На початку минулого століття в Україні кожний провізор мав довідку про благонадійність. Зазвичай вона видавалася в канцелярії губернатора за місцем постійного проживання або прописки. Така довідка засвідчувала наявність не тільки відповідної професійної освіти та права на ведення аптечної діяльності, а й особистісних якостей, якими повинен володіти фармацевтичний працівник. Адже професія фармацевта завжди вважалася інтелектуальною — нею займалися освічені люди. Чому більше ніж за 100 років представники цієї професії забули про таку важливу складову свого фаху, як соціальна спрямованість та публічність? Настав час згадати та повернути фармацевтичній професії її значимість для суспільства. Кому, як не самим провізорам та фармацевтам, взятися за таку справу? У непрості для нашої держави часи цей напрямок розвитку професії фармацевта вирішила відродити громадська організація «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — Фармацевтична палата). 26 березня 2015 р. за участю Об’єднання організацій роботодавців медичної і мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММПУ) відбулося перше засідання членів правління Фармацевтичної палати, у якому взяли участь Валерій Печаєв, президент ООРММПУ, Віталій Пашков, доктор юридичних наук, завідувач кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, членів правління — Шматенко Олександр, начальник кафедри військової фармації Військово-медичної академії, Алла Котвицька, доктор фармацевтичних наук, професор, перший проректор Національного фармацевтичного університету України, а також Ігор Крячок, генеральний директор компанії «МОРІОН», та фахівців фармацевтичної галузі з різних регіонів України. У рамках заходу обговорювалися окремі положення проекту закону «Про фармацевтичне самоврядування», питання стосовно необхідних змін до законодавства, зокрема щодо отримання ліцензії для здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів. Також учасники засідання обговорили першочергові кроки Фармацевтичної палати у контексті впровадження зазначених змін.
Нагадаємо, що установчі збори представників фармацевтичної спільноти, які вирішили створити професійну громадську організацію, відбулися 17 грудня 2014 р., про що ми вже повідомляли на сторінках нашого видання (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 50 (971) від 22.12.2014 р.).
Відкриваючи засідання, Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнської фармацевтичної палати», повідомив про офіційну реєстрацію та затвердження установчих документів громадської організації.
Під час зустрічі міністра охорони здоров’я з представниками фармацевтичного бізнесу О. Клімов надав пропозиції ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» стосовно вирішення стратегічних питань у фармацевтичній сфері, зокрема у здійс¬ненні аптечної діяльності. Також було направлено звернення до МОЗ України з пропозиціями щодо необхідності внесення змін у сфері регулювання обігу лікарських засобів та медичних виробів.
Валерій Печаєв, привітавши учасників заходу, зазначив, що підходи до ліцензування господарської діяльності з виробництва, дистрибуції, оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів необхідно змінити з огляду на децентралізацію. Він наголосив, що децентралізація має відбутися у сфері ліцензування аптечної діяльності.
Президент ООРММПУ запропонував членам правління Фармацевтичної палати надати пропозиції стосовно децентралізації ліцензування аптечної діяльності.
Ігор Крячок презентував проект єдиного реєстру фармацевтичних працівників України. Він повідомив, що на сьогодні, на жаль, в Україні практично відсутня систематизована база даних професійних фахівців (лікарів, медичних сестер, провізорів та фармацевтів).
Слід зазначити, що в деяких країнах Європи фармацевтичні фахівці зобов’язані бути членами самоврядних громадських об’єднань.
Під час обговорення окремих положень проекту закону «Про фармацевтичне самоврядування», розробником якого виступив Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Віталій Пашков зазначив, що членами професійної громадської організації не можуть бути юристи, економісти та ін., навіть якщо вони працюють у фармацевтичній сфері. Також В. Пашков зазначив, що керівниками будь-якого рівня, в тому числі відокремлених підрозділів (філій), як і керівником самоврядної організації, має бути незалежна особа. Тобто очолювати філію не має права працівник (керівник) або засновник будь-якого фармацевтичного закладу, крім закладів освіти та науки.
Доповідач підкреслив, що професійна самоврядна організація має бути недержавним некомерційним товариством зі статусом юридичної особи, створеним шляхом самоорганізації провізорів та фармацевтів, що працюють в аптечних, медичних, науково-освітніх закладах.
Після заслуховування доповідей члени правління обговорили та затвердили положення про внески, структуру, штатний розпис та першочергові дії Фармацевтичної палати на 2015 р.
Для обговорення також був запропонований проект структури Всеукраїнської фармацевтичної палати, згідно з яким головою правління було вирішено створити такі департаменти: регуляторної політики, етично-арбітражний, обліку та аудиту, підготовки фахівців, PR-зв’язків, бюджетно-фінансовий та регіонального розвитку.
Заслухавши зауваження та побажання стосовно роботи Фармацевтичної палати, О. Клімов виступив із заключним словом. Він подякував присутнім за підготовку та плідну співпрацю під час засідання та підкреслив, що створення та діяльність Всеукраїнської фармацевтичної палати — це виключно ініціатива професіоналів фармацевтичної справи, мотивація яких складається із любові до професії та бажання покращити умови ведення діяльності фармацевтичних працівників на всій території держави.
«Маю надію, що створення Всеукраїнської фармацевтичної палати стане фундаментом для побудови нових суспільних відносин у фармацевтичній сфері не тільки на словах, а й на ділі», — підсумував О. Клімов.
Наше видання продовжуватиме інформувати про діяльність Фармацевтичної палати. Найближчим часом планується ознайомити читачів з основними функціями новоствореної громадської організації та вигодами, які отримує фармацевтичний працівник у разі вступу до неї.
Редакція «Щотижневика АПТЕКА» звернулася за коментарем до Олега Клімова, який розповів, для яких цілей створена Фармацевтична палата, і як саме ця організація буде відстоювати інтереси професійного співтовариства — провізорів та фармацевтів, які є її членами.
— Створення Фармацевтичної палати — знакова подія для сучасного етапу розвитку професійного співтовариства. Одним з найважливіших завдань Фармацевтичної палати є створення єдиного реєстру фармацевтів і провізорів. Це важливий крок з кількох причин.
Такий інструмент дозволить налагодити комунікацію організації безпосередньо з провізорами та фармацевтами. У рамках даної взаємодії буде забезпечуватися не тільки інформування членів про діяльність організації, але й отримання від них пропозицій, вимог, зауважень і так далі, тобто реалізація зворотнього зв’язку.
Членство в Фармацевтичній палаті та включення фахівця до єдиного реєстру фармацевтів і провізорів має важливе значення в контексті ринку праці. Не секрет, що сьогодні для української аптечної роздрібної мережі характерна висока плинність кадрів. Єдиний реєстр дозволить роботодавцям бачити фахівців, які знаходяться в пошуку роботи.
Створення єдиного реєстру фармацевтів і провізорів здійснюватиметься відповідно до чинного українського законодавства у сфері захисту персональних даних, а також згідно з міжнародними вимогами. Таким чином, це буде персоналізована база даних, кожному провізору і фармацевту буде присвоєно індивідуальний номер, а також зазначена інформація про його кваліфікаційний рівень тощо.
Ще один важливий аспект, на який необхідно звернути увагу, — створення в рамках Фармацевтичної палати третейських судів, якими будуть розглядатися спори, в тому числі трудові. Практика об’єднання працівників на підставі професійної ознаки характерна для багатьох розвинених західних країн. Для України це є нововведенням. Причому необхідно відзначити, що в даний час в інших сферах діяльності в Україні подібні організації не функціонують.
При виникненні будь-яких професійних питань член Фармацевтичної палати звертатиметься безпосередньо в організацію. Йому буде надана необхідна підтримка і допомога, в тому числі юридична.
Фармацевтична палата — приклад демократичної організації, де кожен член (незалежно від місця роботи) може реалізувати своє право на управління організацією. Тобто він може голосувати, обирати членів правління, делегатів або обиратися сам. Необхідно ще раз підкреслити, що в Фармацевтичній палаті всі члени мають однакові права і вагу голосу.
Ведення єдиного реєстру фармацевтів і провізорів є зобов’язанням центрального органу, оскільки тільки за допомогою такого підходу інформація буде консолідована.
Створення та ведення єдиного реєстру фармацевтів і провізорів дозволить удосконалювати систему підготовки професійних кадрів і підвищення кваліфікації. Так, ця інформація дозволить найбільш точно оцінити потребу у фахівцях у регіонах України. На підставі цього відповідні навчальні заклади будуть формувати освітні програми, в тому числі в контексті кількості необхідних професійних кадрів.
В даний час Фармацевтична палата активно співпрацює з відповідними вищими навчальними закладами (науковими установами). Завдання — в поточному році виробити дистанційну форму підвищення кваліфікації. Таким чином, кожен член Фармацевтичної палати зможе пройти курси підвищення кваліфікації за тими програмами (предметів), які становлять найбільший інте¬рес для нього.
Крім того, на сьогодні в Україні відзначається знецінення значущості професії фармацевта і провізора. Змінити ситуацію можна лише шляхом підвищення стандартів якості надання фармацевтичних послуг. Фармацевтична палата — це інструмент, спрямований на підвищення якості надання фармацевтичних послуг. Це пов’язано з тим, що при прийнятті на роботу членів Фармацевтичної палати роботодавець буде впевнений, що приймає кваліфікованих фахівців. Фармацевтична палата має на меті поліпшення умов праці українських провізорів і фармацевтів.
Одним з напрямків роботи Фармацевтичної палати буде вдосконалення кваліфікаційних умов, що висуваються до аптек, залежно від переліку фармацевтичних послуг. На підставі рівня акредитації будуть сформовані рекомендації щодо рівня оплати праці фармацевтів і провізорів. Це передбачатиме направлення відповідних звернень роботодавцям, а також надання відповідної аргументації Міністерству охорони здоров’я України, а також обласним державним адміністраціям (у разі комунальних підприємств).
Таким чином, дана організація буде відстоювати професійні інтереси конкретного працівника.
Необхідно відзначити, що нині в Україні є потужні фармацевтичні громадські організації, проте вони функціонують на регіональному рівні. Для того щоб такий інструмент працював найбільш ефективно, він повинен бути національним, тобто всеукраїнським.
Фармацевтична палата дозволить персоналізувати відповідальність фармацевта або провізора перед пацієнтом. При цьому зворотна сторона персоналізації відповідальності — це персоналізація захисту фармацевтів і провізорів. Будучи членами Фармацевтичної палати, вони отримуватимуть необхідну підтримку і допомогу.
Сьогодні в українського фармацевтичного співтовариства з’являється шанс розробити Кодекс етичної поведінки фармацевтів і провізорів. Особливістю даного кодексу професіоналів є те, що в його розробці братимуть участь безпосередньо самі члени Фармацевтичної палати, — провізори та фармацевти. У тому числі буде визначено, які функції містять поняття «фармацевтична допомога», «стандарти фармацевтичних послуг», як необхідно поводитися в екстреній ситуації та ін.
Особливістю створення Фармацевтичної палати є особиста участь провізорів і фармацевтів. Оскільки Фармацевтична палата не є організацією, що об’єднує юридичні особи, членські внески будуть сплачувати безпосередньо члени організації.
При цьому професійному співтовариству необхідно розуміти, що тільки шляхом консолідації зусиль вдасться створити сильну організацію, яка буде значущою в житті української фармації. Отже, думка Фармацевтичної палати буде враховуватися при прийнятті тих чи інших рішень, у тому числі в регуляторній та законодавчій сферах.
Фармацевтична палата є відкритою організацією, членами якої (в тому числі членами правління) є представники інших громадських організацій. Фармацевтична палата не є альтернативою іншим громадським організаціям у сфері фармації. Важливо розуміти, що значиму вагу можна мати тільки в разі об’єднання зусиль.
Для того щоб об’єднати зусилля громадських організацій України, найближчим часом планується провести робочі збори. Зокрема, 27 квітня планується проведення такої зустрічі з Київською обласною асоціацією аптечних працівників.
Реалізацію цього проекту планується розпочати з Чернігівської області, яка обрана з ряду причин. Після цього дана система буде впроваджуватися на загальноукраїнському рівні.
Крім того, планується проведення зустрічі в Національному фармацевтичному університеті (Харків).
При цьому важливо розуміти, що основна мета, для якої створюється Фармацевтична палата — це забезпечення здоров’я нації.
ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» розпочала активну діяльність задля покращення умов роботи працівників фармації
Good Pharmacy Practice
Ответить
1 сообщение
• Страница 1 из 1
Вернуться в «Надлежащая аптечная практика»
Перейти
- Фармацевтическая система качества
- ↳ Обеспечение качества
- ↳ Контроль качества
- ↳ Обзор качества продукции
- ↳ Управление рисками для качества
- ↳ Надлежащая производственная практика
- Персонал
- ↳ Общие требования
- ↳ Руководящий персонал
- ↳ Обучение
- ↳ Гигиенические требования к персоналу
- Помещения и оборудование
- ↳ Помещения
- ↳ Оборудование
- ↳ Квалификация оборудования
- ↳ Вода очищенная и вода для инекций
- ↳ Pure Steam
- ↳ Compressed air
- ↳ Прочие
- Документация
- ↳ Спецификации
- ↳ Производственная рецептура и технологические инструкции
- ↳ Инструкции по упаковке
- ↳ Протоколы производства серий и Протоколы упаковки серий
- ↳ Прочие
- Технологический процесс
- ↳ Технологические процессы
- ↳ Валидация процесса
- ↳ Валидация очистки
- ↳ Предотвращение перекрестной контаминации
- Контроль качества
- ↳ Надлежащая лабораторная практика контроля качества
- ↳ Документация
- ↳ Отбор проб
- ↳ Проведение испытаний
- Деятельность по аутсорсингу
- ↳ Требования GMP EU
- Рекламации и отзыв продукции
- ↳ Управление рекламациями и отзывом продукции
- GXP
- ↳ Надлежащая клиническая практика
- ↳ Good Distribution Practice
- ↳ Надлежащая аптечная практика
- ↳ Good Automated Manufacturing Pracice
- ↳ Система управления информацией лаборатории
- ↳ Производство и использование субстанций
- New pharmaceutical technology
- ↳ Изолирующие технологии
- ↳ Выдул наполненил запаял
- Новости
- ↳ Глобальные новости
- ↳ Европейский союз
- ↳ Украина
- ↳ Государственное регулирование
- ↳ Цены на лекарства
- ↳ Сертификация на соответствие требованиям надлежащей производственной практики
- ↳ Российская Федерация
- ↳ Государственное регулирование в Российской Федерации
- ↳ Фальсификация лекарств
- ↳ Республика Беларусь
- ↳ Казахстан
- ↳ Центральная Азия
- ↳ Грузия
- ↳ Китайская Народная Республика
- ↳ Индия
- ↳ Южная Корея
- ↳ Япония
- ↳ Северная Америка: США, Канада, Мексика
- ↳ Южная Америка
- ↳ Африка
- ↳ Австралия и Океания
- Работа
- ↳ Job offer
- ↳ Resume
- Публикации
- ↳ Книги
- ↳ Статьи
- ↳ Регистрация