Кадровая политика на оккупированных территориях

Ukraine
Ответить
News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

Кадровая политика на оккупированных территориях

Сообщение News » 27 фев 2015 20:54

Кадровая политика на оккупированных территориях

Многие компании не торопятся комментировать положение своих дел на оккупированных территориях: зачастую сказать нечего. В смежных отраслях, в частности, в производственных компаниях, преобладают две основные тактики: перевести бизнес в «благополучные» области Украины, либо, если это невозможно, попытаться выживать в условиях оккупации. И в любом случае службы персонала фармацевтических компаний переживают стресс, подобного которому не было с 1941 года – мы постараемся восстановить картину происходящего с их точки зрения.
На оккупированных территориях (будем их так называть, независимо от позиции наших читателей, поскольку на этих территориях не осуществляется юрисдикция государства Украина) продолжают работать многие торговые сети, ведь невозможно оставить людей без необходимого. А вот банки преимущественно сворачивают работу: высокоэтичный банковский бизнес и военные риски – понятия несовместимые.
Солидарны с ними и фармацевтические компании: невозможно эффективно работать (да что там – просто нормально работать и жить), когда стреляют. Да и собственность компаний, например, автомобили, на которых передвигаются медпредставители, — лакомый, а значит, и потенциально рисковый актив.
Есть и еще одна проблема, с которой сталкиваются многие руководители: призыв сотрудников на военную службу. Согласно неоднозначному сайту dialog.ua, многие руководители не хотят отпускать своих сотрудников в АТО. Причина простая: они не получают от государства положенную в этом случае компенсацию заработной платы. Дадим все же слово нашим коллегам.
Наталья Снимщикова, HR-директор «Такеда Украина»:
– С каждым сотрудником в зоне АТО мы держим постоянную связь. Случалось и такое, что мы в течение нескольких дней не знали, где и в каком состоянии находится сотрудник, так как мобильная связь работала с перебоями. Естественно, полноценно вести бизнес в условиях войны невозможно, и мы перевели основную часть сотрудников в безопасные регионы страны. Однако некоторые люди по тем или иным причинам вынуждены оставаться в зоне АТО. Компания продолжает финансово поддерживать таких сотрудников и сохраняет за ними их рабочие места.
Ситуация с Крымом была решена проще: весь штат из Крыма был переведен в российский офис Такеды, чему русские коллеги были несказанно рады. Насколько мне известно, наша крымская команда в полном составе по сей день продолжает работу и показывает отличные результаты в довольно сложных условиях.
Тарас Вельгош, глава представительства компании «Адамед»:
– У нас не такая уж крупная компания, чтобы иметь собственную службу персонала. Поэтому проблемы, возникающие на упомянутых территориях, приходится решать руководителю на местах. Мы предложили нашим сотрудникам, оказавшимся в трудной ситуации в воюющих регионах, перевестись в соседние области, что они и сделали. Ребята ответственно работают, и мы ими очень довольны.
Почему именно в соседние? Во-первых, они очень близки по ментальности населения, поэтому можно сразу включаться в работу и не нужно осваивать новую специфику. Во-вторых, многие из наших медицинских представителей в этих областях уже работали (либо в результате плановой ротации, либо по необходимости подменяли), поэтому им легко включиться.
Марина Пащенко, Abbott Laboratories, HR-директор (Украина и СНГ):
– Abbott – международная компания, деятельность которой направлена на улучшение жизни людей за счет разработки продукции и технологий в сфере здравоохранения. Широкий спектр передовых решений в области диагностики, медицинских устройств, детского и лечебного питания, а также признанных на рынке лекарственных препаратов позволяет Abbott служить людям более чем в 150 странах. В Abbott работают более 69 000 человек по всему миру, из которых около 600 – в странах СНГ, где представлено диагностическое подразделение и подразделение признанных на рынке лекарственных препаратов. Представительства компании расположены в Киеве, Минске, Алматы, Ташкенте, Баку и Тбилиси.
Принимая решения по вопросам персонала, компания Abbott в первую очередь руководствуется своими ценностями, среди которых – стабильность и забота. Поэтому как только возник риск для жизни и здоровья сотрудников на оккупированных территориях, компания предприняла действия, которые были продиктованы нашими ценностями:
чтобы не подвергать риску сотрудников, компания приостановила деятельность на оккупированных территориях – в начале апреля в Крыму, а в июне – на территории Донецкой и Луганской областей
всем сотрудникам компании была предложена работа в других регионах, с сохранением компенсационного пакета
всем сотрудникам, включая тех, кто находился в отпуске по уходу за ребенком и членам их семей, желающим покинуть оккупированные территории, была предоставлена помощь при переезде и оплата аренды жилья на новом месте работы.
Совсем не подготовленным к такому кризису оказалось наше трудовое законодательство. К примеру, в штате компании некоторое время числились сотрудники, которые по разным причинам отказались переехать, так как не было физической возможности получить от них письменные заявления на увольнение, что является обязательным при увольнении согласно трудовому законодательству. Еще одна потенциально проблемная область – невозможность принять на основную работу временных переселенцев, трудоустроенных на предыдущих местах, которые находятся в зоне военных действий.
Илья Костин, адвокат, партнер юридической компании «Правовой альянс»:
— Потеря Украиной территорий привела к тому, что многие наши клиенты лишились 20–30% объема выручки, которую обеспечивали Крым, Луганская, Донецкая области. И это сказалось на многих аспектах работы и экономических показателях деятельности предприятий.
Начну с трудовых вопросов: ситуация такова, что вести бизнес в зонах вооруженного конфликта невозможно, и естественно, что большинство сотрудников хотели бы покинуть регион, но некоторые решили остаться. Наши клиенты из среды фармацевтического бизнеса поступили очень по-человечески: всем сотрудникам на оккупированных территориях и в зоне АТО предложили перевод в другие регионы.
А вот с сотрудниками, которые решили остаться, возникли вопросы. Поскольку на территории Луганской и Донецкой областей работать не представляется возможным, иного пути, нежели увольнение оставшихся в регионе сотрудников, нет. Основанием для увольнения чаще всего становится заявление по собственному желанию, либо соглашение сторон. Если сотрудник не в состоянии адекватно оценивать действительность, увольнение происходит путем предложения изменения существенных условий. В случае отказа следует стандартное предупреждение за два месяца – и сотрудника увольняют.
Из других проблем, которые также можно отнести к внутренним, следует назвать конфликты, связанные с имуществом. Если в случае аннексии Крыма была возможность практически спокойно вывезти имущество компании, то в Луганской и Донецкой областях в настоящий момент осталось много имущества, в том числе и автомобилей. Эвакуация этого имущества сопряжена с неоправданным риском. Это реальная проблема. Учет этого имущества и его списание также были предметом обращения к нам.
В настоящее время наши законодатели достаточно быстро инициировали процесс приведения нормативной базы в соответствие с фактической реальностью. Начнем с Крыма: ситуация нигде не могла быть ни прописана, ни придумана, ни спрогнозирована. Мы спокойно жили и не думали, что такое может произойти в XXI веке. Тем не менее, это произошло, и первыми же возникшими вопросами были: как быть с предприятиями, которые зарегистрированы в Крыму? Как быть с сотрудниками, которые зарегистрированы и проживают в Крыму, как платить налоги, как выполнять обязательства по кредитным договорам, ипотеке? Все эти вопросы нашли отражение в Законе Украины о создании свободной экономической зоны «Крым» и об особенностях осуществления экономической деятельности на временно оккупированной территории Украины: на 10 лет создается внешнеэкономическая зона и действует особый правовой статус.
Ситуация довольно нестандартная: на оккупированной украинской территории резиденты Украины приравниваются к нерезидентам. И это совершенно логично, поскольку там живут по другим нормам и законам. Т. е. фактически не признав Крым российским, тем не менее, этот Закон позволяет людям вести деятельность в правовом поле.
Нам часто задают вопросы относительно оформления беженцев. 14 октября 2014 года был принят Закон об обеспечении прав и свобод внутренне перемещенных лиц, который отвечает на эти вопросы: получение справок, оформление трудовых книжек и др. Например, беженцы могут оформить удостоверяющие личность документы, подтверждающие гражданство Украины, в Государственной иммиграционной службе.
Законом предусмотрено, что такие лица должны встать на учет в государственных администрациях по месту фактического проживания, где и получают справку, дающую право на получение одноразовой материальной помощи и ряда льгот: по безработице, по уходу за ребенком, льготы на кредитование, в том числе ипотеке.
Проблему оформления трудовой книжки в случае ее утраты решает совместный приказ Министерства социальной политики и Министерства юстиции, которым внесены изменения в инструкцию о порядке ведения трудовых книжек. В частности, согласно вышеуказанному приказу «О внесении изменения в Инструкцию о порядке ведения трудовых книжек работников» дубликат трудовой книжки может быть выдан по новому месту работы в связи с отсутствием доступа к трудовой книжке работника. Дубликат выдается на основании заявления. Во исполнение этого закона государственные органы довольно оперативно решают многие проблемы, с которыми сталкиваются беженцы.
Перечень населенных пунктов, подпадающих под определение Территории АТО, обозначен Распоряжением Кабинета Министров «Об утверждении перечня населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция», опубликованным 30 октября 2014 года. Перечень включает не только населенные пункты, захваченные террористами, но и приграничные, где ситуация нестабильна. На всех, кто находится на территории этих пунктов, распространяется действие Закона о временных мерах на период проведения АТО.
Еще один актуальный сегодня вопрос – мобилизация сотрудников. Согласно действующему до недавнего времени трудовому законодательству, призванных сотрудников нужно было увольнять. Сегодня эта норма изменена как не соответствующая требованиям времени. Изменения коснулись Закона о воинской службе и военной обязанности: граждане Украины освобождаются от работы на время мобилизации, сохраняя рабочее место. Согласно статье 119 Кодекса законов Украины о труде, работники, которые призываются, мобилизуются, идут на воинскую службу, сохраняют заработную плату на протяжении года.
Будет ли компенсироваться предприятию зарплата сотрудника, призванного на воинскую службу? Согласно постановлению Кабинета Министров Украины о порядке и размере денежного обеспечения военнообязанных и резервистов от 23 ноября 2006 года № 1644, компенсации работодателю должны производиться военными комиссариатами. Однако порядок выполнения постановления не прописан, и компенсации не осуществляются. Тем не менее, я рекомендую работодателю обратиться в военный комиссариат и поставить в известность, что компания хочет получать компенсацию за сотрудника. В Инструкции об условиях выплаты денежного обеспечения и поощрения военнообязанных и резервистов от 12 марта 2007 года № 80 указан алгоритм обращения.
Если война продлится больше года, то, согласно Кодексу законов о труде Украины, работодатель получит право уволить сотрудника, при этом производится полный расчет с выплатой всех заработков, включая компенсацию за неиспользованные дни отпуска и выходное пособие в размере двух зарплат. Но я думаю, что законодатель найдет какой-то выход из положения, либо же сотрудник вернется раньше, чем через год.

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

Окремі трудові питання мобілізації співробітника

Сообщение News » 10 мар 2015 13:36

Окремі трудові питання мобілізації співробітника
На жаль, війна зайняла провідне місце в нашому повсякденному житті. Нею наповнені повідомлення в ЗМІ, розмови пересічних громадян і наші думки. Не існує відповіді на питання, як ставитися до того, коли війна стукає до вас додому або в робочі кабінети. Однак юристи юридичної компанії «Правовий Альянс» знають, як використовувати можливості, надані законодавством України для забезпечення прав працівників на момент призову на військову службу у зв’язку з мобілізацією і як отримати належну соціальну й матеріальну компенсації після закінчення військової служби. У зв’язку з цим 19 лютого у форматі вебінару «Окремі трудові питання мобілізації співробітника» Зоя Заміховська, молодший юрист юридичної компанії «Правовий Альянс», поділилася з усіма бажаючими досвідом, який був акумульований юристами компанії «Правовий Альянс» в процесі підготовки правових висновків для своїх клієнтів.

Призов на військову службу і призов на військові збори: знайдіть відмінності
Розпочавши з питання призову, З. Заміховська закликала почувши слово «призов» не фокусуватися саме на військовій службі. «Якщо особа отримує відповідний документ (це може бути і мобілізаційне розпорядження, і повістка, і розпорядження з військкомату), це не обов’язково означає, що вона направляється для несення служби», — підкреслила спікер.
Зокрема, метою виклику працівника можуть слугувати наступні підстави: відвідання військкомату для уточнення його облікових даних; проходження військових навчальних зборів; проходження військової служби або військово-лікарської комісії. Усі ці обставини не припиняють трудових відносин з працівником, натомість є підставою для максимального режиму сприяння з боку роботодавця, а відповідний час перебування обліковуватиметься як робочий.
В ідеалі в мобілізаційному документі має бути вказівка, з якою метою викликають до військкомату, час та місце, куди має з’явитися особа. Однак, за словами юриста, на практиці такий документ може не містити інформації щодо мети виклику, а лише адресу та час, в який особа, що викликається, має з’явитися до зазначеного місця.
Час виклику працівника до військкомату для уточнення його облікових даних або його відсутність у зв’язку з проходженням військово-лікарської комісії обліковуються в межах його трудової функції, тобто зберігається заробітна плата, а роботодавець сприяє тому, щоб він зміг відвідати військкомат і має сумлінно виконувати обов’язки щодо дотримання гарантій для працівника.
Проходження військово-лікарської комісії є обов’язковим для мобілізації, проходження навчальних зборів і несення військової служби.

Особи, звільнені від призову
Вичерпний перелік осіб, звільнених від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений ст. 23 Закону України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, З. Заміховська зазначила, що щодо кожної з таких підстав треба бути уважним до деталей. На перший погляд, не викликають питань пункти «чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років», «чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років». Однак, юрист наголосила, що ці підстави для звільнення від призову застосовуються лише за бажанням відповідної особи. Якщо вона все ж таки виявляє бажання служити, право нести службу надається їй за місцем перебування осіб, якими опікується така особа. Крім того, їм надається право у будь-який час повернутися до своїх підопічних.
Для кожної з підстав для звільнення від призову слід мати документальне підтвердження, а також доведення відсутності інших осіб, які могли б виконувати дії, що є основою для звільнення від мобілізації. Ці 2 підстави є нероздільними.
Окрему увагу спікер звернула на таку підставу звільнення від призову як — «інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках». «З одного боку, ми бачимо конкретний перелік підстав, але з іншого — досить загальне твердження щодо інших військовослужбовців, передбачених іншими законодавчими актами. Якими саме, не уточнюється», — зазначила З. Заміховська.
На практиці прийнято вважати, що маються на увазі 2 законодавчі акти, а саме: Закон України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» та Закон України від 12.12.1991 р. № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу». Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. «Мобілізація — це зовсім інші обставини. Обставини, коли є військова загроза, під час якої терміново необхідно акумулювати військові сили», — зазначила З. Заміховська. Те саме стосується підстав для відстрочки або звільнення від військової служби, які передбачені Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» — мається на увазі несення служби у мирний час.
У зв’язку з цим серед теоретиків і практиків виникає питання, чи можливо застосовувати положення цих законодавчих актів як додаткові підстави до тих, які наведені в профільному законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для того, щоб особа змогла отримати відстрочку саме в період мобілізації?
«Мушу сказати, що на сьогодні сформувалася певна судова практика, яка говорить не на користь таких аргументів. Зокрема, особи, які посилалися на закон «Про військовий обов’язок і військову службу», отримували від суду відмову, оскільки йдеться про різні за етимологією процеси — мирні та воєнні», — повідомила юрист.

Час, з якого співробітник вважається мобілізованим
Що стосується часу, з якого співробітник вважається мобілізованим, то він встановлений ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (таблиця).
Таблиця Час, з якого співробітник вважається мобілізованим

Особливості для призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу Особливості для прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобв’язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації
Початком військової служби є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату Початком проходження військової служби є день зарахування їх до списків особового складу військової частини

Документи, якими підтверджується, що співробітник був мобілізований
Документами, що підтверджують призов, встановлено повістку, мобілізаційне розпорядження і розпорядження військових комісарів. «Водночас наголошую, що цими документами підтверджується сам факт того, що особу викликано на мобілізацію і в них вказано строки, у межах яких проходитиме призов», — підкреслила З. Заміховська.
Документом, який підтверджує проходження військової служби/навчальних зборів, є військовий квиток, у якому вказується специфіка діяльності особи, відмічаються її переміщення дислокації. Водночас участь мобілізованого працівника у бойових діях підтверджується посвідченням учасника бойових дій.

Документи, які зобов’язаний затвердити роботодавець У разі мобілізації працівника
У разі неможливості встановити мету призову працівника до військового комісаріату для правильного оформлення його відсутності на роботі видається акт про неявку працівника, а в табелі обліку робочого часу його відсутність відображається з кодом «28» («НЗ») — неявка з нез’ясованих причин, або «30» («ІН») — неявка з інших причин. Коли особа з’являється, вона пише пояснювальну записку й надає копію мобілізаційного документа.
У випадку призову працівника на навчальні збори видається наказ про його звільнення (мається на увазі увільнення) від роботи на час проходження навчальних військових зборів. Період відсутності працівника з цих причин у табелі обліку робочого часу відображається з кодом «22» («ІН») — «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т.ін.)». У випадку призову працівника на військову службу видається наказ про звільнення співробітника від роботи на час проходження військової служби під час мобілізації. Період відсутності працівника з цих причин у табелі обліку робочого часу також відображається з кодом «22» («ІН»). У всіх випадках заробітна плата за працівником зберігається.

Збереження робочого місця за співробітником
На думку юриста, питання збереження робочого часу доцільно розділити на 2 аспекти залежно від обставин: у разі проходження навчальних зборів і несення військової служби.
Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) і ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається робоче місце і середня заробітна плата на підприємстві, установі, організації, з якими військовозобов’язаний перебуває у трудових відносинах, незалежно від форми власності роботодавця. Тобто, тривалість таких гарантій дорівнює тривалості самих навчальних зборів.
З. Заміховська звернула увагу на те, що до квітня 2014 р. ст. 36 КЗпП України передбачала, що підставами припинення трудового договору є у тому числі призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Однак в редакції КЗпП України, що є чинною, призов працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше 1 року, не є підставою для припинення трудового договору. Таким чином, попри можливість несення військової служби більше 1 року зазначені гарантії будуть зберігатися лише 1 рік.
Крім того, відповідно до ст. 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше 1 року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Виникає питання, що робити, якщо працівник продовжує нести військову службу після закінчення 1 року, протягом якого за ним зберігалися вищезазначені гарантії? «Якщо особа після закінчення 1 року продовжує несення військової служби у зв’язку з прийняттям на службу за контрактом, то гарантії щодо робочого місця, середнього заробітку та інші пролонгуються ще на рік. Це нововведення діє з 08.02.2015 р.», — звернула увагу юрист.
Для поновлення демобілізованого працівника на роботі роботодавець має забезпечити:
скасування наказу про звільнення (увільнення) працівника;
внесення відповідного запису до трудової книжки (за її наявності на підприємстві, в установі, організації) та особової справи.
Оформлення працівника, який пішов добровольцем
За словами З. Заміховської, на відміну від практичного аспекту в законодавчому полі немає відповіді на те, чи прирівнюються за правовим статусом добровольці до військовослужбовців. Однак згідно з роз’ясненням Державної інспекції України з питань праці вищезазначені гарантії щодо збереження заробітної плати, робочого місця та посади також розповсюджуються й на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням. «Не існує такої окремої категорії, як доброволець. На практиці їх вважають військовослужбовцями і підпорядковуються вони Міністерству оборони України», — зазначила юрист.
Крім того, спікер звернула увагу на законопроект про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 30.12.2014 р. № 1668, що на момент проведення вебінару вже пройшов перше читання. Цим проектом також запропоновано прирівняти у правову статусі добровольців та військовослужбовців.

Виплата заробітної плати мобілізованому співробітнику: хто і коли?
Як уже було зазначено, з бюджету компенсується середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, призваним на військову службу працівникам. При цьому, яка зазначено у ст. 119 КЗпП України, виплата таких компенсацій з бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Урядом. Досі КМУ цей порядок не визначив.
Щодо положень ст. 119 КЗпП України виникає питання, що саме мається на увазі. Чи то працівникам, які були призвані на військову службу у зв’язку з мобілізацією, середня заробітна плата виплачується роботодавцем, а в подальшому вказані виплати компенсуються з бюджету за порядком, який у майбутньому буде затверджений Урядом? Чи то встановлюється порядок, аналогічний до компенсації за перебування на військових зборах, — підприємства подають довідки в військкомат, який надалі виплачує гроші. «На практиці поки що це питання завмерло. Тобто роботодавці нараховують заробітну плату, але не сплачують її працівнику», — зауважила спікер.
Що стосується виплати заробітної плати працівникові у випадку проходження ним навчальних зборів, то відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 23.11.2006 р. № 1644 «Про порядок і розмір грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» та п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.03.2007 р. № 80, такі витрати підлягають компенсації роботодавцю військовими комісаріатами.
Роботодавець повністю сплачує всю заробітну плату за відпрацьований час, до дати звільнення від роботи у зв’язку з такими обставинами, а також середню зарплату за перші півмісяця зборів. Під час перебування військовозобов’язаного на зборах решта заробітної плати виплачується на загальних умовах та в терміни, встановлені роботодавцем.
Середня заробітна плата для оплати часу перебування на навчальних зборах розраховується, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують виклику на збори. Працівникам, які пропрацювали менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював — виходячи з виплат за попередні 2 міс роботи.

Робота за цивільно-правовим договором і гарантії для мобілізованого
Чи розповсюджуються на особу, яка працює за цивільно-правовим договором, вищезазначені гарантії, встановлені для військовослужбовців? Відповідаючи на це питання, З. Заміховська нагадала, що цивільно-правовий договір — це договір, що укладається на підставі не трудового, а цивільного законодавства. «На жаль, для осіб, що працюють за цивільно-правовим договором, відповідні гарантії не будуть дійсними», — констатувала вона. У якості аргументу доповідач додала, що в чинному законодавстві прямо прописано, що особи, які входять до складу Збройних сил України, під час виконання своїх обов’язків користуються приписами трудового законодавства. Відповідно, якщо говорити про соціальні гарантії для них, то також буде використовуватися трудове законодавство.
На завершення вебінару З. Заміховська відповіла на ряд питань, які були поставлені доповідачу протягом заходу. Організатори вебінару сподіваються, що з’ясували ключові аспекти законодавчого масиву і регуляторних процесів, які охоплюють трудові питання мобілізації працівника.
Катерина Горбунова

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

Лисичанский фармацевт помогал боевикам «ЛНР» продавать лекарства из РФ на территории Луганщины

Сообщение News » 13 мар 2015 10:15

Лисичанский фармацевт помогал боевикам «ЛНР» продавать лекарства из РФ на территории Луганщины

Лисичанский городской суд Луганской области приговорил к трем годам лишения свободы с испытательным сроком на 1 год руководителя фармацевтического коммунального предприятия за содействие участникам преступных организаций и сокрытие их преступной деятельности. Об этом сообщает ОСО ГУ МВД Украины в Луганской области.
В июле 2014 года сотрудники Управления по борьбе с экономической преступностью ГУМВД Украины в Луганской области задокументировали преступную деятельность руководителя центральной аптеки города Лисичанска.
В июне 2014 года, когда город Лисичанск был захвачен боевиками, заведующий городской аптеки наладил тесную связь с представителями «ЛНР». Чиновник, по личному распоряжению министра здравоохранения «ЛНР» организовал на территории больницы города состав, на который поступали медицинские препараты из Российской Федерации и в дальнейшем распространялись в медицинские учреждения и аптеки на подконтрольной боевикам территории. Эти лекарственные препараты использовались для лечения боевиков «ЛНР».
В ходе проведения санкционированного обыска у чиновника были обнаружены и изъяты накладные с его подписью, подтверждающие его сотрудничество с «ЛНР», огнестрельное оружие и крупная сумма денег. Чиновнику была избрана мера пресечения в виде содержания под стражей.
В конце января Лисичанский городской суд признал руководителя коммунального предприятия виновным в совершении преступления, предусмотренного частью 1 статьи 256 УК Украины «Содействие участникам преступных организаций и сокрытие их преступной деятельности». И приговорил его к наказанию в виде лишения свободы сроком на три года с испытательным сроком на 1 год. Подсудимого освободили из-под стражи в зале суда. Деньги, изъятые при обыске, по приговору суда, возвращены подсудимому.
В настоящее время данный гражданин продолжает руководить центральной аптекой города.

Ответить

Вернуться в «Украина»