Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні

Ukraine
Ответить
News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні

Сообщение News » 24 ноя 2014 16:36

Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні. Конференція Американської торгівельної палати та АПРАД

17 листопада 2014 р. в Києві в приміщені НСК «Олімпійський» відбулася конференція на тему «Реформування системи охорони здоров’я в Украї¬ні», організована Американською торгівельною палатою в Україні (далі — Палата) та Асоціацією виробників інноваційних ліків (АПРАД). У ході заходу було презентовано програму стратегічного розвитку медичної галузі «Бачення-2020», що може бути реалізована в рамках програми розвитку країни «Стратегія-2020». До уваги медичної спільноти були представлені рекомендації стосовно покращення системи реєстрації лікарських засобів, трансферного ціноутворення та реімбурсації, зміни механізму державних закупівель препаратів та інших напрямків, що сприятимуть підвищенню інвестиційної привабливості сектору. У конференції взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України, Представництва Світового банку в Україні, Міжнародної комісії з охорони здоров’я, Агентства США з міжнародного розвитку (U.S. Agency for International Development — USAID), юристи, фахівці вітчизняних та міжнародних фармацевтичних компаній та ін.
Розпочинаючи конференцію, Тарас Качка, в.о. президента Палати, зазначив, що до розробки стратегії проведення реформування сфери охорони здоров’я Палата запрошує всіх бажаючих. «Конструктивний та позитивний розвиток цієї галузі наразі є актуальним та вкрай необхідним. Щоб зрушити в позитивний бік показники забезпечення здоров’я населення Украї¬ни, зокрема рівень тривалості життя, та спільними зусиллями покращити надання медичної допомоги в державі, слід особливу увагу приділити вдосконаленню економіки та сфери державного управління», — зазначив він.
До вітального слова приєднався Юрій Савко, заступник міністра охорони здоров’я Украї¬ни з питань європейської інтеграції. Від імені керівництва МОЗ України він засвідчив зацікавленість щодо ініціатив, які спрямовані на реформуванні системи охорони здоров’я в нашій державі. На думку Ю. Савка, спільними зусиллями Уряду, профільного міністерства та представників професійних асоціацій можна знайти правильний шлях впровадження такої реформи заради однієї важливої мети — покращення добробуту громадян України, забезпечення їх належною медичною допомогою, а також якісними лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Він побажав присутнім успіху та висловив сподівання в плідній роботі заходу, у результаті якої буде розроблено пропозиції для вдосконалення законодавчої та регуляторної сфер.
Володимир Курпіта, експерт Стратегічної дорадчої групи з питань реформування охорони здоров’я України, зазначив, що недосконалість системи охорони здоров’я Украї¬ни призвела до того, що близько половини українських пацієнтів не звертаються за медичною допомогою до лікарів. «У результаті хворі потрапляють до клініки вже з дуже запущеним або важким перебігом захворювання, а найчастіше — майже невиліковного», — зазначив доповідач. Він підкреслив, що одна з головних проб¬лем системи охорони здоров’я України — це корупція. «Якщо для отримання певних дозволів, ліцензій, посвідчень тощо потрібно, умовно кажучи, отримати 10 довідок від державних органів, це автоматично означає можливість 10 потенційних випадків прояву корупції», — зауважив В. Курпіта.
На його думку, якість послуг через дублювання функцій місцевих, обласних і центральних установ є вкрай низькою. «Існування великої кількості медичних установ, оцінка ефективності яких здійснюється за застарілими схемами 60–70 рр. минулого століття, є недоцільним. Отже, необхідно провести стандартизацію кількості ліжок та медичних закладів», — зазначив експерт.
За його словами, зменшення регуляції фармацевтичного сектору та приватизація первинної медичної допомоги може значно зменшити корупційну складову й надасть поштовх для розвитку всієї системи охорони здоров’я в Україні.
У свою чергу, Паоло Беллі, керівник сектору людського розвитку Представництва Світового банку в Украї¬ні, Білорусі та Молдові, регіону Європи та Центральної Азії, зазначив, що на розгляд ради директорів Світового банку винесено проект щодо фінансового забезпечення проведення реформ в Україні, зокрема в секторі охорони здоров’я. «На засіданні, яке відбудеться найближчим часом, планується обговорити питання стосовно підтримки реформування медичної галузі протягом 5 років, Україна має всі шанси отримати новий кредит від Світового банку для проведення реформи за кількома напрямками: реформа первинної медичної допомоги, зміна структури управління, надання медичних послуг, тощо. Цей проект на суму 329 млн дол. США планується запровадити вже з першого місяця наступного року (січень 2015 р.)», — зазначив спікер.
На думку експерта, ситуація у сфері забезпечення охорони здоров’я в Україні складна. «Про це свідчить високий рівень смертності серед працездатного населення, особливо серед чоловіків віком 50–60 років, головна причина якої — серцево-судинні захворювання», — заявив П. Беллі. Він визнав, що, не дивлячись на ст. 49 Конституції України, де вказано про безкоштовну медичну допомогу, пацієнти сплачують за медичні послуги в конвентах.
«Необхідно забезпечити капіталізацію сфери медичних послуг, у першу чергу в секторі первинної медичної допомоги та стандартизувати надання таких послуг, що передбачає прийняття загальних протоколів», — зауважив доповідач. Так, за його словами, в Україні така ж кількість лікарень, як і в Німеччині, де населення в 2 рази більше. Але, на жаль, якість надання медичних послуг в Україні набагато нижча, ніж у медичних закладах Німеччини.
Однак, за оцінками Світового банку, Україні не варто використовувати грузинський досвід реформування сфери охорони здоров’я в чистому вигляді. «Не слід переходити виключно на приватну медицину. Необхідно знайти проміжний варіант, коли буде збережено певний сектор безкоштовної медицини і забезпечено розвиток приватного сектору», — зазначив П. Беллі.
Під час презентації програми «Бачення-2020» Т. Качка зауважив, що програма представляє собою план дій зі створення ефективної системи охорони здоров’я в Україні з легким доступом пацієнтів до новітніх і високоякісних препаратів, а також інноваційної, конкурентоспроможної біофармацевтичної промисловості України.
Під час розробки програми було визначено індекс конкурентоспроможності біофармацевтичного сектору (ІКБ) в різних країнах світу. ІКБ формувався на основі опитування представників міжнародних та місцевих фармацевтичних компаній, академічних установ та державних служб. Згідно з одержаними результатами, за словами Т. Качки, загальний бал України за ІКБ становить 55,8 і характеризує нашу державу як краї¬ну, яка «бореться за конкурентоспроможність». До цієї категорії також входять Китай, Росія, Саудівська Аравія, Туреччина, Алжир, Марокко. Слабкими місцями, на думку експерта, в Україні є сфери наукового потенціалу, інфраструктури та фінансування охорони здоров’я, що вказує на критичну необхідність залучення прямих іноземних інвестицій до наукових досліджень у фармацевтичному секторі та вирішення проблеми забезпечення пацієнтів лікарськими засобами, особливо на пільгових умовах. «У цілому результати дослідження ІКБ демонструють необхідність підвищення загальної ефективності системи охорони здоров’я», — підкреслив Т. Качка.
Виходячи з цього, великої уваги в документі приділено питанням залучення фінансування у біофармацевтичну промисловість. Досвід Сінгапуру та Ірландії в цьому питанні показав, що в ситуації обмежених фінансових коштів для державних інвестицій необхідно спиратися на оновлення системи регулювання. Значний обсяг інвестицій, залучених до фармацевтичного сектору цих країн, сприяв значному прогресу на всіх етапах — від розробки нових лікарських засобів до підвищення середньої тривалості життя населення.
Як показали результати дослідження, в Украї¬ні реєструється в середньому на 60% менше препаратів, ніж у країнах ЄС. Особливо велика різниця помітна у сферах лікування серцево-судинних хвороб, захворювань крові та рідкісних патологій. Така ситуація спричиняє обмежений доступ пацієнтів до ефективного лікування та недостатню ефективність роботи системи охорони здоров’я. Також проведений аналіз демонструє низький рейтинг України за показниками проведення клінічних досліджень, що обмежує можливість пацієнтів отримати доступ до інноваційних технологій лікування, а також стримує розвиток кваліфікації медичного персоналу. Однак, на думку експерта, Україна має можливості для побудови сприятливого середовища в цій сфері.
Т. Качка зазначив, що в загальному обсязі лікарських засобів на ринку України частка ліків вітчизняного виробництва є дуже низькою. «Це здебільшого товари з низькою доданою вартістю або часткове виробництво міжнародно зареєстрованих препаратів. Навіть при високій відповідності фармацевтичних виробничих потужностей України обсяг експорту лікарських засобів з України є набагато нижчим фактичного потенціалу», — зауважив він. За його словами, удосконалення процесів регуляції є першим необхідним кроком для залучення інвестицій до інноваційного фармацевтичного сектору. «Цей крок має значний вплив на інвестиційну привабливість країни і для виробництва фармацевтичних препаратів, і для проведення клінічних досліджень, що безпосередньо впливає на якість медичних послуг у державі», — підсумував Т. Качка.
У ході дискусії щодо програми «Бачення-2020» Антон Полікарпов, представник юридичного об’єднання «Arzinger», звернув увагу на порівняння режиму захисту прав інтелектуальної власності в Україні з таким у США та країнах Європейського Союзу. «Такий аналіз значно полегшує та одразу визначає головні напрямки для вдосконалення існуючого нормативно-правового поля захисту прав інтелектуальної власності, у якому існує вітчизняна фармацевтична промисловість», — зазначив юрист. На його думку, Україна значно відстає від розвинених держав і від країн, що розвиваються, у сфері забезпечення захисту прав інтелектуальної власності. «Це є однією з причин відсутності привабливості країни щодо залучення іноземних інвестицій», — підкреслив А. Полікарпов.
Активно долучилися до обговорення і представники Державного експертного центру МОЗ України. Так, Ліна Дорощук, начальник відділу методологічної підтримки з питань якості Державного експертного центру МОЗ України, звернула увагу на необхідність гармонізувати процес перереєстрації лікарських засобів, зокрема щодо отримання безстрокового реєстраційного свідоцтва та реєстрації біоподібних препаратів (біосимілярів). «Для цього необхідно розробити нові та вдосконалити існуючі методичні рекомендації. Також важливим є забезпечення прозорого проведення експертизи», — зауважила спікер.
Стосовно проведення клінічних досліджень, умови проведення яких вказані в програмі «Бачення-2020», Тетяна Талаєва, заступник генерального директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України», зазначила, що, незважаючи на те що клінічні випробування є важливим і перспективним напрямком діяльності, який підтримує імідж Украї¬ни на міжнародній арені, держава використовує потенціал тільки на 10–15%. «Важливим кроком є створення в Україні реєстру клінічних досліджень, подальше вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема внесення змін до закону України «Про лікарські засоби» стосовно страхування осіб під час проведення таких досліджень, врегулювання питання обліку, зберігання та знищення лікарського засобу в місці проведення досліджень та вивезення ліків, біологічних зразків та супутніх матеріалів», — зауважила експерт.
Мік Мюлей, директор Програми розвит¬ку державно-приватного партнерства USAID, розповів присутнім про ефективність запровадження державно-приватного партнерства в медичній сфері. Зокрема, він навів декілька прикладів вдалого досвіду деяких країн. «Так, завдяки державно-приватному партнерству в Туреччині вдалося створити сітку з 15 нових лікарень і досягти головної мети — збільшити кількість ліжко-місць на 95 тис.», — зазначив доповідач. Він також відзначив вдалий досвід Молдови, де розроблені та впроваджені довгострокові контракти взаємодії приватного сектору з державою, та Польщі, де завдяки таким відносинам вдалося побудувати та ввести в дію центр діалізу за 5 років.
Про успішний приклад державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я Украї¬ни розповіла Марина Антонова,голова правління Міжнародного благодійного фонду «Украї¬на 3000». Вона зазначила, що 11 листопада поточного року розпочав свою роботу «Центр медичних інновацій NOVO», який був створений на базі Львівської міської дитячої клінічної лікарні.
«Фонд спрямував залишок коштів від проекту «Дитяча лікарня майбутнього» на створення одного модуля дитячої лікарні — діагностичного центру», — повідомила спікер.
Саме завдяки запровадженню державно-приватного партнерства, на думку М. Антонової, вдалося досягти успіху. Зокрема, для діагностичного центру було закуплено нове обладнання останнього покоління, аналогів якому в Україні немає, та зроблено ремонт приміщень, які надала дитяча лікарня.
«Встановлене обладнання центру навіть через 10 років експлуатації вважатиметься надсучасним. Адже магнітно-резонансний томограф GE Healthcare; комп’ютерний томограф на 160 зрізів; 3 ультразвукові сканери — 2 експертного класу з технологією 4D та 1 портативний — дозволять швидко і якісно проводити діагностику різних дитячих захворювань», — зазначила М. Антонова. За її словами, на черзі — закупівля рентгенодіагностичного комплексу, мамографа, денситометра та інших апаратів, які сприятимуть розширенню спектру консультативно-діагностичної допомоги, зокрема фонд планує відкрити в центрі гінекологічне відділення з метою зниження рівня материнської смертності.
На думку голови правління фонду, створення в Україні таких центрів з висококваліфікованими спеціалістами може значно підвищити якість надання медичних послуг населенню всієї держави.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що в програмі «Бачення-2020» визначено детальні рекомендації та запропоновано плани дій щодо реформування системи охорони здоров’я та біофармацевтичної промисловості в Україні на основі найкращих міжнародних практик за наступними напрямками:
• сприяння діалогу між Урядом, промисловцями, пацієнтами та науковою спільнотою щодо розробки необхідних змін до нормативної бази для створення привабливого середовища для прямих іноземних інвестицій до фармацевтичного та медичного секторів, які дозволять розвинути систему охорони здоров’я та покращити результати лікування для пацієнтів;
• створення привабливого середовища для проведення клінічних досліджень з метою забезпечення доступу хворих до новітніх, інноваційних методів лікування, підвищення кваліфікації медичного персоналу, збільшення кількості наукових досліджень фармацевтичних препаратів;
• здійснення змін у системі реєстрації нових лікарських засобів з метою підвищення доступності пацієнтів до препаратів, покращення загального рівня здоров’я нації;
• запровадження комплексної системи забезпечення пільговими ліками під час амбулаторного лікування для підвищення рівня добробуту країни;
• забезпечення лікарень лікарськими засобами з метою оптимізації бюджетних витрат, підтримки інновацій, забезпечення якісними препаратами;
• гарантування прав інтелектуальної власності для підвищення конкурентоспроможності фармацевтичної промисловості завдяки залученню фінансування з приватного сектору, розвитку технологій та захисту вітчизняних інновацій.
Євгенія Бочерикова

News
Сообщения: 2113
Зарегистрирован: 10 июн 2014 20:49

Re: Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні

Сообщение News » 02 дек 2014 20:56

Подальше реформування у сфері охорони здоров’я: звернення ЄБА до Прем’єр-міністра України
Європейська Бізнес Асоціація (далі — ЄБА) направила звернення до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, висловивши свою позицію щодо очікуваних кроків нового Уряду України у сфері охорони здоров’я(прим. ред.: 27 листопада відбулося перше засідання Верховної Ради України VIII скликання, під час якого 341 народний депутат підтримали А. Яценюка на посаду Прем’єр-міністра України. Відтак, він вдруге очолив Уряд). Зокрема, ЄБА просить звернути увагу на потребу у втіленні ряду заходів, спрямованих на забезпечення доступності лікарських засобів і медичних виробів для населення. Організація також звернула увагу на необхідність стимулювання розвитку сфери клінічних досліджень, яка наразі потребує особливого захисту й підтримки, та має значний інвестиційний потенціал.
Прем’єр-міністру України пану Яценюку А.П.
Щодо подальшого реформування в сфері охорони здоров’я
Шановний Арсенію Петровичу!
Європейська Бізнес Асоціація, що представляє інтереси міжнародного та українського бізнесу в Україні, засвідчує Вам свою високу повагу. Комітет з охорони здоров’я Асоціації, який наразі є найбільшою фармацевтичною й медичною спільнотою, що об’єднує 57 компаній — міжнародних виробників лікарських засобів і медичних виробів, а також компанії, що проводять клінічні дослідження в Україні, звертається до Вас, аби висловити свою позицію щодо очікуваних кроків нового Уряду України, зокрема, у сфері охорони здоров’я.
Загальновідомо, що сфера охорони здоров’я є однією з тих, яка особливо потребує системних реформ, націлених на покращення рівня життя та здоров’я населення України. У цьому контексті ми сподіваємося, що зусилля Уряду в напрямку реформування цієї галузі охоплюватимуть широкий спектр кроків, аби призвести до необхідних системних зрушень.
Зокрема, в частині забезпечення одного з основних показників успішності функціонування сфери охорони здоров’я, а саме доступності лікарських засобів і медичних виробів для населення, який наразі не забезпечується державою на належному рівні, ми просимо звернути Вашу увагу на потребу у втіленні в Україні таких заходів:
сприяння подальшій гармонізації законодавства України із таким ЄС з метою покращення доступності препаратів і медичних виробів закордонного виробництва, які підтвердили свою якість, безпеку та ефективність у країнах ЄС задля спрощення процедур, пов’язаних із доступом такої продукції на територію України;
забезпечення права лікаря на впровадження сучасного та ефективного лікувального процесу і професійного вибору лікарських засобів;
забезпечення права пацієнтів на вільний вибір препаратів згідно з найкращими практиками країн ЄС;
забезпечення належного захисту та зберігання індивідуальних даних пацієнтів щодо діагнозу захворювання, методів діагностики та лікування;
забезпечення систематичного перегляду й гармонізації стандартів у сфері медичних виробів, прийняття відсутніх в Україні стандартів на національному рівні;
розробка та введення в дію законодавчих норм з метою визнання Україною сертифікатів на медичні вироби, які видані уповноваженими органами на відповідність європейському законодавству.
Окрему увагу просимо звернути на необхідність стимулювання розвитку сфери клінічних досліджень, яка наразі потребує особливого захисту й підтримки, та має інвестиційний потенціал для розвитку сфери охорони здоров’я, зокрема, необхідні:
гармонізація чинного законодавства України з міжнародними стандартами;
проведення просвітницької роботи серед населення з метою надання достовірної інформації щодо механізмів проведення клінічних досліджень;
забезпечення права пацієнта на вільний доступ до інформації щодо місць та умов проведення клінічних досліджень;
створення умов для розширення наукового співробітництва з міжнародними розробниками інноваційних медичних технологій, клінічних досліджень лікарських засобів, що ґрунтуються на принципах доказової медицини.
Окремо, звертаємо Вашу увагу, що реалізація окреслених вище заходів у сфері охорони здоров’я України підтвердила б подальший рух України до євроінтеграції. Таким підтвердженням має також стати демократичний і прозорий процес призначення високопосадовців держави, зокрема, міністра охорони здоров’я України.
Такий підхід сприятиме кардинальним зрушенням на краще у сфері охорони здоров’я України.
Заздалегідь дякуємо Вам за врахування зазначеної вище позиції та сподіваємося на плідну співпрацю в майбутньому!
З повагою, Ганна Дерев’янко

Ответить

Вернуться в «Украина»