих знижок.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 5 частини третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою припинення дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію, Антимонопольний комітет України надає приватному підприємству *** такі обов’язкові для розгляду
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
1. Переглянути умови договорів про надання маркетингових послуг, які можуть призводити до встановлення економічно необгрунтованої вартості лікарських засобів, зокрема:
- виключити з маркетингових договорів ті послуги, які безпосередньо відносяться до здійснення аптечними мережами своєї основної функції – роздрібної торгівлі лікарськими засобами;
- встановити обгрунтовану вартість маркетингових послуг на рівні фактично понесених витрат.
2. Не допускати нав’язування маркетингових послуг.
Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України у місячний строк з дня їх отримання.
Рекомендації органів Антимонопольного комітету України підлягають обов’язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані.

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

АМКУ: результати дослідження фармринку

Сообщение News » 07 апр 2015 18:48

АМКУ: результати дослідження фармринку
Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ) на своєму сайті представив звіт діяльності за 2014 р., в якому наведена інформація щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, надання рекомендацій щодо обмеження монополізму, розвитку конкуренції та запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції тощо. У даній публікації представлено звіт діяльності АМКУ за 2014 р. на фармацевтичному ринку.

ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Минулого року АМКУ розглянуто 4,5 тис. заяв та звернень з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції, що на 42,7% менше порівняно з 2013 р.
Шляхом прийняття рішень про застосування передбаченої законом відповідальності та надання рекомендацій АМКУ припинено всього 5,3 тис. порушень законодавства про захист економічної конкуренції. З них 2,2 тис. (42%) порушень — у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем, 445 (8%) — антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, 1628 (31%) — антиконкурентних дій державних органів, 650 (12%) — недобросовісної конкуренції.
У структурі припинених у 2014 р. АМКУ порушень законодавства про захист економічної конкуренції у розрізі галузей антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я та на ринку лікарських засобів і медичних виробів становлять 4,6%; зловживання монопольним становищем — 9,8%; антиконкурентні дії органів влади — 1,6%; недобросовісна конкуренція — 15,85%; всього разом з іншими — майже 7,3%.
У 2014 р. пріоритетним для АМКУ був у тому числі ринок послуг організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

ДІЯЛЬНІСТЬ АМКУ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ
У II кв. 2014 р. було започатковано дослідження ринку організації послуг роздрібної торгівлі лікарськими засобами, яке є продовженням здійснюваного у 2012–2013 рр. дослідження на регіональних ринках роздрібної торгівлі ліками. Метою дослідження є з’ясування всіх факторів, які впливають на стан конкуренції на цьому ринку та на кінцеву ціну реалізації препаратів в аптеці. Товарні межі ринку — послуги з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Учасники ринку — суб’єкти господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами на підставі відповідної ліцензії.
Необхідну для проведення дослідження інформацію АМКУ отримував від МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів, Державної фіскальної служби, Державної служби статистики України, галузевих консалтингових компаній тощо.
Для отримання фокусного відображення стану конкуренції на ринках організації послуг з роздрібної торгівлі лікарськими засобами було задіяно ряд аптечних мереж приватної та комунальної форми власності, які відповідають певним критеріям. Так, було обрано 20 аптечних мереж, щодо діяльності яких здійснюється дослідження АМКУ. Дослідженням також охоплено постачальників лікарських засобів — виробників, імпортерів та дистриб’юторів.
За отриманою інформацією з 20 опитаних АМКУ аптечних мереж 18 суб’єктів господарювання надають маркетингові послуги вітчизняним виробникам лікарських засобів, імпортерам та організаціям, що представляють інтереси виробника/імпортера. Об’єктом маркетингових послуг є лікарські засоби, вироби медичного призначення, ортопедичні вироби, дитячі товари, предмети гігієни, лікувальна косметика тощо.
За наявною в АМКУ інформацією, замовниками маркетингових послуг виступають близько 100 суб’єктів господарювання.
Оцінка впливу маркетингових послуг на стан конкуренції на ринку організації послуг роздрібної торгівлі лікарськими засобами та обґрунтованість ціноутворення на лікарські засоби будуть здійснюватися АМКУ і в 2015 р.

ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ЗРОСТАННЯ ЦІН НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДАХ У 2014 Р.
У межах проведення дослідження ринку також опрацьовувалося питання щодо обґрунтованості зростання цін на лікарські засоби в аптечних закладах, яке зафіксовано у 2014 р.
За результатами аналізу інформації, отриманої від дистриб’юторів, встановлено, що ціна на лікарські засоби зарубіжного виробництва, яка вказується в договорах поставки в іноземній валюті, у більшості випадків у 2014 р. не змінювалася.
Основний вплив на формування оптово-відпускної ціни імпортного лікарського засобу чинить ціна закупівлі препарату із врахуванням зміни курсу валюти на час придбання та реалізації лікарського засобу.
Принципи формування оптово-відпускної ціни на вітчизняні лікарські засоби є аналогічними за механізмом, оскільки ці препарати здебільшого виготовляються із субстанцій зарубіжного виробництва.
Оптово-відпускна ціна на лікарські засоби в національній валюті змінювалася пропорційно до зміни курсу іноземних валют.
Об’єктивними чинниками, які призводили до зростання цін на лікарські засоби, зокрема, є коливання курсу іноземних валют, а також введення на дану категорію товару з 1 квітня 2014 р. ПДВ у розмірі 7%. Однак було виявлено вплив і суб’єктивних чинників на підвищення цін на ліки.
Під час проведення дослідження ринку організації послуг роздрібної торгівлі лікарськими засобами АМКУ були надані обов’язкові для розгляду рекомендації дистриб’юторам лікарських засобів («Вента, ЛТД», «Оптіма-Фарм, ЛТД») припинити дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідачі повідомили АМКУ про виконання рекомендацій та вжиття заходів щодо усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надали підтверджувальні документи про їх виконання.
Крім того, було розпочато розгляд справи за ознаками вчинення компанією «МК «Медікус» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг з роздрібної торгівлі лікарськими засобами шляхом встановлення таких цін реалізації товарів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції. У межах розгляду справи АМКУ надав компанії обов’язкові для розгляду рекомендації — встановити в аптечних закладах товарис¬тва такі ціни для реалізації ліків, які б існували за умов значної конкуренції на ринку надання послуг з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Компанія повідомила АМКУ про виконання рекомендацій. Зокрема, наказом по підприємству рівень торговельних (роздрібних) надбавок на лікарські засоби було знижено більше ніж на 10%.
Враховуючи соціальну важливість ринку організації послуг роздрібної торгівлі лікарськими засобами, у 2015 р. АМКУ продовжить проведення започаткованого у 2014 р. його дослідження.

НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ
Найбільш поширеним видом недобросовісних дій, які вчинялися з метою досягнення неправомірних переваг у конкуренції, було поширення інформації, що вводить в оману. Цей вид порушення становив у 2014 р. 90% загальної кількості порушень у вигляді недобросовісної конкуренції суб’єктів господарювання.
Для прикладу, АМКУ визнав, що суб’єкт господарювання в особі ТОВ «Каскад-Медікал» і ТОВ «РА «Каскад-Медікал», поширивши невизначеному колу осіб неправдиві відомості щодо показань до медичного застосування лікарського засобу Вібуркол та щодо відсутності протипоказань, побічних та токсичних ефектів препарату; неточні відомості щодо можливості застосування його у період годування груддю; неповні відомості щодо умов лікування препаратом за відсутності посилання на необхідність звернення до лікаря, що могло вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб’єкта господарювання, вчинив порушення, передбачене ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
За порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на ТОВ «Каскад-Медікал» накладено штраф у розмірі 25 тис. грн., на ТОВ «РА «Каскад-Медікал» накладено штраф у розмірі 40 тис. грн. Порушення припинено.

ВЗАЄМОДІЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Оцінка впливу на конкуренцію нормативно-правових актів та інших рішень державних органів — важливий напрям підтримки та сприяння розвитку конкуренції.
Протягом 2014 р. АМКУ опрацьовано 1598 проектів нормативно-правових актів та рішень державних органів. З них відмовлено у погодженні 344 документів. Надано зауваження та пропозиції до 461 акта щодо приведення їх у відповідність із вимогами законодавства про захист економічної конкуренції. У 115 випадках пропозиції органів АМКУ були враховані.
Зокрема, АМКУ були надані зауваження до проекту наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2011 р. № 49», яким передбачалося запровадження прямої заборони фізичним особам — підприємцям провадити господарську діяльність з медичної практики за окремими лікарськими спеціальностями. АМКУ не мав заперечень проти впровадження механізмів ліцензійного регулювання діяльності у сфері медичної практики, зокрема шляхом формування відповідних вимог щодо рівня кваліфікаційних вимог, наявності матеріально-технічної бази тощо.
Однак запровадження заборони фізичним особам — підприємцям здійснювати господарську діяльність з медичної практики за окремими лікарськими спеціальностями мог¬ло б мати негативний вплив на стан конкуренції у сфері медичної практики, оскільки призводило б до дискримінації суб’єктів господарювання за організаційно-правовою формою, що супере¬чить нормам Конституції України, Господарського кодексу України, законодавства про захист економічної конкуренції.

НАДАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ, РОЗВИТКУ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ЗАПОБІГАННЯ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Минулого року органами АМКУ було надано 2013 рекомендацій іншим органам державної влади, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання щодо вжиття заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток конкуренції та запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Найбільшу увагу АМКУ приділяв заходам з обмеження монополізму та забезпечення інтересів споживачів на соціально важливих загальнодержавних та регіональних ринках. Низку рекомендацій, покликаних сприяти розвитку конкуренції, було надано і щодо ринку медичних послуг.
Зокрема, з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів Одеським обласним територіальним відділенням АМКУ надані рекомендації аптечній мережі 6 суб’єктів господарювання щодо утримання від дій або бездіяльності, що можуть спричинити необґрунтоване підвищення цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Рекомендації суб’єктами господарювання виконані.

ВИСНОВОК
Зважаючи на продовження у 2015 р. дослідження фармацевтичного ринку суб’єктам господарювання варто дотримуватися певного алгоритму дій. Зокрема, відповідати на всі запити АМКУ. Затребувану інформацію необхідно надавати у встановлений АМКУ строк або подавати клопотання про продовження терміну для надання відповіді, зазначивши, чому отримувач запиту не має можливості зробити це вчасно. Також можна надати АМКУ додаткову інформацію, що не була запитана, але може підтвердити об’єктивність підвищення цін на ті чи інші лікарські засоби; надати економічне обґрунтування формування цін на лікарські засоби, наявність якого може попередити настання негативних наслідків для суб’єктів господарювання в майбутньому.
З метою недопущення дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію, суб’єктам господарювання слід переглянути умови договорів про надання маркетингових послуг, які можуть призводити до встановлення економічно необґрунтованої вартості лікарських засобів. Зокрема, як свідчать результати перевірок АМКУ, іноді такі договори можуть включати послуги, які напряму належать до здійснення аптечними мережами своєї основної господарської діяльності — роздрібної торгівлі препаратами. Тому рекомендується виключити їх з умов договорів.

Sergey
Сообщения: 334
Зарегистрирован: 07 май 2015 13:05

Аптечний ритейл під прицілом АМКУ

Сообщение Sergey » 18 май 2015 22:40

28 квітня відбувся фокус-семінар «Антимонопольні новації, або Атака на маркетингові договори». Організаторами заходу виступили юридична фірма «ОМП» (далі — ЮФ «ОМП»), компанія «УкрКомЕкспо», а спікерами — партнери ЮФ «ОМП» Микола Орлов та Ігор Огороднійчук. Семінар був присвячений рекомендаціям Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ), які надсилалися до деяких аптечних мереж з пропозиціями переглянути маркетингові договори, які вони укладали. Тому під час заходу обговорювалися питання, присвячені аналізу рекомендацій АМКУ, вдосконаленню маркетингових договорів тощо.
На початку заходу Микола Орлов нагадав, що відповідно до Закону України від 26.11.1993 р. № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» АМКУ є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Таким чином, АМКУ в межах своєї компетенції може застосовувати до маркетингових договорів такі методи контролю, як:
• контроль за недобросовісною конкурен¬цією — будь-які дії у конкуренції, що супере-чать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (дискредитація інших господарюючих суб’єктів, розкриття комерційної таємниці, введення в оману та інше);
• антиконкурентні узгоджені дії — будь-які домовленості між двома або більше суб’єктами господарювання, які можуть бути затверджені в будь-якій формі, що призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за іншими ознаками; суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин та інше);
• зловживання монопольним становищем на ринку (зазвичай це коли частка господарюючого суб’єкта на ринку перевищує 35%, але у випадку, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції).
Проте оскільки недобросовісна конкуренція відповідно до Закону України від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» стосується конкретних дій суб’єкта, які чітко містять ознаки порушення, а відповідно до Закону України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (далі — закон № 2210) для зловживання монопольним становищем потрібна 35% частка ринку, що для аптечних мереж наразі нереально у зв’язку із знач¬ною конкуренцією на фармацевтичному ринку, то можна зробити висновок, що АМКУ в маркетингових договорах може цікавити лише наявність антиконкурентних узгоджених дій.
Отже, такі договори АМКУ гіпотетично може аналізувати на наявність в них таких антиконкурентних узгоджених дій, як:
• встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
• укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмету цих угод.
Проте узгоджені дії стають антиконкурентними, коли це домовленість двох і більше суб’єктів господарювання щодо порушення прав інших осіб. Наприклад, укладення угоди між двома аптечними мережами стосовно фіксації цін на фармацевтичну продукцію по відношенню до дистриб’ютора. Таким чином, не є антиконкурентними узгодженими діями звичайні ринкові домовленості осіб, які не мають на меті порушення прав інших осіб, відповідають поточній кон’юнктурі ринку і є обґрунтованими з точки зору ринкової практики.
АМКУ в своїх рекомендаціях зазначає, що порушенням в маркетингових договорах є те, що політика їх ціноутворення в них чітко не визначена і маркетингові послуги надаються в рамках звичайної діяльності суб’єкта господарювання згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови), які потенційно можуть вплинути на асортимент та конкурентність менших аптечних мереж. Зокрема, АМКУ звертає увагу на такі послуги:
• встановлення обсягів закупівлі та реалізації лікарських засобів з наданням відповідних звітів про виконання встановлених показників. На думку АМКУ, така умова договору може потенційно призвести до того, що будуть порушені права тих дистриб’юторів, які не підписали маркетингових договорів з аптечними мережами, бо в них буде менше стимулу продавати і просувати продукцію таких дистриб’юторів, ніж тих, щодо яких вони отримують бонуси за реалізацію лікарських засобів;
• забезпечення постійної наявності товару замовника, щодо якого надаються маркетингові послуги (зокрема, підтримання постійного товарного залишку). На думку АМКУ, аптечні мережі й так відповідно до Ліцензійних умов повинні забезпечувати товарний залишок, а не додатково отримувати за це кошти;
• викладка товару замовника згідно із затвердженим асортиментом та погодженою замовником планограмою в торговельному залі аптеки;
• внесення інформації про товар замовника до аптечних інформаційних систем тощо.
М. Орлов зауважив, що, на думку АМКУ, основні проблеми з маркетинговими договорами можна розподілити на декілька груп. До першої належать проблеми, що стосуються дискримінації під час укладення маркетингових договорів проти менших аптек (з ними не зацікавлені укладати договори виробники), проте при цьому регулятор не наводить жодного прикладу безпосереднього звернення малих аптечних мереж з цього приводу. Крім того, в антимонопольному законодавстві немає положення про те, що менші торгові мережі повинні мати такі самі умови, як і більші, у зв’язку з цим укладення маркетингових договорів відбувається на умовах вільного ринку, тому вони не можуть містити ознаки дискримінації суб’єктів господарювання.
До другої групи належать проблеми, що стосуються дискримінації проти продукції (лікарських засобів), щодо якої не укладені маркетингові договори (через оплату послуг із стимулювання нарощування обсягів продажу «інших» лікарських засобів), відповідно наявний вплив на асортимент. Однак знову ж таки українське законодавство не містить положень, якими було б передбачено те, що суб’єкт господарювання, інвестуючи кошти в промоцію своєї продукції, порушує права інших суб’єктів господарювання.
Відповідно вплив маркетингових послуг на асортимент, відповідає ринковим умовам. Тому що якщо хтось активно промотує свої товари, то їх активніше починають купувати, і це стосується не лише фармацевтичного ринку, а й будь-якого іншого. Знову ж таки в даному випадку незрозуміла позиція АМКУ стосовно порушення антимонопольного законодавства.
До третьої групи АМКУ відносить необґрунтоване збагачення аптечних мереж за допомогою отримання додаткового прибутку від маркетингових послуг (за дії, які вони повинні робити відповідно до Ліцензійних умов).
Фактично таким чином АМКУ забороняє аптечним мережам отримувати прибуток від маркетингових послуг, при цьому обґрунтування такої позиції в черговий раз досить сумнівне. Регулятор пояснює це тим, що у разі, коли аптечні мережі заробляють послугами, які повинні і так надавати згідно з Ліцензійними умовами, то такі мережі фактично повинні знижувати ціну на ці лікарські засоби.
Однак, по-перше, така позиція не знаходить будь-якого обґрунтування в законодавстві, а по-друге — аптечні мережі жодним чином публічно не пояснюють свою політику ціноутворення.
Спікер зазначив, що у зв’язку з цим аптечним мережам необхідно розпочати прозору інформаційну кампанію про те, з чого складається дохід аптечних мереж.
М. Орлов зверну увагу, що АМКУ визнає те, що укладення маркетингових договорів здійснюється на ринкових умовах (ініціаторами укладення таких договорів є як аптечні мережі, так і виробники), і те, що вони не мають дискримінаційного характеру, а лише потенційно можуть на щось впливати. Така неоднозначність регулятора ставить суб’єктів господарювання в складне становище: з одного боку, рекомендації АМКУ є обов’язковими до розгляду, а з іншого — маркетингові договори не містять ознак порушень антимонопольного законодавства.
Тому аби збагнути логіку самого аналізу АМКУ маркетингових договорів, необхідно зрозуміти, чого саме планує досягти регулятор таким аналізом. Головна вимога АМК — це встановлення економічно обґрунтованої вартості лікарських засобів. На його думку, це можливо здійснити, зокрема, у разі:
• виключення з маркетингових договорів послуг, які «безпосередньо відносяться до здійснення аптеками основної функції — роздрібної торгівлі лікарськими засобами»;
• встановлення обґрунтованої вартості маркетингових послуг на рівні фактично понесених витрат.
Однак всі згадані вимоги АМКУ, на думку М. Орлова, не ґрунтуються на виправленні порушень антимонопольного законодавства, а фактично є незаконною спробою втручання в практику вільного ціноутворення та диктування цін учасникам ринку. Тому що маркетингові договори є звичайною практикою будь-якої роздрібної торгівлі, а вартість таких послуг встановлюється ринком (попит і пропозиція), а не «формулами» АМКУ, які можуть бути застосовані лише до монополістів.
У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 46 закону № 2210 рекомендації органів АМКУ підлягають обов’язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані, М. Орлов дав кілька порад, що необхідно робити у разі отримання таких рекомендацій. По-перше, слід дати чемну відповідь АМКУ про відповідність маркетингових послуг вимогам українського законодавства та ринкової практики. Якщо не відзвітувати АМКУ про розгляд їх рекомендацій, то регулятор матиме підстави розпочати розслідування. По-друге, переглянути маркетингові послуги на предмет обґрунтованості та прозорості — основна проблема маркетингових договорів полягає у відсутності чіткої кореляції ціни та наданих послуг (що дає підґрунтя для «додумування» АМКУ). По-третє, сформувати чітку позицію щодо різниці між маркетинговими послугами та товарними знижками для того, щоб регулятору було зрозуміло, що товарні знижки — це абсолютно інший вид послуг. Також необхідно сформувати чітку позицію ролі товарних знижок та маркетингових послуг у формуванні доходу аптечних мереж. Це слід зробити для того, щоб регуляторним органам було зрозуміло, що націнка не завжди покриває витрати на утримання аптечної мережі.
Також спікер зупинився на відповідальності, яку несуть особи, що отримали рекомендації АМКУ. Зокрема, він зазначив, що відповідно до ст. 50 закону № 2210 суб’єкти господарювання за «інформаційні порушення» (ненадання/надання інформації не в повному обсязі чи надання неправдивої інформації) нестимуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 1% річного доходу (виручки) підприємства та штраф посадовим особам у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За кожне порушення може бути накладено окремий штраф, також вони сумуються (додаються).
Тобто у разі ненадання АМКУ всієї інформації, а частина якої ще й буде неправдивою, є ризик отримання 2% штрафу (по 1% за неповну та неправдиву інформацію). За дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності (недобросовісна конкуренція), передбачено штраф у розмірі до 5% річного доходу (виручки) підприємства. За антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним (домінуючим) положенням може бути накладено штраф у розмірі до 10% річного доходу (виручки) підприємства.
Про структурування маркетингових договорів з аптеками розповів Ігор Огороднійчук. Зокрема, він зазначив, що маркетингові договори можна поділити на два види: прямі договори з аптеками та договори через агента. Прямі договори найчастіше укладають національні виробники та зарубіжні компанії, які займаються реалізацією лікарських засобів в Україні, а через агента частіше укладають іноземні виробники, які не мають постійних представництв на території України.
До особливостей прямих договорів можна, зокрема, віднести те, що їх можуть укладати компанії або комерційні представництва. Материнські компанії, що зареєстровані за кордоном, дуже рідко укладають прямі договори, за них це роблять їх торгові чи сервісні компанії, що знаходяться в Україні.
Також однією з особливостей укладання прямих договорів можна вважати необхідність обґрунтування вибору аптек. Тобто АМКУ під час проведення перевірки може розглядати маркетингові договори як такі, що порушують права інших аптечних мереж, з якими такі договори не були укладені.
Тому спікер порадив виробникам для уникнення будь-яких звинувачень з боку АМКУ щодо антиконкурентних дій розробити чітку політику вибору аптечних мереж, щоб було зрозуміло, чому укладався договір саме з такою аптекою, а не іншою. Наприклад, критеріями відбору аптечних мереж можуть бути кількість її аптек, строк присутності мережі на ринку і т.д.
І. Огороднійчук також зупинився на перевагах укладення маркетингових договорів через агента. Він зазначив, що важливою перевагою такого виду договору є те, що замовник платить лише одній компанії — агенту, а вже агент укладає договори з різними аптеками. Також деякі зарубіжні компанії через свою внутрішню політику не мають працювати з фізичними особами — підприємцями, а укладення договору з агентами дає їм змогу обійти такі обмеження. Крім того, такі договори можуть бути укладені від імені материнської компанії, це дозволить знизити ризик отримання запитів АМКУ, але у разі запиту під ударом буде центральний офіс, а не торговельна чи сервісна компанія.
Ще однією перевагою укладення такого договору є спрощення роботи для замовника, оскільки потрібно здійснювати лише один платіж, а не декілька, як це може бути при укладенні прямих договір з аптеками. Крім того, при укладенні такого договору замовник отримує консолідований звіт, який підтверджує надання послуг, що, безумовно, полегшить роботу з АМКУ.
Укладення договорів через агента має і недоліки. Наприклад, часто агент може укласти договір не з власниками аптек, або можуть відрізнятися послуги, які замовив виробник та агент, що призведе до проблем при проведенні внутрішнього аудиту замовника.
Крім того, у разі укладення таких договорів материнськими компаніями працівники представництва такої компанії не повинні брати участь у реалізації такого договору, тому що для представництва існує ризик визнання його комерційним.
І. Огороднійчук також звернув увагу на існування деяких законодавчих обмежень для аптек під час надання маркетингових послуг. Вони встановлені новими рекомендаціями АМКУ та законами України «Про лікарські засоби», «Про рекламу», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Ліцензійними умовами та вимогами до пакування лікарських засобів, затвердженими наказом МОЗ України від 26.08.2005 р. № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» (далі — наказ № 426).
Слід пам’ятати, що законами України «Про лікарські засоби», «Про рекламу» та Ліцензійними умовами забороняється рекламування рецептурних лікарських засобів навіть в аптеках. Отже, в маркетингових договорах слід уникати висловлювань щодо рекламування аптекою рецептурних лікарських засобів.
Також необхідно пам’ятати і про обмеження, встановлені наказом МОЗ України від 06.07.2012 р. № 498, яким затверджено перелік товарів, які аптека може продати кінцевому споживачу. У ньому відсутня більшість товарів, які виробники хочуть передати пацієнту у якості акційного товару: подарункові сертифікати, картки поповнення тощо. Тому товари, не зазначені в переліку, мають бути роздані агентами, що представлятимуть компанію в аптеках, де проводитиметься акція. Однак існують товари, які можуть бути роздані як подарунки, і це не буде порушенням законодавства. Зокрема, до таких товарів належать косметичні засоби, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання тощо.
Як зазначалося вище, в маркетингових договорах АМКУ звертав увагу на такі послуги, як встановлення обсягів закупівлі та реалізації лікарських засобів, а також підтримка запасів на складах. Тому спікер дав декілька порад з цього приводу. Він порадив виробникам в маркетингових договорах зазначати, що оплата за договором здійснюється не за обсяги продажу, а за певний перелік послуг, що надаватимуться аптекою. Також необхідно зазначити в договорі, що ціна за ці послуги передаватиметься у відсот¬ках від обсягів закупівлі/обсягів продажу, але фактором підтвердження ефективності послуг є досягнення певних обсягів закупівлі/обсягів продажу (базовий обсяг). Наприклад, зазначити в договорі, що базовими обсягами є продаж товару на суму 100 тис. грн., і тільки після досягнення цього показника здійснюватиметься оплата за договором.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що на даний момент не зовсім зрозуміла позиція АМКУ по відношенню до маркетингових договорів, оскільки вони є звичайною ринковою практикою роздрібної торгівлі та за своєю суттю не містять ознак порушення антимонопольного законодавства.
Таким чином, це лише початок обговорення існування маркетингових договорів на фармацевтичному ринку, тому для уникнення зайвої уваги від АМКУ учасникам ринку під час укладення маркетингових договорів бажано чітко зазначати послуги, які надаватимуться відповідно до них. Також слід пам’ятати про ряд обмежень щодо промоції рецептурних лікарських засобів, участі фармацевтичних працівників та аптечних закладів у промоції лікарських засобів.

Sergey
Сообщения: 334
Зарегистрирован: 07 май 2015 13:05

Все развивается по спирали, или В каких условиях сегодня работают аптеки

Сообщение Sergey » 19 июн 2015 21:40

Стабильность регуляторного поля — одна из важнейших составляющих развития бизнеса. Фармацевтическая отрасль, традиционно развивающаяся в рамках изменяющихся регуляторных требований, доказывает, что успех бизнеса определяет умение адаптироваться и оперативно реагировать на вызовы времени. Юридическим причинам нестабильности экономики аптечного бизнеса была посвящена вторая сессия IV Международного фармацевтического форума «Аптеки Мира — 2015», который состоялся 26–27 мая в Одессе. Организаторами мероприятия выступили компании «МОРИОН» и «УкрКомЭкспо». Генеральный спонсор — ООО «Байер», специальный партнер — компания «Агентство медицинского маркетинга», партнер — компания «Nobel».
Работу специальной фокус-сессии открыла Алена Галкина, руководитель юридического департамента компании «БАЙЕР», представив доклад «Комплаенс: требования законодательства и корпоративная этика». Сегодня важность соблюдения этических норм понимают все операторы рынка. Что такое комплаенс? Термин сompliance (с англ. — правила законопослушного поведения) означает надлежащее и основанное на принципах законности ведение бизнеса, включая не только соблюдение национальных и международных законодательных актов и положений, но и всех внутренних правил и норм компании. К основным индикаторам комплаенса относятся коррупция, подделка документов, злоупотребление полномочиями, конфликт интересов и другие.
По данным за 2014 г. Украина находится на 142-м месте в мировом рейтинге коррупции (Corruption Perception Index). В то же время наблюдается позитивный тренд: еще несколько лет назад Украина занимала 144-е и 146-е место.
Почему мы должны говорить о комплаенсе? В первую очередь докладчик обратила внимание на увеличение количества случаев применения ответственности. В данном контексте необходимо помнить об экстерриториальном действии норм — закон США «О борьбе со взяточничес¬твом со стороны физических и юридических лиц — резидентов США на территории иностранных государств» (Foreign Corrupt Practices Act — FCPA, UK Bribery Act). Так, США распространяет действие законодательства против коррупции в отношении всех стран, которые так или иначе имеют отношение к бизнесу, связанному с США. В частности, это касается сделок, валюта оплаты которых осуществляется в долларах США.
А. Галкина рассказала о системе наказаний и штрафов, которые применяются при нарушении FCPA. В 2014 г. в соответствии с FCPA наложен штраф в размере 772 млн дол. США на французскую машиностроительную компанию «Alstom», одного из мировых лидеров (наряду с «Siemens»), за нарушение, связанное с подкупом государственных служащих в Индонезии, Саудовской Аравии, Египте и Багамских островах. Кроме того, в прошедшем году наложен штраф в размере 384 млн дол. на американскую металлургическую компанию «Alcoa», 3-го в мире по величине производителя алюминия. Нарушение, повлекшее штраф, заключалось в предоставлении незаконных платежей государственным служащим Бахрейна и сотрудникам компании «Aluminum Bahrain B.S.C.» (Alba). Общая сумма штрафов за несоблюдение FCPA в 2014 г. составила 1,56 млрд дол.
А. Галкина привела пример наложения штрафа за неправомерную деятельность на территории Украины. Так, компания, один из лидеров на рынке агрохолдингов — «Archer Davis Midland Corporation», подверглась расследованию в рамках FCPA по причине деятельности ее украинского подразделения — одного из лидеров на рынке зерновых культур. В рамках расследования установлено, что путем предоставления неправомерной выгоды (взятки в размере 21 млн дол.) компания получила возмещение НДС на уровне 100 тыс. дол. В результате на компанию наложен штраф в размере 54 млн дол., из которых 17 млн дол. оплатило украинское подразделение. Помимо этого, обязательное требование со стороны Департамента юстиции США — разработать комплаенс-программу и регулярно отчитываться о том, как выполняются требования комплаенса в компании.
Помимо международных актов, распространяющих свое действие на территорию Украины, в нашей стране также разработан антикоррупционный пакет. Так, еще в 2011 г. был принят закон «О мерах по предотвращению и противодействию коррупции». В 2014 г. вступили в силу изменения в Уголовном кодексе Украины (УК Украины). В конце апреля 2015 г. вступила в силу новая редакция закона «О борьбе с коррупцией».
Докладчик остановилась на основных изменениях в антикоррупционном законодательстве Украины. Так, понятие «взятка» расширено и заменено на «неправомерную выгоду». Неправомерная выгода — денежные средства или другое имущество, преимущества, скидки, услуги, нематериальные активы, любые выгоды нематериального и неденежного характера, которые обещают, предлагают, предоставляют или получают без законных на то оснований. Данное понятие включает также услуги, полезные знакомства и др. Появилось уголовное наказание за предоставление и/или получение неправомерной выгоды любым работником любого предприятия, учреждения, организации, обещание предоставить неправомерную выгоду и/или принятие такого обещания предоставить неправомерную выгоду.
Еще одним новшеством является то, что теперь юрисдикция Украины распространяется на иностранцев, которые непосредственно или при сотрудничестве с украинскими должностными лицами осуществили за пределами Украины преступления, предусмотренные УК Украины.
Таким образом, сегодня можно говорить о том, что FCPA интегрирован в нормативно-правовую базу Украины путем издания соответствующих актов.
А. Галкина рассмотрела вопрос наложения штрафов в Украине и отметила тенденцию к увеличению их объемов. Так, в 2012 г. за распространение информации, которая вводит в заблуждение, на предприятие был наложен штраф в размере 7,6 млн грн. В 2013 г. за аналогичное нарушение был наложен штраф в размере 16 млн грн.
На данный момент самый большой штраф в Украине составил 419 млн грн. за антиконкурентные согласованные действия (максимальный штраф на одну компанию составил 89 млн грн.).
Докладчик подчеркнула, что каждый из нас, выбирая партнера, надеется на то, что партнерские отношения будут строиться на честности, на соблюдении норм и правил. Мы рассчитываем на то, что наши партнеры предоставят нам качественный продукт и что отношения будут осуществляться при соблюдении самых высоких стандартов. Ведь корпоративная этика касается не только выполнения требований антимонопольного законодательства Украины или антиконкурентной программы. Это и конфликт интересов, и справедливые условия труда. Наполнение зависит от той практики, которая есть в каждой конкретной компании.
А. Галкина представила схему создания программы комплаенса компании в контексте конфликта интересов. Необходимо разработать внутреннюю политику и/или адаптировать действующую в группе компаний. При этом важно, чтобы составляемые инструкции были максимально понятными и краткими для наилучшего восприятия сотрудниками, для которых они написаны. Несомненно, каждая политика будет работать только тогда, когда будет уделено должное внимание обучению. Необходимо разработать процедуры согласования и информирования о наличии конфликта интересов. Безусловно, следует также разработать системы мониторинга и контроля программы, и проводить регулярную работу с Compliance Officer, юристом и руководителем компании.
Юрий Сторожук, юрист компании «Агентство медицинского маркетинга», представил доклад «Договоры о маркетинговых услугах: перезагрузка», в котором представил взгляд на составление эффективных маркетинговых договоров и политику взаимодействия с контролирующими органами.
В обязательном порядке в договоре о маркетинговых услугах должны быть прописаны существенные условия. Это условия, при достижении договоренности по которым контракт считается заключенным. Без соглашения о предмете договора, цене (размеров, сроков, порядка оплаты) — договор не заключен.
В частности, при указании в маркетинговом соглашении, что цена за продвижение товара будет указана в дополнительных соглашениях, создается некоторый юридический казус, поскольку соглашение без дополнения является недействительным.
В маркетинговом договоре также прописываются так называемые обычные условия. К ним относятся условия, предусмотренные законом, которые становятся обязательными для сторон договора. Другими словами, это составляющие, которые могут не прописываться, поскольку все равно урегулированы законодательством. В качес¬тве примера он привел предупреждение о расторжении договора и рассмотрение споров сторон.
Также в маркетинговом договоре указываются так называемые случайные условия. К ним относятся условия, согласованные сторонами в отступление от положений диспозитивных норм или с целью решения вопросов, которые законодательно не урегулированы. Один из основных спорных моментов при составлении маркетинговых договоров — вопросы ценообразования, то есть стоимости услуг. В частности, сегодня активно обсуждается вопрос указания стоимости услуг в маркетинговом договоре как процента от закупленного товара или товарооборота.
По словам докладчика, несмотря на то, что со стороны Антимонопольного комитета Украины (АМКУ) нет четких распоряжений не указывать стоимость услуг в виде процента от товарооборота или объема закупки, государственный орган может обратить на это внимание. То есть указание стоимости услуг в таком виде является зоной риска. Поэтому при заключении маркетингового договора следует прибегнуть к другим способам указания стоимости услуг. В частности, можно провести расчет и указать в договоре конкретную стоимость без привязки к объему продаж. В данном вопросе необходимо использовать наиболее правильные и прозрачные формулировки.
Кроме того, при составлении договора необходимо помнить о требовании не ограничивать партнера. Другими словами, заключение эксклюзивных договоров, которые подразумевают, что сеть может закупать конкретный товар у одного производителя, является прямым нарушением закона. В данном контексте лучше использовать формулировку «для достижения целей соглашения товар приобретается у такой-то компании».
По мнению Ю. Сторожука, не стоит забывать и об одном из ключевых месседжей, озвученных на форуме, — необходимости согласовывать действия. Очевидно, что каждая сторона преследует свои интересы, но без согласованности действий никто ничего не достигнет.
Что можно прочитать между строк в требованиях АМКУ? Ключевое требование — рынок нужно не монополизировать, а наоборот — делать его как можно более разнообразным. То есть если в аптеке отсутствует определенный препарат и с помощью маркетингового соглашения этот препарат в аптеку вводится, осуществляется благое дело. Докладчик также сообщил об основных ошибках, которые допускаются при составлении маркетингового договора. Среди них использование шаблонов без актуализации, невовлечение в процесс юристов и др. Ю. Сторожук подчеркнул важность своевременного реагирования на изменения в регуляторных требованиях.
По словам эксперта, сегодня мы видим попытки контролировать цены со стороны регуляторных органов. В марте 2015 г. АМКУ подготовил рекомендации для 10 отечественных производителей и 10 крупных дистрибьюторов лекарственных средств на фармрынке. В то же время рекомендации АМКУ «Об остановке действий, которые могут иметь негативное влияние на конкуренцию» неконкретны.
АМКУ обращал внимание на такие аспекты, как выполнение объемов закупки/реализации, обеспечение товарного остатка, включение лекарственных средств в информационную базу, оформление прилавков/витрин, организация презентаций, информирование покупателей через рекламно-информационные материалы и обучение сотрудников. Для того чтобы эффективно реагировать на внимание со стороны АМКУ, докладчик рекомендует отслеживать и анализировать судебную практику и конкретный опыт.
В заключение Ю. Сторожук представил свой взгляд на эффективное реагирование на внимание со стороны АМКУ. В первую очередь, важно продлить срок рассмотрения рекомендаций, провести внутренний аудит заключенных договоров для поиска «спорных» положений. При выявлении таких положений их следует исправить. Также необходимо в письменном виде уведомить АМКУ о результатах рассмотрения рекомендаций, акцентировав внимание на начале работы и длительности процесса, отчитаться о предпринятых внутренних организационных мерах и прочее.
Тему внимания АМКУ к субъектам аптечной розницы продолжил Николай Орлов, партнер ЮК «ОМП». По мнению докладчика, первопричины действий АМКУ могут быть связаны с политическим заказом на снижение цен в розничном сегменте или же относительным «успехом» в борьбе с продуктовым ритейлом, благодаря которому у АМКУ могло сложиться впечатление, что найден один ключ ко всем.
Основной тезис, на котором акцентировал внимание Н. Орлов, заключается в том, что экономических предпосылок для повышенного внимания со стороны АМКУ к аптечному сегменту нет.
Это связано с тем, что в поле деятельности АМКУ входят недобросовестная конкуренция (сравнительная реклама, нарушение коммерчес¬кой тайны, дискредитация, введение в заблуждение); антиконкурентные согласованные действия; злоупотребление монопольным положением на рынке (обычно контроль над 35% рынка). В розничном сегменте нет монополизации, тесной связи между игроками и есть жесткая рыночная конкуренция. Фактически в контексте аптечной розницы АМКУ может апеллировать только к намеку на антиконкурентные согласованные действия.
Согласованные действия становятся антиконкурентными, когда это соглашение двух и более субъектов хозяйствования о нарушении прав других лиц. Таким образом, в соответствии с Постановлением Пленума Высшего хозяйственного суда Украины «О некоторых вопросах практики применения конкурентного законодательства» от 26 декабря 2011 г. № 15 обычные рыночные договоренности, которые не ставят целью нарушения прав других лиц или соответствуют текущей конъюнктуре рынка, не должны рассматриваться как антиконкурентные.
В контексте маркетинговых договоров АМКУ обращает внимание на установление объемов закупки и реализации лекарственных средств с предоставлением соответствующих отчетов о выполнении установленных показателей и другие. При этом в рекомендациях сам АМКУ признает, что маркетинговые договоры являются рыночной практикой, а стоимость маркетинговых услуг формируется на основании рыночных механизмов. Кроме того, АМКУ отмечает, что инициаторами заключения являются как аптечные сети, так и производители, а также то, что маркетинговые договоры не содержат дискриминационных положений, а могут только лишь потенциально на что-то влиять. Таким образом, в маркетинговых договорах нет признаков нарушений, предусмотренных антимонопольным законодательством Украины.
Чего же хочет АМКУ? Главное требование — установление экономически обоснованной стоимости лекарственных средств, а именно: исключение из маркетинговых договоров услуг, которые «непосредственно относятся к осуществлению аптеками основной функции — розничной торговли лекарственными средствами», установление обоснованной стоимости маркетинговых услуг на уровне фактически понесенных расходов, а также недопущение навязывания маркетинговых услуг. Почему это неправомерно? Требования АМКУ не основываются на исправлении нарушений законодательства. Они фактически являются незаконной попыткой вмешательства в практику свободного ценообразования и диктовки цен участникам рынка.
Н. Орлов представил видение того, как следует реагировать на внимание со стороны АМКУ. В первую очередь, необходимо открыто возражать, не брать на себя повышенных обязательств перед АМКУ (например обещать не привязывать оплату за маркетинговые услуги к обороту), не обещать приблизить плату за маркетинговые услуги к себестоимости, сформировать четкую позицию относительно роли товарных скидок и маркетинговых услуг в формировании дохода аптечных сетей и прочее.
Павел Харчик, президент Ассоциации «Операторы рынка медицинских изделий», директор компании «Калина медицинская производственная компания», представил доклад «Регуляторная политика медицинских изделий в 2015 г.». Он напомнил, что 11 декабря 2014 г., представляя в Парламенте Программу деятельности Кабинета Министров Украины, Премьер-министр Украины Арсений Яценюк озвучил первоочередные шаги правительства на пути к реформированию национальной системы здравоохранения, к которой относится и фармацевтическая отрасль. В частности, был задекларирован курс государственного регулятора в направлении создания благоприятных условий для ведения хозяйственной деятельности и дерегулирования фармацевтического рынка. Отвечает ли задекларированный курс действительности — вопрос риторический.
П. Харчик рассмотрел инструменты государственного ценового регулирования рынка медицинских изделий в аптечных учреждениях. Так, предельные снабженческо-сбытовые и розничные наценки на медицинские изделия, включенные в обязательный ассортимент (приказ МЗ Украины от 29.12.2011 г. № 1000), установлены на уровне 10–25%. Кроме того, он напомнил, что с 1 января 2015 г. изделия медицинского назначения отечественного производства, оптово-отпускная цена которых ниже 12 грн. за 1 упаковку, также подлежат государственному ценовому регулированию.
В то же время целесообразность наличия обязательного минимального перечня находится под вопросом. Так, за период действия приказа № 1000 не были проведены его актуализация и пересмотр. Кроме того, не осуществлено исследование эффективности и результативности данного регуляторного акта.
Как можно улучшить ситуацию в этой сфере? По словам докладчика, существует несколько вариантов. Среди них, — исключение из-под государственного ценового регулирования (приказ № 1000) обязательного минимального ассортимента, создание рабочей группы при МЗ Украины с целью осуществления его актуализации и пересмотра или создание единого национального перечня. П. Харчик также выступил в поддержку установления диапазона розничной наценки на уровне не выше 25% на все лекарственные средства и изделия медицинского назначения, которые подпадают под действие ценового регулирования без привязки к закупочной цене.
В контексте декларирования оптово-отпускных цен на медицинские изделия П. Харчик сообщил, что в ближайшее время должно быть принято постановление КМУ «О внесении изменений в некоторые постановления КМУ», которым вносятся изменения в постановления КМУ № 955, № 240 (декларирование цен), а также в порядок ценообразования на лекарственные средства и изделия медицинского назначения, относительно которых используется государственное регулирование.
Следующий острый вопрос, поднятый П. Харчиком, — вступление в силу требований техничес¬ких регламентов, которые заменят действующую процедуру государственной регистрации медицинских изделий. Технические регламенты на медицинские изделия, разработанные на основе директив Европейского Парламента и Совета Европейского Союза, были приняты в 2013 г., вступили в силу 1 мая 2014 г. С 1 июля 2015 г. их соблюдение станет обязательным для всех операторов рынка медицинских изделий. Технические регламенты — документы, которые утверждены на основании европейских директив по медицинским изделиям, имплантируемым медицинским изделиям и медицинским изделиям для диагностики in vitro.
Постановление КМУ № 181 предусматривает переходный период до 1 июля 2016 г. До этого периода медицинские изделия могут быть в обращении на основании государственной регистрации.
На сегодня государственную регистрацию медицинских изделий проводит Государственная служба Украины по лекарственным средствам. Оценку соответствия медицинских изделий будут осуществлять органы, аккредитованные и уполномоченные Министерством экономического развития и торговли Украины. Проблемным аспектом, в том числе является то, что на сегодня таких органов всего 8. По оценкам Ассоциации, для того, чтобы все медицинские изделия вовремя прошли оценку соответствия, требуется около 50 экспертов, когда в настоящее время их около 10. Таким образом, процесс оценки соответствия может занимать много времени.
Еще одна проблема — национальные стандарты. Медицинское изделие должно соответствовать определенным требованиям, которые прописываются, как правило, в национальных стандартах (ДСТУ). При приблизительной потребности в 300 национальных стандартах в настоящее время действует порядка 40.
П. Харчик также затронул вопрос создания Реестра уполномоченных лиц, отвечающих за введение медицинских изделий в оборот. По его словам, с момента последнего переноса вступления его в силу, не были приняты соответствующие нормативные документы, в частности не утвержден реестр ответственных лиц за введение в обращение медицинских изделий. Кроме того, при вступлении в силу технических регламентов аптеки будут вынуждены работать с использованием 2 реестров (в соответствии с процедурой получения допуска на рынок).
Что проверяют аптеки? Свидетельство о государственной регистрации. С 1 июля они должны проверять наличие знака соответствия требованиям технических регламентов, если такое изделие введено в оборот по процедуре подтверждения соответствия требованиям технических регламентов. Если медицинское изделие относится к I классу изделий, то такого знака достаточно. Если это изделие с повышенным классом риска, то под значком должен стоять номер органа, который выдал сертификат о соответствии.
На сегодня разработан проект постановления, в соответствии с которым введение в действие технических регламентов может быть снова перенесено (на 3 либо на 6 мес).
П. Харчик также остановился на вопросе дополнительного импортного сбора. Он представил проекты нормативно-правовых актов относительно внесения изменений в систему дополнительного импортного сбора, в частности его отмены. Так, на сегодня есть проект закона от 20.04.2015 г. № 2674 «О признании утратившим силу Закона Украины «О мерах по стабилизации платежного баланса Украины в соответствии со статьей XII Генерального соглашения по тарифам и торговле 1994 г.»; проект закона от 13.05.2015 г. № 2827 «О внесении изменений в Закон Украины «О мерах по стабилизации платежного баланса Украины в соответствии со статьей XII Генерального соглашения по тарифам и торговле 1994 г.» (относительно налогообложения лекарств и медицинских изделий), которыми предлагается отнести к жизненно необходимым товарам, освобождаемым от обложения импортным сбором лекарственные средства, разрешенные для производства и применения в Украине и внесенные в Государственный реестр, а также медицинские изделия по перечню, утвержденному Кабинетом Министров Украины); проект Закона, который разрабатывается Министерством финансов Украины (корреспондируется с перечнями медицинских изделий и лекарственных средств); проект закона, который разрабатывается рабочей группой по вопросам дерегуляции фармрынка при МЗ Украины (аналог проекта закона № 2827, однако медицинские изделия корреспондируются с Государственным реестром, а не с очередным перечнем КМУ).
Согласно позиции Ассоциации, наиболее оптимальная ситуация — освободить лекарственные средства и медицинские изделия, которые внесены в реестры, от дополнительного импортного сбора. Неоптимальный вариант подразумевает освобождение от дополнительного импортного сбора определенных групп товаров.
В заключение П. Харчик рассмотрел проблему введения НДС на медицинские изделия. После того, как с 26 апреля 2014 г. был введен НДС на медицинские изделия на уровне 7%, трижды менялись подходы к налогообложению. Действующий перечень медицинских изделий, облагающихся НДС на уровне 7% (сформирован по наименованию медицинского изделия и кода согласно УКТВЭД, не соответствует европейским практикам и Директиве 2006/112/ЕС), утвержден 3 сентября 2014 г. постановлением КМУ № 410, которое вступило в силу с 10 сентября 2014 г. В данный перечень не включен широкий ассортимент медицинских изделий, среди которых медицинские изделия для младенцев, бутылки, флаконы, бандажные изделия и прочие. С 10 сентября 2014 г. к ним применяется ставка НДС на уровне 20%. Позиция ассоциации — ко всем медицинским изделиям следует применять одну ставку.
В соответствии с этим стратегическая цель ассоциации — внесение изменений в пп. «В» п. 193.1 ст. 193 Налогового кодекса Украины путем принятия отдельного закона Верховной Радой Украины с целью исключения словосочетания «согласно перечню, утвержденному КМУ» и применение единого подхода к налогообложению операций по поставке и ввозу на таможенную территорию медицинских изделий, которые вошли в Государственный реестр.
Однако на сегодня Ассоциация применила тактический подход, и в настоящее время разработан проект постановления КМУ (поддержан МЗ Украины и рабочей группой при МЗ), которым устанавливается, что перечнем является Государственный реестр и применяется единая ставка на уровне 7%.
В РАМКАХ СПЕЦИАЛЬНОЙ ФОКУС-СЕССИИ СОСТОЯЛАСЬ ЭКСПЕРТНАЯ ДИСКУССИЯ «НОВЫЕ СТАРЫЕ РЕГУЛЯТОРНЫЕ ИНИЦИАТИВЫ: ВЛИЯНИЕ НА ЭКОНОМИКУ АПТЕЧНОГО ДЕЛА»
Эдуард Кренцин, учредитель сети аптек «Авиценна», отметил, что при заключении маркетинговых договоров между производителями и аптечными сетями существуют определенные проблемы. В частности, если аптека несет какие-то затраты, доказать это бывает достаточно сложно. Поэтому наиболее оптимальный вариант — заключение договора через маркетинговую компанию, с которой у аптеки оформлен соответствующий договор.
В контексте работы АМКУ Э. Кренцин напомнил, что регуляторный орган определяет доминирующее положение для субъекта, доля которого превышает 10% рынка. В соответствии с этим в региональном разрезе АМКУ может проявлять активность в аптечном сегменте.
При этом на любые запросы АМКУ необходимо давать ответы, потому что в противном случае могут накладываться штрафы. В данном вопросе важно не предоставлять больше информации, чем требуется. А при возникновении споров необходимо решать их в судебном порядке, например, обратившись в административный суд.
Роман Маткивский, заместитель директора по продажам Киевского витаминного завода, подчеркнул, что договоры всегда заключаются на основании взаимного согласия и желания сотрудничать. Существуют определенные требования со стороны аптечной сети и со стороны производителя. И договор заключается только в том случае, если эти требования с двух сторон выполняются.
В настоящее время у нас нет консолидации ни производителей, ни розничного сегмента, поэтому односторонней выгоды быть не может. С точки зрения эксперта как производителя, перед аптечной сетью можно ставить такие требования, как сохранение доли в сети на уровне рыночной доли компании, продажа на уровне динамики роста. Таким образом, прирост компании в аптечной сети, с которой заключен договор, не должен отставать от прироста компании на рынке.
Михаил Пивнюк, заместитель главы правления по вопросам регуляторной политики Всеукраинской фармацевтической палаты, директор компании «Волыньфармпостач», напомнил об изменениях в регуляторных требованиях в аптечном сегменте за период независимости Украины. Он подчерк-нул, что главный механизм снижения цен — здоровая конкуренция, а не насаждение ценового регулирования со стороны государственных органов.
Впервые регулирование цен на уровне местных органов власти на лекарственные средства в Украине было введено в 1997 г. Второе изменение политики ценообразования произошло вместе с введением в действие Постановления КМУ от 17.10.2008 г. № 955 «О мерах по стабилизации цен на лекарственные средства и изделия медицинского назначения». Сегодня звучат предложения об отмене регулирования наценок и установления определенной таксы, которая будет взыматься за проданную упаковку. По мнению эксперта, это свидетельствует о третьем кризисе в системе регулирования цен на лекарственные средства.
Кроме того, М. Пивнюк обратил внимание, что на сегодня аптечный рынок является высоко-конкуретным сегментом, который в то же время находится под пристальным вниманием АМКУ. Таким образом, крайне важно развитие и становление организаций самоуправления, поскольку профессиональное сообщество должно принимать участие в формировании регуляторной политики.
Татьяна Буц, директор компании «Евроаптека», остановилась на вопросе розничных наценок. Сегодня рынок работает в условиях дифференцированного ценообразования. Причем наиболее высокая наценка составляет 25%. По словам Т. Буц, средняя розничная наценка в аптечных сетях ниже. При этом доход аптечных сетей состоит из 2 частей: розничная наценка и доход по маркетинговым услугам.
Почему аптечному ритейлу нельзя соглашаться на наценку меньше 25%? Это связано с тем, что средние и мелкие аптечные сети попросту не смогут работать, поскольку у них нет маркетинговых договоров, который могли бы составить часть их дохода.
Эксперт обратила внимание на то, что ожидать снижения регуляторного давления не стоит, и отметила, что субъектам еще предстоит долгий путь налаживания диалога с властью.
Владимир Руденко, директор Аптечной профессиональной ассоциации Украины, напомнил, что практика заключения маркетинговых договоров существовала не всегда. В 2005–2006 гг. рынок работал по системе различных скидок (финансовых, натуральных и прочих). В то время также было много вопросов со стороны чиновников относительно того, как это стоит регулировать. Тогда рынок совершил переход на новый уровень и ушел от прямых скидок, начав работать по такой практике, как маркетинговые договоры.
В. Руденко выразил мнение, что следует искать и находить совместно с производителями общие правила работы, которые удовлетворяли бы и сеть, и производителя, и в то же время не привлекали внимание регуляторных органов.
В заключение он отметил, что внимания со стороны регуляторов меньше не станет. Поэтому необходимо работать в направлении поиска согласия и компромиссов.

Sergey
Сообщения: 334
Зарегистрирован: 07 май 2015 13:05

Западный аптечный бизнес – точки роста и направления развития

Сообщение Sergey » 19 июн 2015 21:41

На сегодняшний день ведущие страны Запада, в которых одному собственнику разрешается иметь множество аптек, демонстрируют высокую степень концентрации аптечного рынка. Так, в США, по данным Pembroke Consulting, в 2011 году 72% аптечного рынка принадлежали ТОП-12 ретейлерам, 11% – остальным сетям, 17% – независимым аптекам. Трем крупнейшим аптечным сетям принадлежало 46% рынка (CVS Caremark Corporation – 21%, Walgreen Company – 16%, Medco Health Solutions, Inc. – 9%). Их выручка суммарно составила 127,5 млрд долл.
Мощные аптечные сети образованы и в ряде европейских стран (Великобритания, Норвегия, Словения). Самые же крупные европейские аптечные сети находятся под контролем лидеров оптового фармацевтического бизнеса – компаний Alliance Boots, Celesio и Phoenix, которые, по данным на 2012 год, контролировали 7 118 аптечных учреждений в Европе, объединив 44% всех сетевых аптек. Лидировала по количеству аптек основанная в 2006 году путем слияния аптечной сети Boots Group и фармдистрибьютора Alliance Uniсhem английская компания Alliance Boots. В 2012 году ей принадлежало 3 280 розничных точек в Великобритании, Ирландии, Италии, Литве, Нидерландах, Норвегии, России, Хорватии, Швейцарии. В этом году вместе с партнерами и в рамках совместных предприятий сеть управляет более чем 4 450 аптеками в 11 странах.
Около 2 200 аптек объединяет немецкая компания Celesio. Розничные точки компании работают в Бельгии, Великобритании, Италии, Нидерландах, Норвегии и других странах.
Порядка 1 600 аптек, расположенных в 12 странах – Великобритании, Норвегии, Австрии, Чехии, Венгрии, Италии, государствах Прибалтики и т. д., объединила немецкая компания Phoenix group. В начале 2012 года Phoenix реорганизовал свой аптечный бизнес. Под новым брендом BENU были объединены английские аптеки Rowland, норвежские Apotek, а также 700 аптек компании Phoenix в Австрии, Венгрии, Италии, Латвии, Литве, Нидерландах, Чехии, Швейцарии, Эстонии и Польше.
Между тем и в тех странах, где есть ограничения на количество аптек в единоличной собственности, также имеется тенденция к объединению аптек. Так, например, во Франции, где любой фармацевт может владеть только одной аптекой, существуют объединения аптек независимой розницы. В составе общества каждый участник имеет право владеть максимум 4 учреждениями.
Европейские аптеки – ставка на парафармацевтику
Работающие в условиях насыщенного рынка и жестких законодательных ограничений европейские аптечные ретейлеры активно ищут новые возможности для увеличения прибыльности бизнеса. Одна из них – усиление позиций парафармацевтических и сопутствующих товаров в аптеке.
Согласно докладу Джеймса Дадли, одного из ведущих специалистов по маркетингу в европейском здравоохранении, средняя аптека в Европе сегодня имеет оборот продаж 1,158 млн евро. При этом доля Rx-препаратов составляет 69%, ОТС – 12%, парафармацевтики, изделий медицинского назначения и товаров для красоты и здоровья – пятую часть аптечных продаж.
«Учитывая, что почти 70% продаж аптек – рецептурные препараты, многие из которых возмещаются, и цены на них регулируются, аптекам выгодно сотрудничать с поставщиками товаров для красоты и здоровья, – уверен Джеймс Дадли. – В первую очередь это касается Франции, Германии и Испании с Нидерландами, где рецептурные лекарственные средства составляют 80 и более процентов товарооборота аптек».
По его словам, в Германии треть аптек жалуются, что их будущая жизнеспособность находится под угрозой. Доля безрецептурных лекарств в обороте немецких аптек составляет менее 8%, тогда как в 2005 году – 12,9%. И эта тенденция тревожна для немецких фармацевтов.
Во Франции, где средняя аптека имеет оборот 1 940 000 евро, 82% ее оборота приходится на Rx-препараты, 7% – ОТС, 5% – косметику и средства гигиены, 2% – парафармацевтику и ветеринарные препараты. Кстати, давно освоив перспективный сегмент косметики, французские аптеки реализуют только отдельные косметические бренды: средства для макияжа и ухода из дерматологических линеек. Крупные косметические марки или духи во французских аптеках не продаются.
В отличие от вышеперечисленных стран, в Швейцарии, Румынии и Норвегии менее чем две трети аптечного оборота приходится на возмещаемые государством лекарства. В аптеках этих стран нелекарственный ассортимент (прежде всего товары для красоты и здоровья и средства личной гигиены) составляет от одной пятой до четверти аптечных продаж.
В Польше рецептурные лекарственные средства обеспечивают 63% оборота аптеки. 45% из них – возмещаемые. На безрецептурные препараты приходится около четверти оборота аптеки.
«Многие аптеки не готовы диверсифицировать свой бизнес из-за конкуренции с представителями других потребительских рынков в сфере продаж высоких брендов, товаров низких цен, но они могут занять свою нишу благодаря таким востребованным опциям, как профессиональное обслуживание и консультации фармацевта», – считает Джеймс Дадли и приводит в пример польский косметический рынок. Наиболее значительную его часть сегодня занимают косметические магазины, на долю которых приходится 41% данного рынка. Еще 15% приходится на супермаркеты. Аптекам принадлежит небольшая доля польского косметического рынка, но они занимают специализированную нишу дермокосметики – высокорентабельного товара, продажи которого в последнее время стремительно растут. Сегодня на этот товарный ассортимент приходится 4% оборота аптеки.
В Великобритании на товары для красоты и средства гигиены приходится более половины продаж. Доля Rx-препаратов в аптечных продажах составляет около 50%, причем доля возмещаемых медикаментов – более 35%.
Продажи нелекарственных средств обеспечивают значительную часть валовой прибыли румынских аптечных сетей. Например, в крупнейшей аптечной сети Румынии Sensiblu на косметические товары, включая лечебную косметику, приходится 20% продаж.
В то же время аптеки в Румынии стараются избегать прямой конкуренции с супермаркетами. Они работают в таких нишевых категориях, как средства по уходу и гигиене.
Значительна доля нелекарственного ассортимента в аптеках Болгарии. Если на препараты в среднем приходится около 60% оборота аптеки (44 Rx и 16% ОТС), то продукты питания и детское питание составляют около пятой части продаж, еще 10% приходится на косметику.
США – курс на развитие специализированных аптек
Одним из главных трендов сегодняшнего американского аптечного рынка эксперты называют развитие специализированных аптек, в сферу деятельности которых входит отпуск так называемых специальных препаратов – дорогостоящих, включенных в медицинскую страховку пациента, лекарственных средств, предназначенных для лечения тяжелых заболеваний, таких как рассеянный склероз, ревматоидный артрит, гепатит С, гемофилия и другие. Большая часть этих препаратов сегодня реализуется именно в специализированных аптеках. Их отпуском также занимаются конкурирующие с ними многочисленные обычные аптечные сети и независимые аптеки, имеющие соответствующую лицензию. Обычные аптеки используют пять основных способов, позволяющих конкурировать с узкоспециализированными аптечными сетями в сфере отпуска специальных препаратов.
1. Создание и продвижение собственных индивидуальных услуг. Так, например, Kinney Drugs, вторая по величине региональная сеть аптек, недавно запустила программу по рассылке препаратов по почте, а региональная сеть Kerr Drug создала филиал, занимающийся отпуском специальных лекарств и предоставлением медицинских услуг. Интересен пример продуктовой сети Schnucks, открывшей пять специализированных аптечных пунктов в своих магазинах и в качестве самостоятельных точек в клиниках и больницах.
2. Открытие узкоспециализированных розничных точек. По этому пути пошли крупные аптечные сети. Так, CVS открыла 31 розничную аптеку CarePlus, которые специализируются на отпуске специальных препаратов. Walgreens имеет 700 аптек, отпускающих лекарства для больных ВИЧ-инфекцией (Atripla, Truvada и Norvir) и предоставляющих широкий спектр услуг для пациентов, больных ВИЧ (по экспертным оценкам, расходы на приобретение ВИЧ-препаратов составляют 10,5% от общих расходов на специальные фармацевтические средства). Кроме того, эта сеть оперирует рядом относительно небольших специальных аптек в крупных онкологических центрах.
3. Приобретение розничной сетью готовой специализированной аптеки как альтернатива созданию с нуля новой розничной точки. Так, сеть супермаркетов Kroger объявила о слиянии с частной сетью аптек Axium. Walgreens стала третьей по величине сетью аптек за счет приобретения других специализированных аптек.
4. Сотрудничество с более крупными специализированными аптеками, которые могут предоставлять дополнительные медицинские услуги. Например, Fred’s, крупнейшая в стране региональная сеть аптек, стала партнером Diplomat Specialty Pharmacy. В соответствии с договоренностью Fred’s обслуживает своих клиентов, в то время как Diplomat Specialty Pharmacy предоставляет такие специальные аптечные услуги: предзаказ, помощь за доплату, консультации фармацевта и другие. Diplomat Specialty Pharmacy предоставляет подобные услуги для Target и Safeway.
5. Создание альянсов. Независимые розничные аптечные сети объединяются в сообщества с целью попасть на узкоспециализированный рынок. Примером может быть объединение сетей Armada Specialty Pharmacy, The Community Specialty Pharmacy и Specialty First. Эти сети поддерживают аптеки, отпускающие специализированные лекарственные средства, с помощью предоставления медицинских услуг, содействия в заключении договоров, обработке данных и др.
Аналитики отмечают, что, несмотря на значительное количество участников, данный сегмент рынка остается высококонцентрированным. Две его трети приходятся на три компании – Express Scripts, CVS Caremark и Walgreens. Среди более мелких конкурентов – Diplomat Pharmacy, Omnicare’s Advanced Care Scripts, The Apothecary Shops, ICORE.
Активность аптечных сетей, нацеленных на освоение данного сегмента рынка, не случайна: по прогнозам американских исследователей, в ближайшем будущем основную прибыль фармпроизводителей будут обеспечивать не традиционные бренды, а именно «специальные» лекарственные средства. В течение 4 лет доля их продаж достигнет 40–45% от общих продаж фармпроизводителя. Аналитики EvaluatePharma прогнозируют, что в 2016 году 7 из 10 позиций среди лекарственных бестселлеров (по доходам) займут «специальные» препараты, тогда как в 2010 году в первой десятке их было 3.
Ирина Широкова, Ремедиум

Ответить

Вернуться в «Украина»